Рішення № 139353609, 01.09.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/395/26

Провадження №: 2/336/1565/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., за участю секретаря судового засідання Соколової А.К., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Головного управління державної податкової служби у Запорізькій області, треті особи: П`ята запорізька державна нотаріальна контора, Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування та зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_2 через представника адвоката Мухіну Л.С. звернулась до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_3 , Головного управління державної податкової служби у Запорізькій області, треті особи: П`ята запорізька державна нотаріальна контора, Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування та зняття арешту з нерухомого майна.

Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_6 . Після його смерті відкрилась спадщина на належну померлому в спільній сумісній власності подружжя 1/2 частку квартири за адресою АДРЕСА_1 , яку було придбано позивачкою та її померлим чоловіком під час перебування в зареєстрованому шлюбі на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу В.А. Савельєвим 16 січня 1997 року за р.№ 156. Право власності на квартиру зареєстроване в Запорізькому МБТІ на ім`я позивачки.

Заповіту померлий ОСОБА_6 не залишив. Спадкоємцями за законом після його смерті були позивачка - дружина померлого, а також їх сини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На протязі 6-тимісячного строку з дня смерті спадкодавця позивачка звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Спадкову справу № 69/2022 було відкрито приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Горловою Ю.М. Сини померлого ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на протязі 6-тимісячного строку з дня смерті спадкодавця від спадщини після смерті батька відмовились.

При зверненні позивачки до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину виявилося, що на квартиру за адресою АДРЕСА_1 накладено арешт на підставі постанови Б\Н , виданої 14.11.2000 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби 5-ю запорізькою державною нотаріальною конторою. Особою, права якої обтяжуються, зазначено « ОСОБА_3 ».

Наявність арешту стала перешкодою для оформлення спадщини.

ОСОБА_3 не є і ніколи не був власником квартири за адресою АДРЕСА_1 . Позивачка не є стороною виконавчого провадження, в якому накладено арешт на квартиру, тому зняти арешт в позасудовому порядку не виявляється можливим.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просить визнати за нею право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , а саме на 1/2 частку зазначеної квартири як на частку в праві спільної сумісної власності подружжя та на 1/2 частку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зняти арешт з квартири за адресою АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови Б\Н , виданої 14.11.2000 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби 5-ю запорізькою державною нотаріальною конторою, запис про обтяження в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 48973644 від 25.06.2005 року.

Рух справи. Позиція учасників справи.

Ухвалою судді від 26 січня 2026 року позовну заяву було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

30 січня 2026 року до суду надійшла від представника позивача заява про усунення недоліків .

Ухвалою судді від 04 лютого 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази у справі, а саме у приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Горлової Юлії Миколаївни копію спадкової справи № 69/2022, заведеної після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відзивів на позовну заяву від відповідачів не надходило.

Від третьої особи П`ятої запорізької державної нотаріальної контори до суду надійшла заява про розгляд справи в відсутність та ухвалення рішення на розсуд суду.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року по справі закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

У судові засідання 30.06.2026, 07.07.2026 та 01.09.2026 року відповідачі та треті особи до суду не з`явились, повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Представник позивача адвокат Мухіна Л.С. у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просила позов задовольнити у повному обсязі.

Частиною 4 ст.223 ЦПК України передбачено, що, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як врегульовано ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені про розгляд справи, жодного разу до суду не з`явились, своїм право на подачу відзиву не скористались, суд постановив ухвалити заочне рішення на підставі доказів наявних у матеріалах справи.

Нормативне обґрунтування.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В статті 1261 ЦК України зазначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною п`ятою ст.1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.3 ст.1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 60 СК України Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В постанові Верховного Суду від 03 вересня 2024 року у справі № 523/6344/21 провадження № 61-7909св23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121352045) зазначено: «Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення права власності в нотаріальному порядку (див. зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 травня 2022 року у справі № 450/3258/17 (провадження № 61-13688св21).»

Відповідно до п.4.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 282/20595 від 12.02.2012 р., :

«4.16. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.»

Згідно п.4.20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, якщо на спадкове майно накладено арешт, видача свідоцтва про право на спадщину зупиняється до зняття арешту».

Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно правової позицій Верховного суду, висловленої, зокрема в постанові Верховного Суду від 03 травня 2023 року у справі № 463/3251/22, провадження № 61-13094св22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110749274), «У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження.»

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Встановлені судом обставини та висновки суду.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Шлюб між ними було укладено 03.12.1961 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 , виданим Дзержинським рай бюро РАГС м.Кривий Ріг 03.12.1961 р., а/з № 2895.

За життя під час перебування ОСОБА_6 в зареєстрованому шлюбі з позивачкою на ім`я позивачки було придбано квартиру за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу В.А. Савельєвим 16 січня 1997 року за р.№ 156. Частки подружжя в спільній сумісній власності не визначались (а.с. 10-11).

Заповіту померлий ОСОБА_6 не залишив. Спадкоємцями за законом першої черги після його смерті були позивачка - дружина померлого, а також їх сини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спадкову справу № 69/2022 було відкрито приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Горловою Ю.М., що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 71055857 від 28.12.2022 року. З матеріалів спадкової справи вбачається, що позивачкою своєчасно було подано заяву про прийняття спадщини, сини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від спадщини своєчасно відмовились (а.с.60-132).

До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_6 входить 1/2 частка в праві спільної сумісної власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 .

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 459148883 від 02.01.2026 року вбачається, що в зазначеному Реєстрі наявний запис про обтяження № 48973644 від 25.06.2005 року про арешт нерухомого майна, вчинений на підставі постанови Б\Н, виданої 14.11.2000 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби П`ятою запорізькою державною нотаріальною конторою. Особою, права якої обтяжуються, зазначено « ОСОБА_3 »

З відповіді на запит адвоката Центрального відділу державної виконавчої служби №3524/1 від 09.01.2026 року вбачається, що надати належним чином завірену копію постанови Б\Н , виданої 14.11.2000 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби, не виявляється можливим у зв`язку зі знищенням виконавчого провадження. З відповіді П`ятої запорізької державної нотаріальної контори від 06.01.2026 року № 15/01-16 на запит адвоката, згідно Реєстру для реєстрації заборон відчуження жилих будинків (частин будинків) та квартир в багатоквартирному будинку житлово-будівельного колективів індивідуальних забудовників, а також арештів (заборон), накладених на будинки судовими та (1998-2003 роки) слідчими органами наявний запис № 61 за повідомленням Шевченківської виконавчої служби про накладення арешту на все майно та квартиру ОСОБА_3 , який мешкає у АДРЕСА_1 , на підставі Постанови про арешт від 14.11.2000 р.

З доданих до відповіді копій повідомлення Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м.Запоріжжя № 526/4 від 14.11.2000 р., постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.10.2000 р. та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження підтверджується, що арешт та заборона відчуження накладались на майно боржника ОСОБА_3 . З зазначених документів вбачається, що стягувачем за виконавчим провадженням зазначено ДПІ Шевченківського району. Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжя припинена шляхом реорганізації, тому відповідачем у справі зазначено Головне управління ДПС у Запорізькій області як правонаступника Стягувача за виконавчим провадженням.

З досліджених судом документів вбачається, що позивачка є дружиною померлого ОСОБА_6 і є спадкоємицею першої черги після смерті ОСОБА_6 , якою спадщину було прийнято у встановленому законом порядку. Оскільки спірна квартира за адресою АДРЕСА_1 була придбана подружжям ОСОБА_8 під час зареєстрованого шлюбу, кожному з подружжя належить по 1/2 частці в праві спільної сумісної власності на квартиру. Таким чином, до складу спадщини увійшла 1/2 частка квартири, яка належала ОСОБА_6 як частка в спільній сумісній власності подружжя. Інша 1/2 частка квартири належить позивачці як дружині померлого.

Наявність арешту, накладеного на квартиру за адресою АДРЕСА_1 є перешкодою для позивачки в оформленні права на спадщину у нотаріуса, а ОСОБА_3 на майно якого було накладено арешт, не є та ніколи не був власником квартири АДРЕСА_3 , тобто квартири на яку накладено арешт.

Наявність обтяження майна позбавляє позивачку в повній мірі реалізувати право власності на вказане майно.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21. 02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

На підставі вищевикладеного, з урахуванням наданих доказів, суд дійшов висновку про безпідставність накладення арешту на майно належне ОСОБА_2 .

Ураховуючи, що позивач позбавлений можливості реалізувати свої права у зв`язку із наявністю зазначеного вище обтяження нерухомого майна, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі .

Позивач не заявляє вимоги про стягнення судового збору, тому суд дане питання не вирішує.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 263-265, 280-282 294, 315-319, 353, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Головного управління державної податкової служби у Запорізькій області, треті особи: П`ята запорізька державна нотаріальна контора, Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування та зняття арешту з нерухомого майна задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , а саме на частку зазначеної квартири як на частку в праві спільної сумісної власності подружжя та на частку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зняти арешт з квартири за адресою АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови Б\Н, виданої 14.11.2000 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби Пятою запорізькою державною нотаріальною конторою, запис про обтяження в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 48973644 від 25.06.2005 року .

Інформація про учасників справи.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована АДРЕСА_4

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП невідомий, ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований, АДРЕСА_4

Відповідач: Головне Управління державної податкової служби у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 44118663, 69005, м.Запоріжжя пр.Соборний,166

Треті особи: П`ята запорізька державна нотаріальна контора код ЄДРПОУ 02884150, 69071, м.Запоріжжя, вул.Цитрусова, 5

Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України код ЄДРПОУ44993352, Майдан Профспілок, 5 , м. Запоріжжя, 69000

ОСОБА_4 , РНОКПП невідомий, ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований АДРЕСА_4

ОСОБА_5 , РНОКПП невідомий, ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований АДРЕСА_4

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Савеленко

01.09.26