Ухвала суду № 139351161, 27.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/4099/26 1-кс/335/3168/2026

27 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у залі суду в м. Запоріжжі клопотання представника володільця майна - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082050002191 від 14.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту майна. В обґрунтування клопотання зазначено наступне.

13 травня 2026 року ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя у справі № 335/4099/26 накладено арешт на грошові кошти в сумі 32 000 гривень, а саме: 40 купюр номіналом 500 гривень та 12 купюр номіналом 1000 гривень, які належать ОСОБА_4 та були вилучені 05 травня 2026 року під час обшуку квартири АДРЕСА_1 .

Обшук проведено в межах кримінального провадження № 12025082050002191 від 14.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України. Арешт обґрунтовувався необхідністю збереження речових доказів та припущенням, що вилучені кошти могли бути предметом кримінального правопорушення або набуті кримінально протиправним шляхом.

Правовою підставою цього клопотання є відсутність потреби у подальшому застосуванні арешту. З часу вилучення коштів та накладення арешту минув достатній строк для проведення необхідних слідчих і процесуальних дій. Подальше обмеження права власності може зберігатися лише за умови існування конкретної та актуальної процесуальної мети, а не на підставі припущень, які були наведені на початковій стадії розслідування.

Відсутність подальшої потреби в накладенні арешту адвокат обґрунтовує наступним. Грошові кошти не мають індивідуальних ознак, які пов`язували б їх із конкретним епізодом крадіжки. В матеріалах, на яких ґрунтувалася ухвала, не наведено даних про номери банкнот, їх спеціальне маркування, сліди кримінального правопорушення або інші відомості, здатні надати саме цим купюрам доказового значення. Факт вилучення коштів у житлі ОСОБА_4 сам по собі не доводить їх кримінально протиправного походження. Припущення про можливе походження коштів не замінює сукупності достатніх доказів відповідності майна критеріям статті 98 КПК України. ОСОБА_4 має офіційні доходи, що підтверджується довідкою Пенсійного фонду України. Цей доказ законного джерела походження коштів не був належним чином спростований. Матеріали, відомі стороні захисту, не містять відомостей про повідомлення ОСОБА_4 про підозру, пред`явлення до неї цивільного позову чи доведення передбачених законом підстав для спеціальної конфіскації саме цих коштів. Після вилучення коштів орган досудового розслідування мав можливість оглянути їх, зафіксувати номінал та інші ознаки, провести необхідні експертні дослідження і долучити результати до матеріалів провадження. Фізичне утримання грошових коштів після такої фіксації не створює нової доказової інформації. Не наведено конкретного актуального ризику приховування, пошкодження, знищення, перетворення чи відчуження коштів, якому неможливо запобігти менш обтяжливим способом. Абстрактне посилання на ризики, передбачені статтею 170 КПК України, не може виправдовувати невизначене у часі втручання у право власності. Враховуючи вищевикладене, адвокат просить суд вказане клопотання задовольнити у повному обсязі.

Володілець майна ОСОБА_4 , у судове засідання не з`явилась, надала суду заяву, відповідно до якої просить суд розглянути вказане клопотання у її відсутність, на задоволенні клопотання наполягає.

Представник володільця майна, - адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просить клопотання задовольнити.

Слідчий ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилась, надала суду заяву, відповідно до якої, просить розглянути клопотання за її відсутності, також зазначила, що вона не заперечує проти задоволення клопотання, у зв`язку з тим, що речові докази оглянуто та значення для досудового розслідування вони не становлять.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя встановив наступне.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025082050002191 від 14.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 13.05.2026 року у справі № 335/4099/26, провадження 1-кс/335/1685/2026 накладено арешт з метою збереження речових доказів, на речі, які були виявлені та вилучені під час проведення 05.05.2026 року обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: грошові кошти в сумі 32 000 гривень: 40 купюр номіналом 500 гривень; 12 купюр номіналом 1000 гривень.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

При вирішенні клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя враховує підстави для арешту майна.

Зі змісту ухвали від 13.05.2026 року встановлено, що арешт на вилучені грошові кошти, належні заявнику, накладено на підставі п.1 ч.2 ст. 170 КПК України - з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном і ніхто не може бути протизаконно обмежений в реалізації свого законного права власності.

При розгляді клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя враховує, що арешт на вилучені в ході обшуку грошові кошти накладався з метою їх збереження, за наявності на час розгляду клопотання про арешт майна підстав вважати, що вилучені грошові кошти відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що після вилучення грошових коштів їх було оглянуто, проведені всі необхідні слідчі дії, зокрема, про що свідчить письмова заява слідчого.

На час розгляду клопотання про скасування арешту майна слідчому судді не надано відомостей про те, що під час досудового розслідування в ході проведення слідчих дій з вилученим майном, зокрема в ході оглядів, були встановлені обставини, які свідчать про відповідність вилученого майна критеріям ст. 98 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час відпала потреба в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту грошових коштів в сумі 32 000 гривень: 40 купюр номіналом 500 гривень; 12 купюр номіналом 1000 гривень, які були виявлені та вилучені під час проведення 05.05.2026 року обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

З огляду на викладене, враховуючи, що заходи забезпечення кримінального провадження носять тимчасовий характер, слідчий суддя приходить висновку, що клопотання представника володільця майна - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна є обґрунтованим, а арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 13.05.2026, підлягає скасуванню, оскільки підстави для збереження такого заходу забезпечення кримінального провадження відпали.

Керуючись ст. ст. 170, 172-174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника володільця майна - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 13.05.2026 року у справі № 335/4099/26, провадження 1-кс/335/1685/2026 на грошові кошти в сумі 32 000 гривень: 40 купюр номіналом 500 гривень; 12 купюр номіналом 1000 гривень, які були виявлені та вилучені під час проведення 05.05.2026 року обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1