Рішення № 139343119, 31.08.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/4612/24

Номер провадження 2/585/18/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Зубко К.В.,

розглянув у залі судових засідань у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу № 585/4612/24, провадження № 2/585/18/26.

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 ,

треті особи за первісним та зустрічним позовами: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, Служба у справах дітей Роменської міської ради Сумської області,

предмет спору первісного позову: усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,

предмет спору зустрічного позову: визначення місця проживання дитини.

Представник ОСОБА_1 - Бондар Валерій Миколайович, який діє на підставі Договору б/н про надання правничої допомоги від 10.09.2024 та Ордеру на надання правничої допомоги серії ВМ №1057349 від 04.11.2024.

Представник ОСОБА_2 - Кубанова Анна Михайлівна , яка діє на підставі Ордера на надання правничої допомоги серії ВМ №1054437 від 14.10.2024.

Представник третьої особи: служби у справах дітей Роменської міської ради Сумської області - Загамула Вячеслав Іванович, який діє на підставі довіреності від 15.04.2025.

Представник третьої особи: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради Павленко В.І.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник позивача ОСОБА_1 , Бондар В.М. звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Свій позов мотивує тим, що з 30.03.2022р. по 18.04.2024р. позивач перебував у шлюбі з відповідачем, під час якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_5 , який після розірвання шлюбу залишився проживати з матір`ю - відповідачкою. Позивач звернувся до служби в справах дітей із заявою про визначення місця проживання дитини та визначення порядку виховання та спілкування з дитиною і під час спілкування з відповідачем у службі в справах дітей позивач погодився, що малолітній син буде проживати з відповідачкою, а відповідачка в свою чергу не буде чинити перешкоди батьку у спілкуванні та вихованні дитини та почергово дитина буде проживати у кожного з батьків тиждень, два за домовленістю. Проте, після розірвання шлюбу відповідачка почала чинила перешкоди у спілкуванні з сином, та перешкоджати побаченням позивача з ним, у зв`язку з чим позивач звертався у поліцію. Позивач неодноразово приходив за місцем проживання до колишньої дружини та малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою спілкування з дитиною, але колишня дружина викликала поліцію, яка складала тимчасові заборонні приписи та протокол за ст. 173-2 КУпАП, постанова суду на даний час оскаржується в апеляційному порядку. Позивач вжив всіх законних заходів, передбачених діючим законодавством, на відновлення своїх прав для спілкування з сином, але порозуміння з відповідачкою не знайшов і прав на спілкування з сином та приймання участі у його вихованні не відновив. Колишня дружина на даний час працює в м. Суми і має крім малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ще двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від іншого шлюбу, які проживають разом з мамою. За браком часу колишня дружина віддає малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на тривалий час до своєї матері, яка проживає в АДРЕСА_2, де відсутні належні умови для малолітньої дитини, а саме туалет на вулиці, ванни та душу в будинку немає, лікарня на 20 км від селища. Позивач має всі належні умови в будинку: душ, ванну кімнату, окрему кімнату для малолітнього ОСОБА_5 , для гармонійного розвитку дитини. Крім того батько позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в наркологічному та психіатричному диспансері не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, працює і тому може створити всі належні умови для гармонійного розвитку сина під час виховання та спілкування з батьком. Позивачка створює ситуацію, яка порушує право батька на виховання дитини, надаючи перевагу вихованню малолітнього сина бабусею та дідусем зі сторони матері, що не відповідає інтересам дитини, не сприяє розвитку та формуванню особистості дворічної дитини. В зв`язку з тим, що відповідачка перешкоджає участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, чим порушує його право брати участь у вихованні, спілкуванні та піклуванні за сином, маніпулює малолітнім сином, що негативно впливає на психіку дитини, тому для захисту своїх прав та для захисту прав дитини позивач звертається до суду та просить зобов`язати відповідача не чинити перешкоди в участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити порядок спілкування та виховання батьком малолітнього сина з урахуванням віку та інших обставин, та зобов`язати відповідача забезпечити спілкування через загальновідомі месенджери: вайбер, телеграм, сигнал, скайп, фейсбук, інстаграм, тощо, або іншими засобами зв`язку у любий час без обмежень під час проживання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю з урахуванням розкладу сну дитини; під час перебування батька ОСОБА_1 у відпустці, лікарняному надавати змогу безпосереднього спілкування та перебування з батьком на території його мешкання, у місцях відпочинку, проведення разом канікул та вільного від навчання часу; забезпечувати проведення разом днів народження, відвідування секцій, учбових закладів, лікарень; зобов`язати матір раз у три місяці або за вимогою батька надавати інформацію про стан здоров`я дитини; забезпечити без обмежень у часі побачення та спілкування з сином у день його народження ІНФОРМАЦІЯ_1 кожного року в присутності або без присутності матері в період часу з 10 год. до 20 год.; визначити позивачу щорічний двотижневий термін для відпочинку з сином в літній період часу на території України і тижневий термін у зимовий період часу під час Різдвяних та Новорічних свят; за попереднім повідомленням матері надавати можливість батьку забирати сина з місця його мешкання, де б він не проживав, з дитсадка, зі школи, тренувань особисто та супроводжувати до місця мешкання або проведення спільного часу; у разі відсутності батька в м. Суми або в Україні, у зв`язку з роботою, службою або перебуванням за кордоном або з інших підстав, зобов`язати матір ОСОБА_2 забезпечити технічну можливість спілкування батька ОСОБА_1 з малолітнім сином сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою загально відомих месенджерів viber, skype, telegram, WhatsApp, facebook messenger, іншими месенджерами та засобами телефонного та зв`язку щонеділі з 18 год по 20 год; зобов`язати відповідача за добу до дня зустрічі сина з батьком надавати йому точну інформацію, щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини; зобов`язати матір ОСОБА_2 забезпечити батьку ОСОБА_1 можливість виховувати, піклуватись та проживати разом з сином малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем мешкання батька на протязі двох тижнів на місяць підряд або почергово, що забезпечить якнайкращі інтереси хлопчика в період дорослішання та виховання особистості. Передавання дитини відбувається в перший понеділок неділі перебування за місцем мешкання батька або матері, о 9.00 год.; повернення дитини відбувається в останню неділю закінчення терміну перебування у батька або матері о 20.00 год. У разі не змоги з поважних причин (хвороби дитини, перебування за межами міста, країни та інше) зобов`язати завчасно матір погодити інший час побачення та спілкування батька з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням суду, або за погодженням сторін. Всі судові витрати покласти на відповідача.

У зустрічному позові, який надійшов до суду 24.04.2025, представник ОСОБА_2 , адвокат Кубанова А.М. вказує, що позивач за первісним позовом та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_7 , відповідачка за первісним позовом) дійсно 30 березня 2022 року уклали шлюб, від якого мають сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя сторін не склалося, вони роз`їхалися та припинили спільне проживання. ОСОБА_2 винайняла квартиру, де проживала разом зі своїми дітьми. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18.04.2024 року по справі № 591/2350/24 за позовом ОСОБА_2 шлюб укладений між сторонами було розірвано. Підставою для розірвання шлюбу стало погіршення відносин між сторонами, а також вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства в присутності як спільного сина, так і дітей ОСОБА_2 від першого шлюбу. Крім цього, з метою ухилення від призову під час мобілізації, ОСОБА_1 05.01.2024 року звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з заявою про встановлення факту перебування на його утриманні трьох дітей - дитини сторін ОСОБА_5 та дітей ОСОБА_2 від першого шлюбу - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Проте ОСОБА_2 надавати суду свідчення щодо перебування дітей на утриманні ОСОБА_1 відмовилась, оскільки батько дітей сплачував на їх утримання аліменти у розмірі, визначеному рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.11.2021 р. по справі № 592/12442/21. Крім цього, сам ОСОБА_1 на той час ніде не працював, внаслідок чого ОСОБА_2 у грудні 2023 року вийшла на роботу в БФ «Право на захист», і саме у ОСОБА_2 на утриманні перебували троє неповнолітніх дітей та чоловік. Внаслідок цього, за заявою ОСОБА_11 заяву про встановлення факту що має юридичне значення було залишено без розгляду. Незважаючи на постійні сварки та психологічне насильство з боку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 сприяла спілкуванню батька з сином. Проте ОСОБА_1 домовленостей з ОСОБА_2 не дотримувався, неодноразово відміняв узгоджені візити до дитини, сина повертав не вчасно, взятих на себе зобов`язань не виконував. Крім цього, ОСОБА_1 у спілкуванні з ОСОБА_2 неодноразово висловлював погрози «викрасти» дитину, погрожував що вона більше ніколи не побачить сина. 09.05.2024 року ОСОБА_2 звернулася до Управління "Служба у справах дітей» Сумської міської ради з заявою про визначення місця проживання свого малолітнього сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею. Дізнавшись про заяву матері, ОСОБА_1 написав зустрічну заяву про визначення місця проживання дитини разом з ним 31.05.2024 року. Проте у визначенні місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було відмовлено. 12.07.2024 р. ОСОБА_2 за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 передала останньому дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для спільного проводження часу до 20:00 години. Після зазначеного часу за домовленістю ОСОБА_1 мав повернути дитину матері за місцем проживання останньої. Проте домовленості ОСОБА_1 не виконав, дитину матері не повернув ані 12.07.2024. р., ані 13.07.2024 р., що підтверджується заявами ОСОБА_2 в поліцію, поясненнями ОСОБА_1 (копії додаються). Саме після цього візиту до батька, ОСОБА_5 03.08.2022 р. захворів і потрапив до інфекційного відділення лікарні. Це не дивно, оскільки з доданих до первісного позову відео видно, що харчування дитини під час перебування у батька відбувається в гаражі, не лише без дотримання санітарно-гігієнічних вимог, а й у небезпечній обстановці, оскільки в гаражі в останнього зберігаються фарби, паливо, інструменти для ремонту, інші хімічноорганічні речовини для догляду за прибудинковою ділянкою. В подальшому він притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_2 . Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 10.09.2024 року по справі № 591/8822/24 видано стосовно ОСОБА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на строк 3 місяці обмежувальний припис: 1) заборонити ОСОБА_1 перебувати в місці проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_2 . 2) заборонити ОСОБА_1 наближатися на відстань 300 метрів до місця проживання (перебування), роботи, лікування, інших місць частого відвідування постраждалою особою ОСОБА_2 , окрім як для того, щоб забрати для побачення із дитиною ОСОБА_5 , або передати дитину матері після побачення із дитиною, за попереднім погодженням із матір`ю дитини; 3) заборонити ОСОБА_1 вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_2 , або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, окрім як з питань, пов`язаних зі спілкуванням, вихованням та утриманням спільної дитини - ОСОБА_5 . Рішення про видачу обмежувального припису ОСОБА_1 не оскаржувалось. ОСОБА_2 жодним чином не перешкоджала батьку бачити сина, і сьогодні забезпечує їх спілкування за допомогою інтернету з використанням телекомунікаційних мереж, що підтверджується записами екрану смартфону ОСОБА_2 . Також остання пропонувала графік побачень з дитиною, на який ОСОБА_1 не відреагував. Внаслідок погіршення безпекової ситуації у місті Суми, враховуючи майже щоденні «прильоти», вибухи, небезпеку для життя і здоров`я під час роботи ППО, ОСОБА_2 у вересні 2024 року разом з дітьми виїхала до АДРЕСА_2 Сумської області, де вони разом з батьками ОСОБА_2 проживають і на сьогодні. За весь цей час ОСОБА_1 жодного разу не провідав сина, не приїхав до місця проживання дитини особисто, проте постійно вимагає від ОСОБА_2 привезти дитину до м. Суми, що зафіксовано відеозаписами розмов ОСОБА_5 з сином. На заперечення ОСОБА_2 та її пропозиції йому самому приїхати до м. Ромни де безпекова ситуація істотно спокійніша, ніж у м. Суми, ОСОБА_1 відповідає відмовою через необхідність їхати через блок-пости та відсутність в останнього відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. ОСОБА_1 неодноразово писав що приїде провідати сина, визначаючи день та час візиту за власним бажанням, але так жодного разу до дитини і не приїхав. Навіть на свято Святого Миколая, Різдва, Нового року з сином не бачився, дитину не привітав, подарунків не надсилав. Щоб не допустити самовільне вивезення ОСОБА_5 на простійне проживання до відповідача, в невідому напрямку, де його життя може піддаватися ризику, ОСОБА_2 змушена звернутися до суду з відповідною позовною заявою про визначення місця проживання дитини разом з нею.

Щодо вимог первісного позову: вимоги ОСОБА_1 , заявлені в первісному позові, щодо зобов`язання матері забезпечувати ОСОБА_1 можливість виховувати, піклуватись та проживати з сином не підлягають задоволенню, оскільки ані Цивільний кодекс України, ані Сімейний кодекс України не передбачає такої форми захисту. Як вбачається з записів розмов ОСОБА_1 з сином, його право на спілкування з дитиною ніким не порушується. ОСОБА_1 сам не виявляє бажання навідувати сина. Крім цього, звертає увагу суду, що ОСОБА_1 є здоровим працездатним чоловіком призовного віку, якого може бути мобілізовано за призовом на військову службу у будь-який момент. За таких обставин, надавати останньому дитину на тривалі проміжки часу, у тому числі, як зазначено в первісному позові, проживати по 2 тижні на місяць за місцем проживання батька підстави відсутні.

Просить визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживаючою та зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 . У задоволенні первісного позову відмовити за необґрунтованістю.

У відзиві на зустрічний позов представник ОСОБА_1 адвокат Бондар В.М. вказав про те, що позивачка за зустрічним позовом будь-яких доказів наявності спору між сторонами та доказів наявності у відповідача протиправної поведінки щодо порушень домовленості визначеного між сторонами місця проживання їх сина немає. Спір між сторонами існує лише з приводу перешкоджання матері батьку у вихованні та спілкуванні з дитиною, що відображено у первісному позові. Між сторонами до пред`явлення позивачем за первинним позовом не залишилося неврегульованих питань крім участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, спору між сторонами щодо проживання дитини з матір`ю на момент звернення позивачки з зустрічним позовом до суду не існує, тому і відсутній предмет спору за зустрічним позовом. Відповідно до положень ч.1 п.2 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Відповідач за зустрічним позовом не заперечує, що на даний момент малолітній син має з матір`ю психоемоційний зв`язок, проте, очевидна неспроможність дитини через малий вік (3 роки) висловити свою думку, сформулювати свої погляди, мати достатній рівень розуміння ситуації, є на думку відповідача, тією переконливою обставиною, щоб дійти висновку про передчасність визначення місця проживання дитини до досягнення нею 5-6 річного віку, оскільки саме у такому віці дитина зможе чітко висловити свою думку, яку суд зобов`язаний вислухати та врахувати, тоді як розрив у спілкуванні з батьком може завдати психологічних травми дитині. Позивачка за зустрічним позовом зазначає, що внаслідок безпекової ситуації в м. Суми вона з вересня 2024 р. разом з дітьми проживає за місцем реєстрації в АДРЕСА_2 , що не відповідає дійсності. Фактично позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 разом з батьками не проживає, як і її малолітні діти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У селі АДРЕСА_2 , з бабою та дідом ОСОБА_12 , ОСОБА_13 проживає малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без матері та зведених брата та сестри, які разом з матір`ю проживають у м. Суми де вона працює і винаймає квартиру. Твердження позивача про те, що відповідач за зустрічним позовом не відвідує сина за місцем його фактичного перебування спростовується, саме перепискою з позивачем через СМС повідомлення та дзвінки на які позивачка не відповідає і тому у відповідача не має змоги визначити дні спілкування та участі у вихованні дитини завчасно у вільний від навчання час. На підставі викладеного, позивач вважає, що заявлений позов про визначення місця проживання дитини передчасний, на момент звернення з позовом відсутній спір між сторонами про місце проживання дитини, тому суд відповідно до положень ч.1 п.2 ст.255 ЦПК України закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У відповіді на відзив на зустрічний позов представник ОСОБА_2 адвокат Кубанова А.М. зазначає, що спір між сторонами щодо визначення місця проживання дитини існує між сторонами тривалий час, що підтверджується інформацією з інформаційно комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" від ОСОБА_2 . Так, 02.02.2024 ОСОБА_2 зверталась на лінію 102 з приводу того, що ОСОБА_1 не випускає дитину ОСОБА_5 поїхати з нею до батьків. 23.02.2024 - ОСОБА_1 телефонував та погрожував забрати дитину. 12.07.2024 - ОСОБА_1 взяв спільну дитину додому, але в оговорений час не повернув, залишив дитину на ніч за своїм місцем мешкання. 13.07.2024 - ОСОБА_1 забрав спільну дитину віком 1 рік 11 місяців та відмовляється повертати назад. Крім цього, поліцією зафіксовані звернення ОСОБА_2 з приводу вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, порушення термінового заборонного припису, обмежувального припису. Посилається на те, що надані представником ОСОБА_1 адвокатом Бондарем В. М. відеозаписи підтверджують відсутність факту перешкоджання матері у спілкуванні дитини з батьком. Крім цього, згідно наданого відеозапису батько відвідати сина не приїжджав - що підтверджує доводи про відсутність підстав для задоволення первісного позову - про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. ОСОБА_1 і надалі продовжує спілкування з дитиною засобами відеозв`язку та не відвідує дитину за місцем проживання.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав позов, посилаючись на обставини, викладені в ньому. Суду пояснив, що після розірвання шлюбу сторони домовились, що дитина буде проживати з матір`ю. Батько бажає брати участь у вихованні сина ОСОБА_5 , має для цього всі умови: житло та інші умови для гармонійного розвитку дитини. Він неодноразово намагався узгодити з ОСОБА_2 питання участі у вихованні дитини.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 позов підтримав та суду пояснив, що з того часу як колишня дружина вивезла дітей в село, спілкувався із сином по відеозв`язку декілька хвилин двічі на місяць. Близько 30 хвилин спілкувались лише двічі і це було десь 8 місяців тому. Наразі він не може дізнатись ні через мобільний дзвінок, ні через соціальні мережі як син. На цьому тижні намагався дзвонити, але відповідач не відповіла і не дала змоги поспілкуватись з сином. ОСОБА_5 майже весь час перебуває з батьками відповідачки, бо остання працює в Сумах. Також ОСОБА_2 не відповідає на питання щодо здоров`я сина і не говорить у який дитсадок він ходить. Він просив колишню дружину залишати з ним сина поки вона на роботі, ОСОБА_2 сказала, що поки в Сумах небезпечно, дитину вона привозити не буде.

Також ОСОБА_1 пояснив, що працює, тому і не відвідує дитину за місцем проживання останньої. Працював у «Сумигаз» і займався волонтерством, відстрочки не має, працює.

Приїжджав 26 лютого 2025 року, відповідач дитину йому вивела. Намагався ще раз приїхати, але відповідач йому сказала, що їх не буде вдома.

Три - чотири рази він намагався домовитись, але відповідач йому відмовляла: наприкінці 2024 року і тричі 2025 року. Не відвідував сина на свята, але передавав дитині одяг і взуття. На свята не їздив, бо ОСОБА_2 сказала, що їх не буде.

На даний час просить визначити йому можливість бачитись з сином у присутності матері, бо син давно його не бачив, йому буде не комфортно. Він не має можливості їздити до дитини в село, бо працює, щоб заробляти на аліменти, які сплачує приблизно у розмірі 3000 грн. кожен місяць.

26 лютого 2025 року приїхав до сина увечері. Був засмучений, бо вдома були неприємності. До дитини приїхав ні з чим «сам себе ледь довіз». На той час був скрутний матеріальний стан, тому позичав у ОСОБА_2 кошти на дорогу.

Одного разу зустрів ОСОБА_2 з сином в м. Суми випадково. Також бачився в Сумах з сином, і у вересні, коли вони попали у лікарню, ОСОБА_2 не повідомила де вони і не захотіла його ( ОСОБА_1 ) допомоги .

