Рішення № 139346344, 31.08.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/676/26

Номер провадження 2/167/667/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

31 серпня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій позивача, та заперечень відповідача.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») Томилко О. Б. через підсистему "Електронний суд" звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05 лютого 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 866487006 (далі - Договір) у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 10102 грн з кінцевою датою повернення 07 березня 2030 року.

Зазначає, що відповідач добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов`язків власноручно заповнила заявку на отримання кредитних коштів з використанням мережі Інтернет, а саме в своєму особистому кабінеті на сайті ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», зазначивши свої персональні дані, в тому числі: паспортні дані, дані про електронну пошту та абонентський номер, реквізити банківської картки, на рахунок якої бажала отримати кредит та ін. Після автоматизованої обробки заяви на отримання кредитних коштів та її схвалення інформаційно-комунікаційна система ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», згенерувала електронний договір, що є офертою у розумінні ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України і містить усі істотні умови та надала позичальнику для ознайомлення в її особистому кабінеті, а також направила на електронну поштову скриньку, що належить відповідачу та вказана нею у заявці на отримання кредитних коштів.

Відповідно до умов Договору відповідач, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти, надала згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення товариству, яке підписано відповідно до абз. 2 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: ввела у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови Договору, одноразовий ідентифікатор, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Вказує, що на виконання умов Договору кошти були перераховані товариством на банківську картку № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладені Договору.

Зазначає, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, а саме надало останній грошові кошти в обсязі та у строк, визначених договором, однак відповідач у свою чергу, не виконала умови Кредитного договору.

14 жовтня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № МВ-ТП/45, відповідно до якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги за Договором № 866487006 від 05 лютого 2025 року.

У зв`язку з порушенням зобов`язань за Договором відповідач має заборгованість перед ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» у розмірі 30582,91 грн, з яких: 10098,19 грн тіло кредиту та 20484,72 грн відсотки.

Ураховуючи наведене, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за Договором № 866487006 від 05 лютого 2025 року в розмірі 30582,91 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася. 02 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» надіслала заяву в якій позовні вимоги підтримала та просила розгляд справи проводити у відсутності представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялася шляхом опублікування оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, будь-яких заяв/клопотань до суду не подавала.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 04 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання. Витребувано у акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» докази.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 02 липня 2026 року у зв`язку з відсутністю відомостей про вручення відповідачу повідомлення дату, час та місце судового засідання розгляд справи відкладено.

Судом неодноразово та завчасно судова повістка направлялась відповідачу на зареєстровану в установленому законом порядку адресу місця проживання відповідача, проте конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18)

Поруч з цим, судом розміщувалося на офіційному вебсайті судової влади України оголошення про виклик відповідача в судове засідання на 09 год 30 хв 31 серпня 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала, жодних заяв та клопотань до суду не надіслала та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 подала до ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» заявку на отримання грошових коштів в кредит від 05 лютого 2025 року із зазначенням загальної інформації, персональних даних, адреси місця проживання, електронної пошти, номера фінансового телефону ( НОМЕР_2 ), номера карти (4441-11ХХ-ХХХХ-1044), суми кредиту 10100 грн, суми першого траншу 2044 грн та строк кредитування 1826 дні.

У паспорті споживчого кредиту, який надано позичальнику, зазначено, зокрема: інформацію та контактні дані кредитодавця та кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі правові аспекти. Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 8486.

05 лютого 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 866487006.

Згідно з п. 2.1 Договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Відповідно до п. 2.2 Договору загальний розмір кредиту за цим договором становить 2044 грн. Разом з тим, позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у кредит шляхом надання додаткових траншів.

Згідно з п. 3.1. Договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також повернути частково суму кредиту. На момент укладання цього договору строк дисконтного періоду користування складає 10 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2 договору.

Пунктом 3.3 Договору сторони передбачили, що для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, ОСОБА_1 необхідно сплатити всі нараховані за перші 10 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 79,70 грн та нараховану комісію за надання кредиту у розмірі 102,20 грн. Про суму нарахованих процентів та комісії, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет. У разі отримання додаткового траншу протягом визначеного на момент укладення Договору дисконтного періоду, сума нарахованих процентів та комісії, яку необхідно сплатити для першої пролонгації також зазначається в особистому кабінеті позичальника. У разі якщо строк дисконтного періоду закінчився, позичальник має можливість повернутися в дисконтний період, якщо протягом 30 календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема комісії за надання кредиту та неустойки). Після поновлення дисконтного періоду, його тривалість складає 30 календарних днів та застосовуються умови його пролонгації дисконтного періоду, описані в п. 3.2. Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 , що відбувається не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Згідно з п. 6.1, п. 6.2 Договору позичальник в будь-який час, протягом дисконтного періоду дії договору, може отримати черговий транш в межах визначеного кредитодавцем максимально доступного позичальнику розміру кредиту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, в тому числі при частковому погашенні кредиту. Повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а Договір вважається достроково припиненим шляхом його повного виконання. Надання позичальнику кожного нового траншу за цим договором відбувається на підставі укладеного із кредитодавцем договору про внесення змін до цього договору, який сторони домовились іменувати у своїх відносинах додатковою угодою (далі - Додаткова угода), У разі якщо позичальник бажає отримати черговий транш, шляхом перерахування суми кредиту на його рахунок за реквізитами платіжної картки, іншої ніж зазначена в п. 5.1. Договору, сторони у Додатковій угоді додають до тексту договору реквізити іншої платіжної картки.

Відповідно до п. 7.1 Договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 15 лютого 2025, а саме протягом 10 днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору.

Пунктом 7.2 Кредитного договору встановлено, що в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Кредитного договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Кредитного договору; ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Кредитного договору.

Кінцевою датою повернення (виплати) кердиту є 07 березня 2030 року (п. 7.3 Кредитного договору).

Відповідно до п. п. 7.4.2. Договору після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

Згідно з п. 8.3. Договору базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70% річних.

Відповідно до п. п. 8.7.1. Договору за період від 05 лютого 2025 року по 15 лютого 2025 року (включно) кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 60,20% від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за дисконтною процентною ставкою 0,39% від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 142,35% річних.

Згідно з п. п. 8.7.2. Договору у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів або здійснить поновлення дисконтного періоду, на період після 15 лютого 2025 року кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 0,00% від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за Індивідуальною процентною ставкою 0,98% в день від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 357,70% річних.

Відповідно до п. 11.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.

Згідно з п. 14.1 Договору, невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.

За змістом п. 14.2, 14.12 Договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього Договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Цей Договір є електронним документом створеним і збереженим в Інформаційно телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Договір кредитної лінії № 866487006 від 05 лютого 2025 року підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором PVDH.

06 лютого 2025 року між сторонами були укладені Додаткові угоди до Договору кредитної лінії № 866487006 від 05 лютого 2025 року за умовами яких (п.п. 1.1, 1.4) кредитодавець зобов`язався надати позичальнику в кредит додаткові грошові кошти у розмірі 697 грн та 1074 грн; базова процентна ставка 0,98%, що становить 357,70% річних.

Також, 07 лютого 2025 року, 09 лютого 2025 року, 10 лютого 2025 року та 23 квітня 2025 року між сторонами були укладені Додаткові угоди до Договору кредитної лінії № 866487006 від 05 лютого 2025 року за умовами яких (п.п. 1.1, 1.4) кредитодавець зобов`язався надати позичальнику в кредит додаткові грошові кошти у розмірі 2182 грн, 1230 грн, 900 грн та 2002 грн базова процентна ставка 0,98%, що становить 357,70% річних.

У правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зазначено: загальні положення, терміни та визначення, що використовуються у цих правилах, перелік та опис видів фінансових послуг кредитодавця; порядок надання фінансових послуг; строки та порядок зберігання інформації про надання фінансових послуг; захист персональних даних; листування між сторонами; відповідальність сторін, звільнення від відповідальності, порядок вирішення спорів; внесення змін та доповнень у правила та електронний договір, доступ до них, заключні положення

Згідно повідомлень ТОВ «ПрофітГід» та довідок ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» були проведені успішні транзакції на суми: 2044 грн, 697 грн, 1047 грн, 2182 грн, 1230 грн, 900 грн та 2002 грн, номер платіжної картки: НОМЕР_3 , емітент платіжної картки: MONOBANK (UNIVERSAL BANK), призначення платежу: ОСОБА_1 , Договір (оферта) 866487006 від 05 лютого 2025 року.

З інформації наданої АТ "УНІВЕРСАЛБАНК" від 05 червня 2026 року встановлено, що на платіжну картку № НОМЕР_3 було 05 лютого 2025 року зарахування коштів в розмірі 2044 грн, 06 лютого 2025 року 1047 грн, 697 грн, 07 лютого 2025 року 2182 грн, 09 лютого 2025 року 1230 грн. 10 лютого 2025 року 900 грн, 23 квітня 2025 року - 2002 грн, відповідач активно користувалася вказаними коштами.

14 жовтня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № МВ-ТП/58.

Згідно з п. 2.1 укладеного Договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Відповідно до Реєстру прав вимоги від 14 жовтня 2025 року від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 21183,85 грн, з яких: 10098,19 грн - тіло кредиту, 6036,56 грн відсотки та неустойка 5049,10 грн.

Згідно розрахунку первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за період з 05 лютого 2025 року по 14 жовтня 2025 року заборгованість відповідача за Договором становить 21183,85 грн, з яких: 10098,19 грн - тіло кредиту, 6036,56 грн відсотки та неустойка 5049,10 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за період з 15 жовтня 2025 року по 09 березня 2026 року заборгованість відповідача становить 35632,01 грн, з яких: 10098,19 грн тіло кредиту, 20484,72 грн відсотки та 5049,10 грн - неустойка.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», право вимоги від якого перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») за Договором № 866487006 від 05 лютого 2025, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

В силу ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 зазначено, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 05 лютого 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 866487006 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора PVDH, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 2044 грн, який вона зобов`язалася повернути та сплатити проценти за користування ним на визначених у Договорі умовах (строк 5 років, базова процентна ставка 0,98%).

Також, 06 лютого 2025 року, 07 лютого 2025 року, 09 лютого 2025 року, 10 лютого 2025 року та 23 квітня 2025 року між сторонами були укладені Додаткові угоди до Договору кредитної лінії № 866487006 від 05 лютого 2025 року за умовами яких відповідачу в кредит було надано додаткові грошові кошти у розмірі 697 грн, 1074 грн, 2182 грн, 1230 грн, 900 грн та 2002 грн.

Суд зауважує, що Кредитний договір та Додаткові угоди включають всі істотні умови, які передбачені для цього виду договорів.

Оскільки Кредитний договір та Додаткові угоді підписані ОСОБА_1 за допомогою електронних підписів одноразових ідентифікаторів, які надані їй кредитодавцем саме з цією метою, тому суд доходить переконання, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірних правочинів Кредитного договору та Додаткових угод.

Відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти були перераховані шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 .

Окрім цього, перерахування коштів узгоджується із встановленими обставинами справи, зокрема з тим, що обумовлені між сторонами транші перераховані позичальнику у дні укладення Кредитного договору та Додаткових угод, а їх розміри відповідають розміру кредитного ліміту, узгодженого сторонами у Кредитному договорі та Додаткових угодах.

Таким чином, суд доходить обґрунтованого висновку, що між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку був укладений Кредитний договір та Додаткові угоди, а позичальник, після отримання кредитних коштів у обумовленому розмірі, зобов`язання, що виникли з цими правочинами, належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Первісний кредитор ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило своє право грошової вимоги за вказаним Договором - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за період з 15 жовтня 2025 року по 09 березня 2026 року заборгованість відповідача становить 30582,91 грн, з яких: 10098,19 грн тіло кредиту та 20484,72 грн відсотки.

При цьому необхідно зазначити, що відповідач розмір кредитної заборгованості не спростувала, своїх контррозрахунків заборгованості чи доказів, які б підтверджували її відсутність, суду не надала.

Враховуючи те, що відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів (частини коштів) ні на рахунки ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ні на рахунки попереднього кредитора не надала, а відтак, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за Договором кредитної лінії № 866487006 від 05 лютого 2025 року в розмірі в сумі 30582,91 грн.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2662,40 грн).

Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через підсистему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Разом з цим, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно дозаконудосудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи:

- договір про надання правничої допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року, укладений між адвокатським бюро "ЛІГА ЮРИДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ" та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС»;

- додаткову угоду № 3241 від 14 квітня 2026 року про надання правничої допомоги до Договору № 5 від 02 грудня 2024 року;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 14 квітня 2026 року, згідно з яким адвокатське бюро "ЛІГА ЮРИДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ" надало правову допомогу ТОВ " ТАЛІОН ПЛЮС " щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Кредитним договором № 866487006 від 05 лютого 2025 року на загальну суму 5000 грн.

Ураховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 280, 284, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за Договором кредитної лінії № 866487006 від 05 лютого 2025 року в розмірі в сумі 30582 (тридцять тисяч п`ятсот вісімдесят дві) гривні 91 копійка, з яких: 10098 (десять тисяч дев`яносто вісім) гривень 19 копійок тіло кредиту та 20484 (двадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні 72 копійки відсотки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного заочного рішення 31 серпня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», місцезнаходження: вул. Жабинського, буд. 13, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 39700642.

Представник позивача: Томилко Оксана Борисівна, адреса: вул. Лейпцизька, буд. 15Б, м. Київ, РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Головуючий суддя І. Т. Гармай