Рішення № 139344222, 25.08.2026, Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 748/896/26

Провадження № 2/734/983/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 серпня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Домашенка Ю.М.,

секретар судового засідання Легкобит І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» звернулося до Козелецького районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 37443.23 грн, судового збору в розмірі 2662.40 грн, поштових витрат у розмірі 146 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 22.05.2017 ОСОБА_1 уклала з АТ «Ідея Банк» Угоду № C02.190.74585 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, згідно з яким Відповідач отримала ліміт кредитної лінії в розмірі 15000 грн з процентною ставкою 48 % річних.

15.11.2023 між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «Фінансова Компанія «Суперіум» укладено Договір факторингу № 15/11/23, відповідно до якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 37443.23 грн, з яких: 14715.35 грн основний борг, 22727.88 грн проценти.

Відповідач подала відзив на позов, згідно з яким позовні вимоги не визнала з наступних підстав. Строк дії Угоди сторони не визначили, в ній зазначено лише положення про обов`язковий щомісячний платіж, який слід здійснювати до 30 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем. Тому перебіг позовної давності щодо кожного окремого платежу починається наступного дня після дати, коли платіж мав бути внесеним. Перебіг позовної давності розпочався з 30.06.2017, тож має місце сплив позовної давності, що є підставою для відмови в позові. Позивач не надав належних та допустимих доказів заборгованості, реєстр боржників до договору факторингу та довідка про заборгованість не є такими, оскільки не містять посилань на первинні документи, що підтверджують розмір боргу. Має місце нарахування процентів поза строком кредитування, що є неправомірним.

Позивач подав відповідь на відзив, згідно з якою запровадження на всій території України карантину було безумовною правовою підставою для продовження строку позовної давності, лише з 04.09.2025 перебіг такого поновився. Отже, доводи Відповідача щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності є необґрунтованими. Позивач не перераховував розмір заборгованості по тілу кредиту, процентам і комісії, оскільки вказаний у Реєстрі боржників розмір заборгованості нарахований Первісним кредитором до моменту передачі права вимоги.

Відповідач подала додаткові пояснення, згідно з якими сукупний розмір заборгованості Відповідача за процентами становить лише 7073.93 грн, решта проценти, нараховані понад строк кредитування. У матеріалах справи відсутній реєстр договорів, права вимоги за якими відступлено, у зв`язку з чим Позивач не довів факт набуття ним права грошової вимоги до Відповідача.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник Позивача у позові зазначив про розгляд справи без його участі. Представник Відповідача подала заяву про розгляд справи без її та Відповідача участі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено, що 22.05.2017 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду № C02.190.74585 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, згідно з якою Банк відкрив Відповідачу поточний рахунок, встановив у межах максимального кредитного ліміту (200000 грн) (п. 3.1 Угоди) ліміт у розмірі 15000 грн (п. 32. Угоди), процентну ставку 48 % річних (п. 3.3 Угоди).

Згідно з п. 3.4 Угоди розмірі обов`язкового мінімального платежу встановлюється тарифами Банку. Дата сплати обов`язкового мінімального платежу за кредитною лінією за попередній розрахунковий період до останнього операційного дня платіжного періоду, який починається з дня, наступного за днем попереднього розрахункового періоду, і закінчується на 30 день з моменту закінчення попереднього розрахункового періоду.

Згідно з п. 7 Угоди ця Угода є укладеною з дня її підписання Сторонами та діє протягом строку кредитування, але в будь-якому випадку до виконання Сторонами своїх зобов`язань за Угодою.

Відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891-15 (провадження № 61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З наданої Первісним кредитором виписки по рахунку клієнта фізичної особи № 100000-2026/0701 з 22.05.2017 по 15.11.2023 вбачається, що власником рахунку є ОСОБА_1 , на який 22.05.2017 встановлено кредитний ліміт у розмірі 15000 грн та здійснювалося користування кредитними коштами.

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1 ст. 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 259 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідно до п. 6 Угоди сторони погодились, що позовна давність за спорами, що випливають з Угоди, включаючи, але не обмежуючись відшкодуванням збитків, сплати неустойок (штрафів) тощо, становить 10 років. За повне або часткове прострочення сплати обов`язкового мінімального платежу Клієнт зобов`язаний сплатити на користь Банку штраф у розмірі 50 грн за кожний прострочений мінімальний платіж.

Доводи представника Відповідача щодо спливу строку позовної давності суд вважає помилковими, оскільки передбачений Угодою строк позовної даності становить 10 років, у зв`язку з чим Позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права в межах строку позовної давності .

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно положень ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 статті 519 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 (справа № 905/306/17) зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Судом встановлено, що 15.11.2023 між Первісним кредитором і Позивачем укладено Договір факторингу № 15/11/23, згідно з п. 2.1 якого Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з друкованим реєстром Боржників № 1 від 15.11.2023 Позивач набув права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № C02.190.74585 від 22.05.2017 в розмірі 37443.23 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 889 від 16.11.2023 платник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Суперіум» на рахунок отримувача Акціонерного товариства «Ідея Банк» здійснило переказ у розмірі 2230617 грн з призначенням платежу: «Оплата згідно договору факторингу № 15/11/23 від 15.11.2023».

Доводи представника Відповідача щодо недоведення факту набуття Позивачем права грошової вимоги суд вважає помилковими, оскільки наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, вищеописаними Договором факторингу № 15/11/23 від 15.11.2023, друкованим реєстром Боржників № 1 від 15.11.2023, платіжною інструкцією 889 від 16.11.2023 підтверджується правомірність відступлення права грошової вимоги від Первісного кредитора до Позивача.

Щодо стягнення з Відповідача процентів за користування коштами суд зазначає наступне.

З наданої Позивачем довідки-повідомлення від 22.05.2017 вбачається, що термін кредитування становить 12 місяців. Отже, 21.05.2018 право Кредитодавця нараховувати проценти припинилося.

Розрахунок заборгованості, наявний у матеріалах справи і наданий Первісним кредитором, охоплює період із 23.05.2017 по 25.09.2020 і свідчить про нарахування процентів понад строк кредитування.

Так, заборгованість Відповідача становить 37443.23 грн, з яких: 14715.35 грн основний борг, 22727.88 грн проценти.

Однак загальний розмір процентів, що підлягають до стягнення з Відповідача на користь Позивача з 23.05.2017 по 21.05.2018, становить 7073.93 грн, з яких: 6680.88 грн проценти строкової заборгованості, 404.84 грн проценти простроченої заборгованості.

Враховуючи, що Відповідач користувалася наданими Позивачем коштами, не виконуючи зобов`язань за кредитним договором щодо своєчасного повернення наданих грошових коштів та сплати відсотків, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість у розмірі 21789.28 грн, з яких: 14715.35 грн тіло кредиту, 7073.93 грн проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України з Відповідача необхідно стягнути на користь Позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1549.32 грн та поштові витрати у сумі 84.96 грн.

Керуючись ст.. 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Суперіум» 21789 гривень 28 копійок, 1549 гривень 32 копійки у відшкодування судового збору, 84 гривні 96 копійок у відшкодування поштових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31.08.2026, оскільки 30.08.2026, до якого воно мало бути складене, є вихідним днем.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Суперіум» (м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 23-А, нежитлове приміщення № 35А, ЄДРПОУ: 42024152).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Юрій ДОМАШЕНКО