В який садок ходить дитина не знає.

У судових дебатах в задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 адвокат Кубанова А.М. суду пояснила, що фактично дитина і так з матір`ю живе. Вважають, що позов є способом ухилення від військової служби, оскільки ОСОБА_1 намагався звернутись до суду з позовом про утримання дітей позивачки від першого шлюбу, а йому відмовили. Проте позивач добровільно згоду на проживання дитини з матір`ю не дає.

Коли ОСОБА_2 надавала йому сина, то він неодноразово дитину не повертав у визначені години, до поліції щодо цього ОСОБА_2 зверталась один раз, хоча такі випадки були неодноразово.

Про намір позивача отримати відстрочку видно з листування.

Відповідач ОСОБА_2 суду пояснила, що не перешкоджає позивачу у спілкуванні з сином. Він спілкується з ним по відео, по телефону. Декілька раз говорили, що потрібно узгоджувати час спілкування, а ОСОБА_1 хоче, щоб він міг дзвонити цілодобово і коли він хоче. При спілкуванні ОСОБА_1 намагається маніпулювати дитиною. Вона ( ОСОБА_2 ) працює в м. Суми, консультує людей, а позивач постійно телефонує в той час, як вона на роботі, у неї люди і вона могла у такому випадку його заблокувати. Коли дитина мала можливість фізично спілкуватись (не їв, не спав, не грався), тоді вона завжди надавала їм можливість спілкуватись. Дитині 2,5 роки. Дитина розмовляє на свій вік нормально, має нормальний розвиток, вони проходили обстеження.

ОСОБА_1 завчасно не попереджає про свої наміри. Може о 23 годині написати, що завтра приїде, а вони вже спланували наступний день. Проте були випадки, коли відміняли свої плани, а він не приїжджає.

Наразі ОСОБА_5 категорично відмовляється розмовляти з батьком. Останній раз увімкнула відео, син не хотів спілкуватись, розплакався, а він все одно наполягав.

У період шлюбу до півроку ОСОБА_5 вони з чоловіком проживали за місцем реєстрації. Потім матір позивача ОСОБА_19 стала влаштовувати скандали і виганяти їх з дому.

Там будинок придатний для проживання дитини.

Вона ( ОСОБА_2 ) розповідає сину, що є батько, він в Сумах, але часто коли вони ( ОСОБА_2 з сином) телефонують, позивач відбиває дзвінок.

Пропонувала ОСОБА_1 зустрічі з сином: середа після обіду - з 16.30 і субота з 10 до 14.00 год. В її Договорі не вказано годин конкретно, як вона має відпрацьовувати. Вона мала змогу працювати онлайн, у телефонному режимі - у неї немає чітких зобов`язань по робочому графіку. Одна консультація триває до 50 хвилин, тобто три-чотири консультації це до трьох годин. Інше - це методичні години, готується, підбирає літературу. На даний момент вона в офісі не працює, консультує онлайн. Вона працювала до 31 січня 2025 року. Договір переуклали автоматично на 2025 рік, але у неї закінчився проект, тому цей договір був розірваний.

Син ОСОБА_5 зареєстрований в дитсадку № 13 «Купава», дитсадок працює дистанційно. Іноді вихователь виходить онлайн, але син ще малий і йому не комфортно, він не сидить на місці. Вона ( ОСОБА_2 ) педагог і має досвід роботи у дитсадку, сама займається сином.

Стан здоров`я у дитини хороший, але він емоційно до батька не прив`язаний, тому він не може тривалий час залишатись наодинці з батьком. Син звик їздити в машині, а в маршрутці 3 години до Сум йому важко.

ОСОБА_1 сам не міг дивитись за дитиною, коли вони жили разом і вона ходила на роботу. Там постійно була його мати і допомагали її ( ОСОБА_2 ) старші діти. ОСОБА_1 не грався з дитиною, не купав його.

В будинку, де вона зараз проживає в АДРЕСА_2, належні житлові умови, що підтверджується Актами обстеження житлових умов. У них з дитиною спільна кімната, бо дитина маленька, він ще сам спати не може. Будинок 154 м. кв. , має 6 кімнат житлових.

26 лютого 2025 року позивач приїхав до них п`яний увечері і його впустили переночувати, бо був мороз.

День народження сина спільно з відповідачем вона не може проводити, бо минулого року намагались, але довелось вислухати купу нецензурних слів.

На 2 тижні йому сина вона давати не може, бо на такий довгий період не можна таку малу дитину відривати від матері.

Спілкується позивач через її месенджери, але через зайнятість вона не може постійно надавати телефон дитині для спілкування.

Залишити гаджет сину самому для спілкування без неї, не може, бо він (син) його розіб`є.

Коли проживали спільно позивач алкоголь вживав майже кожного вечора.

Два тижні тому вона зустріла позивача на вул. Прокоф`єва в м. Суми, казала йому, що працює онлайн. День народження сина святкувала в м. Ромни з її батьками, були у розважальному центрі. З того часу як вони переїхали у с. Бацмани син жодного разу не був у м. Суми. Позивач казав, що немає можливості приїжджати, але кожного разу розповідає різне. Конкретно що, вона не пам`ятає.

Вона не пропонувала привозити дитину в м. Суми.

Коли вона з дитиною була в м. Суми батько бачився з ним кожного дня. 1, 2 вересня 2025 року зустрічались з ним. Дитина захворіла, її повезли до лікаря, ОСОБА_1 приїхав і бачився з дитиною, потім викликав поліцію, що йому не дають спілкуватись з сином. Вона ( ОСОБА_2 ) показувала йому сина через вікно, повідомила, що їдуть у лікарню. 1 вересня 2025 року гуляли з дитиною на майданчику. Хлопець побіг до тата, який катався на гойдалці, не зупинив її і качеля вдарила дитину. Внаслідок цього ЧМТ, розбитий ніс. Потім він забрав сина ( 2 вересня 2025 року) з садочка і не дав йому поспати, говорив, що забере сина в м. Ромни, а де вони будуть з ним гуляти, її цікавити не повинно.

Їх обох викликали на комісію, яка визначила, що дитина буде проживати з нею, ОСОБА_1 не заперечував.

Якщо вона їде у м. Суми на декілька днів, то дитину бере з собою.

ОСОБА_1 сина не дає, бо він проживає в половині будинку з матір`ю, де 2 кімнати, а частину квартири, яку досліджувала Служба у справах дітей м. Суми, знімають військові.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

13.06.2025 відкрито провадження у справі за первісним позовом, призначено підготовче засідання на 26.06.2025 на 08 год.40 хв. (а.с.44).

30.06.2025 прийнято зустрічну позовну заяву, об`єднано справи в одне провадження (а.с.86).

20.02.2025 закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду, (а.с.7 т.2).

Начальник Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради явку представника до суду не забезпечив, до суду надіслав лист, про розгляд справи у їх відсутності, наданий висновок підтримують у повному обсязі (а.с.29 зворот т.3).

Представник Служби у справах дітей РМР до суду не з`явився, неодноразово подавав клопотання про розгляд справи у його відсутності. При вирішенні спору покладається на розсуд суду (а.с.25, 70, 163 т.2)

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 30.03.2022, який рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18.04.2024 був розірваний (а.с.9 т.1, 186 т.1).

Під час шлюбу - ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син, ОСОБА_5 (а.с.10 т.1, а.с.185 т.1).

На підставі судового наказу Зарічного районного суду м. Суми від 19.03.2024 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно (а.с.10 зворот т.1).

Судовий наказ перебуває на виконанні Зарічного ВДВС у м. Суми СМУМЮ (а.с.84-85 т.1)

Станом на 31.10.2024 заборгованість по аліментам - відсутня (а.с.58 зворот т.1, 88, 89 т.1).

Згідно витягу з Реєстру територіальної громади, ОСОБА_5 зареєстрований 27.10.2023 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11 т.1).

ОСОБА_1 станом на 03.09.2024 не судимий (а.с.11 зворот), за психіатричною допомогою не звертався (а.с.12 т.1), на обліку у лікаря нарколога не перебуває (а.с.12 т.1), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.13 т.1).

До первісного позову долучений технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , зі схемами розташування будівель і споруд, з якого вбачається, що за указаною адресою знаходиться житловий будинок, житлові прибудови, погріб, кухня, гараж, навіси, літні кухні (а.с.14-18 т.1).

Розпорядженням начальника Сумської міської військової адміністрації від 18.06.2024 у визначенні місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено на підставі відсутності спору між батьками дитини (а.с.19-20, 187 т.1).

До первісного позову долучений лист ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешканки АДРЕСА_1 , яка просить про допомогу у зв`язку з не виконанням материнських обов`язків її бувшою невісткою (а.с.21-23 т.1), рапорт працівника поліції про надходження заяви (а.с.65 зворот т.1) та відповідь т.в.о. начальника Сумського РУП ГУНП в Сумській області про те, що указане звернення зареєстроване в ЖЄО №40757 від 20.07.2024, проведено ретельну перевірку, ознак кримінального або адміністративного правопорушення не виявлено (а.с.23 зворот т.1, 66 т.1 ).

До первісного позову долучений супровідний лист НП ГУНП в Сумській області від 30.09.2024, який свідчить про направлення адвокату Бондару В. копії матеріалів перевірки за зверненням ОСОБА_1 (а.с.24, 25 т.1) та лист про встановлення місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с.24 зворот т.1).

З доповідної записки о/у ВКП Сумського РУПГУНП в Сумській області від 23.07.2024 вбачається, що до Сумського РУП 20.07.2024 надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_1 про те, що його колишня дружина разом з дитиною ОСОБА_5 , 03.08.2022 зникли з лікарні, куди пішли, невідомо. В ході реагування на дане повідомлення, працівниками поліції було встановлено місцезнаходження ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . ОСОБА_2 повідомила, що в лікарні написала заяву, про те, що покине інфекційне відділення на ночівлю додому, зараз перебуває за місцем мешкання, з колишнім чоловіком офіційно розлучена та спілкуватися з ним не має бажання. Проти волі їх ніхто не утримував, претензій ні до кого немає, протиправних дій відносно них не вчинялось, допомоги працівників поліції не потребують. Ознак кримінального чи адміністративного правопорушення не встановлено (а.с.67 - 68 т.1).

Долучений скріншот екрану гаджету, який містить запитання до адресата «ОСОБА_2» щодо не надання побачень з дитиною. Відправник має нік ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.25 зворот т.1), скріншоти повідомлень, з яких вбачається, що їх автор намагається дізнатись як себе почуває ОСОБА_5 , та що йому потрібно, також міститься запитання про те, чому адресат цих повідомлень не відповідає на повідомлення (а.с.71-72 т.1), фотознімок дитини в дитячому автомобілі (а.с.30 т.1) та адвокатські запити адвоката Бондар В.М. (а.с.30 зворот-31 т.1).

До матеріалів справи долучено копії з медичної документації, щодо ОСОБА_5 , яка містить інформацію, щодо перенесених хвороб та призначеного і проведеного йому лікування (а.с.73-83 т.1).

До первісного позову долучено копії листів (від 6.09.2024, 11.10.2024 та 13.10.2024 року) ОСОБА_1 та ОСОБА_24 до ОСОБА_2 з проханням надати їм дитину для побачення, участі у вихованні та спілкуванні та з проханням повідомити де і коли він може його забрати (а.с.69, 70 т.1).

Указані листи не були отримані адресатом, повертались відправникам з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Листи направлялись на адресу місця проживання позивача: АДРЕСА_1 , при цьому на момент їх направлення сторони вже разом не проживали (шлюб розірвано 18.04.2024).

Судом досліджені матеріали перевірки за зверненням ОСОБА_1 , які зареєстровані до інформаційної підсистеми «Єдиний облік» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» Сумського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Сумській області:

№ 11956 від 06.03.2024 з яких вбачається, що ОСОБА_1 звертався до Сумського РУП ГУНП в Сумській області із заявою про те, що його дружина ОСОБА_2 не дає бачитись йому з сином ОСОБА_5 , після звернення подав заяву з проханням закінчити перевірку, та врегулювання конфлікту з дружиною мирним шляхом;

№40757 від 20.07.2024,, з яких вбачається, що ОСОБА_1 20.07.2024 звертався до Сумського РУП з повідомленням про зникнення дружини разом з сином, які перебували в лікарні і пішли звідти в невідомому напрямку. Працівниками поліції місцезнаходження ОСОБА_26 та ОСОБА_5 встановлене.

Указані матеріали перевірки після дослідження повернуті за місцем їх витребування.

ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.42 т.1), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.168 зворот, 169 т.1), не судима (а.с.170 т.1).

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06.05.2015 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_8 , його батьки: ОСОБА_27 та ОСОБА_28 (а.с.185 т.1).

ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьки: ОСОБА_27 та ОСОБА_28 (а.с.186 т.1).

Згідно інформації КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» СМР, дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться під медичним наглядом лікаря загальної практики - сімейного лікаря амбулаторії № 1 Підприємства ОСОБА_45., декларація укладена матір`ю дитини ОСОБА_2 22.03.2024. Дитина щеплена за календарем профілактичних щеплень. Знаходиться на динамічному обліку у лікаря-невролога з 25.04.2024 з діагнозом: Легка затримка мовного розвитку. Невротичні реакції. Згідно даних Історії розвитку дитини, ф. 112/о, електронної карти ОСОБА_5 та зі слів лікаря на прийом з приводу щорічних планових медоглядів, щеплень та у випадку захворювання дитину супроводжує мати дитини ОСОБА_2 , батько дитини не був присутній при зверненнях до лікаря, станом здоров`я сина не цікавився (а.с.169 зворот т.1).

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 30.08.2024 року по справі № 591/8723/24 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2КУпАП. Сумським апеляційним судом указана постанова залишена без змін. Щодо доводів ОСОБА_1 стосовно того, що він не ображав, не принижував свою колишню дружину, а лише висловлювався нецензурною лайкою, але не на її адресу, а як вияв емоцій від несправедливої заборони матері у спілкуванні з сином, він не мав умислу на заподіяння шкоди своїй колишній дружині, то їх апеляційний суд не визнав обґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с.171 зворот -172, 189 зворот-190 т.1).

До зустрічного позову долучені матеріали перевірки за зверненням ОСОБА_2 , за №39113 від 12.07.2024 та №39332 від 13.07.2024, та з довідки про результати проведення перевірки інформації від 19.07.2024 вбачається, що в ході проведення перевірки було встановлено, що між заявницею ОСОБА_2 та її колишнім чоловіком ОСОБА_1 була усна домовленість про те, що їх спільна дитина ОСОБА_5 в денний період буде перебувати за місцем мешкання чоловіка. Після розлучення, яке було в квітні 2024року місце проживання дитини не визначено. В ході розгляду матеріалу ОСОБА_1 повідомив, що мешкає спільно з матір`ю ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та час від часу за місцем мешкання останнього залишається на ночівлю син ОСОБА_5 за усною домовленістю із колишньою дружиною ОСОБА_2 , та доволі часто із останньою виникають суперечки, щодо часу перебування дитини у одного із батьків. Із учасниками події було проведено профілактичну бесіду в ході якої роз`яснено вимоги ст. 157. «Вирішення батьками питань, щодо виховання дитини», ст. 161. «Спір між матір`ю і батьком, щодо місця проживання малолітньої дитини» Сімейного кодексу України . Ознак кримінального правопорушення під час проведення перевірки не виявлено (а.с.173 т.1).

Матеріали перевірки містять заяву ОСОБА_2 та її письмові пояснення, а також письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с.174-177 т.1).

02.12.2024 ОСОБА_2 направляла ОСОБА_1 лист, в якому пропонувала встановити йому графік побачень з дитиною кожну середу з 17 год. 20 год. та кожну суботу з 10 год. по 14 год. (а.с.178 зворот, 179), який адресат отримав (а.с.178 т.1).

Згідно акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 , умови проживання задовільні, дитина забезпечена усім необхідним (а.с.179 зворот-180 т.1).

З інформаційного листа Служби у справах дітей Роменської міської ради від 17.01.2025 №48 вбачається, що 07.01.2025 до Служби надходила скарга ОСОБА_1 про перешкоджання ОСОБА_2 у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.180 зворот т.1, а.с.184 т.1).

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 10.09.2024 року по справі № 591/8822/24 заяву ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису було задоволено частково, видано стосовно ОСОБА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на строк 3 місяці обмежувальний припис: 1) заборонено ОСОБА_1 перебувати в місці проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_2 2) заборонено ОСОБА_1 наближатися на відстань 300 метрів до місця проживання (перебування), роботи, лікування, інших місць частого відвідування постраждалою особою ОСОБА_2 , окрім як для того, щоб забрати для побачення із дитиною ОСОБА_5 , або передати дитину матері після побачення із дитиною, за попереднім погодженням із матір`ю дитини; 3) заборонено ОСОБА_1 вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_2 , або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, окрім як з питань, пов`язаних зі спілкуванням, вихованням та утриманням спільної дитини - ОСОБА_5 (а.с.181-182 т.1).

З листа заступника начальника управління превентивної діяльності ГУНП в Сумській області від 30.08.2024 вбачається, що при розгляді запиту адвоката Кубанової А.М. встановлено, що відповідно до даних Інформаційного порталу Національної поліції України з січня 2024 року на спеціальну лінію «102» від громадянки ОСОБА_2 з номера телефону НОМЕР_2 надходило 3 повідомлення за фактом домашнього насильства з боку її чоловіка ОСОБА_1 , а саме: о 14 год 53 хв 23.02.2024, яке зареєстровано до єдиного обліку заяв і повідомлень про правопорушення та інші події (далі - ЄО) Сумського РУП за № 9741 , о 09 год 14 хв 25.08.2024 - ЄО № 49243, о 17 год 53 хв 27.08.2024-ЄО № 49916 Крім того 27.08.2024 на спеціальну лінію «102» надійшло повідомлення від заявниці про порушення ОСОБА_1 винесених 25.08.2024 ТЗПсК, оскільки він постійно переслідує заявницю та телефонує з різних номерів (ЄО Сумського РУП № 4991 б) (а.с.183 т.1).

04.06.2024 відбулось засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Сумської міської ради , під час проведення якої відмовлено ОСОБА_2 у визначенні місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею, причина - відсутність спору між батьками (а.с.188 -189 т.1).

Згідно інформації виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області №62 від 23.12.2024 ОСОБА_2 яка зареєстрована по АДРЕСА_2 є ВПО. Інформації щодо її постійного місця проживання не має. Її малолітній син ОСОБА_5 , 2022 року на території старостинського округу не зареєстрований, але зареєстрований як ВПО з 23.09.2024 року. В житловому будинку за вище вказаною адресою проживають разом з батьками - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . На території Малобубнівського старостинського округу виконавчого комітету РМР ОСОБА_5 дошкільного закладу не відвідує (а.с.226 т.1).

Згідно довідки виконавчого комітету РМР №232 від 23.12.2024 за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_12 - власник житлового будинку, ОСОБА_13 -дружина, ОСОБА_29 - син, ОСОБА_2 - донька (а.с.227 т.1).

Відповідно до відповіді Сумського дошкільного НЗ №13 «Купава» СМР від 29.01.2025 ОСОБА_2 (мама вихованця ОСОБА_5 )., ураховуючи вік своєї дитини, умови навчання при включенні сигналу «Повітряна тривога», відсутність укриття в закладі, тривалість занять для дітей раннього віку триває максимум 10 хв., значну частину спілкування та навчання дитини здійснюється через вайбер групи раннього віку «Краплинка», де вихователь добирає та кожного дня розміщує зміст занять, дидактичну гру, спостереження тощо, щоб батьки мали можливість виконати завдання разом з дитиною в зручний для них час (а.с.228 т.1).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно зарахований в дошкільний навчальний заклад на дистанційну форму навчання з 01.09.2024 (а.с.228 т.1).

