Ухвала суду № 139342768, 31.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

31 серпня 2026 р. Справа № 520/26488/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати противоправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призив та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати противоправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) про зарахування до штату військової частини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.05.2026 за №157;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України звільнити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 з військової служби особового складу Національної гвардії України військової частини НОМЕР_1 та видати наказ по стройовій частині, яким виключити зі списків особового складу військової частини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 з дня набрання рішенням суду законної сили.

В адміністративному позові міститься клопотання:

- поновити строк для звернення до суду з даним позовом.

В обґрунтування клопотання зазначено, що представник позивача 12.06.2026 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з адвокатським запитом, у якому просив, зокрема, надати копію наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації, однак копію зазначеного наказу отримано не було.

Представник позивача вказує, що відповіді на адвокатські запити щодо надання оскаржуваних наказів отримано 13.07.2026, у зв`язку з чим вважає, що строк звернення до суду з вимогами про оскарження відповідних рішень належить обчислювати саме з дати отримання цих відповідей та що такий строк спливає 31.08.2026.

Також представник позивача зазначає, що вперше звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом 13.08.2026, проте ухвалою суду від 20.08.2026 у справі №520/25110/26 позовну заяву повернуто у зв`язку з відсутністю підпису адвоката в ордері. Не погоджуючись із висновками суду щодо неналежного підтвердження повноважень представника та з метою якнайшвидшого поновлення порушених прав позивача, представник повторно звернувся до суду з цим позовом 25.08.2026.

На обґрунтування можливості поновлення строку представник позивача посилається на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої вирішення питання про поновлення строку належить до дискреційних повноважень національних судів, які повинні наводити мотиви прийнятого рішення та перевіряти, чи виправдовують установлені обставини поновлення пропущеного строку.

Розглянувши клопотання представника позивача, суд дійшов наступного.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас частиною п`ятою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, військова служба є різновидом публічної служби, а спори щодо призову особи на військову службу, зарахування її до списків особового складу військової частини, проходження та звільнення з військової служби охоплюються положеннями частини п`ятої статті 122 КАС України.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 11.02.2021 у справі №240/532/20, у якій Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян зазначила, що військова служба є публічною службою, а частина п`ята статті 122 КАС України, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті.

Таким чином, до заявлених у цій справі позовних вимог підлягає застосуванню місячний строк звернення до адміністративного суду.

Визначаючи початок перебігу цього строку, суд виходить із того, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, це підтверджений належними доказами день, коли вона дізналася про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок яких відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів. Поняття «повинна була дізнатися» означає неможливість незнання, високу вірогідність та об`єктивну можливість особи дізнатися про порушення своїх прав.

У постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Верховний Суд зазначив, що для визначення початку перебігу строку звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатися на необізнаність про порушення його прав; він повинен довести, що не міг дізнатися про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом у встановлений законом строк. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду за наявності в неї об`єктивної можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Верховний Суд у вказаній постанові також роз`яснив, що особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення відповідних дій і в неї відсутні перешкоди для з`ясування того, яке саме рішення прийнято або які дії вчинено.

Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивача призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 30.05.2026.

Наказом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 30.05.2026 №157 позивача зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

Зі змісту відповіді Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 13.07.2026 вбачається, що військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 позивач розпочав 30.05.2026 та з цієї дати перебуває на грошовому забезпеченні.

Крім того, у позовній заяві представник позивача безпосередньо зазначає, що 30.05.2026 позивача було призвано на військову службу під час мобілізації без його добровільної згоди та направлено до Військової частини НОМЕР_1 .

За таких обставин саме з 30.05.2026 позивачу було відомо про факт його призову, направлення до військової частини, зміну його правового статусу та фактичне проходження ним військової служби. Відсутність у позивача копії наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомостей про його номер чи повний зміст не змінює моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про вчинення оскаржуваних дій та настання їхніх правових наслідків.

При цьому для звернення до суду особа не зобов`язана володіти всіма доказами, що стосуються спірних правовідносин, оскільки відсутній у неї доказ може бути витребуваний судом у порядку статті 80 КАС України. Неотримання копії оскаржуваного рішення саме по собі не свідчить про необізнаність особи щодо порушення її прав, якщо такій особі відомі факт прийняття відповідного рішення та його правові наслідки.

Крім того, зі змісту адвокатського запиту від 12.06.2026 вбачається, що на час його направлення представнику позивача вже були відомі факт мобілізації ОСОБА_1 , орган, який здійснив призов, дата направлення позивача до військової частини, військова частина, в якій він проходить службу, а також обставини, які представник позивача вважав порушенням прав свого клієнта.

За таких обставин, не пізніше 12.06.2026 позивач та його представник були обізнані з обставинами, які стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Натомість звернення представника позивача з адвокатськими запитами та отримання відповідей на них 13.07.2026 свідчить про вчинення дій, спрямованих на збирання доказів і підготовку позову, але не змінює моменту, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, відповідно до якої отримання листа у відповідь на звернення не змінює моменту, з якого особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права.

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною третьою статті 120 КАС України передбачено, що строк, який визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

Отже, місячний строк звернення до суду, який обчислюється з 30.05.2026, закінчився 30.06.2026.

Разом з тим, за умови обчислення строку з 12.06.2026, тобто з дати направлення адвокатського запиту, яка беззаперечно підтверджує обізнаність представника позивача з обставинами призову та проходження позивачем військової служби, останнім днем строку звернення до суду, з урахуванням того, що 12.07.2026 припадало на вихідний день, було 13.07.2026.

Уперше аналогічний позов подано до Харківського окружного адміністративного суду лише 13.08.2026, тобто після закінчення встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України місячного строку.

Посилання представника позивача на те, що строк звернення до суду необхідно обчислювати з 13.07.2026, з дати отримання відповідей на адвокатські запити, є необґрунтованим, оскільки ці відповіді не створили для позивача нових правових наслідків та не є рішеннями, які становлять предмет оскарження в цій справі. Зазначені відповіді лише документально підтвердили обставини призову та зарахування до списків особового складу, про які позивачу було відомо раніше.

Крім того, твердження представника позивача про те, що місячний строк, обчислений з 13.07.2026, спливає 31.08.2026, не відповідає правилам обчислення процесуальних строків, установленим статтею 120 КАС України. У разі обчислення місячного строку з 13.07.2026 останнім днем такого строку було б 13.08.2026, а не 31.08.2026.

Щодо посилання представника позивача на первинне звернення до суду 13.08.2026 та повернення позовної заяви ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 у справі №520/25110/26 суд зазначає наступне.

Частиною восьмою статті 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Разом із тим наведена норма не передбачає зупинення, переривання чи автоматичного поновлення строку звернення до суду у зв`язку з поверненням раніше поданої позовної заяви. Право на повторне звернення має бути реалізоване з дотриманням установленого законом строку або за наявності поважних причин його пропуску.

У постанові від 28.04.2020 у справі №460/2864/18 Верховний Суд зазначив, що сам по собі факт повернення позовної заяви через недоліки в її оформленні не є поважною причиною пропуску строку. Водночас під час оцінки відповідних обставин необхідно враховувати причини повернення попередньо поданого позову, час, що минув після отримання ухвали про його повернення, та поведінку особи щодо усунення недоліків і повторного звернення.

Разом із тим, судом встановлено, що первинний позов від 13.08.2026 уже був поданий після закінчення місячного строку звернення до суду, перебіг якого розпочався не пізніше 12.06.2026. Тому повернення первинного позову ухвалою від 20.08.2026 та повторне звернення 25.08.2026 можуть характеризувати поведінку представника після повернення позову, проте не обґрунтовують пропуск строку, який виник ще до подання первинної позовної заяви.

Незгода представника позивача з мотивами ухвали від 20.08.2026 у справі №520/25110/26 також не є об`єктивною перешкодою, яка унеможливила своєчасне звернення до суду, оскільки на момент первинного звернення встановлений законом місячний строк уже був пропущений.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.

Представником позивача не зазначено обставин, які об`єктивно перешкоджали позивачу або його представнику звернутися до суду протягом одного місяця з дня призову та направлення позивача до військової частини або принаймні з дня направлення адвокатського запиту від 12.06.2026. Доказів існування таких обставин до позовної заяви не додано.

Посилання на практику Європейського суду з прав людини також не спростовує висновку про неповажність наведених причин пропуску строку. Європейський суд з прав людини виходить із того, що правила щодо строків звернення до суду переслідують законну мету забезпечення належного здійснення правосуддя та принципу юридичної визначеності, а поновлення пропущеного строку має бути належним чином обґрунтоване конкретними обставинами справи.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати процесуальним обмеженням, зокрема щодо дотримання строків звернення, за умови, що такі обмеження переслідують легітимну мету та не порушують саму сутність цього права.

У цій справі представником позивача не наведено об`єктивних причин, які б унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому застосування передбачених КАС України наслідків пропуску строку не становить непропорційного обмеження доступу до правосуддя.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що наведені представником позивача обставини не підтверджують наявності об`єктивних і непереборних перешкод для своєчасного звернення до адміністративного суду, а тому зазначені у клопотанні підстави для поновлення строку звернення до суду є неповажними.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або якщо підстави, зазначені нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів із дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку або зазначити інші підстави для його поновлення.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для його поновлення та наданням доказів на підтвердження поважності таких причин.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись статтями 121, 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для його поновлення та наданням доказів на підтвердження поважності таких причин.

Роз`яснити позивачу, що неподання заяви в зазначений строк або визнання судом неповажними підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, є підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Полях