Ухвала суду № 139347562, 27.08.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/7076/25

провадження № 1-кс/361/1640/26

УХВАЛА

щодо застосування запобіжного заходу

27 серпня 2026 р. м. Бровари

Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025111130001180 від 03.06.2025 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування. Визначити заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В клопотанні зазначено, що слідчим відділом Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111130001180 від 03.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Слідчий в клопотанні вказує, що у час, дату та місці, які досудовим розслідуванням встановити не вдалось можливим, однак не пізніше 06.09.2021, у власника ТОВ «ДАНКО» (код ЄДРПОУ - 32727466) ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужими майном у вигляді грошових коштів шляхом обману, в особливо великих розмірах, у зв`язку з чим останній, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення за рахунок чужих грошових коштів, під приводом продажу (з умовою внесення авансу покупцем) транспортного засобу - автобетонозмішувача марки та моделі «Mercedes-Benz Arocs 4142», VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що на праві власності належав ТОВ «ДАНКО», без подальшого наміру виконання взятих на себе зобов`язань, тобто ОСОБА_5 став на шлях злочинної діяльності та вчинив злочин за наступних обставин.

ОСОБА_5 , у час, дату та місці, які досудовим розслідуванням встановити не вдалось можливим, однак не пізніше 06.09.2021, реалізуючи свій злочинний умисел, залучив до своїх протиправних дій свого племінника - ОСОБА_7 , не повідомивши останнього про свої злочинні наміри, спрямовані на незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами потенційних покупців. Так, за проханням ОСОБА_5 , ОСОБА_7 повинен був створити та розмістити на популярній автомобільній платформі «AUTO.RIA» оголошення з приводу продажі 2-х транспортних засобів - автобетонозмішувачів, одним з яких був автобетонозмішувач марки та моделі «Mercedes-Benz Arocs 4142», VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

У час, дату та місці, які досудовим розслідуванням встановити не вдалось можливим, однак не пізніше 06.09.2021, ОСОБА_7 , не будучи на той час офіційно працевлаштованим у ТОВ «ДАНКО», будучи переконаним, що допомагає ОСОБА_5 у продажі автобетонозмішувачів, одним з яких був автобетонозмішувач марки та моделі «Mercedes-Benz Arocs 4142», VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , за його вказівкою створив та подав оголошення на популярній автомобільній платформі «AUTO.RIA», в якому зазначив інформацію про продаж 2-х автобетонозмішувачів марки та моделі «Mercedes-Benz Arocs 4142», 2017 року випуску, що на праві власності належав ТОВ «ДАНКО», з метою привернення уваги потенційних покупців.

Після цього, у час, дату та місці, які досудовим розслідуванням встановити не вдалось можливим, однак не пізніше 06.09.2021, ОСОБА_7 та директор ТОВ «РТС ПЛЮС» ОСОБА_8 , якого зацікавило вищевказане оголошення, зв`язалися у телефонному режимі щодо купівлі-продажу автобетонозмішувача марки та моделі «Mercedes-Benz Arocs 4142», оскільки останній мав намір придбати зазначений транспортний засіб для ведення господарської діяльності зазначеного товариства з обмеженою відповідальністю.

Надалі, у час, дату та місці, які досудовим розслідуванням встановити не вдалось можливим, однак не пізніше 06.09.2021, після фактичного огляду вказаних транспортних засобів ОСОБА_8 обрав саме автобетонозмішувач марки та моделі «Mercedes-Benz Arocs 4142», VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого, після обговорення кінцевої ціни, останні досягли усної домовленості щодо купівлі-продажу зазначеного транспортного засобу. Після чого, того ж дня, з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , що належала ТОВ «ДАНКО», на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 , що належала ТОВ «РТС ПЛЮС», надійшов договір купівлі - продажу вказаного транспортного засобу, а також на меседжер «Telegram» 06.09.2021 з номеру телефону ОСОБА_7 ( НОМЕР_3 ) на номер телефону ОСОБА_8 ( НОМЕР_4 ) надійшов рахунок про оплату на придбання даного транспортного засобу. Так, за вказівкою ОСОБА_8 , який, будучи введеним в оману щодо добропорядності та справжніх намірів в особі власника ТОВ «ДАНКО» ОСОБА_5 , не здогадуючись про дійсні злочинні наміри останнього, з боку ТОВ «РТС ПЛЮС» здійснено наступні грошові транзакції: 06.09.2021 переказ на рахунок ТОВ «ДАНКО» UA НОМЕР_5 грошових коштів у сумі 400 000 грн., 13.09.2021 переказ грошових коштів в сумі 500 000 грн. та 14.09.2021 переказ грошових коштів в сумі 100 000 грн., всього у сумі 1 000 000 грн. у вигляді авансу за вказаний транспортний засіб, тобто відбулося перерахування грошових коштів у розмірі 1 000 000 грн. на рахунок ТОВ «ДАНКО», кінцевим бенефіціарним власником якого на той час був ОСОБА_5 .

Після отримання вищевказаних грошових коштів, з боку ТОВ «ДАНКО» в особі власника ОСОБА_5 зобов`язання передати директору ТОВ «РТС ПЛЮС» ОСОБА_8 автобетонозмішувач марки та моделі «Mercedes-Benz Arocs 4142», VIN-код НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 не виконано. ОСОБА_5 , не зважаючи на дзвінки ОСОБА_9 з проханнями до нього виконати взяте на себе зобов`язання щодо продажу зазначеного транспортного засобу або повернути вже перерахований аванс у сумі 1 000 000 грн., зазначені зобов`язання не виконав, оскільки і не мав наміру їх виконувати, а вказаний транспортний засіб 02.08.2022 перереєстровано на ТОВ «АКТИВПОСТАЧ».

Зі змісту клопотання вбачається, що в результаті шахрайських дій власника ТОВ «ДАНКО» ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_8 завдано матеріальних збитків на суму 1 000 000 грн. (один мільйон гривень).

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції до 11.08.2023).

26 серпня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

На обґрунтування доводів про необхідність застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу здійснювалось повне фіксування судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні під час розгляду клопотання по суті прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала з підстав, викладених в ньому. Прокурор вважає, що сукупність ризиків, вказаних в клопотанні, свідчить про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу є недоцільним і не зможе запобігти наявним ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати більш м`який запобіжний захід.

Адвокат ОСОБА_4 заперечував проти обрання щодо його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив відмовити у задоволені клопотання або застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.

Звертав увагу на необґрунтованість повідомленої підозри, зазначаючи, що станом на 06.09.2021 ОСОБА_5 був засновником ТОВ «ДАНКО», однак керівних функцій не здійснював та не надавав вказівок щодо розміщення оголошення про продаж майна, зокрема бетонозмішувача, що, на думку захисника, узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_7 . Також захисник зазначив, що кошти від продажу автомобіля надійшли на рахунок товариства, а не особисто підозрюваному, а спірні правовідносини щодо повернення грошових коштів вирішуються господарським судом у встановленому законом порядку.

Захисник вказав на відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зазначивши, що підозрюваний упевнений у своїй невинуватості, зацікавлений у встановленні об`єктивної істини у кримінальному провадженні та не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування. Свідки вже надали свої показання та повідомили органу досудового розслідування необхідні відомості, які долучено до матеріалів кримінального провадження.

На думку захисника, ризики, наведені у клопотанні та заявлені прокурором у судовому засіданні, є безпідставними, не підтверджені належними доказами та ґрунтуються виключно на припущеннях сторони обвинувачення.

Крім того, захисник звернув увагу на міцні соціальні зв`язки підозрюваного, зазначивши, що він має постійне місце проживання, за яким проживає разом із його колишньою дружиною, з якою фактично перебуває у сімейних відносинах без реєстрації шлюбу, та їхніми спільними дітьми - донькою та сином.

Дослідивши клопотання, додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши доводи прокурора, підозрюваного, захисника, оцінивши надані сторонами докази, слідчий суддя дійшла такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальне провадження №12025111130001180 від 03.06.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

26.08.2026 ОСОБА_5 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (див. рішення O'Hara v. United Kingdom від 16 жовтня 2001 року, § 34).

Розумна підозра, згадана у ст. 5 § 1 (с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy від 11 січня 2001 року, § 45).

Беручи до уваги обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали містять достатні дані, які на цьому етапі кримінального провадження свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

При цьому на цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання про доведеність вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а лише оцінює достатність наданих матеріалів для встановлення обґрунтованої підозри як необхідної передумови застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення тяжкого кримінального правопорушення, за яке ч. 4 ст. 190 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років. Усвідомлення підозрюваним можливих негативних наслідків у разі визнання його винним, зокрема можливості призначення покарання у виді позбавлення волі, саме по собі не може бути достатньою підставою для висновку про існування ризику переховування, однак у сукупності з іншими встановленими обставинами може підвищувати його ймовірність.

Крім того, як встановлено слідчим суддею, ОСОБА_5 був належним чином викликаний до органу досудового розслідування, про що свідчить його особистий підпис у підтвердженні отримання повістки. Факт отримання повістки та неявки за викликом підозрюваний підтвердив і під час розгляду клопотання. При цьому причиною неявки він назвав незадовільний стан здоров`я, однак документів чи інших належних підтверджень на підтвердження зазначених обставин не надав.

Також суд враховує, що повістки про виклик надсилалися членам сім`ї підозрюваного через месенджер «Viber». Водночас сам ОСОБА_5 підтвердив, що проживає разом із зазначеними особами, хоча пояснив, що вони не повідомляли його про отримані виклики.

За таких обставин невиконання підозрюваним отриманого ним виклику без належного підтвердження поважності причин неявки свідчить про неналежну процесуальну поведінку та в сукупності з тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення дає слідчому судді підстави вважати, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду не є лише припущенням.

Слідчий суддя також вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Як убачається з матеріалів клопотання, свідки надали органу досудового розслідування показання, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження та містять відомості щодо дій підозрюваного. При цьому один із допитаних свідків є племінником ОСОБА_5 , що свідчить про наявність між ними родинного зв`язку та можливість безпосереднього контакту.

Посилання сторони захисту на те, що свідки вже допитані органом досудового розслідування, не усуває зазначеного ризику, оскільки сам факт отримання показань під час досудового розслідування не виключає можливості подальшого незаконного впливу на свідків. Надані ними показання підлягають перевірці та оцінці судом у встановленому законом порядку, а тому до їх безпосереднього дослідження судом існує можливість впливу на свідків з метою зміни ними своїх показань або ставлення до обставин кримінального провадження.

З огляду на характер взаємовідносин підозрюваного зі свідками, зокрема наявність родинного зв`язку з одним із них, а також необхідність забезпечення належного та об`єктивного дослідження доказів, слідчий суддя доходить висновку, що ризик незаконного впливу на свідків є реальним та доведеним.

Разом з тим, слідчий суддя не вбачає доведеним ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обґрунтовуючи наявність цього ризику, сторона обвинувачення фактично посилається на можливість незаконного впливу ОСОБА_5 на осіб, які на цей час не допитані як свідки. Водночас конкретних обставин, які б свідчили про можливість вчинення підозрюваним інших дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню, прокурором не наведено та слідчим суддею не встановлено.

За таких обставин зазначений ризик має характер припущення, а тому не може бути покладений в основу рішення про застосування запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України враховує вік та стан здоров`я підозрюваного, його сімейний та соціальний стан, наявність соціальних зв`язків, майновий стан та інші обставини, що мають значення для вирішення цього питання.

Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту щодо наявності у ОСОБА_5 соціальних зв`язків, зокрема його твердження про спільне проживання з колишньою дружиною та двома спільними дітьми.

Разом з тим належних доказів на підтвердження постійного проживання підозрюваного за конкретною адресою, а також документів щодо реєстрації місця проживання підозрюваного суду не надано. Сам ОСОБА_5 під час розгляду клопотання не повідомив конкретної адреси своєї реєстрації.

Адреса, яку підозрюваний називає місцем фактичного проживання, підтверджується за матеріалами провадження проведенням за нею обшуку. Водночас документів, які б підтверджували постійне проживання за цією адресою підозрюваного разом із членами його сім`ї, суду не надано.

Зазначені обставини мають істотне значення при вирішенні питання про можливість застосування до підозрюваного домашнього арешту, оскільки такий запобіжний захід передбачає визначення конкретного місця проживання особи, за яким має бути забезпечений контроль за виконанням покладених на неї процесуальних обов`язків.

Таким чином, за відсутності належного документального підтвердження конкретного місця проживання підозрюваного застосування домашнього арешту не забезпечить належного контролю за виконанням ним покладених процесуальних обов`язків.

З огляду на встановлений ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконного впливу на свідків, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, попередню неналежну процесуальну поведінку підозрюваного, а також відсутність належно підтвердженого конкретного місця його постійного проживання, слідчий суддя доходить висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти встановленим ризикам.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.

За наведених обставин слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_5 підлягає застосуванню виключний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Строк тримання під вартою визначається в межах строку досудового розслідування до 25 жовтня 2026 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує характер та обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, майновий та соціальний стан підозрюваного.

При цьому суд бере до уваги доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_5 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Стройінжирінг» та ТОВ «ТПК Промінвест», частка його участі у кожному з яких становить 100 відсотків, а також зазначені захистом відомості про отримання ним дивідендів від цих юридичних осіб.

З урахуванням наведеного, а також встановлених судом ризиків, слідчий суддя вважає достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 визначити заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 грн.

На переконання слідчого судді, визначений розмір застави відповідає вимогам ст. 182 КПК України, є співмірним із встановленими обставинами кримінального провадження та майновим станом підозрюваного і може забезпечити виконання ним покладених процесуальних обов`язків у разі її внесення.

У разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави на ОСОБА_5 підлягають покладенню обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

В силу приписів ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту затримання підозрюваного в залі суду - з 16 год. 15 хв. 27 серпня 2026 року до 25 жовтня 2026 року.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 197, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, взявши його під варту в залі суду.

Початок строку тримання під вартою рахувати із моменту його фактичного затримання з 16 год. 15 хв. 27 серпня 2026 до 25 жовтня 2026 року.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у межах 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок з наступними реквізитами: Одержувач: ТУ ДСА України у Київській області; Код одержувача (ЄДРПОУ): 26268119; Банк одержувача: ДКСУ м. Київ, розрахунковий рахунок: UA768201720355259001000018661; Призначення платежу: «застава за П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава, згідно з ухвалою (назва суду та дата ухвали) по справі № (вказати номер), кримінальне провадження № (вказати номер)».

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді або суду залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні поза межами процесуальних дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений 31 серпня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1