Рішення № 139353318, 01.09.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 вересня 2026 року м. Мукачево Справа №303/6059/25

2/303/2181/25

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді Кость В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-страхування»

до відповідача ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-страхування» (далі Страхова компанія), від імені якого діє Гречкосій Алла Володимирівна, звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення з нього суми 26223,24 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовуються доводами про наявність права на відшкодування вищевказаної суми коштів за наслідками виплати потерпілій особі суми страхового відшкодування, у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою за участю відповідача, яка мала місце 10.07.2023 року у м. Київ, Північний міст у напрямку Лівого берегу.

Нормативно-правовою підставою для задоволення позовних вимог вказані приписи статей 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України.

На підставі ухвали суду від 14.08.2025 суд відкрив провадження у справі та постановив проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Суд виконав свій процесуальний обов`язок та на виконання приписів частини другої статті 190 Цивільного процесуального кодексу України надіслав на встановлену адресу зареєстрованого місця проживання відповідача ухвалу про відкриття провадження у справі.

До позовної заяви позивачем було додано докази надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Учасники справи, заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не висловили, тому з урахуванням положень частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 498432, 10 липня 2023 року о 13 год. 40 хв. у м. Київ по мосту Північному, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Аudi», д.н.з. НОМЕР_1 , не обрав безпечну швидкість для руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «Citroёn», д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого ОСОБА_2 , що рухався попереду, який в свою чергу від удару здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_3 , водій якого ОСОБА_3 , який знаходився попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Згідно з даними постанови Оболонського районного суду міста Києва від 28 липня 2023 року по справі №756/9396/23 до ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

17.08.2023 до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» звернулося ТОВ «ВІДІ-ЛІЗІНГ» в особі директора Черникова Д.М. із заявою про виплату страхового відшкодування № 15/04/9/1/10118-23 (надалі - Заява) в зв`язку з ДТП.

21.08.2023 згідно до Страхового акту №16468 від 18.08.23 р., виходячи з рахунка № ЕСеС-0011125 від 14.07.2023 року, платіжної інструкції № 4298, листа АТ «Вест файненс енд кредит банк», даних Звіту про оцінку КТЗ № 01-15/07А від 15.07.2023, було здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 122 925,09 грн. (сто двадцять дві тисячі дев`ятсот двадцять п`ять гривень 09 копійок), що підтверджується платіжною інструкцією № 5861 від 21.08.23 р. та № 5862 від 21.08.2023.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент ДТП була застрахована у Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі ПАТ «НАСК «Оранта») за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів 214090005.

19 жовтня 2023 року ПАТ «НАСК «Оранта» здійснило страхове відшкодування за даною ДТП з урахуванням коефіцієнту зносу у розмірі 96201,84 грн.

Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини справи суд виходить з того, що згідно з положеннями статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у статті 16 Цивільного кодексу України.

За змістом пункту 8 частини другої ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту порушеного права є відшкодування збитків.

Статтею 1166 (частина перша) Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В свою чергу, страхування правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (пункт 69 частини 1 статті 1 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до положень статті 979 Цивільного кодексу України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.

Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну (стаття 980 Цивільного кодексу України).

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

У статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 Цивільного кодексу України).

У разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 Цивільного кодексу України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди.

Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Аналіз спірних правовідносин свідчить про те, що предметом позову є вимога про відшкодування завданої майнової шкоди у вигляді сплати страхового відшкодування у розмірі 26223,24 грн.

Так, між потерпілою особою та відповідачем існують деліктні зобов`язання із завдання шкоди внаслідок ДТП.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

У зазначеній справі вимога позивача (страховика потерпілої особи) до заподіювача шкоди не є регресною; вона ґрунтується на інших приписах законодавства.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Таким чином, кредитор в деліктному зобов`язанні (потерпіла особа) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов`язків заподіювача шкоди (відповідача) з відшкодування шкоди.

Так, згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статті 108 Закону України «Про страхування» (№1909-IX від 18.11.2021 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги в такому випадку, є суброгацією.

У зв`язку з виплатою страхового відшкодування потерпілій особі, до позивача перейшло право вимоги (в порядку суброгації) до завдавача шкоди у деліктному зобов`язані у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем.

Схожі правові висновки міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176 цс 18.

Розмір страхового відшкодування виплаченого Страховою компанією власнику транспортного засобу марки «Citroёn», д.н.з. НОМЕР_2 , склав 122 925,09 грн.

Разом з цим, Верховний суд, у постанові від 22.04.2021 у справі №759/7787/18, виснував, що: «Відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування майнової шкоди, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що різниця між виплаченою ОСОБА_4 страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу. За таких обставин саме ОСОБА_2, як особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити ОСОБА_1 таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)».

Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19), від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19.

Приймаючи до уваги фактичні обставини по справі у контексті з вищевказаними положеннями законодавства, слід вважати доведеними позовні вимоги, оскільки у Страхової компанії у межах фактичних затрат виникло право вимоги в порядку суброгації до відповідача як до особи, відповідальної за завдані збитки, у сумі 26 223,24 грн.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі у сумі 2422,40 грн. підлягають віднесенню на відповідача відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 279, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області,

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-страхування» - задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-страхування» суму 26223,24 гривень (двадцять шість тисяч двісті двадцять три гривні 24 копійки) виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації, а також суму 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) гривень у відшкодування судових витрат по справі.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-страхування», 08131Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 60-А, код ЄДРПОУ 35429675.

Представник позивача: Гречкосій Алла Володимирівна, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя В.В. Кость