Відповідно до відповіді з КУ ССШ 1-3 ступенів №9 малолітні діти позивачки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 навчаються у вище зазначеному закладі за дистанційною формою навчання, які систематично відвідують онлайн-навчання (а.с.229 зворот т.1)

До відзиву на зустрічний позов долучений витяг з трудової книжки, серії НОМЕР_3 , який містить записи про роботу, при цьому кому належить трудова книжка, не відомо (а.с.230 т.1).

Згодом стороною позивача долучена копія трудової книжки з титульним листом, згідно якої останній запис щодо відомостей про його роботу зроблений 07.02.2024 « звільнений з посади слюсаря сантехніка за згодою сторін, ТОВ «Компослуги» (а.с.96-98).

Також до відзиву на позов долучені скріншоти переписок (за січень), з яких вбачається про намагання ОСОБА_1 зв`язатись з ОСОБА_2 , проте з`єднання не відбувається, внаслідок чого він надсилає повідомлення, запитуючи як себе почуває син, чому вона не відповідає на дзвінки, просить привезти сина в м. Суми , на що отримує відповідь: «ми живем в мене вдома, й в Суми поки що не збираємось» (а.с.230 зворот-235 т.1).

З долучених скріншотів переписок сторін, які відбувались в лютому вбачається про наявність наміру у ОСОБА_1 зустрітись із сином в конкретний день та відмова ОСОБА_2 , оскільки у визначений ним день такої можливості у неї не має (запланована поїздка до рідних), також ОСОБА_1 підіймає питання про приїзд сина в м. Суми, на що отримує відповідь про те, що місто є прикордонним і в ньому небезпечніше, ніж будь де в Україні (а.с. 241 зворот-247 т.1).

Представником ОСОБА_2 долучені відеозаписи екрану мобільного телефону , з яких вбачається про неодноразові намагання останньої зателефонувати у відповідному Застосунку через мережу Інтернет до абонента з номером НОМЕР_6(номер належить позивачу), з`єднання декілька раз не відбувається, відхиляється абонентом, на екрані з`являється напис «ви не можете зателефонувати користувачу НОМЕР_4 через його налаштування приватності. Він може змінити їх або зателефонувати вам». (система «Електронний суд» за номером справи).

Також з відеозаписів екрану мобільного телефону вбачається про спілкування ОСОБА_1 з сином по відеозв`язку, ініціатором дзвінка є ОСОБА_2 (система «Електронний суд» за номером справи).

З листа т.в.о.начальника ГУНП в Сумській області від 28.01.2025 вбачається, про неодноразове звернення ОСОБА_2 на спеціальну лінію «102» (14 повідомлень), на неправомірні дії ОСОБА_1 (забрав дитину і не віддає, вчинення психологічного насилля, висловлення погроз, використання її інтимних фото в мережах Інтернет, порушення заборонного припису, погроза зброєю) (а.с.251 т.1).

Повідомлень від ОСОБА_1 до управління «Служба у справах дітей» про перешкоджання ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 не було (а.с.252 т.1).

З листа начальника управління «Служба у справах дітей» від 07.11.2024 №27.1-20/З-1105 вбачається, що до Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради 20.09.2024 року надійшла заява від бабусі, ОСОБА_23 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , ( м. т. НОМЕР_5 ) щодо перевірки виконання матір`ю батьківських обов`язків та умов проживання малолітнього онука, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає разом з матір`ю, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Для встановлення спроможності матері виконувати батьківські обов`язки з виховання дитини Управлінням «Служба у справах дітей» Сумської міської ради було зроблено запит на оцінку потреб до Роменського міського центру соціальних служб. За отриманою інформацією з`ясовано, що мати зареєстрована в АДРЕСА_2 , де і знаходиться на даний час зі своїми дітьми. За результатом проведеної роботи встановлено, що ОСОБА_2 здатна виконувати батьківські обов`язки щодо виховання дітей та догляду за ними, складних життєвих обставин не виявлено. ОСОБА_2 офіційно працевлаштована в БФ «Право на захист», де займає посаду фахівця з надання психосоціальної допомоги, має стабільний дохід. Зі слів матері, її графік роботи дозволяє повноцінно займатися вихованням дітей. Під час перебування в робочому режимі, діти знаходяться під наглядом дідуся та бабусі (батьків ОСОБА_2 ). З`ясовано, що мати займається вихованням та розвитком дітей. Вона повідомила, що їх спільна дитина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дистанційно відвідує заняття в закладі дошкільної освіти № 13, має навички самообслуговування, розмовляє, фізично здоровий, психологічний стан задовільний. З батьком спілкується по відеозв`язку, не чинить перешкоди у спілкуванні батька з дитиною, сама ініціює зустрічі, але батько відмовляється зустрічатися за місцем фактичного проживання дитини (а.с.252 зворот - 253 т.1).

Згідно висновку про усунення перешкод у спілкуванні ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та про визначення місця проживання дитини, наданого Управлінням «Служба у справах дітей» 19.05.2025 №820/27.1-26 зважаючи на те, що мати з малолітнім сином фактично проживають за вищевказаною адресою, що не належить до Сумської міської територіальної громади, спеціалісти Управління «Служба у справах дітей» СМР не можуть обстежити умови проживання дитини для надання висновку щодо визначення місця проживання малолітнього разом з матір`ю. Такий висновок надається службою у справах дітей за місцем постійного проживання дитини, у даному випадку Службою у справах дітей РМР Сумської області. Управління «Служба у справах дітей» СМР вважає за можливе задовольнити умови побачень батька з дитиною, тобто тиждень через два, за обставин, що зустрічі будуть відбуватись за згодою та бажанням дитини, з урахуванням її стану здоров`я, інших обставин, що мають істотне значення (а.с.39 зворот-40 т.2).

З копії ВОД Резерв вбачається про наявність у ОСОБА_1 до 05.11.2025 відстрочки (а.с.78 т.2).

Згідно відповіді №3542/05-21 від 28.05.2025р. КНК «Центру первинної медикосанітарної допомоги №2 СМР ОСОБА_5 знаходиться на динамічному обліку у лікаря - невролога з 25.04.2025р. з діагнозом «Легка затримка мовного розвитку. Невротичні реакції» (а.с.80 т.2, а.с. 129 т.2).

Відповідь №21/с від 30.09.2025р. КНП «Клінічна лікарня святого Пантелемона» СМР 26.08.2025р. містить інформацію про те, що мало місце звернення до лікаря дитячого невролога матері з дитиною ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,. Після обстеження дитини було встановлено діагноз «Інші ураження нервової системи G98, емоційно невротична реакція. Затримка мовного розвитку?». Рекомендовано заняття з логопедом, дрібна моторика, обмеження роботи з гаджетами (а.с.79 т.2).

Відповідно до консультативного висновку стосовно захворювань ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діагноз від 19.03.24р.: ГРВІ залишкові явища, лівобокий секреторний середній отит, двобічна сенсоневральна приглухуватість, ЗПМР (а.с.129 т.2);

Згідно консультативного висновку лікаря-консультанта від 13.03.2024, невролога дитячого медичного центру «Флоріс» ОСОБА_5 має діагноз Затримка мовленевого розвитку (а.с.130 т.2).

Стороною позивача долучено рахунок оплату консультації лікаря медичного центру «Флоріс» на суму 450 грн. (а.с.131 т.2).

Також долучено витяг з офіційного сайту Судова влада, який містить інформацію про наявність в суді на розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_29 за ч.1 ст. 309 КК України, з приєднаною ухвалою суду (а.с.132 т.2).

На виконання ухвали суду від17.02.2026 ОСОБА_2 долучені документи:

акт обстеження умов проживання від 30.09.2024 за адресою: АДРЕСА_2 . Умови проживання задовільні, в будинку відбувається косметичний ремонт , в будинку чисто, прибрано, кімнати умебльовані. Родина має присадибну ділянку. продуктами харчування забезпечені. За цією адресою проживають ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_29 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 . Матір ОСОБА_2 створює всі належні умови для виховання та гармонійного розвитку малолітнього сина (а.с.196 т.2);

довідка Бацманівського навчально-виховного комплексу закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - закладу дошкільної освіти РМР від 20.02.2026 №23 про те, що ОСОБА_5 , 2022 р.н., відвідує заклад дошкільної освіти Бацманівського навчально-виховного комплексу закладу РМР за адресою АДРЕСА_3 , з 01.09.2025 (а.с.197 т.2),

довідка виконавчого комітету РМР від 27.02.2026 №47 про те, що ОСОБА_2 та її діти проживають за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.198 т.2);

довідки від 23.09.2024 №5921-7002127182 та №5921-7002127556 про взяття на облік ВПО , з яких вбачається, що місце проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 (а.с. 198, 199 т.2).

21.03.2026 до Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в якій позивач просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - визначених судовим наказом Зарічного районного суду м. Суми від 19.03.2024 р. (справа № 591/2347/24) у розмірі 1/4 частини заробітку, - до 1/6 частини заробітку, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, з дня набрання рішенням законної сили. У позові ОСОБА_1 зазначає. що втратив роботу і постійний дохід, має тяжкий стан здоров`я (перенесений інсульт) та здійснює догляд за хворою матір`ю, яка не здатна самостійно пересуватися та самообслуговуватись. До позову долучені відповідні додатки на підтвердження указаних в ньому обставин - медична документація та акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 06.08.2025 (а.с.218-221, 222, 223, 224, 225 т.2).

Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників за параметрами пошуку ОСОБА_1 , в ньому наявні чотири записи за документами, які видав Зарічний районний суд м. Суми (а.с.230 т.2).

З копії заяви, долученої до матеріалів справи, вбачається про часткове визнання позову під час розгляду справи про розірвання шлюбу між сторонами, в якій ОСОБА_1 заперечував проти проживання дитини разом з матір`ю (а.с.231 т.2).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 07.04.2026 станом на березень 2026 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 становить 9852,34 грн. (а.с.233-234 т.2).

