Єдиний державний реєстр судових рішень
ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 362/8448/25
Провадження № 2/362/1351/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
АТ «Сенс Банк» звернулося до суду через систему «Електронний суд» в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором №500849372 від 06.11.2021 рок у розмірі 174 653,51 грн. з яких 95 577,13 грн.- заборгованість по тілу кредиту, 79 076,38 грн. заборгованість по відсоткам, та суму сплаченого ними судового збору.
В обґрунтування позову зазначено, що 06.11.2021 року відповідач та АТ «Альфа Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», уклали угоду про надання споживчого кредиту №500849372, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, комісію та інші платежі в сумі, строки та на умовах, передбачені Кредитним договором. Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором. Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконував, в результаті чого станом на 14.08.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 174653,51 грн., з яких 95577,13 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 79076,38 грн. заборгованість по відсотках.
Процесуальні дії та рішення у справі.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.11.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с. 114-115).
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.120-121).
ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за останнім відомим місцем реєстрації, повернулися конверти із відміткою «за закінченням терміну зберігання та адресат відсутній» (а.с.118, 119), правом подати відзив на позовну заяву не скористалася, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22).
Враховуючи, що даний позов було подано до суду в електронній формі через електронний кабінет, копію позову з додатками відповідачу надсилав позивач, що підтверджується відповідним описом відділення поштового зв`язку.
Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі заочного рішення та задоволення позовних вимог.
Фактичні обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 06.11.2021 року між ОСОБА_1 як позичальником, та АТ «Альфа-Банк» правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», як позикодавцем шляхом підписання оферти відповідачем та акцепту позивачем на укладення угоди про надання споживчого кредиту був укладений кредитний договір №500849372 (а.с 14-15).
Вказаним договором сторонами визначено та погоджено наступні його умови, зокрема: тип кредиту споживчий кредит, кредит готівкою; сума кредиту - 97350,92 грн.., процентна ставка - 23,00% річних, тип ставки- фіксована, строк кредиту -60 місяців.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, ліміт кредиту складає 97350,92 грн., максимальна сума кредиту становить 97350,92 грн., строк кредитування 60 місяців з можливістю пролонгації відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору, процентна ставка є фіксованою та становить 23,00% річних (а.с.19-20).
Згідно з відомостями меморіального ордеру № 6852403711 від 08.11.2021 року, проведено успішну транзакцію на рахунок відповідача у розмірі 97 350, 92 грн., призначення платежу: надання кредиту за кредитним договором № 500849372 від 06.11.2021 року (а.с.45).
Факт отримання кредитних коштів та користування ними також підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача за період з 06.11.2021 року по 14.08.2025 року (а.с.25-42).
Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16 виклав правовий висновок, за яким банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором заборгованість за кредитним договором №500849372 від 06.11.2021 року, станом на 14.08.2025 року становить 174653,51 грн., з яких 95577,13 грн.- заборгованість по тілу кредиту, 79076,38 грн. заборгованість по відсотках (а.с.43-44).
Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2025 року на адресу позичальника було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань (а.с.75), однак, відповідачем дану вимогу залишено без реагування, відповідач не скористався своїм правом на дотримання строку для погашення заборгованості за кредитним договором.
12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на AT «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.
Згідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори й інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 201 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно з приписами частини першої статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У силу частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з абзацами першим, другим частини першої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За приписами частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Зміст процитованих вище правових норм свідчить, що правочин, в тому числі й договір, є законодавчо визначеною підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків.
Формою правочину є усна, або письмова, специфічним видом якої є електронна форма правочину.
При цьому, для дотримання письмової, в тому числі й електронної форми правочину, є наявність підпису сторін.
У силу статті 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
АТ «Альфа-Банк» належно виконало умови договору, надавши відповідачу кредитні кошти.
Однак, відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов`язання, своєчасно не повернув кредит, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка становить 174 653,51 грн., з яких 95 577,13 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 79 076,38 грн. заборгованість по відсотках.
На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.
Доказів оспорювання в судовому порядку укладеного з банком договору відповідачем не надано.
Доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини матеріали справи не містять.
Будь-якого належного та допустимого доказу того, що наданий позивачем розрахунок заборгованості та відомості, які містяться у матеріалах справи не відповідають дійсності, відповідач не надав.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У силу частини другої статті 1050 ЦПК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦПК України.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).
Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе за договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов`язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості.
Відповідач (позичальник) свої зобов`язання за договором кредиту не виконав належним чином, допустив прострочення в платежах і заборгованість по поверненню кредитних коштів за наданим позивачем розрахунком.
Враховуючи вище вказані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 174653,51 грн. належить задовольнити.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь АТ «Сенс Банк» підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень, сплачений останнім при подачі позовної заяви.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 526, 549, 610, 611, 626, 629, 1048, 1054 ЦК України, статтями 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №500849372 від 06.11.2021 року в розмірі 174 653,51 грн. з яких 95577,13 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 79076,38 грн. заборгованість по відсотках.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Текст рішення складено 31.08.2026 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко
Судове рішення № 139347601, Васильківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 31.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 362/8448/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: