Рішення № 139351114, 14.08.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17364/25

провадження № 2/753/11220/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Кулика С.В., при секретарі Щербак А.О., за участю представника позивача Бур`ян Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стародубцева Вікторія Миколаївна про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

До Дарницького районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 , з позовом до Київської міської ради, третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стародубцева В.М., про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позову зазначено, що з 2002 року позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 24.06.2022 року шлюб між позивачем та ОСОБА_2 , було розірвано. В той же час фактичні шлюбні відносини між сторонами продовжувалися. Позивач та ОСОБА_2 , проживали разом, були зареєстровані за одною адресою, вели спільне господарство та мали спільний побут. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , померла, після її смерті відрилась спадщина на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 . 12.05.2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Стародубцевої В.М., з метою прийняття спадщини. Постановою нотаріуса від 12.05.2026 року було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини, а також у зв`язку з відсутністю підтвердження факту родинних зв`язків між позивачем та ОСОБА_2 . Позивачем було здійснено всі заходи з поховання дружини та було сплачено всі витрати пов`язані з таким похованням. Після смерті ОСОБА_2 у позивача значно погіршився стан здоров`я, розпочалася депресія, він майже не виходив з квартири та не виявляв інтересу до життя. Через загострення хронічних хвороб, тривале лікування, похилий вік та скрутне матеріальне становище він не звернувся до нотаріуса у шестимісячний строк, визначений законом для прийняття спадщини. Крім того, після проведеного обстеження, у позивача було виявлено онкологічне захворювання, що також вплинуло на сприйняття ним світу та майбутнього. У зв`язку з наведеним позивач просить: встановити факт його проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15.10.2025 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва 15.04.2026 року було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача в судовому засіданні позові вимоги підтримав в повному обсязі з викладених в позові підстав, наполягав на їх задоволенні.

Від представника Київської міської ради надійшли пояснення відповідно до яких остання заперечується проти задоволення позовних вимог. Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що він проживав разом з ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу, вів спільний бюджет, брав участь у витратах по утриманню квартири. Враховуючи, що ОСОБА_2 , за своє життя не склала заповіт на користь ОСОБА_1 , тому Київська міська рада вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Від приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Стародубцевої В.М., надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників приходить до наступного.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 від 24.06.2022 року виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), 24.06.2022 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 .

Згідно з свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 30.04.2024 року виданого Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

29.04.2024 року ОСОБА_1 , було підписано договір замовлення на організацію поховання та суміжних ритуальних услуг ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки про поховання померлого громадянина на кладовищі м. Києва від 10.05.2024 року виданої ОСОБА_1 , вбачається, що останній 10.05.2024 року на Північному кладовищі здійснив поховання померлої ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стародубцевої В.М., від 12.05.2025 року було відмовлено ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно частини 2 частини 4 статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01 січня 2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 3 червня 1999 року за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо.

Згідно вимог частини 4 статті 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Тобто, поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справ, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт його проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 після розірвання між ними шлюбу 24.06.2022 року. Сам по собі факт перебування сторін раніше у зареєстрованому шлюбі, їх реєстрація за однією адресою, а також здійснення позивачем поховання ОСОБА_2 не є достатніми для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, оскільки для цього необхідна сукупність обставин, які свідчать про спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, взаємних прав та обов`язків. Водночас позивачем не надано доказів ведення з ОСОБА_2 спільного господарства, спільного бюджету, придбання майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, сплати рахунків за житлово-комунальні послуги тощо. Крім того, позивачем не заявлялося клопотання про допит свідків, які могли б підтвердити обставини його спільного проживання з ОСОБА_2 та ведення ними спільного господарства. Таким чином, самі по собі твердження позивача про фактичне продовження шлюбних відносин після розірвання шлюбу не можуть бути покладені в основу судового рішення за відсутності належної доказової бази. Також суд приходить до висновку про недоведеність позивачем поважності причин пропуску встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Посилання позивача на погіршення стану здоров`я, загострення хронічних захворювань, тривале лікування, депресивний стан, похилий вік, скрутне матеріальне становище та виявлення онкологічного захворювання самі по собі не підтверджують наявності об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, які фактично перешкоджали йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк. Долучені до матеріалів справи докази не містять достатніх відомостей про те, що саме зазначені обставини унеможливлювали або істотно перешкоджали позивачу вчинити необхідні дії щодо прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_2

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 49, 51, 76-81, 84, 90, 259, 263, 268, 273 ЦПК, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стародубцева Вікторія Миколаївна про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Київська міська рада, ЄДРПОУ 22883141, адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стародубцева Вікторія Миколаївна, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 30А, к.3

Суддя С.В.Кулик