Ухвала суду № 139342833, 31.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

31 серпня 2026 р. Справа № 520/26531/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення:

від 13.02.2023 № 0013868-2405-2037 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 57 469, 00 грн. за 2021 рік,

від 18.06.2024 № 0998385-2405-2017- UA63100050000079487 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 62 253,75 грн. за 2022 рік;

від 31.05.2024№ 0894161-2405-2037-UA63100050000079487 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 64 169,25 грн. за 2023 рік.

Разом з тим, в адміністративному позові міститься клопотання:

- поновити строк звернення з позовною заявою ОСОБА_1 до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2023 № 0013868-2405-2037 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 57 469, 00 грн. за 2021 рік., від 18.06.2024 № 0998385-2405-2017-UA63100050000079487 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 62 253,75 грн. за 2022 рік., від 31.05.2024 №0894161-2405-2037- UA63100050000079487 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 64169,25 грн. за 2023 рік.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалами Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 та 05.03.2026 позовні заяви позивача про скасування спірних податкових повідомлень-рішень було повернуто у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Позивач стверджує, що у паперовому вигляді спірні податкові повідомлення-рішення не отримував, у зв`язку з чим не був належним чином повідомлений про їх прийняття, а про їх існування дізнався у червні 2025 року через Електронний кабінет платника податків.

Як на поважну причину пропуску строку звернення до суду позивач посилається на введення в Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Зазначає, що місто Харків із початку повномасштабного вторгнення зазнає ракетних обстрілів та атак безпілотними літальними апаратами, у місті постійно оголошуються повітряні тривоги, що створює загрозу життю і здоров`ю громадян та значні перешкоди для повноцінного захисту позивачем своїх прав та інтересів.

Також позивач посилається на засвідчення Торгово-промисловою палатою України військової агресії Російської Федерації проти України як форс-мажорної обставини, рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, повідомлення Верховного Суду про особливості здійснення правосуддя на територіях, на яких введено воєнний стан, а також на висновки Верховного Суду щодо необхідності уникнення надмірного формалізму та суворого застосування процесуальних строків у період дії воєнного стану. На переконання позивача, наведені обставини не залежали від його волевиявлення, створювали дійсні труднощі для своєчасного звернення до суду, а відмова у поновленні строку призведе до необґрунтованого обмеження його права на доступ до суду.

Крім того, позивач вважає, що строк судового оскарження рішень контролюючого органу становить 1095 днів. На обґрунтування цієї позиції посилається на приписи пункту 56.18 статті 56 та статті 102 Податкового кодексу України, окремі висновки Верховного Суду, а також роз`яснення територіальних органів Державної податкової служби України, розміщені на офіційних вебсайтах.

Позивач також зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 13.02.2023 №0013868-2405-2037, від 18.06.2024 №0998385-2405-2017-UA63100050000079487, від 31.05.2024 №0894161-2405-2037-UA63100050000079487 та від 04.06.2025 №0264617-2405-2030-UA63100050000079487 були виявлені ним за допомогою Електронного кабінету, а датами їх вручення є відповідно 06.04.2023, 11.10.2024, 18.06.2024 та 04.06.2025, на підтвердження чого до позовної заяви додано знімки екрана з Електронного кабінету.

Розглянувши клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням такого строку чи достатньо підстав для визнання причин його пропуску поважними.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів дійшов висновку, що пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не встановлює процесуального строку звернення до суду. Строк, передбачений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, має матеріально-правову природу, а тому не може одночасно вважатися процесуальним строком звернення до адміністративного суду. Надання платнику податків 1095-денного строку для судового оскарження податкового повідомлення-рішення не відповідало б принципу правової визначеності.

У постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 судова палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду уточнила наведений правовий висновок та зазначила, що у разі, коли платник податків не використовував процедуру досудового вирішення спору, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення визначається частиною другою статті 122 КАС України, становить шість місяців та обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Матеріали позову не містять відомостей про використання позивачем процедури адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень. Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню шестимісячний строк, установлений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.

Роз`яснення територіальних органів Державної податкової служби України, на які посилається позивач, не є нормативно-правовими актами та не змінюють установленого КАС України процесуального строку звернення до суду. Наведені у таких роз`ясненнях положення щодо 1095-денного строку не враховують сформованої Верховним Судом правової позиції щодо розмежування матеріально-правового строку давності, визначеного статтею 102 ПК України, та процесуального строку звернення до адміністративного суду.

Позивач зазначає, що про спірні податкові повідомлення-рішення він дізнався у червні 2025 року через Електронний кабінет платника податків. При цьому у позовній заяві ним також наведені конкретні дати вручення податкових повідомлень-рішень: 06.04.2023, 11.10.2024 та 18.06.2024.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі обчислення строку звернення до суду з моменту, коли позивач, за власним твердженням, фактично дізнався про спірні рішення у червні 2025 року, шестимісячний строк звернення до адміністративного суду закінчився у грудні 2025 року.

Дану позовну заяву сформовано та подано через підсистему «Електронний суд» 25.08.2026, тобто після закінчення встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку, суд ураховує, що поважними можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, за умови підтвердження таких обставин належними доказами.

У постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про поновлення строку суд має оцінювати обставини, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду, у взаємозв`язку із тривалістю пропущеного строку, поведінкою особи протягом цього строку та діями, які вона вчиняла для підготовки і подання позову.

Введення в Україні воєнного стану не зупинило перебігу строків звернення до суду. Сам факт запровадження воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку. Поважними можуть бути визнані конкретні обставини, що виникли внаслідок воєнного стану та об`єктивно унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії у встановлений строк.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, на яку посилається позивач, також виходив із необхідності встановлення індивідуального впливу обставин воєнного стану на можливість конкретної особи своєчасно звернутися до суду. Саме лише загальне посилання на запровадження воєнного стану без обґрунтування неможливості своєчасного звернення до суду позивачем не є достатньою підставою для поновлення строку.

Отже, висновок Верховного Суду про необхідність уникнення надмірного формалізму під час дії воєнного стану не означає автоматичного поновлення будь-якого пропущеного строку. Суд повинен зберігати баланс між правом особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, не допускаючи водночас надмірної гнучкості, яка призводила б до нівелювання встановлених законом процесуальних строків.

У цьому випадку позивач послався на загальні обставини введення воєнного стану, ракетні обстріли, атаки безпілотними літальними апаратами та оголошення повітряних тривог у місті Харкові. Водночас позивач не зазначив, які саме конкретні обставини протягом усього шестимісячного строку після того, як він дізнався про спірні податкові повідомлення-рішення, об`єктивно унеможливлювали підготовку і подання позову, коли такі обставини виникли та припинилися, а також яким чином вони перешкоджали зверненню до суду, зокрема через підсистему «Електронний суд» або засобами поштового зв`язку.

До позову не додано доказів, які б підтверджували наявність у позивача особистих, об`єктивно непереборних перешкод для звернення до суду в установлений строк.

Загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 про засвідчення військової агресії Російської Федерації проти України як форс-мажорної обставини не засвідчує існування таких обставин безпосередньо щодо позивача та не підтверджує причинного зв`язку між воєнним станом і неможливістю подання ним позову впродовж установленого законом строку.

Крім того, з клопотання вбачається, що позивач раніше звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовами щодо цих самих податкових повідомлень-рішень, які були повернуті ухвалами суду від 26.09.2025 та 05.03.2026.

Наведене свідчить, що позивач усвідомлював наявність спірних правовідносин, мав доступ до суду та був обізнаний із необхідністю дотримання строку звернення до суду.

Після повернення попередньої позовної заяви ухвалою від 05.03.2026 позивач повторно звернувся до суду лише 25.08.2026. При цьому жодних причин, які перешкоджали повторному зверненню до суду впродовж цього періоду, позивач не навів і доказів на їх підтвердження не подав.

Таким чином, наведені позивачем обставини не підтверджують існування об`єктивних та непереборних перешкод для звернення до суду в межах установленого законом строку. Доводи клопотання мають загальний характер, не містять пояснення причин бездіяльності позивача протягом усього періоду пропуску строку та не підтверджені доказами, які б свідчили про безпосередній причинний зв`язок між воєнним станом і несвоєчасним поданням цього позову.

З огляду на викладене суд визнає зазначені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду неповажними.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення встановленого законом строку, якщо підстави, зазначені у заяві про його поновлення, визнані судом неповажними, позовна заява залишається без руху. Протягом десяти днів із дня вручення ухвали особа має право зазначити інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для його поновлення та наданням належних доказів на підтвердження поважності таких причин.

Крім того, перевіряючи дотримання позивачем вимог щодо сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, його платників, об`єкти та розміри ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн.

Отже, мінімальна ставка судового збору за подання фізичною особою у 2026 році однієї позовної вимоги майнового характеру становить 1331,20 грн (3328,00 грн Ч 0,4).

У позовній заяві позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення, кожним із яких визначено самостійне грошове зобов`язання: від 13.02.2023 №0013868-2405-2037 на суму 57 469,00 грн; від 18.06.2024 №0998385-2405-2017-UA63100050000079487 на суму 62 253,75 грн; від 31.05.2024 №0894161-2405-2037-UA63100050000079487 на суму 64 169,25 грн.

Таким чином, предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру.

Ціна позову складає 183892 грн.

Відповідно, сума судового збору становить 1838,92 грн.

Згідно ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, позивач мав сплатити суму судового збору у розмірі 1 471,136 грн.

До позовної заяви додано платіжну інструкцію від 20.02.2026 №2.540098981.1 про сплату ОСОБА_1 судового збору в сумі 1471,14 грн.

Водночас із матеріалів, наданих позивачем, та змісту ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 у справі №520/2477/26 вбачається, що зазначену платіжну інструкцію позивач уже подавав на підтвердження сплати судового збору під час попереднього звернення до суду з позовом щодо цих самих податкових повідомлень-рішень.

Отже, надана платіжна інструкція підтверджує сплату судового збору за подання позовної заяви в іншій адміністративній справі №520/2477/26 та не є належним доказом сплати судового збору за подання нового позову.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, а перед відкриттям провадження суд перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Сплата судового збору є пов`язаною з учиненням конкретної процесуальної дії поданням відповідної позовної заяви. Повторне звернення до суду після повернення попередньої позовної заяви є новою процесуальною дією, за вчинення якої судовий збір сплачується на загальних підставах.

У постанові від 13.02.2019 у справі №1540/3297/18 Верховний Суд дійшов висновку, що платник під час повторного подання позовної заяви повинен сплатити судовий збір за її розгляд та не має права повторно використовувати платіжний документ, який уже було додано до раніше поданої позовної заяви. При цьому факт неповернення коштів із бюджету не є підставою для використання платіжного документу як доказу сплати судового збору за нове звернення. Особа має право вирішити питання про повернення збору, сплаченого за попередньою позовною заявою, у порядку, встановленому статтею 7 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки платіжна інструкція від 20.02.2026 №2.540098981.1 уже була використана в іншій адміністративній справі, підстави для зарахування сплачених за нею 1471,14 грн у рахунок судового збору за подання цього позову відсутні.

Отже, для усунення недоліків позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1 471,14 грн. за наступними реквізитами:

"отримувач коштів - УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або документи, що підтверджують право заявника на звільнення від сплати судового збору відповідно до закону".

Або надати суду докази на підтвердження звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 160, 161 цього Кодексу, суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо таку ухвалу постановлено з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд зобов`язаний зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху також у зв`язку з неподанням належного документа про сплату судового збору за подання цього позову.

Крім того, судом установлено невідповідність зазначених у позовній заяві реквізитів оскаржуваних податкових повідомлень-рішень документам, доданим до позову.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України особа має право звернутися до адміністративного суду та просити про захист своїх прав шляхом визнання протиправним і скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За приписами частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Пунктами 3 5 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються ціна позову та обґрунтований розрахунок суми, що стягується чи оспорюється, якщо у позовній заяві містяться вимоги майнового характеру; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; обставини, якими позивач обґрунтовує позов, та докази, що підтверджують такі обставини.

Згідно з частиною сьомою статті 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається оригінал або копія оспорюваного акта чи засвідчений витяг із нього, а в разі відсутності акта у позивача клопотання про його витребування.

Наведені приписи вимагають, щоб предмет оскарження був визначений позивачем чітко та однозначно, з правильним зазначенням дати, номера і змісту індивідуального акта, а в разі оскарження рішення про визначення грошового зобов`язання також суми такого зобов`язання.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.06.2024 №0998385-2405-2017-UA63100050000079487.

Водночас із копії податкового повідомлення-рішення, доданої до позовної заяви, вбачається, що контролюючим органом 18.06.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення №0998385-2405-2037-UA63100050000079487, тобто у позовній заяві замість складової номера « 2037» зазначено « 2017».

Також у позовній заяві позивач зазначає, що податковим повідомленням-рішенням від 13.02.2023 №0013868-2405-2037 йому визначено податкове зобов`язання в сумі 57 469,00 грн.

Натомість із доданої до позову копії цього податкового повідомлення-рішення вбачається, що загальна сума визначеного ним податкового зобов`язання становить 57465,00 грн.

Отже, реквізити оскаржуваних індивідуальних актів, наведені у змісті та прохальній частині позовної заяви, не відповідають реквізитам документів, копії яких додані позивачем до позову.

З огляду на принцип диспозитивності адміністративного судочинства суд не вправі на власний розсуд змінювати сформульований позивачем предмет спору, виправляти номер оскаржуваного рішення чи визначати замість позивача суму грошового зобов`язання, щодо якої заявлено вимогу про скасування. Такі розбіжності перешкоджають однозначному встановленню того, які саме індивідуальні акти та в якому обсязі позивач просить скасувати.

Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам пунктів 3 5 частини п`ятої статті 160 КАС України та підлягає залишенню без руху також у цій частині.

Зазначений недолік має бути усунутий шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статті 160 КАС України, у якій необхідно правильно зазначити номер податкового повідомлення-рішення від 18.06.2024 та правильно зазначити суму податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 13.02.2023 №0013868-2405-2037.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст. 5, 44, 121, 132, 133, 160, 161, 167, 168, 169 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними підстави поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом, вказані ОСОБА_1 в адміністративному позові.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для його поновлення та наданням належних доказів на підтвердження поважності таких причин;

- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 1471,14 грн. або доказів на підтвердження звільнення позивача від сплати судового збору у встановленому законом порядку;

- уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статті 160 КАС України, у якій необхідно правильно зазначити номер податкового повідомлення-рішення від 18.06.2024 та правильно зазначити суму податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 13.02.2023 №0013868-2405-2037.

Роз`яснити позивачу, що неподання заяви про поновлення строку в зазначений строк або визнання судом неповажними підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, є підставою для повернення позовної заяви.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Полях