Рішення № 139349453, 31.08.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/683/26

Провадження № 2/692/645/26

31.08.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чепурного О.П., при секретарі Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Драбів цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки з позовом про стягнення заборгованості за договорами. Свої вимоги мотивує тим, що 07.04.2021 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 було укладено договір №652645 дистанційно в електронній формі, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки. Розмір наданого кредиту становить 5000,00 грн., який позичальник зобов`язався повернути у встановлений строк та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 1,90% від суми кредиту за кожен день користування. Попри взяті на себе зобов`язання, позичальник не здійснив своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, у зв`язку з чим станом на дату подання позову у нього утворилася заборгованість за договором.

03.12.2021 було укладено договір №03/12/2021-1 відповідно до якого ТОВ «ФК «Джобер» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №652645 від 07.04.2021. 10.03.2023 року було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №652645 від 07.04.2021. Таким чином позивач наділений правом вимоги до відповідачки за договором №652645 від 07.04.2021.

Позивач вказав, що відповідачка заборгованість за договором не погашає, проценти за користування кредитними коштами не сплачує, у зв`язку з чим у відповідачки обліковується прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №652645 від 07.04.2021 р., в розмірі 17816,01 грн. з яких:

-5000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту);

-12605,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги;

-0,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості);

-0,00 грн. заборгованість за пенею та/або штрафами, комісіями;

-176,91 грн. інфляційні збитки;

-34,10 грн. нараховані 3% річних.

Окрім того, позивач просить стягнути витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн. та судовий збір.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Драбівського районного суду від 08.05.2026 року.

Ухвалою суду відповідачці був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов 15 календарних днів з дати отримання ухвали суду. Відповідачка відзиву не подавала.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.

Відповідно до копії кредитного договору (оферта) №652645, 07.04.2021 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір. Відповідно до п.1.1. кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, у розмірі та порядку, встановлених договором. Згідно п.1.2. загальний розмір наданого кредиту (сума коштів, які кредитодавець зобов`язується надати позичальникові за цим договором) складає 5000.00 грн. на строк 29 календарних днів з моменту підписання договору та перерахування (видачі) коштів позичальнику, а саме: з 07.04.2021 року по 05.05.2021 року включно. Згідно п.1.4. проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту, а у разі часткового погашення на непогашену частину, та встановлюються в розмірі 1,9 % від суми кредиту в день, що становить 693,5 % річних від суми наданого кредиту. Тип процентної ставки - фіксована. Згідно п.2.1. кредитодавець надає позичальнику кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки позичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання договору.

До даного договору додано Акцепт (заяву про прийняття пропозиції укласти кредитний договір (оферту) №652645 від 07.04.2021, підписанням якого відповідачка надала згоду на укладення електронного кредитного договору на умовах викладених в оферті. Також позивачем до договору додано паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який також підписано відповідачкою електронним підписом з електронним ідентифікатором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст.628ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, якщо договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами то підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. У такий спосіб сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

З кредитного договору №652645 від 07.04.2021 року вбачається, що його підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідачкою дані докази не спростовані, а тому суд вважає, що всі докази в їх сукупності свідчать про те, що відповідачкою укладено та підписано вказаний кредитний договір.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором суд зазначає наступне.

03.12.2021 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №03/12/2021-1 відповідно до якого ТОВ «ФК «Джобер» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №652645 від 07.04.2021, що підтверджується актом приймання-передавання реєстру боржників, та реєстром боржників, де під № 781 значиться боржник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 17605,00 грн.

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №652645 від 07.04.2021, що підтверджується актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2023, актом прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді від 10.03.2023, та реєстром боржників, де під № 18290 значиться боржник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 17816,01 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Таким чином, перехід права вимоги до позивача підтверджується доданими до позову договорами факторингу та реєстрами боржників.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає наступне, що відповідно до розрахунків, які надані позивачем сума заборгованості за кредитним договором, яку він просить стягнути з відповідача складає 17816,01 грн. з яких:

-5000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту);

-12605,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги;

-0,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості);

-0,00 грн. заборгованість за пенею та/або штрафами, комісіями;

-176,91 грн. інфляційні збитки;

-34,10 грн. нараховані 3% річних.

Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Суд дійшов до висновку що надані суду докази підтверджують факти, що до позивача перейшло право вимоги по кредитному договору, який укладений між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 , яка підписала кредитний договір електронним підписом через одноразовий ідентифікатор, дані про які містяться в тексті договору. Проте, позивач як новий кредитор, повинен довести суду не тільки факт підписання договору, але й факт його виконання іншою стороною в частині надання кредитних коштів. До позовної заяви будь-яких доказів (виписку по рахунку з детальним рухом коштів, платіжні доручення про перерахування коштів по умовам договору, тощо) які б містили такі дані не додано. Крім того, розрахунки по договору №652645 від 07.04.2021 року укладеному між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 складені правонаступником первісного кредитора та самим позивачем, є не повними, тобто не за весь період на який надавався кредит, і відповідно не містять даних необхідних для перевірки правильності нарахування відсотків. Суд вважає, що позивач не довів факт наявності дійсного боргу у відповідачки, а тому в позові слід відмовити як необґрунтованому.

Судові витрати згідно ст. 141 ЦПК України слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий