Постанова № 139352711, 31.08.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5658/26

Провадження № 3/206/1187/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м.Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Гаркуші В.В.,

розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Дніпрошкіргалантерея», РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:

На розгляд Самарського районного суду міста Дніпра надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 07.05.2026 № 619, за результатами документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Дніпрошкіргалантерея», код ЄДРПОУ 35268422, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2019 по 31.12.2025 встановлено порушення вимог п. 2 ст. 3, ст. 8, підпунктів 1, 3, 4, 5, 6 ст. 9 Закону України № 996, пунктів 1.2 розділу 1 та 2.1 розділу 2 Положення № 88, пунктів 44.1, 44.2 ст. 44, підпунктів 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1, п. 138.2, п. 138.3 ст. 138 ПК України, що, за висновками контролюючого органу, призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 988 954 грн, у тому числі: за 2020 рік 35 847 грн, за 2021 рік 64 398 грн, за 2022 рік 39 923 грн, за 2023 рік 17 907 грн, за 2024 рік 1 858 грн, за 2025 рік 839 020 грн.

Вказане порушення кваліфіковано посадовою особою контролюючого органу за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Підставою для складання протоколу зазначено акт документальної планової виїзної перевірки від 07.05.2026 № 1953/04-36-07-07-03/35268422.

ІІ. Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності:

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 надала письмові пояснення, в яких зазначила, що порушення, встановлені під час перевірки, допущені ненавмисно та пов`язані з великим документообігом.

Разом із тим наведені пояснення не містять визнання ОСОБА_1 особистого вчинення конкретних дій чи бездіяльності, викладених у протоколі як об`єктивна сторона адміністративного правопорушення.

ІІІ. Досліджені судом докази:

протокол про адміністративне правопорушення від 07.05.2026 № 619;

витяг з акта документальної планової виїзної перевірки від 07.05.2026 № 1953/04-36-07-07-03/35268422;

інші матеріали, долучені до справи.

ІV. Оцінка Суду

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як передбачено ст. 251 КУпАП.

Суд, згідно з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП настає, зокрема, за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Відтак для притягнення особи до адміністративної відповідальності за зазначеною нормою недостатньо лише встановлення контролюючим органом порушень у веденні податкового або бухгалтерського обліку підприємства. Необхідним є встановлення належними та допустимими доказами конкретної протиправної дії чи бездіяльності саме тієї посадової особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також її вини у вчиненні такого діяння.

Як вбачається з матеріалів справи, доказами, які стосуються безпосередньо обставин адміністративного правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 , є протокол про адміністративне правопорушення від 07.05.2026 № 619 та витяг з акта документальної планової виїзної перевірки від 07.05.2026 № 1953/04-36-07-07-03/35268422.

Відповідно до п. 15 Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566, до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність особи. Кожний документ повинен містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення.

Окрім цього, протокол не містить належної конкретизації об`єктивної сторони правопорушення саме в діях ОСОБА_1 .

У протоколі фактично наведено перелік порушених, на думку контролюючого органу, норм законодавства та наслідки у вигляді заниження податку на прибуток підприємства, однак не зазначено, які саме конкретні дії чи бездіяльність були особисто вчинені ОСОБА_1 , які саме покладені на неї обов`язки вона не виконала, які документи нею особисто складені, підписані чи подані з порушенням установленого порядку ведення податкового обліку.

При цьому сам факт перебування особи на посаді директора юридичної особи не може автоматично свідчити про вчинення нею адміністративного правопорушення та наявність її вини.

Також у протоколі як дату, час та місце вчинення правопорушення зазначено акт перевірки від 07.05.2026, тоді як наведені у фабулі порушення стосуються податкових періодів 20202025 років.

Отже, дата проведення або оформлення результатів перевірки фактично ототожнена з датою вчинення правопорушення, хоча з викладених у самому протоколі обставин вбачається, що господарські операції та відображення їх у податковому й бухгалтерському обліку мали місце протягом інших, значно раніших податкових періодів.

За таких обставин із протоколу неможливо однозначно встановити, коли саме, за яких обставин та якою конкретною дією або бездіяльністю ОСОБА_1 вчинила інкриміноване їй правопорушення.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 256 КУпАП саме в протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Суд не вправі самостійно змінювати або доповнювати фабулу адміністративного обвинувачення, відшукуючи серед матеріалів перевірки фактичні обставини, які не були поставлені особі у вину при складанні протоколу.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України акт перевірки є документом, який складається у передбачених Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

У своїй практиці Верховний Суд наголошував на тому, що акт перевірки є службовим документом, який фіксує проведення перевірки та висновки посадових осіб контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. Він сам по собі не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не покладає на особу юридичної відповідальності.

Вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № П/811/2893/14.

Отже, акт перевірки може бути джерелом відомостей про встановлені контролюючим органом обставини, однак сам по собі не замінює доказування усіх елементів складу адміністративного правопорушення та персональної вини конкретної посадової особи.

Матеріали справи не містять первинних бухгалтерських, податкових чи інших документів, які б дозволили суду перевірити викладені в акті висновки та встановити безпосередній зв`язок конкретних дій або бездіяльності ОСОБА_1 з виявленими контролюючим органом порушеннями.

Не містять матеріали справи і податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки, відомостей щодо набрання ним статусу узгодженого грошового зобов`язання чи інших доказів, які б підтверджували остаточність висновків контролюючого органу, покладених в основу протоколу.

Таким чином, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення у сукупності з витягом з акта перевірки, за відсутності інших об`єктивних доказів, які підтверджували б конкретне винне діяння саме ОСОБА_1 , не є достатнім для беззаперечного висновку про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок доведення обставин, викладених у протоколі, покладено на орган, який здійснював провадження та склав протокол про адміністративне правопорушення. Суд не може перебирати на себе функцію сторони обвинувачення, самостійно усувати недоліки протоколу, конкретизувати фабулу правопорушення чи відшукувати докази винуватості особи.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б давали можливість зробити беззаперечний та однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 конкретного винного діяння, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Отже, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Гаркуша