Рішення № 139353357, 26.08.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1382/26

Провадження № 2/307/641/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Сас Л.Р.,

секретар судового засідання Семко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 31 березня 2026 року пред`явило до ОСОБА_1 позов про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 81 727,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 15.05.2019 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № Z06.21262.005263826.

Умовами кредитного договору визначено, що шляхом нанесення власноручного підпису під цим договором позичальник акцептував публічну пропозицію про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк» у редакції, чинній на момент його укладення. Текст зазначеного договору було розміщено на офіційній інтернет-сторінці банку в розділі «Архів публічних договорів» за посиланням: https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts#4e6a870a-5c4d49a8-8071-b978c5ec881b. Відповідачка підтвердила ознайомлення з усіма умовами кредитного договору, їх зрозумілість та добровільність прийняття, що підтверджується укладенням договору у формі, визначеній чинним законодавством України.

Умови кредитного договору є чинними, у встановленому законом порядку недійсними не визнані та є обов`язковими для виконання сторонами.

Згідно з умовами кредитного договору відповідачці було надано кредит у розмірі 32000,00 грн. під 21,99 % річних із зобов`язанням повернення кредитних коштів та сплати всіх передбачених договором платежів, у тому числі але не виключно процентів за користування кредитом, у строки та в порядку, визначені графіком платежів.

Кредитор належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором, що підтверджується належним чином засвідченими копіями доказів надання (видачі) кредитних коштів.

Станом на дату подання цієї позовної заяви відповідачка, усупереч умовам кредитного договору та взятим на себе договірним зобов`язанням, не здійснила повернення отриманих кредитних коштів у строки, визначені договором і графіком щомісячних платежів, а також не сплатила у повному обсязі нараховані відповідно до узгоджених умов договору платежі, у тому числі але не виключно проценти за користування кредитом.

Зазначене свідчить про невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань та є порушенням умов кредитного договору.

11.12.2025 було укладено договір № 11-12/25 відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІДЕЯ БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № Z06.21262.005263826.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № Z06.21262.005263826.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №Z06.21262.005263826 від 15.05.2019, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 81 727,10 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 29 624,83 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 18 535,95 грн. та заборгованість за комісіями 33 566,32 грн.

У зв`язку із наведеним, позивач просить стягнути із відповідачки заборгованість у розмірі 81 727,10 грн. разом із понесеними судовими витратами, з яких 2 662,40 грн. - судовий збір та 25 000,00 - витрати на правничу допомогу.

Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 квітня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, що є малозначною та розгляд якої призначено на 21 травня 2026 року та відкладено на 02 липня 2026 року та 26 серпня 2026 року.

Позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника та не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про судове засідання, що вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзив не подала і тому суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наведеного суд постановив судовий розгляд справи здійснювати за відсутності всіх учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Публічна пропозиція АТ «Ідея Банк» про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО), яка затверджена протоколом правління № 03/06-02 від 06 березня 2019 року та введена в дію з 08 квітня 2019 року, разом із Правилами користування банківською платіжною карткою, Правилами надання послуг у системі дистанційного обслуговування «Інтернет-банкінг», Тарифами Банку на обслуговування фізичних осіб в рамках пакетів послуг для фізичних осіб, договір про надання банківського продукту, заява-приєднання та заява на відкриття/закриття/зміну послуг разом складають єдиний документ Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

15.05.2019 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування № Z06.21262.005263826.

Згідно умов вказаного договору, передбачених п. п. 1.1., 1.2, 1.3., 1.5., 1.6., 1.7.,1.8., 1.9., 2 Акціонерне товариство «Іея Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс (Страховий агент) в особі уповноваженого представника з другої сторони та ОСОБА_1 , уклали цей договір кредиту та страхування про наступне: тип кредиту цільовий, сума кредиту - 32 000,00 грн., процентна ставка та тип, % річних 21,99, строк кредиту - 60 місяців.

Під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - ДКБОФО), за надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 Додатку №1 як «Інші послуги Банку».

Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в Банку сплачується згідно діючих тарифів банку. Тарифи є невід`ємною частиною договору та розміщені на веб сай www.ideabank.ua. Дата повернення кредиту - 15.05.2024.

Повернення заборгованості за договором здійснюється через рахунок №290900 10706929, відкритий у банку відповідно до Графіку, викладеного в додатку №1 до даного договору.

Банк надає кредит позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 32000,00 гривень на рахунок № НОМЕР_1 позичальника, який відкритий в АТ «Ідея Банк» та позичальник доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 2776,26 гривні згідно з умовами договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п. 2 цього договору.

Змінювана процентна ставка визначається як змінна частина ставки в розмірі 9.5% збільшена на маржу банку в розмірі 12,49%.

Банк вправі зменшити процентну ставку, вказану в пункті 1.3. договору на 10% (десять процентних пунктів) у разі настання однієї з подій, що вказані в п.1.9.1 та 1.9.2 1.9.1.

