Рішення № 139346443, 24.08.2026, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/392/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

24 серпня 2026 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Лівочки Л.І.,

при секретарі - Степанчук С.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі Брусилівського районного суду Житомирської області цивільну справу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Коллект Центр" з 29.04.2026 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 98075,87 гривень.

Позовні вимоги обґрунтували тим, що 29 жовтня 2019 року між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №500823321, відповідно до умов якого АТ "Альфа-банк" надав позичальнику кредит у сумі 56215,15 грн. строком до 30.10.2023 року з відсотковою ставкою 23,00% річних.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання, надавши позичальнику грошові кошти, а позичальник не виконав свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

17.05.2021 було укладено договір № 2, відповідно до якого ТОВ "Альфа-банк" відступило на користь ТОВ "Флексіс"права вимоги за договорами до позичальників, в тому числі за договором № 500823321 до відповідача ОСОБА_1

18.05.2021 було укладено договір № 18-05/2021, відповідно до якого ТОВ "Флексіс" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги за договорами до позичальників, в тому числі за договором № 500823321.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за договорами до позичальників, в тому числі за договором № 500823321.

Таким чином, у зв`язку з неповерненням грошових коштів первісному кредитодавцеві відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ "Коллект Центр" за договором № 500823321 від 29.10.2019 у загальному розмірі 98075,87 грн, з яких: 53200,56 грн.- тіло кредиту, 35052,89 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 9822,42 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату виготовлення розрахунку заборгованості.

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №500823321 від 29.10.2019 року у розмірі 98075,87 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 25000 грн.

Відповідач ОСОБА_1 до суду подав відзив на позовну заяву , в якому зазначив наступне.

Позивач просить стягнути 98075,87 грн, проте не додає до позовної заяви жодного належного первинного бухгалтерського документа (банківської виписки з особистого рахунку відповідача, меморіального ордера, касового видаткового ордера з підписом відповідача про видачу кредитних коштів саме ОСОБА_1 .

Додані до матеріалів позовної заяви платіжні доручення № 260990544 та № 260990545 від 17.06.2021 року на суми по 2 500000,00 грн підтверджують виключно фінансові операції між юридичними особами ТОВ "Вердикт Капітал"-та ТОВ "ФК "Флексіс" на виконання Договору факторингу. Ці платіжні доручення жодним чином не стосуються відповідача і не доводять факту отримання ним кредитних коштів у 2019 році.

Відсутність доказів реального отримання коштів позичальником унеможливлює виникнення у нього обов`язку щодо їх повернення.

Саме виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

Сума заявленої заборгованості очевидно включає в себе не лише гіпотетичне тіло кредиту, а й значні нарахування у вигляді відсотків, комісій чи неустойки.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду (постанова від 03.07.2019 у справі № 342/180/17), неможливо стягнути відсотки та неустойку, якщо позичальник не підписав Умови та Правила надання банківських послуг або Паспорт споживчого кредиту, де ці відсотки були б чітко зафіксовані. Роздруківки з сайту банку чи стандартні тарифи, не підкріплені власноручним або кваліфікованим електронним підписом позичальника, не є частиною договору.

Щодо ланцюга відступлення прав вимоги: позивач вказує, що право вимоги перейшло від AT «Альфа-Банк» до ТОВ "ФК "Флексіс", потім до ТОВ "Вердикт Капітал", і зрештою до ТОВ «Коллект Центр». Проте, згідно з практикою Верховного Суду, сам по собі договір факторингу або відступлення права вимоги та Витяг з Реєстру боржників (який є додатком до такого договору) не є первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують факт наявності боргу. Ці документи лише фіксують домовленість між фінансовими компаніями про передачу права вимоги, але не доводять існування самої заборгованості, розмір якої позивач визначає на власний розсуд.

Новий кредитор не може набути більше прав, ніж мав первісний кредитор. Оскільки AT «Альфа-Банк» не мав належних доказів існування боргу (через відсутність підписаного договору та первинних касових документів), ТОВ «Коллект Центр» також не має підстав для такого стягнення.

Крім того, відповідача не було належним чином письмово повідомлено про заміну кредитора у зобов`язанні, що є порушенням ст. 516 ЦК України.

Пунктами кредитного договору визначено, що позичальник має право звернутися до кредитодавця з проханням про пролонгацію строку надання кредиту та строку дії договору.

Внесення змін та доповнень до цього договору оформлюється шляхом укладення сторонами додаткових угод. Всі зміни, доповнення та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною.

Матеріали справи не містять доказів, що строк користування відповідачем кредитом продовжувався. Також, матеріали справи не містять доказів, що до вказаного кредитного договору укладалися додаткові угоди, згідно з якими б продовжувався строк користування відповідачем кредитом.

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Тобто, сторони визначивши строк користування кредитом в указаному договорі погодили строк виконання зобов`язання.

Кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника.

Позивачем не доведено факту укладення кредитного договору в належній формі та узгодження його істотних умов, як то відсотки за користування кредитом, комісія та її розмір; неустойка та її розмір, а відповідно, такий договір в силу ч.2 ст.1055 ЦК України є нікчемним, саме тому відсутні підстави про стягнення на користь банку зазначеної заборгованості.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості є документом, який, формується одноособово позивачем або первісним кредитором в їхній внутрішній комп`ютерній системі, з можливістю внесення будь-яких даних, які фактично нічим не підтверджені.

Позивач обґрунтовує своє право вимоги ланцюгом договорів про відступлення прав вимоги (факторингу) від AT «Альфа-Банк» до ТОВ «ФК «Флексіс", від ТОВ «ФК «Флексіс» до ТОВ «Вердикт Капітал» та від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр». Проте, детальний юридичний аналіз доданих до позовної заяви матеріалів свідчить про повну відсутність у позивача легітимного права вимоги до ОСОБА_1 через недоведеність як самого факту існування боргу, так і правомірності його передачі.

В матеріалах справи відсутній належним чином укладений та підписаний

ОСОБА_1 первинний кредитний договір з AT «Альфа-Банк», а також відсутні будь-які первинні бухгалтерські документи про фактичний рух коштів та їх видачу позичальнику; у первісного кредитора взагалі не виникло права вимоги до відповідача. Як наслідок, жодна наступна фінансова компанія в ланцюгу відступлення не могла набути та передати далі право вимоги, якого юридично не існувало на момент першого відступлення.

Додані позивачем копії договорів факторингу, актів приймання-передачі та Витягів з Реєстрів боржників за своєю юридичною природою не є первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують реальність боргу чи його точний розмір.

Вони жодним чином не доводять, що AT «Альфа-Банк» дійсно надав грошові кошти відповідачу та що у відповідача виникла заборгованість у зазначеному розмірі.

Позивач фактично визначає суму боргу на власний розсуд, використовуючи лише нічим не підтверджені цифри з односторонніх таблиць.

Позивач зазначає, що договір № 500823321 нібито було укладено ще 29.10.2019 року. З матеріалів справи вбачається, що право вимоги за цим договором неодноразово відступалося різними фінансовими компаніями, а сам позов до ОСОБА_1 було подано значно пізніше трирічного строку з моменту нібито укладення договору та виникнення гіпотетичного права вимоги у первісного кредитора.

Оскільки позивачем не надано суду чіткого графіку платежів із належним обгрунтуванням дат виникнення прострочення по кожному окремому платежу, а з моменту ймовірного укладення договору (2019 рік) минуло більше шести років, строк позовної давності для звернення до суду з більшої частини вимог (або в цілому) об`єктивно сплив.

Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про переривання строку позовної давності ОСОБА_1 . Позивач не надав суду поважних та об`єктивних причин пропуску цього строку, які б давали підстави для його поновлення.

Відповідач просить застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити ТОВ "Коллект Центр" у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій вказав, що 29.10.2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про надання кредиту №500823321, відповідно до якої строк кредиту 48 місяців. Дата повернення кредиту 30.10.2023 року. Так, перебіг строку позовної давності мав би початись з дня, коли кредитор довідався або міг довідатися про порушення свого права, тобто коли наступив момент повернення суми кредиту, якого не відбулося.

02 квітня 2020 року (тобто, ще до закінчення строку кредиту) набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, на момент закінчення строку дії кредитного договору вже діяли норми закону, які призупиняли перебіг строку позовної давності.

У постанові від 22.09.2022 року по справі №920/724/21 Верховний Суд зазначив про автоматичне продовження строків позовної давності пов`язане саме зі встановленням карантину на всій території України без будь-яких додаткових вимог та умов в аспекті їх продовження в силу закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, який тривав до 30 червня 2023 року.

Тобто, загальні та спеціальні строки позовної давності відповідно до вищезазначеного були призупинені до 30.06.2023, а їх перебіг міг би початись з 30.06.2023, якби не наступне.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації по відношенню до України, відповідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - на території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та затверджувався Верховною радою України та діє до цього часу.

Тобто загальна позовна давність, перебіг якої припав на період дії в Україні правового режиму воєнного стану, продовжена законодавцем на період дії такого правового режиму. Водночас продовження строків свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.

Законом України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 за №4434-IX передбачено виключення пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. Пунктом 2 цього Закону передбачено, що цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Набрання чинності такого Закону відбулося 04.09.2025 року, тобто, саме із цієї дати почався відлік строку позовної давності, який спливе 04.09.2028 року.

З огляду на викладене, строк позовної давності щодо подачі позову ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Угодою про надання кредиту №500823321 від 29.10.2019 року на дату звернення позивача до суду з даним позовом (28.04.2026 року) не минув, відтак позовна заява подана в межах строку позовної давності, оскільки перебіг такого строку було зупинено згідно норм чинного законодавства, а відтак підстави для застосування строку позовної давності відсутні.

29.10.2019 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» власноручним підписом підписано Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», у п.2.1 якої зазначено, що підписанням цього Акцепту я - ОСОБА_1 підтверджую акцепт Публічної пропозиції на укладення Договору між мною та Акціонерне товариство «Альфа-Банк» на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на вебсторінці Банку www.alfabank.ua .

29.10.2019 року шляхом підписання оферти на укладання угоди про надання кредиту №500823321 укладено Угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб.

В оферті зазначено, що підпис позичальника на цьому Договорі свідчить про отримання ним всієї інформації про умови кредитування та про те, що Акцепт пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту №500823321 від 29.10.2019 року отримав.

Отже, Угоду про надання споживчого кредиту №500823321 від 29.10.2019 року укладено шляхом подання відповідачем оферти на укладання угоди, а кредитодавцем надання акцепту на укладення даної угоди, що відповідає нормам чинного законодавства України. Наявність на документі власноручного підпису сторін свідчить про повне дотримання вимог Цивільного кодексу України щодо обов`язкової письмової форми кредитного договору.

Отже, твердження відповідача щодо недоведеності укладення Договору суперечать фактичним обставинам справи. Кредитний договір укладено у письмовій формі та підписано відповідачем власноручно. Документ відповідає всім імперативним вимогам законодавства, оскільки в ньому чітко зафіксовано та погоджено кожну істотну умову правочину.

Відповідач вказує на недоведеність факту перерахування йому кредитних грошових коштів, але будь-яких доказів цьому не надає. При цьому позивач зазначає, що відповідач має вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах і мав безперешкодну можливість надати суду докази про те, що кредитні грошові кошти на його рахунок/банківську картку, якою він користується чи на інші рахунок/банківську картку, не надходили.

Зокрема, він мав можливість здійснити запит до банку про наявність у нього карткових рахунків та отримати виписку по вказаних рахунках за період кредитування. Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх заперечень.

Отже, оскільки відомості із банку позивач самостійно не може отримати, так як це є банківська таємниця, розголошення якої третім сторонам заборонено, тому разом з позовною заявою подане клопотання про витребування доказів.

За кредитним договором відповідачу надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 56215,15 грн., процентна ставка 23,00% річних фіксована, строк кредиту 48 місяців,

дата повернення кредиту 30.10.2023 року.

Оскільки первісний кредитор виконав всі передбачені кредитним договором умови щодо надання відповідачу кредитних коштів, а останній, за укладеним договором вказані грошові кошти отримав, однак свої зобов`язання щодо їх повернення відповідно до умов договору не виконав, то виникла заборгованість у сумі 68072,22 грн., з яких 53200,56 грн. заборгованість за тілом кредиту та 14871,66 грн. заборгованість за відсотками.

17.05.2021 року було укладено договір факторингу №2 відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Угодою №500823321 від 29.10.2019 року у сумі 68072,22 грн.

18.05.2021 було укладено договір факторингу №18-05/21 відповідно до якого ТОВ «ФК "Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Угодою № 500823321 від 29.10.2019 року у сумі 68072,22 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Вердикт Капітал», за Угодою №500823321 в період з 18.05.2021 року по 09.01.2023 року нараховано відсотки в сумі 20181,23 грн. (53200,56/100*23/365*602 = 20181,23).

Якщо додати суму заборгованості в розмірі 68072,22 грн. та нараховані ТОВ «Вердикт Капітал « відсотки в сумі 20181,23 грн., то сума заборгованості за Угодою 500823321 становить 88253,45 грн.

10.01.2023 року було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Угодою № 500823321 від 29.10.2019 року. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 500823321.

ТОВ «Коллект Центр» за Угодою № 500823321 в період з 10.03.2023 року по 29.10.2023 року нараховано відсотки в сумі 9822,42 грн. (53200,56/100*23/365*293 = 9822,42).

Якщо додати суму заборгованості в розмірі 88253,45 грн. та нараховані ТОВ «Коллект Центр» відсотки в сумі 9822,42 грн., то сума заборгованості за договором№500823321 становить 98075,87 грн. Отже, нарахування відсотків здійснювалося у відповідності до умов договору на залишок фактичної заборгованості (тіло кредиту) за відсотковою ставкою 23% річних в межах строку кредитування по 29.10.2023 року.

Позивачем до позовної заяви долучені докази, що підтверджують належне виконання умов договорів факторингу та факту переходу прав вимоги до факторів, в тому числі і до позивача.

Подані позивачем докази у сукупності беззаперечно підтверджують належне та правомірне відступлення права вимоги за договором № 500823321 від 29.10.2019 року від АТ «Альфа-Банк» до ТОВ «Коллект Центр», а також дотримання сторонами всіх вимог договору факторингу та норм чинного цивільного законодавства України.

Також, з урахуванням того, що спір виник у зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору відповідачем, що в свою чергу спричинило понесення витрат позивачем, то такі витрати повинні бути покладені на відповідача у встановленому позивачем розмірі.

Просив позовні вимоги задовольнити .

Представник позивача до суду не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно до суду не з`явився; причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 29.10.2019 між АТ "Альфа-Банк" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Угоду про надання кредиту № 500823321, шляхом оформлення Анкети-заявки позичальником, надіслання Акцепту Банком та підписанням Оферти сторонами власноручними підписами.

Відповідно до умов підписаного Договору №500823321, та до умов Оферти на укладення угоди про надання кредиту №500823321, сторони погодили надання кредиту: тип кредиту - "Кредит готівкою" , сума кредиту - 56215,15 грн., процентна ставка 23,00 % ( фіксована ставка), строк кредитування 48 місяці.

Відповідач підтвердив, шляхом проставлення свого підпису на Оферті на укладення угоди про надання кредиту №500823321, Графіку платежів, який є Додатком №1 до Угоди про надання кредиту №500823321 від 29.10.2019, Паспорті споживчого кредиту, на Договорах про внесення змін до Угоди про надання кредиту №500823321 від 29.10.2019, про ознайомлення з умовами кредитування.

З виписки щодо надання кредитних коштів до договору №500823321 від 29.10.2019, виданої уповноваженою особою АТ "Сенс Банк", слідує, що ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) клієнт банку 30.10.2019 отримав згідно договору №500823321 від 29.10.2019 кредитні кошти у розмірі 56215,15 грн. та у період з 02.12.2019 року по 17.05.2021 року здійснював часткове перерахування коштів за кредитним договором.

17.05.2021 укладено Договір №2, відповідно до якого ТОВ "Альфа-Банк" відступило на користь ТОВ "ФК Флексіс" права вимоги за договорами до позичальників, в тому числі за договором №500823321 від 29.10.2019 , укладеним з відповідачем, що підтверджується копією відповідного Договору факторингу та Реєстру боржників.

18.05.2021 укладено Договір № 18-05/2021, відповідно до якого ТОВ "ФК Флексіс" відступило на користь ТОВ "Вердикт капітал" права вимоги за договорами до позичальників, в тому числі за договором № №500823321 від 29.10.2019, укладеним з відповідачем, що підтверджується копією відповідного Договору Факторингу та Реєстру боржників.

10.01.2023 укладено Договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь позивача ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за договорами до позичальників, в тому числі за договором №500823321 від 29.10.2019, укладеного з ОСОБА_1 , що підтверджується копією відповідного Договору факторингу та Реєстру боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023, та розрахунку заборгованості, складеним ТОВ "Вердикт Капітал", відповідач ОСОБА_1 станом на 10.01.2023 має заборгованість за договором № 500823321 у розмірі 88253,45 грн., з яких : 53200,56 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 35052,89 грн. - заборгованість по процентам.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеним "ТОВ "Коллект Центр" відповідач ОСОБА_1 станом на 06.04.2026 має заборгованість за договором №500823321 у розмірі 98075,87 грн., з яких: 53200,56 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 35052,89 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 9822,42 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату виготовлення розрахунку заборгованості.

Судом встановлено, що між первісним кредитодавцем та відповідачем було укладено кредитний договір, на виконання якого первісним кредитодавцем було надано відповідачу грошові кошти ( кредит). Натомість відповідач не дотримався умов кредитування та не повернув надані йому кошти та не сплатив у повному обсязі відповідні відсотки, а лише частково здійснив платежі, що вбачається з відповідних розрахунків заборгованості т а виписки банку. Доказів належного виконання взятих зобов`язань перед первісним кредитодавцем чи позивачем, якому відступлено право вимоги, відповідачем суду не надано.

Таким чином, права позивача як правонаступника первісного кредитодавця порушені та підлягають відновленню.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів та інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною(сторонами).

Згідно статтей 525, 526,530, 610 ЦК України, зобов"язання, які взяли сторони на себе при укладенні договору, повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як слідує з положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами( ст. 629 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ТОВ "АТ "Альфа-Банк" свої кредитні зобов`язання за договором №500823321 від 29.10.2019 виконало та надало відповідачу кредитні кошти, а відповідач свої зобов`язання перед позивачем, до якого відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України перейшло право вимоги у розмірі 98075,87 грн., з яких : 53200,56 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 35052,89 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 9822,42 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату виготовлення розрахунку заборгованості, не виконав.

Відповідач не надав суду доказів на спростування розміру заборгованості перед позивачем та відсутності заборгованості.

Відповідач у відзиві просив застосувати строк позовної давності.

Проте, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою до відповідача, діяв в межах строку позовної давності ( у відповіді на відзив позивач обгрунтував свої дії в межах строку позовної давності).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №500823321 від 29 жовтня 2019 року у розмірі 98075,87 гривень.

Щодо вимог про відшкодування понесених позивачем витрат на надання правничої допомоги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на надання правничої допомоги позивачем надано договір №01-07/2024 про надання правничої допомоги від 01.07.2024 року, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс», копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» від 01.2025; копію заявки на надання юридичної допомоги №572 від 02.03.2026 про погодження наданих правових (юридичних) послуг на суму 25000 грн.; копію витягу з акту №20 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 на суму 25000 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, суд враховує характер спірних правовідносин, незначну складність справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною, типовою та не потребує особливих затрат часу на її складання. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Суд вважає, що обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.

На підставі ст.ст. 207,525, 526, 530, 610-611,629,1048-1049, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12-13, 76-81,133,137,141, 263-265, 352-355 ЦПК України , суд-

ВИРІШІВ:

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" ( ЄДРПОУ: 44276926) заборгованість за кредитним договором №500823321 від 29 жовтня 2019 року у розмірі 98075( дев"яносто вісім тисяч сімдесят п"ять ) гривень 87 копійок, сплачений судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7000 ( сім тисяч) гривень.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення, яке складено 30 серпня 2026 року.

Суддя Л.І. Лівочка