В судовому засіданні 21.05.2026 оглянуто відеозапис, який міститься на диску (а.с. 249 т.2), з якого вбачається, що 25.08.2024 позивачем у зв`язку з ненаданням йому можливості бачитись з дитиною та відповідачем у зв`язку з тим, що позивач порушує її спокій, стукає у двері та вчиняє сварку, викликаний наряд поліції. При вході до квартири, в якій мешкає позивач з дитиною, відповідач стверджує, що вона перебуває у стані наркотичного сп`яніння, висловлює образливі в її бік слова в присутності малолітнього сина, який після цього говорить «папа, опять». Після того, як ОСОБА_1 вийшов з квартири, ОСОБА_2 надала працівнику пояснення, в яких повідомила про те, що ОСОБА_1 ночував у неї, бо його вигнала мати, потім вона більше його не пускала, а ОСОБА_1 їй погрожував, стукав у двері і вона боїться вийти на вулицю, він нею маніпулює і т.д. Пояснила про причини розлучення з ОСОБА_1 . В квартиру заходить ОСОБА_1 , починає погрожувати ОСОБА_2 , говорить, що вона гуляє, а він на роботі, нецензурно висловлюється в її бік, підвищує голос в присутності дитини, внаслідок чого син починає нервувати. Окремо поліцейським він пояснює, що ОСОБА_2 не дає йому бачитись з сином, вживає наркотики, просить перевірити, вони мають бути в неї на балконі. Працівники поліції окремо один від одного опитують ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . ОСОБА_2 пояснює, що колишній чоловік їй погрожує, стукає у двері, дзвонить в дзвінок, а коли вона його вимикає, гучно стукає у двері. Не спілкуватись з ним вона не може, бо мають спільного сина, іноді пускає його в свою орендовану квартиру, щоб побачив сина, а потім він розповідає, що з нею живе. Вона його заблокувала, а він телефонує її доньці, пише їй повідомлення, лякає їх всіх і ввечері і вдень.

За даним фактом працівниками поліції були складені заборонні приписи, які були дослідженні під час розгляду справи № 591/8822/24 за заявою ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_1 , що вбачається з долученого до матеріалів справи копії рішення суду (а.с.181-182 т.1).

В судовому засіданні оглянуто флеш карту з відеофайлами, які, в основному містять зйомку проведення часу матері ОСОБА_1 з онуком. Щодо заяви сторони позивача про те, що указані відеозаписи та фото, які маються на носії, підтверджують психоемоційний зв`язок батька з сином, належні умови виховання сина, то слід зазначити, що на одному з відео (354076) позивач керує автомобілем, на руках тримає малолітнього сина, таким чином ставлячи його під пряму загрозу, так як дитина такого віку у випадку її перевезення транспортним засобом має перебувати у спеціальному автомобільному кріслі. Флеш носій містить фотографії дитини, які самі по собі не підтверджують емоційний стан дитини чи зв`язок з батьком. Відеозаписи, де позивач навчає сина їзді на машині, це поодинокі моменти, які не можуть повною мірою засвідчити сталий психоемоційний зв`язок батька з сином і є звичайним спілкуванням. Також міститься папка «відео.общение. ОСОБА_5», де вони спілкуються по телефону (т.2 а.с.99).

Свідок ОСОБА_23 суду пояснила, що вона мама позивача. З колишньою невісткою не спілкується, згодом визнала, що має до неї неприязні відносини. Колишня невістка не дає її (свідка) сину піклуватись про ОСОБА_5.

Все почалось з того часу як невістка народила дитину і вона (свідок) зробила зауваження. Це було у вересні-жовтні 2022 року. Невістка виїхала з дитиною ( ОСОБА_5 ) і дітьми від першого шлюбу у село. Пробула там місяць і повернулась у м.Суми. Проживали з позивачем удвох.

Потім відповідач почала чинити сину перешкоди у спілкуванні з дитиною, десь в липні-червні 2024 року, а до цього дитину давали. ОСОБА_1 звертався до лікарів, бо стали помічати, що хлопчик не дочуває. Після заключення лікарів син бачив дитину і спілкувався з ним по телефону.

ОСОБА_2 ОСОБА_32 привозила ОСОБА_5 у м. Суми, зустрілись випадково. Знає зі слів сина, що він домовився зустрітись з сином. ОСОБА_5 до неї (свідка) додому. У грудні 2024 року вона (свідок) приїжджала.

У серпня 2025 року ОСОБА_34 поїхав до дитини на день народження, забрав дитину і привіз у м. Ромни. У серпні і вересні 2024 року звертався син до ОСОБА_2 , викликав поліцію. Знає з його слів, а іноді він показував смс.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 залишився проживати з матір`ю. Вона пішла на орендовану квартиру і забрала дитину. Син приїхав з роботи і вона (свідок) приїхала на квартиру, де жила ОСОБА_2 . Там були її батьки та зібрані речі сина, ОСОБА_1 теж був там. Невістка сказала, що буде жити окремо, а ОСОБА_1 буде бачити сина. Домовленості коли і скільки і в який час син буде бачити ОСОБА_5 , не було.

І вона, і син звертались письмово. Відповідач відповіла, що зможе приїжджати у суботу зранку, а у середу увечері.

Вона (свідок) приїжджала у АДРЕСА_2 19 грудня 2024 року, у хату її не впустили. Бачила лише умови біля будинку, паркану немає. Онука побачила, бо староста допомогла, зателефонувала свасі і попросила показати дитину. Він був брудний, не балакав.

З квітня 2024 року син спілкувався з дитиною по телефону раз на місяць-два. І двічі бачився особисто. 26.08.2025 року вдруге. Разом з відповідачкою він ходив до лікаря.

ОСОБА_2 не дає сину бачитись з дитиною, бо вона ненавидить ОСОБА_1 , вона не повідомляє його про стан здоров`я дитини. Але 28 листопада прислала документи про звернення до невролога і логопеда, поставила до відома. Син записав дитину на Комісію, щоб записати у логопедичний садок, а ОСОБА_2 дитину не дала.

Військові у них в будинку не проживають. Її (свідка) син живе в окремому будинку і зробив кімнату для сина. Садочок поруч у м.Суми, в садочок дитину привозили колишні свати.

Щодо посилання сторони позивача на те, що брат ОСОБА_2 , який живе з нею в будинку наркозалежна людина, то вона (свідок) не має освіти, щоб встановити стан наркотичного сп`яніння.

Вона (свідок) була присутня при тому, як ОСОБА_2 не дала сину дитину, це було у серпні 2024 року.

У неї (свідка) є ще один син, він раніше судимий за ч.2 ст. 187 КК України, звільнений. Зареєстрований з нею, але не проживає.

Вважає, що дитині безпечніше жити у м.Суми.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що вона мати ОСОБА_2 . Її донька з позивачем почали проживати разом з 20-21 листопада 2021 року, у березні 2022 року зареєстрували шлюб, а у березні 2024 року роз`їхались. Коли вони жили в м. Суми, у квартирі ОСОБА_1, вони (чоловік та його мати) ОСОБА_2 замикали на ключ, щоб вона не могла з дитиною вийти, а потім просто вигнали.

ОСОБА_2 не перешкоджає ОСОБА_1 спілкуватися з дитиною. У січні 2024 року вона (свідок) і чоловік приїхали до дочки, коли вона ще проживала з ОСОБА_1 . Хотіли взяти дітей на відпочинок у село, але ОСОБА_1 і його матір не відпустили онука, а викликали поліцію. Потім між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 відносини зіпсувались і ОСОБА_2 з дітьми переїхали на іншу квартиру. Позивач ОСОБА_5 забирав не часто, хоча ОСОБА_2 пішла на роботу і їй (свідку) доводилось приїжджати з села і доглядати ОСОБА_5 Бувало , що дочка набирає ОСОБА_1 , а він її заблокував, не відповідає. У вересні 2024 року ОСОБА_2 з дітьми переїхала жити до них в с. Бацмани. З того часу ОСОБА_1 приїжджав тричі лише до сина, але неодноразово було, що позивач телефонував і казав, що їде, ОСОБА_5 його чекав, а ОСОБА_1 не приїжджав. Ходить зараз ОСОБА_5 у дитячий садок лише у селі. У садочок його воде вона (свідок) або дід, або ОСОБА_2 , коли в селі. Садочок облаштований бомбосховищем, надається харчування. ОСОБА_1 любить ходити у садочок у нього там друзі серед діток.

Спілкувався останній раз ОСОБА_5 з ОСОБА_1 взимку 2026 року по ОСОБА_2 телефону. Обіцяв ОСОБА_1 приїхати, але не приїжджав, хоча кричав, що приїде так, що чути було на всю хату.

Інші діти ОСОБА_2 також живуть у них. В будинку 5 кімнат. Проживає в одній кімнаті ОСОБА_2 з ОСОБА_5 , у всіх по кімнаті - діти від першого шлюбу в дитячій кімнаті окремо. Син зареєстрований, але не проживає, він проходить службу в ЗСУ.

ОСОБА_2 працює онлайн, іноді виїжджає за межі міста. Два рази на тиждень виїжджає. ОСОБА_5 вдома залишається.

ОСОБА_5 розмовляє добре, затримки мовного розвитку у нього не має. Водили його до спеціаліста у присутності ОСОБА_1 , лікар сказав, що все добре. Сам ОСОБА_5 не може спілкуватись з батьком, бо в силу свого віку не має телефону. У Сумах ОСОБА_5 дитсадок не відвідує, фізично ОСОБА_5 не міг бути присутніми у садку «Купава» на початку 2026 року.

У грудні 2025 року ОСОБА_1 приїжджав у АДРЕСА_2. Вона (свідок) не виходила, вони самі спілкувались.

У 2024 році ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і діти жили місяць у АДРЕСА_2, а потім поїхали у АДРЕСА_4 .

Свідок ОСОБА_44 суду пояснила, що працює психологинею благодійного фонду. Знайома з ОСОБА_2 з 2024 року. Вони разом працювали у благодійному фонді «Право на захист». До цього вона (свідок) працювала інспектором патрульної поліції. ОСОБА_2 повідомила, що у сім`ї вона зазнає психологічне насилля від чоловіка, постійно її чоловік контролює, вимагає вмикати відеозв`язок, коли вона десь в дорозі, їй не завжди дозволяють вийти з дому. У лютому 2024 року ОСОБА_2 з дітьми переїхала у будинок, де вона (свідок) проживає. В будинку є камери, сусіди скаржились, що чоловік ОСОБА_2 постійно телефонував у домофон, стукав сусідам у двері, порушував порядок. Бачила особисто, як на виклик приїжджав наряд патрульної поліції. Було,що ОСОБА_1 забирав сина і гуляв з ним. ОСОБА_2 просила, щоб вона (свідок) виходила з нею, бо при ній колишній чоловік поводився більш стримано. Хлопчик був маленький, але був випадок, коли батько взявши дитину не повернув сина ні на ніч, ні на другий день. При цьому він (чоловік ОСОБА_2 ) постійно телефонував і говорив, щоб вона вийшла і забрала дитину, а потім говорив, що вони їдуть у Київ і вона сина більше не побачить, ще говорив, що вони у лікарні. ОСОБА_2 плакала і нервувала. Тоді вони викликали поліцію і поїхали додому до ОСОБА_1 . Матір до дитини не пустили. Інспектор ювенальної поліції зайшла в хату, а коли вийшла повідомила, що дитина не плаче, в нормальному фізичному стані і так як місце проживання дитини судом не визначено, то тато має право забирати дитину до себе. Сина віддали наступного дня на вечір і ОСОБА_2 з сином потрапила у лікарню, де довго лікувалась.

У фонді є змішаний формат роботи: вони можуть працювати онлайн або роблять польові виїзди. ОСОБА_2 просила ОСОБА_1 посидіти з ОСОБА_5 , він погодився, а потім відмовився, тому вона (свідок) сиділа годину поки приїхала з м.Ромни мама ОСОБА_2 . Був випадок, що хлопчик отримав травму, коли був з татом і в нього було розбите обличчя.

Дитині потрібен режим і ОСОБА_2 його дотримувалась, а ОСОБА_1 порушував. У хлопчика з мамою міцний психологічний зв`язок. Це період 2024 року та літо 2025 року.

Переїхала ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 бо у Сумах дуже небезпечна ситуація, постійні влучання у житлові будинку. На її (свідка) думку, дітям безпечніше жити у Роменському районі, бо тут немає масштабних «прильотів».

Після випадку з лікарнею влітку 2024 року ОСОБА_2 переїхала в село, а потім влітку 2025 року поверталась, бо дітям потрібно було пройти якісь процедури перед школою.

Коли ОСОБА_2 на виїзді, то діти в АДРЕСА_2 .

З 2025 - 2026 року вона (свідок) бачить дзвінки, скріни смс повідомлень, які надходять ОСОБА_2 від ОСОБА_1.

Дитина говорить нормальними реченнями, грає, його психічний розвиток відповідає віковим нормам.

З фактичних обставин, встановлених судом вбачається, що між сторонами склалися правовідносини, стосовно усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та щодо визначення його місця проживання, які регулюються Сімейним кодексом України, Законом України «Про охорону дитинства».

Норми права, застосовані судом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частинами першою-третьою статті 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню .

З огляду на статтю 158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

На підставі статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Частиною другою статті 159 СК України встановлено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Положеннями статті 19 СК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.

Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

Під час розгляду судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

При визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.

Суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року в справі № 204/8432/19 (провадження № 61-14486св21), зазначено, що: «рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Мотиви суду.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для часткового задоволення первісного та повного задоволення зустрічного позовів.

Судом встановлено, що з 30.03.2022 по 18.04.2024 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_5 , який після розірвання шлюбу залишився проживати з матір`ю.

Наразі малолітній син сторін по справі проживає з матір`ю по АДРЕСА_2 .

Сторона позивача вказує на наявність перешкод з боку матері дитини щодо належного спілкування з сином та його виховання.

Проте, під час розгляду справи дана обставина не була у повній мірі доведена стороною позивача, оскільки матеріали справи містять докази і протилежного.

Так, з долучених скріншотів переписок сторін, які відбувались в лютому вбачається про наявність наміру у ОСОБА_1 зустрітись із сином в конкретний день та відмова ОСОБА_2 , оскільки у визначений ним день такої можливості вона не має (запланована поїздка до рідних), також ОСОБА_1 порушує питання про приїзд сина в м. Суми, на що отримує відповідь про те, що місто є прикордонним і в ньому небезпечніше, ніж будь де в Україні (а.с. 241 зворот-247 т.1).

Сторона позивача стверджує про направлення відповідачці листів щодо намірів спілкування з дитиною батька і бабусі, проте указані листи направляються на адресу місця проживання самого позивача, за якою відповідач, на момент їх направлення, не проживала, а тому отримати їх не могла (а.с.69-70 т.1).

Судом досліджено долучений скріншот екрану гаджету який містить запитання до адресата «ОСОБА_2» щодо не надання побачень з дитиною. Відправник має нік ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.25 зворот т.1), та скріншоти повідомлень, з яких вбачається, що їх автор намагається дізнатись як себе почуває ОСОБА_5 , та що йому потрібно, також міститься запитання про те, чому адресат цих повідомлень не відповідає на повідомлення. Проте повідомлення не містять статусу «прочитано», «доставлено», а адресат «ОСОБА_2», « ОСОБА_2 », якій вони направлялись «була в сеті давно» (а.с.71-72 т.1)

Представником ОСОБА_2 долучені відеозаписи екрану мобільного телефону , з яких вбачається про неодноразові намагання останньої зателефонувати у відповідному месенджері через мережу Інтернет до абонента з номером НОМЕР_6 (номер належить позивачу), з`єднання декілька раз не відбувається, відхиляється абонентом, на екрані з`являється напис «ви не можете зателефонувати користувачу НОМЕР_4 через його налаштування приватності. Він може змінити їх або зателефонувати вам». Також з відеозаписів екрану мобільного телефону вбачається про спілкування ОСОБА_1 з сином по відеозв`язку, ініціатором дзвінка є ОСОБА_2 (система «Електронний суд» за номером справи).

Аналізуючи ці докази, а також наведені вище, суд дійшов висновку про наявність неприязних відносин між сторонами, відсутність взаєморозуміння між ними з приводу участі кожного з них в житті та вихованні дитини. При цьому позивач, висловлюючи намір спілкуватись з сином, в деяких випадках не стримує свої емоції і у присутності дитини може образливо висловлюватись в бік колишньої дружини, агресивно поводитись по відношенню до неї, висловлюючи претензії, але, в той же час, він має бажання приймати участь у вихованні дитини, спілкуватись з нею, внаслідок чого подав позов, а відповідач його то ігнорує, то сама, розуміючи необхідність участі батька в житті сина, ініціює їхнє спілкування.

Таким чином, між сторонами існує спір щодо визначення способу участі батька у вихованні дитини.

Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд: зобов`язати відповідача не чинити перешкоди в участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити порядок спілкування та виховання батьком малолітнього сина з урахуванням віку та інших обставин, та зобов`язати відповідача: забезпечити спілкування через загальновідомі месенджери: вайбер, телеграм, сигнал, скайп, фейсбук, інстаграм, тощо, або іншими засобами зв`язку у любий час без обмежень під час проживання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю з урахуванням розкладу сну дитини; під час перебування батька ОСОБА_1 у відпустці, лікарняному надавати змогу безпосереднього спілкування та перебування з батьком на території його мешкання, у місцях відпочинку, проведення разом канікул та вільного від навчання часу; забезпечувати проведення разом днів народження, відвідування секцій, учбових закладів, лікарень; зобов`язати матір раз у три місяці або за вимогою батька надавати інформацію про стан здоров`я дитини; забезпечити без обмежень у часі побачення та спілкування з сином у день його народження ІНФОРМАЦІЯ_1 кожного року в присутності або без присутності матері в період часу з 10 год. до 20 год.; визначити позивачу щорічний двотижневий термін для відпочинку з сином в літній період часу на території України і тижневий термін у зимовий період часу під час Різдвяних та Новорічних свят; за попереднім повідомленням матері надавати можливість батьку забирати сина з місця його мешкання, де б він не проживав, з дитсадка, зі школи, тренувань особисто та супроводжувати до місця мешкання або проведення спільного часу; у разі відсутності батька в м. Суми або в Україні, у зв`язку роботою, службою або перебуванням за кордоном або з інших підстав, зобов`язати матір ОСОБА_2 забезпечити технічну можливість спілкування батька ОСОБА_1 з малолітнім сином сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою загально відомих месенджерів viber, skype, telegram, WhatsApp, facebook messenger, іншими месенджерами та засобами телефонного та зв`язку щонеділі з 18 год по 20 год; зобов`язати відповідача за добу до дня зустрічі сина з батьком надавати йому точну інформацію, щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини; зобов`язати матір ОСОБА_2 забезпечити батьку ОСОБА_1 можливість виховувати, піклуватись та проживати разом з сином малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем мешкання батька на протязі двох тижнів на місяць підряд або почергово, що забезпечить як найкращі інтереси хлопчика в період дорослішання та виховання особистості. Передавання дитини відбувається в перший понеділок неділі перебування за місцем мешкання батька або матері, о 9.00 год.; повернення дитини відбувається в останню неділю закінчення терміну перебування у батька або матері о 20.00 год. У разі не змоги з поважних причин (хвороби дитини, перебування за межами міста, країни та інше) зобов`язати завчасно матір погодити інший час побачення та спілкування батька з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням суду, або за погодженням сторін. Всі судові витрати покласти на відповідача.

19.05.2025 №820/27.1-26 Управлінням «Служба у справах дітей» СМР надало висновок про можливість задовольнити умови побачень батька з дитиною, тобто тиждень через два, за обставин, що зустрічі будуть відбуватись за згодою та бажанням дитини, з урахуванням її стану здоров`я, інших обставин, що мають істотне значення (а.с.39 зворот-40 т.2).

Враховуючи указаний висновок та малолітній вік дитини сторін, суд дотримуючись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини,дійшов висновку про необхідність часткового задоволення первісного позову та вважає за необхідне визначити наступний порядок участі позивача у вихованні та спілкуванні з сином таким чином:

Встановити систематичний графік побачень ОСОБА_1 та його сина ОСОБА_5 два рази на місяць протягом шести годин, у будь-який вихідний день (субота чи неділя) або один день буднього дня, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини (за виключенням часу, коли дитина буде знаходитись на лікуванні, навчанні, тренуванні, змаганнях та інших заходах, пов`язаних з її духовним, фізичним та моральним розвитком), за адресою місця проживання матері дитини ОСОБА_2 у її присутності або у присутності її батьків, до спільного проживання з якими звикла дитина;

за обов`язковим погодженням з матір`ю дитини та у її присутності надати можливість ОСОБА_1 забирати сина з дитсадка, зі школи, тренувань особисто для супроводження сина до місця його ( ОСОБА_5 ) мешкання з матір`ю - у визначений систематичним графіком побачень день;

зобов`язати матір дитини забезпечити спілкування позивача з сином через загальновідомі месенджери (Viber. WhatsApp. Telegram) у денний (з 09 год. до 21 год.) час доби без обмежень у присутності матері з урахуванням розкладу сну дитини, його перебування у дошкільному закладі та зайнятості матері дитини на роботі;

зобов`язати матір ОСОБА_2 у разі зміни (погіршення) стану здоров`я малолітнього сина ОСОБА_5 надавати ОСОБА_1 інформацію про таку зміну;

надати можливість ОСОБА_1 спілкування з сином в день його народження ІНФОРМАЦІЯ_1 кожного року в присутності матері та/або її батьків тривалістю 4(чотири) години у заздалегідь обумовлений час із матір`ю дитини ОСОБА_2 у її присутності;

після досягнення ОСОБА_5 . 10-ти річного віку визначити позивачу щорічний двотижневий термін для відпочинку з сином в літній період часу на території України і тижневий термін у зимовий період часу під час Різдвяних або Новорічних свят з урахуванням бажання та стану здоров`я дитини за попередньою домовленістю з матір`ю дитини;

зобов`язати відповідача за добу до дня зустрічі сина з батьком ( після повідомлення їй позивачем дня, коли відбудеться така зустріч), надавати ОСОБА_1 точну інформацію щодо фактичного місця перебування дитини;

надати сторонам можливість зміни способу участі у вихованні батьком дитини, в тому числі часу, тривалості та місця спілкування - за взаємною згодою та з урахуванням віку дитини, стану здоров`я та інтересів дитини.

При цьому, суд вважає за необхідне, враховуючи наявні у справі відомості про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, та судове рішення про встановлення заборонного припису, а також після огляду відеозаписів, долучених до матеріалів справи, де позивач дозволяє собі образливі слова в бік колишньої дружини, надати ОСОБА_2 право припинити спілкування батька з сином у разі допущення ОСОБА_1 образливих висловлювань на її адресу, якщо такі відбуваються у присутності сина, з метою недопущення втягнення дитини у конфлікт між батьками, негативного впливу на його психоемоційний стан та формування у дитини негативного ставлення до одного з батьків .

До необхідності встановлення такого способу суд прийшов з огляду на малолітній вік дитини, її сформовану емоційну прихильність до матері, яка є для ОСОБА_5 основною особою, що забезпечує щоденний догляд та задоволення її потреб, а також з урахуванням недостатньої сформованості у дитини досвіду тривалого самостійного перебування з батьком, а тому визначив порядок спілкування батька з дитиною таким чином, щоб на початковому етапі воно відбувалось у присутності матері.

Такий порядок відповідатиме віковим та психологічним потребам дитини, забезпечуватиме для неї почуття безпеки та сприятиме поступовому формуванню і зміцненню самостійного контакту з батьком.

Суд не вбачає підстав для встановлення одразу тривалого перебування малолітньої дитини з батьком без присутності матері, зокрема і з виїздом дитини за місцем проживання батька на тривалий час.

Крім цього, враховуючи безпекову ситуацію за місцем проживання позивача (м. Суми), що може становити реальну загрозу безпеці дитини у разі його перебування за місцем проживання батька, такі вимоги ОСОБА_1 суд вважає передчасними.

Судом враховано і те, що між батьком та сином на цей час не сформовано достатнього досвіду спілкування.

Крім цього, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що з урахуванням вікових змін дитини, його розвитку та потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений спосіб участі у вихованні малолітньої дитини, що буде відповідати, насамперед, інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Під час розгляду справи ОСОБА_1 визнавав позовні вимоги ОСОБА_2 про визначення місця проживання сина з нею. Проте в судових дебатах зазначив, що такі вимоги не визнає і просить відмовити ОСОБА_2 у визначенні місця проживання дитини з нею.

Таким чином, попередні посилання представника позивача про відсутність спору і необхідність закриття провадження у зв`язку з цим, не заслуговують на увагу.

На даний час позивач за первісним позовом не працює, хоча і вказує протилежне, але доказів цьому не надав, має заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина, має незадовільний стан здоров`я, і здійснює догляд за матір`ю. При цьому має необхідні умови для проживання з ним дитини та задоволення її потреб.

Відповідач працює, проживає разом з батьками, також має необхідні умови для проживання з нею дитини та задоволення її потреб.

При цьому, дитина, проживаючи з матір`ю в АДРЕСА_2, відвідує дитячий садок (заклад дошкільної освіти Бацманівського навчально-виховного комплексу закладу РМР за адресою АДРЕСА_3 , з 01.09.2025 ) і фізично та емоційно прив`язана до матері і такий стан для неї є постійним і звичним.

За таких умов, оскільки дитина проживає разом з матір`ю, яка створила всі необхідні умови для повного і гармонійного розвитку особистості свого сина, надаючи дитині житло, виховання та розвиток, і це середовище для дитини є звичним та природнім, суд вважає, що місцем проживання малолітнього ОСОБА_1 слід визначити місце проживання його матері, що буде відповідати його інтересам та вимогам закону.

При цьому, визначення місця проживання сина з матір`ю не позбавляє батька права виховувати дитину, утримувати його, спілкуватися з ним.

Згідно з ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Позивач просить покласти на відповідача всі судові витрати, відповідач про стягнення судових витрат не просить, тому у зв`язку з частковим задоволенням первісних позовних вимог та повним задоволенням зустрічних, суд дійшов висновку про залишення судових витрат за сторонами у понесених ними розмірах.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

СУД В И Р І Ш И В :

Первісну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, Служба у справах дітей Роменської міської ради Сумської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, - задовольнити частково.

Встановити систематичний графік побачень ОСОБА_1 та його сина ОСОБА_5 - два рази на місяць протягом шести годин, у будь-який вихідний день (субота чи неділя) або один день буднього дня, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_2 (за виключенням часу, коли дитина буде знаходитись на лікуванні, навчанні, тренуванні, змаганнях та інших заходах, пов`язаних з її духовним, фізичним та моральним розвитком), за адресою місця проживання матері дитини ОСОБА_2 у її присутності або у присутності її батьків, до спільного проживання з якими звикла дитина;

за обов`язковим погодженням з матір`ю дитини та у її присутності надати можливість ОСОБА_1 забирати сина ОСОБА_5 з дитсадка, зі школи, тренувань, особисто - для супроводження сина до місця його ( ОСОБА_5 ) мешкання з матір`ю ОСОБА_2 - у визначений систематичним графіком побачень день;

зобов`язати ОСОБА_2 забезпечити спілкування ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5 через загальновідомі месенджери (Viber. WhatsApp. Telegram) у денний (з 09 год. до 21 год.) час доби без обмежень у присутності ОСОБА_2 з урахуванням розкладу сну дитини, його перебування у дошкільному закладі та зайнятості матері дитини на роботі;

зобов`язати ОСОБА_2 у разі зміни (погіршення) стану здоров`я малолітнього сина ОСОБА_5 надавати ОСОБА_1 інформацію про таку зміну;

надати можливість ОСОБА_1 спілкування з сином ОСОБА_5 в день його народження ІНФОРМАЦІЯ_1 кожного року в присутності матері ОСОБА_2 та/або її батьків тривалістю 4 (чотири) години у заздалегідь обумовлений час із матір`ю дитини ОСОБА_2 ;

після досягнення ОСОБА_5 10-ти річного віку визначити ОСОБА_1 щорічний двотижневий термін для відпочинку з сином в літній період часу на території України і тижневий термін у зимовий період часу під час Різдвяних або Новорічних свят з урахуванням бажання та стану здоров`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та за попередньою домовленістю з матір`ю дитини;

зобов`язати ОСОБА_2 за добу до дня зустрічі сина з батьком ( після повідомлення їй ОСОБА_1 дня, коли відбудеться така зустріч), надавати ОСОБА_1 точну інформацію щодо фактичного місця перебування дитини;

надати сторонам можливість зміни способу участі у вихованні батьком дитини, в тому числі часу, тривалості та місця спілкування - за взаємною згодою та з урахуванням віку дитини, стану здоров`я та інтересів дитини.

Якщо під час зустрічі або спілкування засобами зв`язку батька з сином ОСОБА_1 допускає зі свого боку образливі висловлювання на адресу ОСОБА_2 та якщо такі відбуваються у присутності сина ОСОБА_5 - надати ОСОБА_2 право припинити спілкування батька з сином в цей день.

В іншій частині первісного позову - відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, Служба у справах дітей Роменської міської ради Сумської області, про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживаючою та зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 .

Судові витрати залишити за сторонами у понесених ними розмірах.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним: ОСОБА_1 , тел. НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним: Бондар Валерій Миколайович , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_9 , тел. НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним: ОСОБА_2 , тел. НОМЕР_10 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_11 .

Представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним: Кубанова Анна Михайлівна , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_12 .

Третя особа за первісним та зустрічним позовами: Управління «Служба в справах дітей» Сумської міської ради, ел. пошта ssd@smr.gov.ua, тел. 38054270191, адреса: вул. Харківська, 35, м. Суми, ЄДРПОУ 34743343.

Третя особа за первісним та зустрічним позовами: Служба у справах дітей Роменської міської ради, ел. пошта misto@romny-vk.gov.ua, тел. 380380544851, адреса: 42000, бул. Шевченка, 11 м. Ромни Сумська область.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова