Рішення № 139343632, 24.08.2026, Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер судової справи №678/1240/26

Номер провадження №2-678-694/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Лазаренко А. В.,

за участю секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду селища Летичів, у відсутність учасників справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, за наявними у справі матеріалами, справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2026 року до суду надійшла позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно якої 08 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір №7147328 про надання споживчого кредиту (кредитний договір), який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором.

За умовами кредитного договору ОСОБА_1 на строк 363 днів надано кредит в сумі 3 300,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку.

27 травня 2024 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» і ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу №27.05/24-Ф за яким для ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відступлено право грошової вимоги за кредитним договором до ОСОБА_1 . Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило ОСОБА_1 шляхом направлення повідомлення на електронну пошту.

Станом на дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору перед ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» не сплачена і становить 16 171,32 грн., з яких: сума кредиту - 3 300 грн., сума процентів за користування кредитом - 4268,55 грн., сума процентів за користування кредитом, які нараховані за 131 календарних днів - 8 602,77 грн.

У зв`язку із зазначеним ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просить суд стягнути з ОСОБА_1 існуючу суму заборгованості, сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

05 серпня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у позовній заяві просить розгляд справи проводити у їх відсутність.

Відповідач до суду не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена двічі належним чином згідно з вимогами ст.ст. 128, 130, 131 ЦПК України.

05 серпня 2026 року представник відповідача адвокат Савченко Я. В. подав Відзив на позовну заяву, за змістом якого повідомляють про те, що проти заявлених позивачем позовних вимог в частині стягнення відсотків за кредитним договором відповідач заперечує в повному обсязі. Так, оскільки відповідачем не здійснювалися будь-які активні конклюдентні дії, пов`язані із укладенням із кредитором кредитного договору саме із визначенням процентної ставки, на яку посилається позивач, відтак вимога щодо стягнення нарахованих відсотків за кредитним договором необґрунтована та задоволенню не підлягає. Звертаючись до суду із цією позовною заявою, позивачем жодним належним та допустимим доказом не доведено факту укладення між відповідачем та кредитором кредитного договору саме із визначенням процентної ставки, на яку посилається позивач, що вказує на відсутність порушеного права позивача в частині стягнення відсотків за кредитним договором та свідчить про необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог в цій частині. Просить у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в частині стягнення з ОСОБА_1 відсотків та будь-яких інших штрафних санкцій за кредитним договором відмовити. Справу № 678/1240/26 в цілому розглянути за відсутності відповідача та його представника.

10 серпня 2026 року представник позивача подав Відповідь на відзив, за змістом якого на підтвердження укладання Договору про надання споживчого кредиту з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», Позивачем було надано оригінал електронного доказу, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «A8860», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений Відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що Відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір. Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування коштів. 11.10.2023 Відповідач не здійснив оплату відсотків згідно з графіком платежів та не повернув основну суму кредиту. Позивачем нараховано проценти за 131 календарних днів (28.05.2024 - 05.10.2024) в межах строку договору відповідно до наступного: 3300 грн * 1,99 % = 65,67 грн*131 календарних днів = 8 602,77 грн. Тому просить позов задовольнити у повному обсязі; Розгляд справи проводити за відсутності Позивача та його представника, проти винесення рішення (заочного) не заперечують.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як зазначено у ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як зазначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Якщо позичальник у визначені кредитним договором порядку та строки поверне кредит і сплатить проценти, тобто здійснить належне виконання зобов`язання за договором, то це зобов`язання припиняється.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Законодавець у п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначив, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

В ч. 1 ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч. 2).

У ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

В силу ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Наведені норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Тобто, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38)).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5); електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6).

Як зазначено у ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1). Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. (ч. 3). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (абз. 1 ч. 12).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

08 жовтня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» (товариство) та ОСОБА_1 (споживач) за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства укладено електронний договір №7147328 про надання споживчого кредиту за змістом якого на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.2). Сума кредиту (загальний розмір) складає - 3300,00 грн. (п. 1.3). Строк кредиту - 363 дні. Періодичні платежі зі сплати процентів - кожні 3 дні. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), що є додатком №1 до цього договору (п. 1.4).

Договором детально регламентовано права та обов`язки сторін.

Договір і графік платежів підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

27 травня 2024 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (фактор) і ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) укладено договір факторингу №27.05/24-Ф згідно з яким за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору (п. 1.1).

18 серпня 2026 року до суду надійшла інформація від АТ КБ «ПриватБанк», згідно якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту, на яку 08 жовтня 2023 року здійснено переказ коштів на суму 3300,00 грн.

ОСОБА_1 отримані кредитні кошти ні первісному, ні новому кредитору не повернула.

Відповідач не надав суду доказів того, що кредитні кошти не отримував, ними не користувався або що у нього немає заборгованості за договором.

Проте суд враховує, що 22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ(набрав чинності 24 грудня 2023 року) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»(пп.6 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування»(пп.13 п.5Розділу І Закону №3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - денна ставка не більше 1,5%, з 20 серпня 2024 року - денна ставка не більше 1%.

Договір про споживчий кредит було укладено між сторонами у справі 08 жовтня 2023 року. Однак позивач при проведені розрахунку заборгованості по процентам вказаних положень не врахував.

Водночас, суд відмічає, що за період до 22 квітня 2024 року правомірним є нарахування процентів в межах визначеного законом максимального розміру денної процентної ставки 2,5%. Проте, починаючи із 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року позивач мав право нараховувати проценти не вище встановленого максимального розміру 1,5%, а з 20 серпня 2024 року не вище 1,0%.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне провести перерахунок прострочених процентів за користування кредитом, з урахуванням обмежень встановлених Законом України «Про споживче кредитування».

Так, за період з 08 жовтня 2023 року до 12 грудня 2023 року проценти становлять 4 268,55 грн (3300,00 х 1,99% х 65 днів ). З 13 грудня 2023 року по 27 травня 2024 року 0 грн. (кредитором проценти не нараховувалися), з 28 травня 2024 року до 19 серпня 2024 року - 4 158 грн. (3300 х 1,5% х 84 дні), з 20 серпня 2024 року до 05 жовтня 2024 року - 1 551 грн. (3300 х 1% х 47 днів) .

Тобто, заборгованість за простроченими процентами за період з 08 жовтня 2023 року до 05 жовтня 2024 року, яка розраховано виходячи із максимально допустимого розмір денної процентної ставки, визначеного Законом України «Про споживче кредитування» становить 9 977 грн. 55 коп. (4268,55 грн +4158 грн + 1551 грн), яка і підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивач належними і допустимими доказами довів правомірність своїх вимог, водночас відповідач не надала доказів, які спростовують твердження позивача, що є її процесуальним обов`язком, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню частково з викладених у мотивувальній частині підстав.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).

Як зазначено у ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2).

Як зазначено у ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Так, позовну заяву подано через систему «Електронний суд», тому й сплачено судовий збір за її подання в сумі 2662,40 грн., що відповідає ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2662,4 грн.

Ціна позову - 16 171,32 грн., а позов підлягає задоволенню частково на загальну суму 13 277,55 грн., тобто на 82,11% (13277,55 /16171,32 * 100).

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог: судовий збір - в розмірі 2 186,10 грн. (2662,4 * 82,11 / 100).

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як зазначено у ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2).

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (п. 21).

ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (п. 39).

Схожі за змістом аргументи зазначені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» - адвокатом Столітнім М. М. надано: договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладений між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Столітнім М.М., акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 22282 від 124 липня 2026 року, згідно договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року у якому вказано детальний перелік виконаних адвокатом Столітнім М. М. для клієнта ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» робіт, загальна вартість становить 10000,00 грн., заявку № 22282 на виконання доручення до Договору, ордер.

Виходячи з положень статей137,141 ЦПК України, статті 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Таким чином, суд зобов`язаний з урахуванням обставин і складності справи надати оцінку поданим заявником доказам на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, визначити необхідний фактичний обсяг правової допомоги, співмірність витрат на правничу допомогу, за результатами чого, надати обґрунтований висновок про наявність/відсутність підстав для відшкодування таких витрат і їх розмір, а не формально (без надання оцінки доказам та аргументам) вказати про відсутність підстав для компенсації таких витрат на користь позивача за рахунок відповідача.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Під час вирішення питання про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, суд звертає увагу на те, що провадження по цивільній справі відкрито в порядку спрощеного провадження, в свою чергу в Акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг); рахунку на оплату зазначено, що представник інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовом клієнта про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі у судових засіданнях, кількість годин 2, вартість 1640 грн. Представник позивача жодного разу не приймав безпосередню участь в судовому засіданні, не надсилав заяви про відкладання судового розгляду у випадку неявки відповідача чи ненадходження витребуваних документів, чи про розгляд справи у порядку письмового провадження.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 п. 135 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

Суд, вирішуючи питання щодо витрат понесених учасником справи на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що додані до клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат документи, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному в позові розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 10-13, 42-43, 48-49, 76-83, 89, 128, 141, 206, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 351-352, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за Договором №7147328 про надання споживчого кредиту від 08 жовтня 2023 року у розмірі 13 277,55 грн., з яких: тіло кредиту - 3 300 грн., сума процентів за користування кредитом - 4 268,55 грн., сума процентів за користування кредитом, які нараховані за 131 календарних днів - 5 709 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір - 2 186,10 грн., витрати на професійну правничу допомогу - 5000,00 грн.

У задоволені решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити банківського рахунку для зарахування грошових коштів:

Отримувач: ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» Код ЄДРПОУ: 44559822 IBAN: НОМЕР_2 Банк: АТ «ПУМБ»

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, м. Київ, поштовий індекс 03150, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 44559822, тел. (+38099) 069-81-40, електронна пошта: fintrust@ukr.net, наявний електронний кабінет.

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: Столітній Михайло Миколайович, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний електронний кабінет.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , електронний кабінет відсутній.

ПРЕДСТАВНИК ВІДПОВІДАЧА: адвокат Савченко Ярослав Васильович, місцезнаходження: вул. Володимирська, буд. 79, офіс №3, м. Хмельницький, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , тел. НОМЕР_7 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , наявний електронний кабінет.

Суддя: підпис А. В. Лазаренко

Суддя: А. В. Лазаренко