Рішення № 139348098, 25.08.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/7308/25

Провадження № 2-о/552/5/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.08.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Кузіної Ж.В.

секретар судового засідання Гасанова Т.С.

за участю заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Полтаві в приміщенні суду в залі судових засідань цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ,заінтересовані особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд з заявою про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні посилаючись на те, що вона та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебували у зареєстрованому шлюбі до 1997 року , з 1994 року по 1997 рік проживали за адресою: АДРЕСА_1 . З січня 2004 року вони відновили свої сімейні відносини та почали проживати однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу за адресою: АДРЕСА_2 , по день смерті ОСОБА_3 . У цій квартирі знаходяться їх речі, одяг та фотографії. У період їх спільного проживання вони вели спільне господарство та побут, купували продукти, побутові речі, техніку, їздили разом відпочивати, піклувались про здоров' я один одного, мали взаємні права та обов`язки, спільний бюджет, за спільні кошти поліпшували свої особисті побутові умови. Інших шлюбів за період їхнього проживання в них зареєстровано не було. Вони проживали разом, як родина.

ОСОБА_3 був військовим і ОСОБА_1 завжди його підтримувала, була з ним постійно на зв`язку, чоловік приїздив до неї у відпустку, підтримував її, заспокоював, вони жили однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Після отримання ним поранень та проходження лікування у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь», заявник , як його цивільна дружина їздила до нього, доглядала його, купували необхідні ліки за рецептом, їй виписували тимчасові перепустки.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, довідки про причини смерті видавалася ОСОБА_1 .

Заявник ОСОБА_1 постійно перебувала на утриманні ОСОБА_3 , оскільки за час своєї роботи отримувала мінімальну заробітну плату, у послідуючому допомогу по безробіттю.

Тобто на день смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , ОСОБА_1 не працювала та перебувала на його утриманні, він надсилав їй грошові кошти, які були основним і постійним джерелом її існування.

Просила встановити факт її перебування на утриманні у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даний факт їй необхідний для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю свого цивільного чоловіка ОСОБА_3 під час виконання бойових завдань під час несення військової служби, а також отримання пільг, передбачених для членів сім`ї загиблого військовослужбовця.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 03.09.2025 року прийняти заяву до розгляду та відкрито провадження. Зупинено провадження у цивільній справі 552/7308/25 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, до ухвалення рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 308/17634/23.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 18.03.2026 року поновлено провадження по справі.

04.05.2026 року заявником надана уточнена заява.

У судовому засіданні заявник заяву підтримала та пояснила, що з 2004 року вона з ОСОБА_3 стали проживати однією сім`єю. З 2005 року вона захворіла, діагностували серйозне захворювання, тому звільнилась з роботи та перебувала на його утриманні. ОСОБА_3 працював на будівництві без офіційного оформлення. Він забезпечував її коштами для лікування, розмір її пенсії був не достатній, а тому вона не могла самостійно себе забезпечувати необхідним, не мала інших осіб, хто міг би надавати матеріальну допомогу. Вона користувалась його банківською картою. Просила заяву задовольнити.

Заінтересова особа ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання свого представника не направив, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причина неявки невідома.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, надав суду письмові пояснення, вважає, що заява ОСОБА_1 не підлягає та не може бути розглянута в порядку окремого провадження, у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 повинна бути залишена без розгляду. До того ж заявником не було надано докази на підтвердження наявності/відсутності його доходів та доходів особи для співвідношення їх розміру та встановлення факту утримання, так як повинно бути доведено, оскільки не підтверджено, що дохід іншої особи був саме єдиним джерелом доходу позивача. Заявниця ніяким чином не підтвердила свого перебування на утриманні померлого військовослужбовця, не надала жодних належних доказів.

Заінтересова особа ОСОБА_2 в судове зсідання не з`явилась, надала суду заяву щодо розгляду справи в її відсутність, підтримує викладені у заяві ОСОБА_1 обставини та просить суд задовольнити заяву.

Суд, заслухавши пояснення заявника, свідків, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5

Відповідно до Декларації № 0001-9Н18-Т500 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, ОСОБА_3 уклав декларацію з відповідним лікарем та зазначив свою адресу АДРЕСА_2 , довірена особа пацієнта для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом ОСОБА_1 . Ця ж інформація щодо найближчого родича ОСОБА_1 міститься і в медичній картці стаціонарного хворого ОСОБА_3 . Національного військо-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь».

Відповідно до довідки виданої військовою частиною НОМЕР_1 від 25.08.2021 року , штаб-сержант ОСОБА_3 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , з 16.03.2021 року.

Згідно довідки виданої військовою частиною НОМЕР_1 від 25.08.2021 року ОСОБА_3 дійсно в період з 14.07.2021 року брав участь у здійсненні заходів забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 26.11.2024 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , заяву задоволено. Встановлено факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 03.11.2005 до дати смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 . Рішення набрало законної сили.

Заявник ОСОБА_1 звернулась з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ОСОБА_3 та вказала членів сім`ї : мати ОСОБА_2 , батько ОСОБА_4 помер.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони країни з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і вилитою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 27/д від 21 березня 2025 року, документи ОСОБА_1 повернуті на доопрацювання.

Згідно акту про проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі до 1997 року, у період часу з 1994 по 1997 рік вони проживали за адресою АДРЕСА_1 . З січня 2004 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відновили свої відносини та почали проживати однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 05.08.2026 року ОСОБА_1 перебувала на обліку як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 05.05.2005 по 30.06.2011р. Первинно пенсія призначена по інвалідності 2 групи відповідно до витягу із акту огляду МСЕК до довідки серія 7-66 ТЕ №0028321 з 05.05.2005 по 31.05.2006 р. Розмір пенсії з 05.05.2005 по 31.05.2006 склав 320,56 грн.

Згідно довідки МСЕК від 08.06.2010 року, пенсійного посвідчення ОСОБА_1 встановлювалась інвалідність 3 групи у період з 01.06. 2008 по 01.07.2009 роки, з 30.06.2009 по 30.06.2010 рр. з виплатою пенсії у розмірі 481 грн. та 544 грн. у подальшому.

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК серії 7-66 КА № 0005454 з 01.06. 2006

ОСОБА_1 продовжено виплату пенсії та змінено групу інвалідності з другої на третю. В подальшому по 30.06.2011 група інвалідності не змінювалась. Розмір пенсії з 01.06.2006 284,69 грн. та на 01.06.2011 764 грн.

За станом здоров`я, протягом 2016-2022 рр. заявник неодноразово проходила лікування, що підтверджується наданою медичною документацією.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що проживає по сусідству з заявником, яку знає з 2004 року, знав її чоловіка ОСОБА_3 . ОСОБА_1 хворіла та повністю перебувала на утриманні ОСОБА_3 . Знає, що у 2021 року останній був мобілізований та передав свою банківську картку ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що знає ОСОБА_1 , ОСОБА_3 з 1990 року. З 2004 року вона разом проживали, у 2005 році ОСОБА_1 захворіла, отримувала малу пенсію, а тому знаходилась на утриманні ОСОБА_3 . У 2022 році ОСОБА_1 втратила роботу, він її утримував, вона отримувала його заробітну плату, оскільки на пенсію не могла прожити.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що проживає по сусідству з ОСОБА_1 , яка проживала з ОСОБА_3 . Їх обох знає з 1998 року, до цього часу вони проживали в будинку, що розташований в авіамістечку м. Полтави. Вона не знала, що вони розлучені, оскільки постійно проживали разом. ОСОБА_1 захворіла, проходила лікування, не працювала. ОСОБА_3 звільнився з військової служби та працював на будівельних роботах, робив ремонти, оскільки потрібні були гроші. Вони вдома зробили ремонт, придбали меблі, техніку. Після його мобілізації, у ОСОБА_1 знаходилась банківська картка ОСОБА_3 .

Згідно п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

Відповідно до статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до статті 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Отже, на підтвердження (спростування) перебування фізичної особи на утриманні померлого закон вимагає надання відповідних доказів (наприклад, довідки про склад сім`ї, спільне проживання або утримання, медичні документи, виписки з банківських рахунків, довідки про доходи, чеки, квитанції, договори про оплату комунальних, навчальних, медичних послуг, показання свідків, фото/відеоматеріали, листування (особистого або ділового характеру), які зумовлюють дослідження судом обставин приватного життя утриманця та особи, яка надавала утримання.

За судовою практикою при розгляді справ даної категорії судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що: за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні; для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним не менше одного року ; для встановлення факту перебування на утриманні при відшкодуванні шкоди в разі втрати годувальника не має значення чи знаходився непрацездатний утриманець в родинних чи шлюбних відносинах з годувальником.

При цьому повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо, крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалась систематично, протягом певного періоду часу, і що померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у вигляді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо. Ні отримання непрацездатною особою пенсії, ні її окреме проживання від спадкодавця не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування на утриманні.

Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц, від 13 січня 2021 року у справі №592/17552/18.

В силу вимог ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасового знаходиться.

Положеннями статей 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18).

Відтак відсутність реєстрації місця проживання заявниці та ОСОБА_3 за місцем їх спільного фактичного проживання не може бути доказом того, що вони разом не проживали, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що заявниця та ОСОБА_3 не проживали разом.

Досліджені в судовому засіданні докази у своїй сукупності підтверджують факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_3 , які фактично проживали разом без реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 проходив військову службу за контрактом, отримував дохід, постійно матеріально допомагав ОСОБА_1 , з якою проживав однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. При цьому, враховуючи незначний розмір пенсії заявниці, допомога ОСОБА_3 була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, а останній мав змогу надавати утримання .

Встановлення факту перебування на такому утриманні безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявниці, пов`язані з її статусом як особи, яка перебувала на утриманні військовослужбовця,

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення заяви про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Керуючись ст.. ст.. 10,12,81, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 на утриманні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Заінтересовані особи:

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце знаходження АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Міністерство оборони України, місце знаходження м. Київ, проспект Повітрофлотський,6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00034022.

ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повний текст судового рішення виготовлений 31 серпня 2026 року.

Головуючий суддя Кузіна Ж.В.