Ухвала суду № 139347951, 31.08.2026, Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1948/26

Провадження 2-о/382/36/26

У х в а л А

31 серпня 2026 року Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О. А. перевіривши матеріали справи № 382/1948/26 за заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Черних Вікторії Олександрівни, заінтересована особа: Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту неправильності запису в акті цивільного стану та внесення змін до актового запису про народження,

ВСТАНОВИВ:

Заявник в особі представника адвоката Черних Вікторії Олександрівни про встановлення факту неправильності запису в акті цивільного стану та внесення змін до актового запису про народження в якій просить:

1. Установити, що в актовому записі про народження ОСОБА_1 за № 217, який складено 17 вересня 1981 року Яготинським районним відділом ЗАГС Київської області, неправильно вказані відомості про його дату народження, а саме помилково вказано, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , замість правильної дати його народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2. Внести зміни до актового запису про народження №217 від 17 вересня 1981 року, складеного Яготинським районним відділом ЗАГС Київської області на гр. ОСОБА_1 , в частині дати його народження, а саме: змінити дату народження з « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі, суд керується таким.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 7 ст. 19 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до положень ст. 315 ЦПК України, суд розглядає в окремому провадженні справи, в тому числі, про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Суд встановив, що крім вимог про встановлення факту, що має юридичне значення, заявником пред`явлено низку вимог про зобов`язання заінтересованих осіб вчинити певні дії, в тому числі про зобов`язання внести зміни до державних реєстрів, актового запису.

Між тим положеннями ЦПК України не передбачено можливості розгляду в порядку окремого провадження вимог про зобов`язання державних органів вчинити певні дії, зокрема видати заявнику нові документи, в тому числі ті, що посвідчують особу.

Суд звертає увагу, що в постанові від 14.11.2018 у справі № 425/2737/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що «об`єктом перевірки національними судами у цій справі є не дотримання відповідачем процедури розгляду звернення позивача про внесення змін до актового запису про народження № 815 від 31 жовтня 1965 року й оцінка правомірності дій з відмови у задоволенні цього звернення, а встановлення обставин, що підтверджують або спростовують факт народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_2, і залежно від встановлених обставин вирішення питання про неправильність актового запису про дату народження позивача та зобов`язання відповідача внести зміни до цього запису, вказавши такою датою «ІНФОРМАЦІЯ_2» замість «ІНФОРМАЦІЯ_1». З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду не погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що у сторін виник публічно-правовий спір стосовно оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження особи, та вважає, що позов має розглядатися за правилами цивільного судочинства».

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вказані вище вимоги, в тому числі вимога про зобов`язання внести зміни до актового запису про народження, підлягає розгляду в порядку позовного провадження в цивільному судочинстві.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що із вказаних вище вимог про зобов`язання вчинити певні дії вбачається наявність спору про право, зокрема спору з приводу можливого порушення вказаними вище органами права заявника на внесення змін до реєстрів, актового запису та отримання нових документів виходячи з того, що заявник просить зобов`язати в судовому порядку вказані органи вчинити певні дії, в тому числі видати нові документи.

При цьому суд враховує, що рішення суду про встановлення фактів, що мають юридичне значення, є самостійної та достатньою підставою для отримання заявником нових документів у встановленому законом порядку та внесення необхідних змін до реєстрів і актового запису.

Пунктом 1.5. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 95/5 передбачено, що якщо підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії (скасування) є рішення суду або якщо певне рішення суду є необхідним для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії (скасування), внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії (скасування) за зверненням заявника проводиться виключно на підставі примірника рішення суду в електронній формі, отриманого у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Державним реєстром актів цивільного стану громадян, що здійснюється інформаційно-комунікаційними засобами в електронній формі у порядку, встановленому Державною судовою адміністрацією України спільно з Міністерством юстиції України.

Таким чином, вказаними вище нормативними актами передбачено, що внесення змін до актових записів, обмін документів (отримання нових документів) здійснюється на підставі відповідних заяв (звернень) громадян.

З урахуванням наведеного рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення (в разі задоволення судом відповідних вимог), буде підставою для отримання заявником нових документів (їх обміну) та внесення відповідних змін до реєстрів і актового запису у встановленому законодавством порядку а саме шляхом звернення заявника до відповідних державних органів з відповідними заявами про обмін документів, внесення змін до актового запису тощо .

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 137 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 274 ЦПК. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст. 139 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Враховуючи тотожність відповідних норм ЦПК України, які регулювали питання щодо форми та змісту заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, станом на час прийняття Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, та регулюють вказані питання станом на даний час, суд вважає за можливе врахувати вказані вище роз`яснення Верховного Суду України під час вирішення питання про можливість відкриття провадження в даній цивільній справі.

Таким чином, виходячи з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України, а також роз`яснень, викладених в Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 175, 177 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим відповідними статтями ЦПК України, що регулюють особливості заяв у справах окремого провадження. Недотримання заявником вказаних вимог унеможливлює відкриття провадження у справі та є підставою для залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, без руху.

Дослідивши отримані матеріали, судом встановлені недоліки заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення заяви без руху, а саме.

Згідно п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для залишення заяви без руху в частині вказаних вище вимог.

Керуючись ст. 19, 258-261, 315, 353, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ

Заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Черних Вікторії Олександрівни, заінтересована особа: Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту неправильності запису в акті цивільного стану та внесення змін до актового запису про народження, залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків заяви десять днів з дня вручення цієї ухвали

Роз`яснити заявнику, що якщо вона відповідно до цієї ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, та усуне вказаній в цій ухвалі недоліки, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо вона не усуне недоліки заяви у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Кисіль