Придбання позичальником за рахунок кредитних коштів транспортного засобу та надання до банку письмової заяви про зниження процентної ставки та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого на позичальника та зареєстрованого в Україні

Використання позичальником кредитних коштів пов`язані з ремонтом власних об`єктів нерухомого майна та надання до банку письмової заяви про зниження ставки та документів, що підтверджують використання коштів пов`язані з ремонтом нерухомого майна.

Новий розмір процентної ставки за договором починає застосовуватись з першого дня чергового щомісячного внеску відповідно до графіку після подання до банку заяви.

У разі змен відсоткової ставки позичальник отримує оновлений графік у відділенні банку особисто.

Нанесенням власноручного підпису під цим договором страхувальник (застрахована особа) акцептує оферту від 14.03.2019 ПрАТ Страхова компанія «Уніка життя», від імені якого діє страховий агент, та укладає договір добровільного страхування життя NZ06.21262.005263826 від15.05.2019 для клієнтів Акціонерне товариство «Ідея Банк», який є «Договором приєднання», згідно ст. 634 Цивільного кодексу України та складається з наступних невід`ємних частин: частини 1 «Основні умови» ДСЖ, що зазначена у п. 2.1 цього договору, та Частини 2 «Загальні умови» ДСЖ затвердженої страховиком форми (оферта), яка містить всі істотні умови, передбачені ст. 16. Закону України «Про страхування», та розміщена на офіційному веб сайті страховика https://uniqa.ua/ua/private/life/zhizn/ (роздруковується страхувальником самостійно), з якими страхувальник погоджується шляхом підписання цього договору.

Оригінал вказаного договору відповідачка отримала 15 вересня 2019 року про що свідчить її підпис у вказаному договорі.

Із паспорта споживчого кредиту, який підписаний позичальником ОСОБА_1 , вбачається, що ОСОБА_1 отримала та ознайомлена з інформацією щодо типу кредиту, яким є кредит; суми/ліміт кредиту; строку кредитування; мети отримання кредиту - на особисті споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту; інформацією про загальні витрати за кредитом; орієнтовної вартості кредиту для споживача за весь строк кредитування; реальна річна ставка відсотків, порядку повернення кредиту. Також роз`яснення того, що споживач має право відмовитися від договору про споживчий кредит протягом 14 календарних днів у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про споживче кредитування».

Із меморіального ордеру № 4312558 від 15 травня 2019 року вбачається, що АТ «Ідея Банк» перерахував ОСОБА_1 кошти у розмірі 32 000,00 грн., згідно кредитного договору № Z06.21262.005263826 від 15.05.2019.

Із довідки-розрахунку заборгованості, проведеного АТ «Ідея Банк» станом 11.12.2025 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором Z06.21262.005263826 становить 81727,10 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 29 624,83 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 18 535,95 грн. та заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 33 566,32 грн.

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачкою не надано.

Що стосується переходу права вимоги за кредитним договором до позивача слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

11.03.2020 було укладено договір № 11032020, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1411238.

11.12.2025 було укладено договір № 11-12/25 відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІДЕЯ БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № Z06.21262.005263826.

Із витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 11 грудня 2025 року видно, що позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором Z06.21262.005263826 від 15 вересня 2019 року у розмірі 81 727,10 грн.

Із акта прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу від 11 грудня 2025 року вбачається, що на виконання умов договору надання послуги з факторингу клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників.

Із платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 12 грудня 2025 року відомо, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перерахувало АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ІДЕЯ БАНК» кошти як оплату згідно договору відступлення прав вимоги № 11-12/25 від 11.12.2025.

Таким чином, позивача наділено правом вимоги до відповідачки за договором Z06.21262.005263826 від 15 вересня 2019 року.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором, проведеного позивачем ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», станом на 20.03.2026 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 81727,10 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 29 624,83 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 18 535,95 грн. та заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 33 566,32 грн.

У разі сплати ОСОБА_1 коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Відповідачкою не було повернуто у встановлений у договорі кредиту строки суми кредиту.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо факторне виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 "боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від о6ов`язку погашення кредиту взагалі".

Тобто, якщо відповідач з будь-яких підстав не отримав зазначені повідомлення відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Протягом розгляду цивільної справи відповідачка, відповідно до ст. ст. 12,81 ЦПК України, не скористалася своїми процесуальними правами та не надала до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов`язань за укладеним кредитним договором.

Відомості про добровільну сплату боргу відповідачкою новому кредитору - відсутні.

Будь-яких спростувань доказів, що подані позивачем суду на обґрунтування викладених в позовній заяві обставин, відповідачкою суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦК України, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6) ч. 1 ст. 3 ЦК України, одним із основоположних принципів цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Судом досліджені надані банком докази видачі відповідачці кредиту, користування нею кредитними коштами, що доведено відповідними розрахунками, враховано, що зазначені докази відповідачкою не спростовано, що є його процесуальним обов`язком.

Наведене узгоджується з висновком висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц.

Ураховуючи наведене, а також те, що сторонами у справі укладено кредитний договір у встановленій законом формі з визначенням усіх істотних умов такого договору, відтак позов підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Водночас, вирішуючи питання про стягнення заборгованості у вищевказаному розмір, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на час укладення кредитного договору), після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п.п.9.8.2, п.9.8 ДКБОФО за користування кредитом позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку за договором кредиту, що включає в себе:

надання інформації за рахунками позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів в Україні, в Контакт-центрі банку, шляхом направлення sms-повідомлень щодо суми платежу за договором кредиту, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо;

надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника;

опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо.

Пунктом п. 1.5. договору передбачено, що під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - ДКБОФО), за надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 Додатку №1 як «Інші послуги Банку». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в Банку сплачується згідно діючих Тарифів Банку. Тарифи є невід`ємною частиною договору та розміщені на веб сай www.ideabank.ua

У пункті 4 паспорту споживчого кредиту, який є додатком № 1 до договору споживчого кредиту, визначено платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця обов`язкові для укладення договору, серед яких у п. 2 зазначена плата за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,95% щомісячно від початкової суми кредиту.

Пунктом 5 паспорту визначено порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення.

Згідно умов кредитного договору, відповідачу встановлено плату за надання інформації щодо кредиту без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем, а значить, умови договору передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту, у тому числі на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку щодо погашення заборгованості.

Розмір плати за обслуговування кредиту визначений у паспорт і споживчого кредиту, який є додатком № 1 кредитного договору (у графіку щомісячних платежів) та розмір платежів змінюється залежно від погашення кредиту (колонка 7.4).

При цьому не передбачено плати відносно комісії за надання кредиту (колонка 8.1. та 8.2.).

Отже, надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено.

При цьому, одночасно пунктом 10.4.2 ДКБОФО визначено, що позичальник має право не частіше одного разу на місяць отримати у Банку надання безоплатної інформації про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої Банку, виписку з рахунків щодо погашення заборгованості та іншої інформації, яка повинна надаватися Позичальнику за законом.

Також положеннями п. 10.4.2 ДКБОФО передбачено безоплатні послуги серед яких один раз на місяць безоплатно отримувати в банку про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої банку, виписку з рахунків щодо погашення заборгованості та іншої інформації, яка повинна надаватися клієнту за законом, однак пунктом 1.5 кредитного договору передбачено оплату за надані послуги.

Отже, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною.

Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 639/907/20.

Такі висновки щодо застосування норм права викладені також у постанові Верховного Суду у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

Суд зазначає, що у відповідності до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі №359/12165/14-ц (провадження №61-13417св21), якщо суд виявить нікчемність правочину, то має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

За наведених обставин, позов в частині стягнення плати за комісіями у розмірі 33 566,32 грн є безпідставним, у зв`язку з чим у цій частині позову слід відмовити.

Тому, даючи оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що на користь позивача належить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 48 160,78 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 29 624,83 грн. та заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 18 535,95 грн.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідачки понесені витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 грн.

Заявлена вимога задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно договору № 02-07/2024 про надання правової допомоги, укладений 02 липня 2024 року між адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та позивачем, до якого додані: заявка на надання юридичної допомоги № 1345, витяг з акта № 29 про надання юридичної допомоги від 27 лютого 2026 року із яких видно, що вартість за надання усної консультації з вивченням документи складає 2 години вартістю 4 000,00 грн., складання позовної заяви тривалістю шість годин вартість якої склала 18 000,00 грн. вивчення документації вартість 3 000,00 грн., а всього 25 000,00 грн.

Предметом договору про надання правової допомоги є зобов`язання адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» за дорученням ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, тобто даний договір свідчить лише, що між двома юридичними особами існують договірні правовідносини щодо надання юридичних послуг.

В матеріалах справи відсутні відомості про надання правової допомоги позивачу саме адвокатом, не надано ордеру про надання правничої (правової) допомоги, а також інших доказів, які б підтверджували пов`язаність договору, а також доказів наданих та сплачених коштів за надані послуги.

За таких обставин не доведено, що позивач поніс витрати на правові послуги адвоката у даній справі, тому і вимога про їх стягнення задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 1 570,81 грн., пов`язаних зі сплатою судового збору.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 48 161 (сорок вісім тисяч сто шістдесят одну) грн. 78 коп. за кредитним договором № Z06.21262.005263826 від 15 вересня 2019 року з яких: 29 624,83 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 18 535,95 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, а також 1 570,81 грн. судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Відмовити в іншій частині позову про стягнення заборгованості за комісіями у розмірі 33 566,32 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення відповідачем може бути подана заява про його перегляд.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», юридична адреса: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 31 серпня 2026 року.

Суддя Л.Р.Сас