Ухвала суду № 139344479, 28.08.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/116/26

Єдиний унікальний № 742/2835/25

УХВАЛА

іменем України

28 серпня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретарів судового засідання Шептун В.В., Харченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожний Олександр Сергійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» та приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

В провадженні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожний Олександр Сергійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» та приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, яке відкладено до 13.10.2025.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2025 року провадження у даній справі було зупинено.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 березня 2026 року провадження у даній справі відновлено та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 липня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті на 05 серпня 2026 року.

Протокольною ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 серпня 2026 року судове засідання було відкладено до 28.08.2026 у зв`язку з неявкою позивача ОСОБА_1 та третіх осіб - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Задорожнього О.С., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника АТ «Райффайзен Банк», представника ТОВ «Фінансова компанія «ПАРІС», приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М.

Позивач у судове засідання повторно не з`явилась, хоча по дату, час та місце судових засідань повідомлялася належним чином. Своїм правом на надання пояснень у судовому засіданні не скористалась, про причини неявки не повідомляла. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представник Міністерства юстиції України в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечила, просила суд залишити позов без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача. Вказала, що в ході як підготовчого так і судового провадження по справі позивач неодноразово викликалася в судові засіданні, проте, будучи обізнаною у справі до суду не з`являлася, про поважні причини неявки не повідомляла.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, проте його представник адвокат Джура С.П. не заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з неодноразовою неявкою в судове засідання позивача, а також просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на оплату правничої допомоги у сумі 12 000 грн.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожний О.С., Селінна Н.М. та Петренко С.М., представник ТОВ «Фінансова компанія «ПАРІС» , приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М. в судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце судових засідань повідомлялись належним чином.

Представник АТ «Райффайзен Банк» в судове засідання не з`явився. Згідно письмової заяви представника просили розгляд справи проводити за їх відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільного позову, приходить до наступного.

У відповідності до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989 ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно ч.5 ст. 130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі, а у відповідності до ч.2 ст. 131 ЦПК України, якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Отже, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).

Відповідно до п.п.1, 2 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Частиною 5 ст. 223 України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, під повторністю неявки в судове засідання в цивільному процесі слід розуміти другу неявку підряд (поспіль) належно повідомленого позивача.

З наведеного слідує, що право суду залишити заяву без розгляду виникає за наявності дворазового належного повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, двократної, послідовної неявки позивача безпосередньо у судове засідання та відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.

Тобто право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Так, позивач правом подання відповідної заяви про розгляд справи за його відсутності не скористався, будучи належно повідомленим про дату, час і місце розгляду справи по суті двічі поспіль, а саме 05.08.2026 та 28.08.2026, до суду не прибув.

Про розгляд справи призначений на 05 серпня 2026 року позивач був повідомлений шляхом надсилання поштового повідомлення за адресою зареєстрованого місця проживання, повідомлення через смс зв`язок на телефонний номер НОМЕР_1 вказаний позивачем в позовній заяві, а також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Згідно матеріалів справи позивач був повідомлений про розгляд справи 28 серпня 2026 року шляхом надсилання поштового повідомлення за адресою зареєстрованого місця проживання, шляхом повідомлення через смс зв`язок на телефонний номер НОМЕР_1 вказаний позивачем в позовній заяві, а також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

За таких обставин, у зв`язку із повторною неявкою в судове засідання позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожний Олександр Сергійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» та приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії підлягає залишенню без розгляду.

При цьому суд зауважує, що особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами та має добросовісно виконувати покладені на неї процесуальні обов`язки, й відповідно несе процесуальні ризики.

Наслідком повторної неявки в судове засідання позивача, який не виявляв намір брати участь у судових засіданнях, про що свідчить не подання ним відповідної заяви про розгляд справи у відсутність, та був достовірно обізнаний про здійснення ініційованого ним судового провадження, є залишення позову без розгляду, і вказаний процесуальний ризик несе саме позивач, як ініціатор судового розгляду.

Щодо витрат на правничу допомогу

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Зі змісту ст. 58 ЦПК України слідує, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ст.15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Частиною четвертою статті 62 ЦПК визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, у відповідності до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо) (п.8 ч.2 ст. 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування ОСОБА_5 надано: копію ордера серії СВ №1108814 від 12.06.2025; копію договору про надання правничої допомоги №30/24 від 18.07.2024; копію додаткової угоди №2 від 01.06.2025 до договору №30/24 від 18.07.2024 про надання правничої допомоги; копію акта №3 приймання-передачі наданих послуг від 25.07.2026 до договору про надання правничої допомоги №30/24 від 18.07.2024; копію кінцевого розрахунку судових витрат по справі на суму 12 000 грн.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постанові від 28.12.2020 року у справі 640/18402/19 зробив правовий висновок, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах №923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Позивачем не заявлялося клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та не ставилося під сумнів обґрунтованість розміру таких витрат, які підтверджені належними доказами.

Отже, взявши до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, оцінивши співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що з позивача на користь третьої особи ОСОБА_4 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді в розмірі 12 000 грн.

Керуючись ст. 12, 15, 81, 133, 134, 137, 141,223,246, 270 ЦПК України, Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», суд

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожний Олександр Сергійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» та приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА