Рішення № 139341647, 10.04.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/5829/25 Провадження № 2/450/794/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі Хамуляк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «ЕЙС» до ОСОБА_1 про предмет спору: стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 154124 від 21.09.2024 у розмірі 13346,00 грн.,-

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача):

21.09.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 154124 на суму 12 942,00 грн. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зі змісту кредитного договору слідує, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. На виконання умов Кредитного договору, 21.09.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 -ХХХХ-7209 відповідача, що свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію Первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.

10.10.2024 Первісний Кредитор та Позивач уклали Договір факторингу № 10102024 згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Пунктом 1.3. Договору факторингу 1 встановлено, що «Право вимоги» означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Відповідно до п. 2.1. Договору факторингу 1 Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників №4 від 07.01.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог №4 від 07.01.2025 до Договору Факторингу 1, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.

На підставі наведеного просить позовні вимоги задоволити, також просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та задоволено частково клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ «Універсал Банк». Роз`яснено сторонам, що у відповідності до ч. 7 ст. 279 ЦПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.

У вказаний строк сторони не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідачем відзиву не було подано.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

20.03.2026 року на адресу суду надійшли витребувані докази від АТ «Універсал Банк».

Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

21.09.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 154124 на суму 12 942,00 грн. Відповідно до п. 2.2.1 договору, сума кредиту становить 12942,00 грн. та надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 10963.88 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №141088 від 22.05.2024 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 36.82 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 1941.30 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. Відповідно до п. 2.3, Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено. (п.2.4 договору). Згідно п. 2.6. договору, загальний строк кредитування за цим Договором складає 181 днів з 21.09.2024 р. (дата надання кредиту) по 21.03.2025 р.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 589с125а.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до вищенаведеного, суд дійшов висновку, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.

Аналогічний висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року, по справі 127/33824/19.

Судом встановлено, що відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про свідомий вибір щодо укладення договору, оскільки таким підписано договір та паспорт споживчого кредиту за допомогою одноразового ідентифікатора .

Згідно умов Кредитного договору, ТзОВ «ФК «Кредіплюс» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надано кредитні кошти у розмірі 12 942,00грн., що підтверджується довідкою про проведення взаємозаліку вих. № 3955/04-11 від 04.11.2025 року та довідкою ТОВ «ФК «Кредіплюс» вих. №3878/30-10 від 30.10.2025 року.

Окрім цього, виконання зобов`язання первісним кредитором підтверджується витребуваними доказами з АТ «Універсал Банк», згідно яких банківська картка НОМЕР_3 була емітована банком на ім`я ОСОБА_1 . Згідно доданого руху коштів по вищезазначеному рахунку з 21.09.2024-26.09.2024 року відбулась сума зарахування, яка була узгоджена сторонами.

10.10.2024 Первісний Кредитор та Позивач уклали Договір факторингу № 10102024 згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Згідно витягу з додатку № 1 до договору факторингу № 10102024 від 10.10.2024 року реєстру прав вимог № 4, клієнт відступив фактору право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 154124 від 21.092024 року заборгованість в сумі 13 346,00 грн., яка складається із заборгованості по основному боргу 12 942,00 грн., заборгованості по відсотках 3,00 грн. та заборгованості по комісії 401,00 грн.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України- заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до змісту ст.ст.526,527,530ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Як передбачено ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Отже, позичальник зобов`язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та вимог закону.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, встановлених договором.

Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка складає 13 346,00 грн., яка складається із заборгованості по основному боргу 12 942,00 грн., заборгованості по відсотках 3,00 грн. та заборгованості по комісії 401,00 грн.

Добровільно таку заборгованість відповідач не погасила.

Будь-яких доказів на спростування вказаного розрахунку заборгованості відповідачем не надано.

Згідно наданої виписки з особового рахунку за кредитним договором № 15124 від 21.09.2024 року ТОВ «ФК «ЕЙС», заборгованість відповідача перед позивачем складає 13 346,00 грн., яка складається із заборгованості по основному боргу 12 942,00 грн., заборгованості по відсотках 3,00 грн. та заборгованості по комісії 401,00 грн.

З огляду на викладене, в розрізі даного спору убачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним Договором від 21.09.2024 року, сторонами в письмовому вигляді погоджено розмір відсотків, та у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного Договору, у позивача як кредитора за спірними зобов`язаннями, виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту та за відсотками у розмірі 12945,00 грн.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення заборгованості за комісією, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21).

Оскільки комісія банком нараховується відповідачу за дії, які банк вчиняє на власну користь, як зазначено у паспорті споживчого кредиту, така стягується за послуги пов`язані з наданням кредиту, та за обслуговування кредитної заборгованості при цьому не вказаний перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням та обслуговуванням кредиту, тому суд приходить до висновку про безпідставність вимог в цій частині.

Із врахуванням викладеного вище, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення у розмірі 12945,00 грн.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає таке.

Згідно ч.1,3ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд керується ст. 137ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з п. 3 ч. 2ст. 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

На підтвердження розміру витрат на правову допомогу, представник позивача надає договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025р., додаткову угоду, ордер, акт прийому-передачі наданих послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі, що включає в себе складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту та клопотань, в сумі 7 000 грн. є завищеним, враховуючи категорію та складність справи.

А відтак, суд дійшов висновку, про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3 000 грн.

За змістом ч. 1, п. ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір відповідно до Закону України "Про судовий збір". Відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2349,61 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2909,86 грн.

Керуючись ст. ст. 2,10, 12, 141,247, 258, 259,263-265, 274-279,280-282 ЦПК України,

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «ЕЙС»,- задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «ЕЙС», 42986956 заборгованість за кредитним договором № 154124 від 21.09.2024 у розмірі 12945,00 (дванадцять тисяч дев`ятсот сорок п`ять гривень 00 коп.) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «ЕЙС», 42986956 судовий збір у розмірі 2349,61 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2909,86 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» , ЄДРПОУ 42986956, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, каб. 13

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1

Повний текст рішення складено 10.04.2026 року.

СуддяН. Б. Добош