Ухвала суду № 139343834, 28.08.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/8440/26

Провадження № 1-кс/686/8507/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Хмельницький

Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ознайомившись із клопотанням начальника Ярмолинецького відділу Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026243000000318,

установила:

Начальник Ярмолинецького відділу Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_3 , шляхом направлення 24.08.2026 поштового відправлення на адресу суду, звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням (зареєстроване у суді 25.08.2026) про накладення арешту на обладнання «Зерносушарка ЗСМ-17» у кількості 1 од., що розташоване на території ФГ «Земля Родини», за адресою: Хмельницька область, Хмельницький (Ярмолинецький) район, с. Жилинці, із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування ним, з метою збереження речового доказу та забезпечення (підтримання) цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 .

Дослідивши наявні матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає поверненню, у зв`язку із наступним.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або інших осіб можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Подаючи клопотання, прокурор указує дві підстави для ініціювання застосування заходу забезпечення кримінального провадження: відшкодування потерпілому ОСОБА_4 завданої майнової шкоди (оскільки планується подання цивільного позову) та з метою збереження речових доказів.

Оцінюючи підставу арешту майна - відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), приходжу до наступних висновків.

Ч. 6 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті (відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Разом із тим, прокурором до клопотання не долучено цивільного позову, пред`явленого до ОСОБА_5 із вимогою про відшкодування шкоди, поданого потерпілим у межах кримінального провадження №12026243000000318, а також доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 має статус підозрюваного у даному кримінальному провадженні.

Щодо підстави арешту майна з метою його збереження як речового доказу слід зазначити наступне.

Ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

По-перше, у прохальній частині клопотання прокурор просить накласти арешт на обладнання «зерносушарку ЗСМ-17» у кількості 1 од., однак у мотивувальній частині клопотання зазначає про необхідність накладення арешту на бензомоторну косу БТ-430 чорного кольору із оранжевими кольорами, таким чином саме клопотання є суперечливим за змістом.

По-друге, із змісту клопотання слідує, що відомості, які розслідуються у ньому, внесено до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 від 20.11.2025 з приводу шахрайського заволодіння ОСОБА_5 грошовими коштами ОСОБА_4 у сумі 2 363 276,25 грн. та 52 500 дол. США.

До клопотання долучено заяву про вчинення кримінального правопорушення, подану ПП «ЕЛЕВАТОРБУДМАШ» від 26.03.2026, у якій йдеться про несплату ФГ «Земля Родини» грошових коштів за обладнання, отримане за договором поставки № 11/11-2021 від 11.11.2021 - зерносушарку та таким чином заволодіння вказаним майном шляхом обману.

Однак, не зрозумілим є, чи внесено вказані відомості до ЄРДР за заявою ПП «ЕЛЕВАТОРБУДМАШ», а відтак чи здійснюється досудове розслідування за вказаними обставинами.

По-третє, до клопотання не долучено документів, які підтверджують право власності особи на майно, що належить арештувати.

Окрім того, витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12026243000000318 від 10.02.2026 не долучено, натомість долучено витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12026243000000090 від 14.01.2026, який не має жодного відношення до обставин, викладених у клопотанні та не корелюється із долученими додатками.

Тоді як за змістом ч. 7 ст. 132 КПК України до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин клопотання прокурора про арешт майна не може бути розглянуто по суті і підлягає поверненню прокурору.

Керуючись ст.ст.171-173 КПК України, слідча суддя

постановила:

Повернути прокурору клопотання начальника Ярмолинецького відділу Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026243000000318.

Установити строк у сімдесят дві години для усунення недоліків.

Роз`яснити прокурору, що у разі повернення клопотання про арешт майна прокурору, тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя