Рішення № 139344227, 31.08.2026, Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/5102/25

Провадження № 2/734/263/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31 серпня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Домашенка Ю.М.,

секретаря судового засідання - Легкобита І.В.,

за участі:

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в розмірі 252470 грн, судового збору в розмірі 2662.40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 08.02.2024 між Товариством із обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1430026, згідно з яким Первісний кредитор надав Відповідачу кредит у розмірі 24900 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом.

27.06.2025 між Первісним кредитором і Позивачем укладено Договір факторингу № 27062025, відповідно до якого останній набув права грошової вимоги до Відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, внаслідок утворилася заборгованість у розмірі 252470 грн, з яких: 24900 грн - основний борг, 215120 грн - проценти, нараховані Первісним кредитором, 12450 грн - штрафні санкції.

Відповідач подав відзив, згідно з яким позовні вимоги не визнав з наступних підстав. Первісний кредитор і Відповідач не підписували ні в паперовій, ні в електронній формах спірний кредитний договір, тому відсутні докази на підтвердження цього. У зв`язку з відсутністю оригіналу кредитного договору неможливо достовірно встановити якими є його умови, зокрема, розмір процентної ставки, строк нарахування процентів тощо. Застосована процентна ставка значно перевищує допустимий ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» розмір денної процентної ставки. Не підписані Відповідачем умови кредитування не можуть бути застосовані до правовідносин сторін. Позивачем не доведено факт перерахування коштів Відповідачу. З копії спірного кредитного договору вбачається, що відсутні будь-які відомості про те, що перерахування коштів буде здійснюватись через посередника. Розрахунок суми заборгованості не є первинним бухгалтерським документом і не містить відомостей, які б підтверджували надання коштів позичальнику в кредит. Саме первинні бухгалтерські документи та виписка про переказ коштів кредитором мають бути надані суду. Відповідач не був належним чином повідомлений про набуття Позивачем права грошової вимоги за спірним кредитним договором. Позивач не мав права застосовувати до Відповідача в період воєнного стану неустойку, підвищені відсотки та інші платежі включно по ст. 625 ЦК України. Недоведеність позовних вимог полягає у неможливості перевірити достовірність змісту оригіналів електронних і письмових доказів.

Представник Позивача подав відповідь на відзив, згідно з якою Відповідач підписав спірний кредитний договір, скориставшись одноразовим ідентифікатором, отже, досягнув згоди з Первісним кредитором щодо всіх суттєвих умов договору. На підтвердження укладення кредитного договору Відповідач здійснював оплати на рахунок Первісного кредитора, що підтверджується розрахунком заборгованості. Перерахування кредитних коштів на картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 здійснено у відповідності до умов спірного кредитного договору. Розрахунок заборгованості, скріплений підписом Первісного кредитора, є належним і допустимим доказом утвореної заборгованості. Нарахування процентів здійснено в межах строку кредитування в розмірі 2.5 % в день. Протягом 10 днів із дати укладення Договору факторингу Первісний кредитор зобов`язався попередити Боржників про відступлення права грошової вимоги, отже, доводи Відповідача є хибними. Факт укладення спірного кредитного договору, надання кредитних коштів і набуття права грошової вимоги доведено належними та допустимими доказами.

Представник Позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.09.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, від 04.12.2023 у справі № 212/10457/21.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Водночас одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено, що 08.02.2024 між Товариством із обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» і ОСОБА_1 укладено Договір № 1430026 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний». Згідно з довідкою про ідентифікацію Первісного кредитора підписання Відповідачем відбулося аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «В208», надісланого ОСОБА_1 о 13:00:03 год 08.02.2024 на номер телефону НОМЕР_2 . З паперової копії Договору вбачається, що Відповідач підписав його о 13:00:18 год 08.02.2024 вказаним електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Підписавши вказаний договір, Відповідач добровільно погодився на визначені в ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Згідно з п. 1.2 Договору на умовах, встановлених договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користуванням ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.3 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 24900 грн, тип кредиту - кредит.

Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п. 1.4 Договору).

Відповідно до п. 1.5 Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 2.50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 1.875 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 09.03.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Згідно з п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 08.02.2024 або 09.02.2024 (п. 2.2 Договору).

Розмір процентної ставки, встановлений в п.1.5 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку (п. 3.4 Договору).

З Договору № 1430026 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» вбачається, що Первісний кредитор і Відповідач погодили між собою умови кредитування: його строк, процентну ставку, суму кредиту тощо.

Відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891-15 (провадження № 61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Матеріали справи містять лист надавача платіжних послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» № 20250702-263 від 02.07.2025, згідно з яким Товариство, діючи на підставі Договору про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022, укладеного між Товариством і Первісним кредитором, та наявного в додатках до позовної заяви, здійснило переказ у сумі 24900 грн на маску картки НОМЕР_1 о 13:01:17 08.02.2024.

Згідно з випискою АТ КБ «ПриватБанк» № SHPPA560T1HQUI7R від 09.12.2025, наданою Відповідачем, якає є первинним бухгалтерським документом, в банку на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку о 13:01 год 08.02.2024 здійснено зарахування в розмірі 24900 грн.

Відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц (провадження № 61-3084св19), часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

З розрахунку заборгованості вбачається, що 09.03.2024 Відповідач здійснив оплату в розмірі 4000 грн, яка була спрямована в погашення відсотків. У такий спосіб Відповідач засвідчив укладення договору.

Отже, Позивачем доведено факт укладення 08.02.2024 між Первісним кредитором і Відповідачем Договору № 1430026 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, та за яким надалі було здійснено перерахування кредитних коштів Відповідачу.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно положень ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 статті 519 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 (справа № 905/306/17) зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Судом встановлено, що 27.06.2025 між Товариством із обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» і Товариством із обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» укладено Договір факторингу №27062025, згідно з п. 1.1 якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені в Реєстрі Боржників, яки формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з Реєстром боржників від 27.06.2025 Первісний кредитор відступив Позивачу право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 1430026 у розмірі 252470 грн.

Отже, Позивач правомірно набув права грошової вимоги до Відповідача за спірним кредитним договором.

Доводи Відповідача щодо неповідомлення його про перехід права вимоги до Позивача спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, повідомленням Первісного кредитора про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № 1430026 від 08.02.2024.

Згідно з наданим розрахунком заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 252470 грн, з яких: 24900 грн - основний борг, 215120 грн - проценти, 12450 грн - штрафи, пеня.

Щодо стягнення з Відповідача процентів за користування коштами суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.

Згідно з ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24.12.2023, а Договір № 1430026 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» укладений 08.02.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір № 1430026 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» укладено між Первісним кредитором і Відповідачем 08.02.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, умови п. 1.5 спірного кредитного договору щодо встановлення стандартної процентної ставки в розмірі 2.50 % в день та зниженої процентної ставки в розмірі 1.875 % в день з огляду на положення ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.

З урахуванням викладеного, розмір заборгованості за процентами має розраховуватись наступним чином: 24900 грн (тіло кредиту) x 1 % (законодавчо встановлений розмір процентної ставки) / 100 % = 249 грн в день, 249 грн x 360 днів (строк кредитування) = 89640 грн.

Щодо стягнення з Відповідача штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У зв?язку з наведеним, у стягненні з Відповідача штрафних санкцій слід відмовити.

Враховуючи, що Відповідач належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за спірним кредитним договором, укладеним між ним та ТОВ «Слон Кредит», не виконав, Позивач набув права вимоги до Відповідача за Договором факторингу, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за Договором № 1430026 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» 114540 грн, з яких: 24900 грн - тіло кредиту, 89640 грн - проценти.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

У позовній заяві Позивач просить стягнути з Відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Відповідач подав клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу, згідно з яким компенсація судових витрат не повинна перетворюватись на спосіб додаткового збагачення за рахунок Відповідача, заявлена сума витрат створює для останнього надмірний індивідуальний тягар. До того ж, спір між сторонами носить типовий характер, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат Позивача витратив значний час, судова практика у даному спорі є сталою, тож заявлена сума витрат є необґрунтованою.

За приписами ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Нормою ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У матеріалах справи містяться копії Договору № 10/12-2024 про надання правничої допомоги, укладеного між Позивачем і адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем, згідно з яким перший доручає, а останній бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених договором; Заявки № 12039 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024; акту № 12039 виконаних робіт до Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024; рахунку на оплату № 12039-19/11-2025 від 19.11.2025, згідно з якими вартість правової допомоги, наданої у цій справі складає 10000 грн.

Застосовуючи вищезазначені критерії розумності розміру заявлених до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи характер спірних правовідносин у справі, часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача 4000 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо інших судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України з Відповідача необхідно стягнути на користь Позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1098.99 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 610, 612, 625, 634, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1084 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 81, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 114540 гривень, 1098 гривень 99 копійок у відшкодування судового збору, 4000 гривень у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення мало бути проголошено о 17:00 год 27.08.2026, однак у зв`язку з перебуванням судді 27 та 28.08.2026 у відпустці, проголошено 31.08.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Капітал» (03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ: 44559822).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Суддя Юрій ДОМАШЕНКО