Рішення № 139349131, 31.08.2026, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 545/5392/25

Провадження № 2/550/453/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Литвин В.В.,

за участю секретаря судового засідання Склянчук С.А.,

учасників справи:

представника позивача адвоката Лучко Т.І. (ВКЗ),

від відповідача не з`явилися,

від третьої особи не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Чутове цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції,

третя особа: Полтавська районна державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції

про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Чутівського районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 брата ОСОБА_2 . Зазначає, що після смерті останнього відкрилася спадщина, 26.11.2024 позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини до Полтавської районної державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції, проте оформити свої спадкові права на вказане майно не має можливості, оскільки на спадкове майно накладено арешт, у зв`язку з чим просить суд зобов`язати відповідача зняти арешт зі спадкового майна, накладеного в межах виконавчого провадження № 17922887 (з примусового виконання виконавчого листа від 26 лютого 2010 року № 2-782/2008, виданого Алуштинським міським судом АРК) згідно з постановою від 02.12.2010. За відомостями з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження № 17922887 завершено, отже, підстави для продовження арешту майна відсутні.

Ухвалою судді від 29.04.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 28.05.2026 підготовче засідання було відкладено на 26.06.2026 у зв`язку з неявкою позивача і його представника та відсутністю у суду відомостей про повідомлення позивача про місце, дату і час судового засідання.

Ухвалою підготовчого засідання від 26.06.2026 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 23.07.2026 о 09:40 год.

Ухвалою від 23.07.2026 розгляд справи у судовому засіданні було відкладено на 21.08.2026 о 09:10 год. у зв`язку з відсутністю у суду відомостей про повідомлення третьої особи про місце, дату і час судового засідання.

Позивач в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час судового засідання повідомлений належним чином. Натомість, участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку взяла його представник адвокат Лучко Т.І., яка підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзив на позовну заяву у визначений судом строк не подав, представники відповідача в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. Про місце, дату і час судового засідання відповідач повідомлений належним чином.

Представники третьої особи Полтавської районної державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції в судове засідання не з`явилися, на адресу суду надійшла заява державного нотаріуса Ольги Мигаль про розгляд справи без участі представників третьої особи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, перевіривши підтвердження їх наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні 21.08.2026 відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України судом було відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 13:10 год. 31.08.2026.

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішенняцивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тлумачачи закон під час його застосування до конкретних правовідносин та вирішуючи спір, суд повинен керуватися як завданням судочинства так і загальними засадами цивільного законодавства, серед яких, зокрема, визначені справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Законодавець визначив окремий механізм поновлення порушеного права особи, якій належить арештоване майно, - звернення до суду з позовом про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту (стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» у чинній редакції, стаття 60 цього Закону в редакції, чинній на момент накладення арешту на майно).

Згідно з частиною третьою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, відповідно до висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 607/3269/21 відповідачами у справі про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Як вбачається з доданої позивачем до позовної заяви інформаційної довідки з Автоматизованої системи виконавчого провадження від 20.06.2025 (а.с. 9 зворот), стягувачем (особою, в інтересах якої накладено арешт на майно) у виконавчому провадженні № 17922887, в межах якого накладено арешт на спадкове майно, є ОСОБА_3 .

Суд зауважує, що для ефективного захисту прав важливо правильно визначити всіх осіб, чиї права та обов`язки порушені або стосуються спору.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (або непред`явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог по суті заявлених вимог.

Подібні висновки щодо належних відповідачів у справі про зняття арешту з майна висловлені у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 607/3269/21 (провадження № 61-19506св21), від 26 червня 2019 року у справі № 521/17712/15 (провадження № 61-11321св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 745/691/18 (провадження № 61-7248св19),від 12 серпня 2021 року у справі № 756/14542/19 (провадження № 61-6976св21), від 26 січня 2022 року у справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18).

Так, відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Судом встановлено, що у даній справі спір виник між спадкоємцем боржника у виконавчому провадженні № 17922887 та стягувачкою у цьому виконавчому провадженні ОСОБА_3 з приводу задоволення майнових вимог стягувачки шляхом примусового виконання рішення суду, ухваленого на її користь.

Отже, цивільно-правовий інтерес позивача з огляду на сформульовані ним предмет і підстави позову полягає у захисті свого права як спадкоємця свого брата, який був боржником у виконавчому провадженні, відкритому на користь стягувачки ОСОБА_3 .

Тому для вирішення питання наявності або відсутності правових підстав для існування арешту на спадкове майно, накладеному у виконавчому провадженні, суду необхідно з`ясувати можливість продовження примусового виконання судового рішення.

Без залучення у справу належного відповідача, з`ясування дати і змісту постанови, якою завершено виконавче провадження № 17922887, встановити такі обставини неможливо.

Незалучення належного відповідача, якщо позов пред`явлено до особи, яка не повинна відповідати за вимогами, є самостійною підставою для відмови в позові.

З урахуванням наведеного, а також принципів стадійності захисту прав та процесуальної економії, встановлення судом обставини звернення до суду з позовною заявою до неналежного відповідача є самостійною і достатньою підставою для відмови в позові та не потребує подальшого встановлення судом решти обставин справи.

За таких обставин в задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити повністю.

У зв`язку з відмовою в позові судові витрати зі сплати судового збору у даній справі покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-83, 89, 141, 244, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Карлівський ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції, адреса місцезнаходження: вул. Полтавський шлях, буд. 54, м. Карлівка, Полтавський район, Полтавська область, ЄДРПОУ 35013778.

Третя особа: приватний нотаріус Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новицька Оксана Валеріївна, вул. Полтавський Шлях, 108, селище Чутове, Полтавський район, Полтавська область.

Суддя В.В. Литвин