Рішення № 139340291, 31.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/22950/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (надалі позивач, ТОВ « 100 ШИН+») до Одеської митниці (надалі відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000483, № UA500500/2025/000512;

- визнати протиправними та скасувати рішення про корегування митної вартості №UA500500/2025/000238/2 від 18.06.2025, №UA500500/2025/000244/2 від 27.06.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, між ТОВ « 100 ШИН+ » (Покупець) та «QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC » , Китай (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір, відповідно до умов якого Продавець відвантажує, а Покупець приймає та оплачує Вантажні та легкові шини та сталеві диски Виробник: «QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC » у кількості та по цінам, вказаним у Комерційному Інвойсах, що є невід`ємною частиною договору. Ціна за товар визначена у Доларах США за одиницю товару та вказана у Інвойс. Сума контракту визначається згідно Інвойс, умови поставки визначаються згідно Інвойс. Ціна за товар визначена у Доларах США за одиницю товару та вказана у Інвойс. Сума контракту визначається згідно Інвойс, умови поставки визначаються згідно Інвойс. Сторони узгодили поставку товару партіями.

Відповідно до умов договору, на підставі рахунку проформи № UASH2502 від 04.05.2025 ТОВ « 100 ШИН +» здійснило попередню оплату за товар, банківський платіжний документ № 71 від 03.06.2025. З метою додержання умов контракту сторони узгодили Інвойс № UASH2502 04.05.2025 відповідно до якого була узгоджена номенклатура, ціна та кількість Товару: кількість Товару 228 шт. на загальна вартість товару на умовах CFR (CHORNOMORSK ) 34642.14 Доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до митниці електронна митна декларація №25UA500500019427U3 від 17.06.2025, а також пакет документів, передбачених Митним кодексом України. В митній декларації №25UA500500019427U3 від 17.06.2025 митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору на рівні 151,94 Дол. США за один. або 2,28Дол. США/ кг. Позивач вказує, що ним було надано до митного органу достатньо доказів на підтвердження митної вартості товару за першим методом - за ціною договору.

Проте, відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № UA500500/2025/000483 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000238/2 від 18.06.2025, яким митну вартість товару визначено за резервним методом на рівні 294,17 USD/шт. та 4,41 USD/кг.

Також відповідно до умов договору, на підставі рахунку проформи № UASH2501 від 20.04.2025 ТОВ « 100 ШИН +» здійснило попередню оплату за товар, банківський платіжний документ № 68 від 23.05.2025. З метою додержання умов контракту сторони узгодили Інвойс № UASH2501 від 20.04.2025 відповідно до якого була узгоджена номенклатура, ціна та кількість Товару: кількість Товару 320 шт. на загальна вартість товару на умовах CFR (CHORNOMORSK ) 32560,00 Доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до митниці електронна митна декларація №25UA500500020589U5 26.06.2025, а також пакет документів, передбачених Митним кодексом України. В митній декларації №25UA500500020589U5 26.06.2025 митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору на рівні 101,75 Дол. США за один. або 1,94 Дол. США/ кг. Позивач вказує, що ним було надано до митного органу достатньо доказів на підтвердження митної вартості товару за першим методом - за ціною договору.

Проте, відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № UA500500/2025/000512 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000244/2 від 27.06.2025, яким митну вартість товару визначено за резервним методом на рівні 231,068 USD/шт. та 4,4139 USD/кг.

Позивач не погоджується із зазначеними рішеннями відповідача, вважає їх протиправними та таким, що підлягають скасуванню, оскільки відповідачем не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. У зв`язку із чим позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Ухвалою від 14.07.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/22950/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

28.07.2025 року до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач зазначив, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 25UA500500019427U3 від 17.06.2025, №25UA500500020589U5 від 26.06.2025, відповідно до яких на митну територію України надійшов товар ТОВ « 100 ШИН+».

Відповідач вказує, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, з яких виготовлені товари; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. По (МД) №25UA500500019427U3 від 17.06.2025 декларантом ТОВ "100 ШИН+" 18.06.2025 надіслано, прайс-лист від 04.05.2025 №б/н, банківський платіжний документ №71 від 03.06.2025 та лист ТОВ "100 ШИН+" від 18.06.2025 №б/н щодо направлених документів і неможливості надання інших документів для підтвердження заявленої митної вартості. За результатами опрацювання додатково наданих документів встановлено, що декларантом не надано на вимогу митного органу висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. По (МД) №25UA500500020589U5 від 26.06.2025 декларантом ТОВ "100 ШИН+" 27.06.2025 надіслано лист ТОВ "100 ШИН+" від 27.06.2025 №б/н що більше документів надавати не будуть. За результатами опрацювання додатково наданих документів встановлено, що декларантом не надано на вимогу митного органу висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Таким чином, у визначений законом час, декларантом не подані всі запитувані документи та не спростовані всі наявні розбіжності у наданих документах відповідно до умов, зазначених у статті 53 МКУ.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) №25UA500500019427U3 від 17.06.2025, №25UA500500020589U5 від 26.06.2025 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Також відповідач зазначає, що за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим. Так, з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів по (МД) №25UA500500019427U3 від 17.06.2025 є більшим : товар 1 становить 294,17 USD/шт. та 4,41 USD/кг (МД від 03.04.2025. № UA100120/2025/613202) ніж заявлено декларантом 151,94 USD/ шт. та 2,28 USD/кг. Також з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів по (МД) №25UA500500020589U5 від 26.06.2025 є більшим : товар 1 становить 231,068 USD/шт. та 4,4139 USD/кг (МД від 03.04.2025. № UA100120/2025/613202) ніж заявлено декларантом 101,75 USD/шт. та 1,9436 USD/кг.

Відповідач зазначає, що у рішеннях про коригування митної вартості №UA500500/2025/000238/2 від 18.06.2025, №UA500500/2025/000244/2 від 27.06.2025 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товару №UA500500/2025/000238/2 від 18.06.2025, №UA500500/2025/000244/2 від 27.06.2025 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000483, № UA500500/2025/000512 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ « 100 ШИН+».

Разом з відзивом, до суду від Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

30.07.2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позові, додатково зазначивши, що наведені у відзиві доводи не спростовують суті позовних вимог. Уважає, що відповідач не довів, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Тому неподання декларантом додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами.

Ухвалою від 31.07.2025 року суд відмовив у задоволенні клопотання Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05.08.2025 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких він просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за наступним кодом юридичної особи 38012976.

01.11.2024 року між компанією «QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC» (Китай) (як продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (як покупцем) було укладено Договір закупівлі імпортного товару №100SH-RIO2024, за умовами якого Продавець зобов`язується передати товар вантажні шини, легкові шини, диски в асортименті, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар відповідно до Комерційного інвойсу, який є невід`ємною частиною цього Контракту. Торгівельна марка (бренд) та дані про виробника Товару будуть зазначені в рахунку Проформі (п.п.1.1, 1.2 контракту).

Відповідно до п.3.2 Договору загальна вартість товару по вказаному Договору зазначається в комерційному інвойсі, який приєднується до кожної конкретної поставки товару.

Згідно п.4.1 Договору базисні умови товару по вказаному Договору є умови, вказані в комерційному інвойсі. Умови поставки повинні відповідати правилам «Інкотермс 2010».

За п.5.2 Договору порядок оплати товару визначається в рахунку-проформі на кожну поставку товару.

На виконання умов контракту QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC поставило ТОВ «100 ШИН+» товар, а саме: Шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121, тип протектора дорожний (всесезонний):- 9.00R20 16PR мод.BT142 - 54 шт; індекс навантаження - 144/142; індекс швидкості - K, посадочний діаметр -20;- 315/70R22.5 18PR мод.R230 - 24 шт; індекс навантаження - 152/148; індекс швидкості - M, посадочний діаметр -22,5;- 315/80R22.5 20PR мод.D735 - 50 шт; індекс навантаження - 154/150; індекс швидкості - M, посадочний діаметр -22,5;- 385/65R22.5 24PR мод.T835 - 100 шт; індекс навантаження - 164; індекс швидкості - K, посадочний діаметр -22,5. Загальна кількість 228 шт. Виробник "QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC." Торговельна марка: BONTYRE. Країна виробник CN.

З метою митного оформлення імпортованого товару, представник підприємства подав до Одеської митниці митну декларацію №25UA500500019427U3 від 17.06.2025, в якій у гр.42 митної декларації визначив загальну ціну товару за основним методом (за ціною договору (контракту)), у розмірі 34642,14 дол. США.

При цьому, представником підприємства разом із митною декларацією будо надано наступні документи, а саме: - Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 04.05.2025; - Рахунок-проформа (Proforma invoice) UASH2502 від 04.05.2025; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) UASH2502 від 04.05.2025; - Коносамент (Bill of lading) 252388109 від 30.05.2025; - Автотранспортна накладна (Road consignment note) 6675 від 16.06.2025; - Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) C25MA5GGRMCX8536 від 03.06.2025; - Банківський платіжний документ, що стосується товару 71 від 03.06.2025; - Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 04.05.2025; - Розрахунок ціни (калькуляція) UASH2502 від 04.05.2025; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) 100SHRIO2024 від 01.11.2024; - Документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України UA.PN.191.0961-245 від 12.03.2025; - Документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, UA.PN.191.3873-24 11.12.2024; - Копія митної декларації країни відправлення 425820250000443186 від 04.05.2025.

Під час здійснення Одеською митницею правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+», та перевірки документів, поданих декларантом до митного органу з метою підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією №25UA500500019427U3 від 17.06.2025 року, відповідачем було встановлено, що у поданих документах, на думку контролюючого органу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) В прайс-листі від 04.05.20225 б/н,зазначено умови поставки FOB QINGDAO,а в митній декларації № 500500/2025/019427 від 17.06.2025, зазначено умови поставки CFR CHORNOMORSK, що унеможливлює брати до уваги даний документ;

2) В копії митної декларації країни відправлення від 04.05.2025 № 425820250000443186 не зазначено географічний пункт доставки товарів відповідно до умов поставки CFR;

3) В коносаменті від 30.05.2025 № 252388109 відсутні підпис та печатка перевізника;

4) Наданий до митного оформлення документ за кодом 3001 № 71 від 03.06.2025 не є документами, що підтверджують факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою Правління НБУ від 28.07.2008 № 216; також зазначені документи не містять печатки та підписи уповноваженої особи банку.

Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, з яких виготовлені товари; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

18.06.2025 року на підставі вимоги митного органу про надання додаткових документів, позивачем були надані додаткові документи: - Лист пояснення ТОВ « 100 ШИН +» № б/н від 18.06.2025 (Додаток № 6); - Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 04.05.2025 (уточнений) (Додаток № 7 ); - Банківський платіжний документ, що стосується товару 71 від 03.06.2025 з печаткою та підписом уповноваженої особи банку.

Розглянувши подані документи, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000238/2 від 18.06.2025 року яким скориговано митну вартість товару за резервним методом. Як вбачається з рішення митним органом було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим : товар 1 становить 294,17 USD/шт. та 4,41 USD/кг (МД від 03.04.2025. № UA100120/2025/613202) ніж заявлено декларантом 151,94 USD/шт. та 2,28 USD/кг.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000483.

Товар, який надійшов на адресу позивача за митною декларацією №25UA500500019427U3 від 17.06.2025 року, було випущено у вільний обіг за митною декларацією № 25UA500500019605U0 від 19.06.2025 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 383 394,54 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Крім того, на виконання умов контракту QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC поставило ТОВ « 100 ШИН+» товар, а саме: Шини пневматичні гумові нові длявантажних автомобілів з індексомнавантаження більш як 121, типпротектора дорожний(всесезонний):- 9.00R20 16PR мод.ST901 - 320 шт;індекс навантаження - 144/142; індексшвидкості - K, посадочний діаметр - 20.Загальна кількість 320 шт.Виробник "QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONALTRADE LLC."Торговельна марка: DOUPRO.Країна виробник CN.

З метою митного оформлення імпортованого товару, представник підприємства подав до Одеської митниці митну декларацію №25UA500500020589U5 26.06.2025, в якій у гр.42 митної декларації визначив загальну ціну товару за основним методом (за ціною договору (контракту)), у розмірі 32560,00 дол. США.

При цьому, представником підприємства разом із митною декларацією будо надано наступні документи, а саме: - Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 20.04.2025; - Рахунок-проформа (Proforma invoice) UASH2501 від 20.04.2025; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) UASH2501 від 20.04.2025; - Коносамент (Bill of lading) HLCUTA12503EDF07 від 20.04.2025; - Автотранспортна накладна (Road consignment note) 6297 від 24.06.2025; - Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) C25MA5GGRMCX8522 від 30.05.2025; - Банківський платіжний документ, що стосується товару 68 від 23.05.2025; - Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 20.04.2025; - Розрахунок ціни (калькуляція) UASH2501 від 20.04.2025; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) 100SHRIO2024 від 01.11.2024; - Документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, UA.PN.191.1200-25 01.04.2025; - Копія митної декларації країни відправлення 431020250000089319 від 20.04.2025.

Під час здійснення Одеською митницею правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+», та перевірки документів, поданих декларантом до митного органу з метою підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією №25UA500500020589U5 26.06.2025 року, відповідачем було встановлено, що у поданих документах, на думку контролюючого органу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) у наданому до митного оформлення прас-листі виробника товарів від 20.04.2025 б/н не зазначено термін його дії;

2) В копії митної декларації країни відправлення від 20.04.2025 № 431020250000089319 не зазначено географічний пункт доставки товарів відповідно до умов поставки CFR;

3) В коносаменті від 20.04.2025 № HLCUTA12503EDF07 відсутні підпис та печатка перевізника;

4) Наданий до митного оформлення документ за кодом 3001 № 68 від 23.05.2025 не є документами, що підтверджують факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою Правління НБУ від 28.07.2008 № 216.

Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, з яких виготовлені товари; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

27.06.2025 на підставі вимоги Митного органу про надання додаткових документів, п позивачем був поданий лист пояснення ТОВ « 100 ШИН +» № б/н від 27.06.2025.

Розглянувши подані документи, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000244/2 від 27.06.2025 року яким скориговано митну вартість товару за резервним методом. Як вбачається з рішення митним органом було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим : товар 1 становить 231,068 USD/шт. та 4,4139 USD/кг (МД від 03.04.2025. № UA100120/2025/613202) ніж заявлено декларантом 101,75 USD/шт. та 1,9436 USD/кг.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000512.

Товар, який надійшов на адресу позивача за митною декларацією №25UA500500020589U5 26.06.2025 року, було випущено у вільний обіг за митною декларацією № 25UA500500020753U1 від 27.06.2025 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 488 726,73 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Вважаючи дані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд зазначає, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Проте, в оскаржуваних рішеннях відповідача не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого позивачем до декларування товару, зокрема, не вказано, які саме складові митної вартості є непідтвердженими.

З оскаржуваних рішень відповідача про коригування заявленої митної вартості товару не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості на підставі поданих документів позивачем.

Витребуючи у позивача додаткові документи та доходячи висновку про неможливість розмитнення товару позивача за ціною договору, відповідач в оскаржуваних рішеннях вказав, що в поданих документах містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Однак, відповідач в рішеннях про коригування митної вартості жодним чином не обґрунтовував вказаний висновок.

В рішеннях відповідача відсутні посилання, які саме складові заявленої позивачем митної вартості є непідтвердженими, на думку відповідача.

Щодо доводів митного органу відносно того, що в прайс-листі від 04.05.20225 б/н, зазначено умови поставки FOB QINGDAO, а в митній декларації № 500500/2025/019427 від 17.06.2025, зазначено умови поставки CFR CHORNOMORSK, що унеможливлює брати до уваги даний документ та у наданому до митного оформлення прас-листі виробника товарів від 20.04.2025 б/н не зазначено термін його дії, суд зауважує наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, до митного оформлення був наданий Позивачем був наданий Прейскурант (прайслист) виробника товару Б/Н від 04.05.2025.

Як зазначив позивач в позові, при складані документа Постачальником послуг була допущена технічна помилка, а саме не вірно зазначене умови поставки , а саме зазначено FOB QINGDAO, замість вірного CFR CHORNOMORSK. Постачальник виправив технічну помилку , шляхом надання Прейскуранту (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 04.05.2025 (уточненого ).

Як убачається з матеріалів справи, що уточнений прайс-лист був наданий позивачем до митного оформлення разом з листом пояснення б/н від 18.06.2025.

Суд зазначає, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми чи вимог до термінів видачі прайс-листів, тому відповідач не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару, тому обов`язкове подання прайс-листа ч.2 ст.53 МК України не передбачено.

Наведена правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 01.03.2023 р. у справі № 420/18880/21, від 23.10.2020 р. у справі № 810/690/17.

Також безпідставними є посилання митного органу на те, що в наданих до митного оформлення деклараціях країни відправлення від 20.04.2025 № 431020250000089319, від 04.05.2025 № 425820250000443186 не зазначено географічний пункт доставки товарів відповідно до умов поставки CFR, з огляду на таке.

Згідно приписів ч.2 ст.53 МК України експортна декларація не є основним документом, що підтверджує митну вартість.

Експортна декларація - це митний документ, який складений, в даному випадку, постачальником товару і підтверджує експорт товарів та законність вивезення продукції з країни-експортера. Експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера (Китай), а покупець товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється відповідно до законодавства, країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 14.01.2020 р. у справі № 813/1350/14.

Щодо відсутності у коносаментах від 20.04.2025 № HLCUTA12503EDF07, від 30.05.2025 № 252388109 підпису та печатки перевізника, то суд вказує наступне.

Реквізити коносаменту визначені ч.1 ст.138 Кодексу торгівельного мореплавства України, якими є: 1) найменування судна, якщо вантаж прийнято до перевезення на визначеному судні; 2) найменування перевізника; 3) місце приймання або навантаження вантажу; 4) найменування відправника; 5) місце призначення вантажу чи, при наявності чартеру, місце призначення або направлення судна; 6) найменування одержувача вантажу (іменний коносамент) або зазначення, що коносамент видано "наказу відправника", або найменування одержувача з зазначенням, що коносамент видано "наказу одержувача" (ордерний коносамент), або визначенням, що коносамент видано на пред`явника (коносамент на пред`явника); 7) найменування вантажу, його маркування, кількість місць чи кількість та/або міра (маса, об`єм), а в необхідних випадках - дані про зовнішній вигляд, стан і особливі властивості вантажу; 7-1) для небезпечних вантажів - найменування вантажу, порядковий номер виробу або речовини відповідно до прийнятої Організацією Об`єднаних Націй системи, клас (підклас), група сумісності для вантажів класу 1, додаткові види небезпеки та група пакування (якщо визначена), а також маса нетто вибухової речовини; 8) фрахт та інші належні перевізнику платежі або зазначення, що фрахт повинен бути сплачений згідно з умовами, викладеними в рейсовому чартері або іншому документі, або зазначення, що фрахт повністю сплачено; 9) час і місце видачі коносамента; 10) кількість складених примірників коносамента; 11) підпис капітана або іншого представника перевізника.

З аналізу даної норми слідує, що нею не передбачено завірення коносаменту печатками безпосередньо перевізника.

Таких вимог не визначено і ст.15 Конвенції ООН про морську перевозку вантажів 1978 року (Гамбурські правила).

Крім того, ст.53 МК України не визначає коносамент документом, який підтверджує митну вартість товару. За загальним визначенням коносамент - це товаророзпорядчий документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу. За своїм функціональним призначенням коносамент є розпискою судновласника, яка свідчить, що певні товари у зазначеній кількості та стані навантажені на судно для перевезення до обумовленого місця призначення, або що товари прийняті під охорону судновласника з метою перевезення. Отже, фактично коносамент підтверджує наявність договору морського перевезення, а не митної вартості імпортованого товару.

Таким чином, вищевказане відповідачем зауваження до коносаментів жодним чином не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості.

Щодо зауважень відповідача з приводу того, що надані до митного оформлення документи за кодом 3001 № 68 від 23.05.2025 , № 71 від 03.06.2025 не є документами, що підтверджують факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою Правління НБУ від 28.07.2008 № 216, а також зазначені документи не містять печатки та підписи уповноваженої особи банку, то суд зазначає наступне.

Згідно з п.4 ч.2 ст.52 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо рахунок сплачено, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

До митного оформлення за кодом 3001 позивачем були надані банківські платіжні документи № 68 від 23.05.2025, №71 від 03.06.2025 (SWIFT-повідомлення) на підтвердження передплати за поставлений товар.

Так, Положення НБУ №216 встановлює загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами, порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також визначає особливості ініціювання банком переказу коштів в іноземній валюті з рахунків умовного зберігання (ескроу), здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку-резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденту. Вимоги Положення НБУ №216 не поширюються на: операції з переказу коштів в іноземній валюті, які здійснюються за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем без відкриття рахунку клієнту та які здійснюються за дорученням інших банків; операції з використанням електронних платіжних засобів.

Вимоги до SWIFT-повідомлень встановлені в міжнародному стандарті затвердженому у ДСТУ ISO 15022-2:2004 «Цінні папери. Схема повідомлень. Словник полів даних. Частина 1. Правила та настанови щодо побудови полів даних і повідомлень», затверджені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15.11.2004 №258. Згідно цих стандартів мають бути обов`язково заповнені поля, а також обов`язково має бути зазначений код відправлення. При цьому чинним законодавством не передбачено проставлення банківської печатки на SWIFT-повідомленні. П

У наданих позивачем платіжних документах SWIFT міститься посилання на Зовнішньоекономічний контракт, зазначено дату операції, суму операції у валюті долар США та найменування банку відправника і банку отримувача, є код відправлення.

Верховний Суд у постанові від 10.11.2020 у справі №280/1853/19 зазначив, що повідомлення, сформовані за результатами здійснення переказів в іноземній валюті, в тому числі за допомогою системи SWIFT, за умови наявності у них всіх реквізитів, що дозволяють ідентифікувати здійснення такої операції, можуть вважатись належним документом, що підтверджує факт оплати за товар. Колегія суддів відхилила посилання скаржника на недотримання позивачем вимог Постанови №78 в частині накладення електронного цифрового підпису (далі ЕЦП) на платіжні доручення, оскільки засади використання сервісу «Інтернет-банкінг» передбачають використання означеного сервісу із використанням ЕЦП, відтак, роздруківки платіжних доручень здійснені з означеного сервісу слід вважати такими, що здійснені з накладенням ЕЦП.

Доводи відповідача про ненадання декларантом виписки з бухгалтерської документації суд відхиляє виходячи з наступного.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким чином саме інвойс є первинним документом, оскільки у ньому відображено відомості про господарську операцію.

Згідно правил бухгалтерського обліку відображення товарів у регістрах обліку визначається лише за фактом переходу права власності на нього. Ця подія має бути документально оформлена. Для імпортних операцій таким документом є митна декларація, у якій міститься вичерпна інформація щодо ввезеного на митну територію України товару: фіксується ціна товару, кількість, загальна сума (ураховуючи курс).

З огляду на викладене, первинними документами, на підставі яких в обліку відображається придбання товару (ввезеного на митну територію України), є митна декларація, складена з дотриманням встановлених законодавством вимог та яка фіксує господарську операцію із взяття підприємством зобов`язання у сумі нарахованих митних платежів та інвойс, який входить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів згідно ч.2 ст.53 МК України.

Тому виписка з бухгалтерської документації не є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Дана правова позиція сформована в постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17, від 05.05.2022 р. у справі № 2040/6019/18, від 19.11.2024 р. у справі № 420/23588/23, від 31.07.2018 р. у справі № 814/1253/14, від 04.09.2018 р. у справі № 814/2659/16, від 04.09.2018 р. у справі № 818/1186/17.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000238/2 від 18.06.2025 року, №UA500500/2025/000244/2 від 27.06.2025 року не відповідають ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягають скасуванню.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність рішень про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000238/2 від 18.06.2025 року, №UA500500/2025/000244/2 від 27.06.2025 року, то і прийнята на його підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000483, № UA500500/2025/000512 також є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за звернення до суду з даним позовом, сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. за платіжною інструкцією № 16196 від 09.07.2025 року, 2422,40 грн. за платіжною інструкцією № 16197 від 09.07.2025 року, 10465,46 грн. за платіжною інструкцією № 16198 від 09.07.2025 року.

При визначенні ціни позову суд враховує, що базою для розрахунку суми судового збору є різниця між митними платежами, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою контролюючим органом у відповідному рішенні, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю товару.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 січня 2020 року по справі №480/966/19 зазначив, що саме по собі збільшення митної вартості товарів у порівнянні із заявленими декларантом відомостями, не впливає на майновий стан позивача, оскільки саме пропорційне збільшення митних платежів, які необхідно сплатити за випуск товарів у вільний обіг може негативно вплинути на майновий стан декларанта у вигляді додатково сплаченого мита та податку на додану вартість.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформованої у постанові від 16.03.2020 у справі № 1.380.2019.001962 «при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову в розумінні під. 1 п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні».

Тобто, з викладеного вбачається, що ціною позову у зазначеній категорії справ є грошовий вираз майнових вимог позивача, що є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Крім того, стосовно наявності у даних правовідносинах двох вимог: майнової вимоги (визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів) та немайнової вимоги (про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пункту 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Враховуючи те, що наслідком прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів є прийняття картки відмови у прийнятті митної декларації, вимого щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації є однією вимогою майнового характеру, оскільки вони є похідними.

Зазначена позиція підтверджується судової практикою Верховного Суду, а саме в постанові від 10 квітня 2020 року по справі 520/1634/19 Верховний Суд висловив наступну правову позицію. «Вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов`язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити Товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.».

Враховуючи вищевикладене, саме сума 197605,51 грн., яка складає різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваних рішеннях, є ціною позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, ставка судового збору за подання вказаного позову майнового характеру в даному випадку становить 10465,46 грн.

Враховуючи викладене, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 10465,46 грн. належить стягнути на його користь з відповідача.

З огляду на викладене, позивачем при подачі позову здійснено помилково сплату судового збору в розмірі 4844,80 грн.

Згідно з п. 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, суд роз`яснює позивачу про необхідність звернення до суду з клопотання про повернення помилково сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 25 км, с/р Княжицька, Броварський р-н, Київська обл., 07455, код ЄДРПОУ 38012976) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500500/2025/000238/2 від 18.06.2025 року, №UA500500/2025/000244/2 від 27.06.2025 року.

Визнати протиправними та скасувати карти відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000483, № UA500500/2025/000512.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 25 км, с/р Княжицька, Броварський р-н, Київська обл., 07455, код ЄДРПОУ 38012976) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10465 (десять тисяч чотириста шістдесят п`ять) грн 46 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 31.08.2026 року.

Суддя Г. В. Лебедєва