Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 333/9883/25
2/333/960/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2026 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого-судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання Каут Ю.О.,
розглянувши увідкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ємець Артем Юрійович до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання батьківства,
за участі:
представника третьої особи Зінченка С.О.,
представника третьої особи Романенка О.В.,
В с т а н о в и в:
В провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ємець Артем Юрійович до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання батьківства.
У підготовче судове засідання, призначене 09.07.2026 о 15 годині 00 хвилин, позивач та представник позивача, будучи належними чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, не з`явилися, представник позивача надав заяву про відкладення судового засідання, підготовче судове засідання було відкладено на 27.08.2026.
У підготовче судове засідання, призначене 27.08.2026 о 14 годині 00 хвилин, позивач та представник позивача, будучи належними чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, повторно не з`явилися, представник позивача надав заяву про відкладення судового засідання.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. (ч. 1ст. 44 ЦПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Законом передбачено баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Відповідно до положень ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне.
Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.
Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами процесуального закону суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Також вказані норми законодавства не містять вказівки і на те, що для визнання неявки в судове засідання повторною попередня неявка повинна бути такою, що відбулася лише з невідомих суду причин, або з причин, що визнані судом неповажними. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі № 740/1734/18, де залишаючи без змін судові рішення про залишення позову без розгляду, Верховний Суд вказав, що суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 16 березня 2020 року у справі № 390/1076/18-ц, від 19 вересня 2018 року у справі 760/1143/16-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 201/15122/15-ц.
Таким чином, враховуючи викладене, те, що позивач та представник позивача повідомлені про судові засідання, проте до суду повторно не з`явилися, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, оскільки неявка позивача у підготовче судове засідання, призначене на 27.08.2026 року, є повторною, заяви про розгляд справи за відсутності позивача або його представника до суду, на момент ухвалення відповідного процесуального рішення, не надходило.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 257 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ємець Артем Юрійович до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання батьківства - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Ю.В. Ковальова
Судове рішення № 139340670, Комунарський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 31.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 333/9883/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: