Ухвала суду № 139348956, 26.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 26.08.2026Справа № 554/6582/26 Провадження № 1-кс/554/10812/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури м. Полтава ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мала Перещепина, Новосанжарського району, Полтавської області, українки, громадянки України, з неповною вищою освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.190 КК України, по матеріалам досудового розслідування №12025170460000015, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2025 року,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 , яке мотивує наступним.

У провадженні слідчого відділу Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170460000015 від 04.01.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

Відповідно до клопотання прокурора, досудовим розслідуванням встановлено, що 28.05.2025 року, близько 12 год.00 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, будучи відрекомендованою ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_7 його асистентом, при цьому ОСОБА_6 відрекомендувався ОСОБА_7 лікарем-травматологом, достовірно знаючи про відсутність у них медичної освіти та про те, що медичний пристрій «Мікрокомп`ютер турмалиновий Шубоши FZ» ринкова вартість якого становить 317 грн. 67 коп., не має підтверджених лікувальних властивостей щодо захворювань колінного суглоба, повідомили ОСОБА_7 неправдиві відомості про погіршення стану її здоров`я та необхідність термінового лікування коліна із застосуванням вказаного пристрою, який запропонували їй придбати.

Будучи введеною в оману щодо дійсних намірів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 та вважаючи надану ними інформацію достовірною, ОСОБА_7 передала останнім грошові кошти у сумі 15 000 грн. за вказаний пристрій, якими ОСОБА_4 та ОСОБА_6 заволоділи.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами потерпілої шляхом обману, ОСОБА_4 , отримавши від ОСОБА_7 інформацію про наявні у неї проблеми із зором, представилася лікарем-офтальмологом та, не маючи відповідної медичної освіти і спеціальних знань, імітувала проведення перевірки гостроти зору.

Після цього ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_7 неправдиві відомості про необхідність користування окулярами та запропонувала придбати їх у неї.

Будучи введеною в оману, ОСОБА_7 передала ОСОБА_4 та ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 6 000 грн. за вказані окуляри, якими останні заволоділи.

Після заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишили місце вчинення кримінального правопорушення, заподіявши ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 21 000 грн.

Також 12.06.2025 року, приблизно о 11 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , діючи умисно, повторно, з корисливою метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом обману, а саме видаючи себе за лікарів 3 міської клінічної поліклініки м. Полтава, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 про те, що вони проводять обхід за місцем проживання літніх людей з метою огляду вказаної категорії осіб для подальшого їх лікування.

У подальшому ОСОБА_4 , з метою заволодіння грошовими коштами, представившись лікарем офтальмологом, не володіючи спеціальними знаннями для визначення гостроти зору, імітувала проведення огляду, за результатами якого повідомила ОСОБА_8 про необхідність користування окулярами.

Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 заволоділи грошовими коштами потерпілої ОСОБА_8 , яка передала готівку у сумі 6000 грн. за окуляри.

Заволодівши вказаними грошовими коштами ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, завдавши потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди в сумі 6000 грн.

Також, 12.11.2025 року, близько 11 год. 00 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , повторно, з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, не маючи відповідної медичної освіти, кваліфікації та спеціальних знань у сфері медицини, видаючи себе за лікарів імітували проведення медичного обстеження потерпілої ОСОБА_9 .

Надалі ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що наявний у нього пристрій «Мікрокомп`ютер турмалиновий Шубоши FZ», ринкова вартість якого згідно з висновком експерта становить 310 грн. 33 коп., не має підтверджених лікувальних властивостей та не призначений для лікування виявлених у потерпілої захворювань колінного суглоба, повідомив ОСОБА_9 неправдиві відомості про необхідність придбання вказаного пристрою для покращення стану її здоров`я та лікування наявних захворювань.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 надала потерпілій ОСОБА_9 банківську картку № НОМЕР_1 для перерахування грошових коштів за вказаний пристрій.

Будучи введеною в оману щодо дійсних намірів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 та вважаючи повідомлені ними відомості достовірними, ОСОБА_9 звернулася до свого сина ОСОБА_9 з проханням здійснити оплату вартості запропонованого їй пристрою.

ОСОБА_9 , не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_4 та ОСОБА_6 та діючи на прохання своєї матері, зі свого банківського рахунку здійснив переказ грошових коштів у сумі 15 000 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , надану ОСОБА_4 .

У результаті вказаних умисних дій, спрямованих на введення в оману ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману заволоділи грошовими коштами у сумі 15 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

29.06.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

До ОСОБА_4 в ході досудового розслідування застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_10 від 30.06.2026 року справа № 554/6582/26, строком на два місяці.

31.07.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру.

10.08.2026 року стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України.

При цьому ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_11 повністю ознайомилися з матеріалами кримінального провадження, у зв`язку з чим щодо ОСОБА_4 та її захисника процедура ознайомлення з матеріалами кримінального провадження завершена.

Разом із тим на даний час залишається незавершеним ознайомлення з матеріалами кримінального провадження іншого підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника.

Станом на 24.08.2026 року ОСОБА_6 опрацьовано лише частину матеріалів кримінального провадження, тоді як його захисником з матеріалами кримінального провадження ознайомлення фактично не завершено. Крім того, захисником ОСОБА_6 надано документ про перебування у відпустці в період з 12.08.2026 року по 24.08.2026 року включно.

Таким чином, на теперішній час сторона обвинувачення очікує завершення саме процедури ознайомлення ОСОБА_6 та його захисника з матеріалами кримінального провадження, після чого буде можливим завершення процедури, передбаченої ст. 290 КПК України, та подальший рух кримінального провадження.

За версією слідства, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є співучасниками інкримінованих кримінальних правопорушень, діяли за попередньою змовою групою осіб та безпосередньо брали участь у спільних епізодах кримінального провадження.

ОСОБА_4 відомі особа ОСОБА_6 , його роль у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, обставини спільного вчинення кримінальних правопорушень, а також особи потерпілих та інші відомості, що мають значення для кримінального провадження.

У ході досудового розслідування при застосуванні підозрюваній запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися і запобігти їм шляхом застосування більш м`яких заходів неможливо, а тому виникла необхідність у продовженні строку домашнього арешту.

Прокурор в судовому засіданні підтримала заявлене клопотання, просила продовжити строк дії запобіжного заходу.

Підозрювана в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання. Зазначила, що домашній арешт повпливав на стан її здоров`я, він погіршився. Вона не порушувала покладених на неї обов`язків, не перешкоджала розслідуванню.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що досудове розслідування закінчено, вони вже ознайомилися з матеріалами справи. Ризики не доведені, прокурор вказав нові обов`язки, які не були передбачені в попередній ухвалі суду. Просив застосувати нічний домашній арешт.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши клопотання та копії матеріалів, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі

Згідно з ч.6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Встановлено, що 29.06.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 30.06.2026 року застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці. Покладено на підозрювану ОСОБА_4 такі обов`язки: прибувати за кожною окремою вимогою слідчого та прокурора, суду у встановлений у вимозі час; не залишати місце свого проживання та реєстрації без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, що обґрунтовується необхідністю полегшення для органу поліції можливості виклику ОСОБА_4 для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.

31.07.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру.

10.08.2026 року стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження в порядку ст.290 КПК України.

При цьому ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_11 повністю ознайомилися з матеріалами кримінального провадження, у зв`язку з чим щодо ОСОБА_4 та її захисника процедура ознайомлення з матеріалами кримінального провадження завершена.

Разом із тим на даний час залишається незавершеним ознайомлення з матеріалами кримінального провадження іншого підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту підозрюваній був обраний з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про продовження строку дії ухвали про домашній арешт, слідчий суддя враховує надані сторонами кримінального провадження докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке їй загрожує, у разі визнання її винуватою, а також характер, особисті та соціальні обставини життя підозрюваної, її зв`язки з суспільством. Так, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: заявами про вчинення кримінального правопорушення; фіскальними чеками; протоколами допиту потерпілих; протоколами пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками; протоколами огляду, протоколами допиту свідків; висновками експерта про товарознавчу експертизу; речовими доказами, а також іншими доказами в їх сукупності.

Крім того, враховуються заявлені стороною обвинувачення ризики, передбачені ст.177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні клопотання судом також враховуються положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Слідчий суддя враховує, що станом на день розгляду клопотання процедура відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України не завершена, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник продовжують реалізацію свого процесуального права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і повністю з ними не ознайомилися. Оскільки кримінальне провадження щодо декількох учасників є єдиним, перебіг строку досудового розслідування відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України законно зупинився для всього провадження в цілому з 10.08.2026 року і не включає час ознайомлення сторін із матеріалами. З огляду на те, що обвинувальний акт не може бути направлений до суду до моменту завершення ознайомлення всіма учасниками справи, а строк дії домашнього арешту ОСОБА_4 закінчується 26.08.2026 року, виникла об`єктивна процесуальна необхідність у продовженні їй запобіжного заходу. Це забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_4 та виконання нею покладених обов`язків протягом усього часу, поки інші учасники провадження закінчують ознайомлення з матеріалами справи перед направленням її до суду

Щодо вимог клопотання прокурора про покладення обов`язку на підозрювану: утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні щодо обставин, які є предметом досудового розслідування; здати на зберігання до відповідного органу державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, клопотання задоволенню не підлягає, оскільки обов`язки, які були встановлені ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 30.06.2026 року не передбачали вказані вимоги.

Виходячи з наведеного, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196-197, 205, 309, 369-372,395 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 11.09.2026 року, в межах строку досудового розслідування із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, без застосування електронних засобів контролю.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у встановлений у вимозі час; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

В іншій частині клопотання відмовити.

В разі невиконання вищевказаних зобов`язань, до підозрюваної може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов`язавши передати копію ухвали для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.

Роз`яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1