Ухвала суду № 139347949, 31.08.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3990/26 381/5363/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

31 серпня 2026 року м. Фастів

Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Анапріюк С.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про припинення стягнення аліментів, стягнення аліментів та часткове звільнення від сплати заборгованості за аліментами,

установила:

У серпні 2026 року позивач звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з цим позовом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175 та 177 ЦПК України.

Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про наявність підстав для залишення її без руху, виходячи з наступного.

В позовній заяві позивач вказує, що відповідач проживає за межами України, однак позовна заява не містить інформацію про її місце проживання чи перебування за кордоном.

Натомість у вступній частині позову місцем фактичного проживання позивача зазначена адреса його зареєстрованого місця проживання.

Вказані суперечності у змісті позову унеможливлюють з`ясування судом адреси, за якою повинні здійснюватись судові виклики цього учасника справи.

Крім цього, суд встановив, що у цьому позові позивач просить припинити стягнення аліментів, стягнути аліменти та частково звільнити від сплати заборгованості за аліментами.

Отже, цей позов є позовом майнового характеру, який підлягає грошовій оцінці.

Проте позовна заява не містить ціни позову, натомість позивач зазначає про те, що позов не містить вимог майнового характеру.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, позивач не виконав вимоги ст. 175-177 ЦПК України щодо визначення ціни позову та сплати судового збору залежно від цього.

Водночас суд наголошує, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Цей закон не передбачає звільнення від сплати судового збору позивача у справі про припинення стягнення аліментів та часткового звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

Дотримання позивачем вимог процесуального законодавства щодо зазначення ціни позову та сплати судового збору у належному розмірі є обов`язком позивача.

Невиконання цього обов`язку є порушенням вимог ст. 175-177 ЦПК України.

Отже, ця позовна заява не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Не визначення позивачем ціни позову є недоліком позовної заяви, що перешкоджає відкриттю провадження у справі та є підставою для залишення її без руху.

За таких обставин, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви позивач повинен усунути шляхом подання до суду оновленої редакції позовної заяви із зазначенням ціни позову, а також обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються з копіями відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, з урахуванням актуальної інформації щодо ціни позову, позивач повинен надати до суду документ про сплату судового збору з дотриманням вимог пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 цього Закону, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлюються у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року встановлений у розмірі 3328,00 грн.

Отже, позивач повинен надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки.

Постановляючи цю ухвалу враховую висновок Європейського суду з прав людини, згідно із яким, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних рішеннях Суд зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів, стягнення аліментів та часткове звільнення від сплати заборгованості за аліментами залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК