Рішення № 139340268, 31.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17287/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 23.06.2026 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2026/000174/1, №UA500500/2026/000175/2 від 01.06.2026, №UA500500/2026/000180/1 від 04.06.2026;

2. Визнати протиправними та скасувати картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці за №UA500500/2026/000430, №UA500500/2026/000432 від 01.06.2026, №UA500500/2026/000443 від 04.06.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 15 листопада 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» (надалі Позивач, Покупець) та IBU TRADE K ft. (Hungary) (надалі Продавець) укладено Контракт купівлі - продажу № IBU/MEI-151122 (надалі Контракт) із додатками, товарів народного споживання. На підставі яких Продавець продає, а Покупець купує товари народного споживання у відповідності з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами, на кожну поставку окремо, і на умовах, зазначених у даному Контракті та в інвойсах і доповненнях до нього. (п 1.1 Контракту). У червні 2026 року для визначення митної вартості за електронними митними деклараціями товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» надіслало до Одеської митниці відповідні документи. Рішеннями за № UA500500/2026/000430, №UA500500/2026/000432 від 01 червня 2026, №UA500500/2026/000443 від 04 червня 2026 року відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за №UA500500/2026/000174/1, №UA500500/2026/000175/2 від 01 червня 2026 року, №UA500500/2026/000180/1 від 04 червня 2026 року.

Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою судді від 12.06.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду

- позовної заяви в новій редакції в якій має бути визначено ціну позову та надати докази сплати судового збору, що становить 1,5 відсотка від ціни позову, у розмірі 22265,84 грн;

- належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову всіх документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.

15.06.2026 від представника позивача ТОВ «МЕЙЛАН» надійшла заява (вх. №ЕС/66332/26) про долучення платіжної інструкції №743 від 08 червня 2026 року про сплату судового збору у розмірі 37817,00 грн.

Однак, позивачем не було вчинено належних дій щодо виконання ухвали від 12.06.2026 в частині уточнення позовних вимог, шляхом надання од суду належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову всіх документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.

Ухвалою судді від 19.06.2026 постановлено продовжити строк для усунення недоліків на 5 днів.

26.06.2026 від представника позивача надійшла заява (вх. №ЕС/71859/26) про долучення документів з перекладом на українську мову.

Ухвалою судді від 06.07.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

22.07.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід.№ ЕС83021/26) представника Одеської митниці, в якому вказано, що відповідач вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

У відзиві вказано, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів №UA500500/2026/000174/1, №UA500500/2026/000175/2 від 01.06.2026, №UA500500/2026/000180/1 від 04.06.2026.

Відповідач зазначає, що скільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № 26UA500500019140U9 від 01.06.2026, № 26UA500500019148U1 від 01.06.2026, № 26UA500500019552U0 від 04.06.2026, містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Як стверджує відповідач, у рішеннях про коригування митної вартості № UA500500/2026/000174/1 від 01.06.2026, № UA500500/2026/000175/2 від 01.06.2026, № UA500500/2026/000180/1 від 04.06.2026 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Також, у відзиві зазначено, що товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митними деклараціями: По (МД) № 26UA500500019264U1 від 01.06.2026 (різниця митних платежів 989 717,47 грн); По (МД) № 26UA500500019265U0 від 01.06.2026 (різниця митних платежів 409410,87 грн); По (МД) № 26UA500500019631U0 від 05.06.2026 (різниця митних платежів 481953,79 грн).

Враховуючи вищевикладене, Одеська митниця просить суд відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН».

22.07.2026 до суду надійшло клопотання (вх. №ЕС/83028/26) представника відповідача Одеської митниці, в якому заявник просить судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження; у випадку відмови здійснювати розгляд справи № 420/17287/26 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 11.08.2026 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача Одеської митниці (вх. №ЕС/72775/26 від 29.06.2026) про розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження/ в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» зареєстровано як юридична особа 08.10.2015 (Номер запису: 10681020000040917) та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний), 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі, 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво, 16.21 Виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону, 16.23 Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів, 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 33.15 Ремонт і технічне обслуговування суден і човнів, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами, 30.11 Будування суден і плавучих конструкцій, 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання, 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів, 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням, 47.64 Роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

15.11.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» (Покупець) та IBU TRADE К ft. (Hungary) (Продавець) укладено контракт купівлі - продажу № IBU/MEI-151122, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує товари народного споживання у відповідності з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами, на кожну поставку окремо, і на умовах, зазначених у даному Контракті та в інвойсах і доповненнях до нього.

Суму контракту буде визначено як суму всіх інвойсів. Термін дії Контракту - три роки з моменту його підписання до 15 листопада 2025 року (пункти 2.1,2.2 Контракту).

Відповідно до п.п.3.1-3.3 ціни за даним Контрактом є предметом усної чи письмової домовленості між сторонами та вказуються в інвойсах. Оплата за товар здійснюється з відстрочкою на 90 (дев`яносто) днів з моменту перетину митного кордону України. Оплата здійснюється в міжнародній валюті у доларах США на банківський рахунок Продавця.

Згідно пунктів 4.1-4.5 Контракту умови поставок за цим Контрактом визначаються і вказуються окремо у кожному наступному інвойсі. Поставки повинні здійснюватися в повній відповідності із замовленнями Покупця, в яких вказаний необхідний асортимент, термін і умови поставки (у відповідності з ІНКОТЕРМС - в діючій редакції). Окремими додатковими угодами між Сторонами можуть бути визначені: Ціна товару та загальна вартість партії товару; валюта платежу; умови і пункт доставки (при необхідності уточнення); термін поставки партії товару; гарантійні зобов`язання Продавця; інші умови за згодою сторін тощо. Продавець здійснює поставку товару на умовах, що вказуються в інвойсах, попередньо усно чи письмово узгоджених Сторонами. Продавець надає Покупцю інформацію про передбачувану поставку товару у вигляді E-mail, Fax-копії, або у вигляді твердої оферти. Продавець зобов`язаний в інвойсах та інших супровідних документах вказати всю необхідну інформацію про товар.

Продавець зобов`язаний повідомити Покупця про дату відвантаження узгодженої Сторонами партії товару не пізніше, ніж за двадцять чотири години. Разом з Товаром Продавець надає відвантажувальну документацію: Оригінали та копії рахунків; Товаросупровідні накладні; Пакувальний лист на кожну партію Товару із зазначенням ваги брутто. Покупець несе відповідальність за формальності, пов`язані з митним очищенням поставленого Товару, асортимент якого відповідає заказу узгодженому між Продавцем і Покупцем (пункти 5.1-5.3 Контракту від 15.11.2022).

Відповідно до п.п.6.1-6.2 Контракту від 15.11.2022 упаковка Товару повинна забезпечувати збереження вантажу під час транспортування і повинна мати маркування, що відповідає характеру вантажу. Продавець відповідає за будь-яке псування вантажу через погане упаковку і за всі додаткові транспортні витрати, викликані невірним маркуванням вантажу. Вартість палет тари та упаковки включена в вартість товару.

На підставі інвойсу № 25CFTT897441 від 31.03.2026 року компанією «IBU TRADE К ft.» поставлено позивачу партію товару.

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № (МД) № 26UA500500019140U9 від 01.06.2026 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній № 26UA500500019140U9 від 01.06.2026 відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

-пакувальний лист (Packing list) №25CFTT897441від 31.03.2026;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 25CFTT897441 від 31.03.2026;

- домашній коносамент (House bill of lading) №DH0126034178 від 31.03.2026;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) №01/2905 від 29.05.2026;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №C267572061580146 від 23.04.2026;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №IBU /МЕЙ -151122 від 15.11.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №10 від 10.11.2025, №3 від 21.11.2023, №4 від 21.11.2023, №7 від 02.10.2024, №8 від 19.11.2024.

Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, прай-листи, специфікації, виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями

01.06.2026 листом ТОВ "МЕЙЛАН" б/н якому повідомлено митний орган, що інших додаткових документів протягом 10 днів надати немає можливості

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням №UA500500/2026/000174/1 від 01.06.2026 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2026/000430.

Так, у рішенні №UA500500/2026/000174/1 від 01.06.2026 відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: За ЕМД від 01.06.2026 № 26UA500500019140U9 заявлено до митного оформлення партію товарів на підставі контракту від 15.11.2023 № IBU /MEI -151122 (далі-Контракт), укладеного між IBU Trade Kft. (ПРОДАВЕЦЬ) та ТОВ "МЕЙЛАН" (ПОКУПЕЦЬ) із заявленими виробниками ZHEJIANG CFMOTO POWER CO.,LTD (товар 1), CHONGQING QIYUAN MOTORCYCLE CO.,LTD (товар 2), (Китай) та торговельною маркою CFMOTO, вартістю 81240 дол.США на умовах поставки CPT м. Одеса. відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару. У наданому коносаменті від 31.03.2026 №DH0126034178 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAID», тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, що унеможливлює відокремити вартість самого товару. Слід відмітити, маршрут транспортування товару (NINGBO (CN)- CONTSTANTA(RO)-м/п Придунайський на морському транспортному засобі AL JASRAH V.613 W. Проте в в гр.21 відсутні відомості про зазначене судно. відповідно до умов викладених у П.3.2 Контракту, оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Отже, у митному органі відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митними органами.

На підставі інвойсу № 25CFTT897440 від 31.03.2026 компанією «IBU TRADE К ft.» поставлено позивачу партію товару.

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № (МД) № 26UA500500019148U1 від 01.06.2026, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 26UA500500019148U1 від 01.06.2026 відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

-пакувальний лист (Packing list) №25CFTT897440 від 31.03.2026;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 25CFTT897440 від 31.03.2026;

- домашній коносамент (House bill of lading) №DH0126034135 від 31.03.2026;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) №02/2905 від 29.05.2026 року;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №C267572061580145 від 23.04.2026;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №IBU /МЕЙ -151122 від 15.11.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №10 від 10.11.2025, №3 від 21.11.2023, №4 від 21.11.2023, №7 від 02.10.2024, №8 від 19.11.2024.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, прай-листи, специфікації, виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

01.06.2026 листом ТОВ "МЕЙЛАН" б/н якому повідомлено митний орган, що інших додаткових документів протягом 10 днів надати немає можливості.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням №UA500500/2026/000175/2 від 01.06.2026 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2026/000432.

Так, у рішенні №UA500500/2026/000175/2 від 01.06.2026 відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: За ЕМД від 01.06.2026 № 26UA500500019148U1 заявлено до митного оформлення партію товарів на підставі контракту від 15.11.2023 № IBU /MEI -151122 (далі-Контракт), укладеного між IBU Trade Kft. (ПРОДАВЕЦЬ) та ТОВ "МЕЙЛАН" (ПОКУПЕЦЬ) із заявленими виробниками ZHEJIANG CFMOTO POWER CO.,LTD (товар 1), (Китай) та торговельною маркою CFMOTO, вартістю 14400 дол.США на умовах поставки CPT м. Одеса. відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару. У наданому коносаменті від 31.03.2026 №DH0126034135 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAID», тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, що унеможливлює відокремити вартість самого товару. Слід відмітити, маршрут транспортування товару (NINGBO (CN)- CONTSTANTA(RO)-м/п Придунайський на морському транспортному засобі AL JASRAH V.613 W. Проте в в гр.21 відсутні відомості про зазначене судно. відповідно до умов викладених у П.3.2 Контракту, оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Отже, у митному органі відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митними органами. .

На підставі інвойсу № 25CFTT8910095 від 14.03.2026 року компанією «IBU TRADE К ft.» поставлено позивачу партію товару.

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію № (МД) № 26UA500500019552U0 від 04.06.2026 року, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 26UA500500019552U0 від 04.06.2026 відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

-пакувальний лист (Packing list) № 25CFTT8910095 від 14.03.2026;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 25CFTT8910095 від 14.03.2026;

- домашній коносамент (House bill of lading) №DH0126030937 від 14.03.2026;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) №04/2905 від 29.05.2026;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №C267572061580125 від 09.04.2026;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №IBU /МЕЙ -151122 від 15.11.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №10 від 10.11.2025, №3 від 21.11.2023, №4 від 21.11.2023, №7 від 02.10.2024, №8 від 19.11.2024.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, прай-листи, специфікації, виробника товару;6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

04.06.2026 листом ТОВ "МЕЙЛАН" б/н якому повідомлено митний орган, що інших додаткових документів протягом 10 днів надати немає можливості

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням №№UA500500/2026/000180/1 від 04.06.2026 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2026/000443.

Так, у рішенні №UA500500/2026/000180/1 від 04.06.2026 відповідачем було вказано, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме, що за ЕМД від 04.06.2026 №26UA500500019552U0 заявлено до митного оформлення партію товарів на підставі контракту від 15.11.2022 № IBU /MEI -151122 (далі-Контракт), укладеного між IBU Trade Kft. (ПРОДАВЕЦЬ) та ТОВ "МЕЙЛАН" (ПОКУПЕЦЬ) із заявленими виробниками ZHEJIANG CFMOTO POWER CO.,LTD, (Китай), торговельною маркою CFMOTO, на умовах поставки CPT м. Одеса. відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару. У наданому коносаменті від 14.03.2026 №DH0126030937 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAID», тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, що унеможливлює відокремити вартість самого товару. Відповідно до умов викладених у П.3.2 Контракту, оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Отже, у митному органі відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митними органами. Враховуючи вищезазначене, відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості товару за ціною угоди.

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2026/000174/1, №UA500500/2026/000175/2 від 01.06.2026, №UA500500/2026/000180/1 від 04.06.2026 і 2. картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці за №UA500500/2026/000430, №UA500500/2026/000432 від 01.06.2026, №UA500500/2026/000443 від 04.06.2026, позивач звернувся до суду з даним позов.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно положень МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.

В той же час, суд не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на таке.

Щодо доводів митного органу про те, що позивачем до митного оформлення не надано жодного документу, який містить відомості про вартість страхування вантажу, та не зазначено витрати на страхування в графі 22 декларації митної вартості, а також що не надано доказів вартості витрат на навантаження товару, суд зазначає.

Судом встановлено, що постачання товару здійснюється на умовах СPT Одеса.

Згідно умов CPT за правилами Інкотермс-2010 постачальник (продавець) самостійно доставляє вантаж (чи оплачує доставку вантажоперевізником) до певного місця, де відбувається його передача обраному одержувачем вантажоперевізнику. Продавець несе відповідальність за всі витрати пов`язані з транспортуванням товарів, навантаженням (на судно, у вагон) тощо до визначеного місця. Після того, як вантаж вивантажується від перевізника, покупець несе відповідальність за оплату доставки вантажу до бажаного ним пункту призначення.

За зазначеними умовами продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. За умовами CPT на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту.

Умови постачання СРТ покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

Таким чином за умовами поставки СРТ витрати на навантаження товарів покладені на продавця, який здійснював поставку.

При цьому, умови поставки CPT (Incoterms 2010) не передбачають обов`язку продавця та покупця щодо страхування товару, який постачається.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є зокрема якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Зважаючи на викладене, оскільки страхування товару не здійснювалось та доказів наявності такого страхування до суду не надано, оскільки витрати на навантаження товару неслися постачальниками та фактично включені у вартість товару, відтак доводи митного органу в цій частині в оскаржуваних рішеннях є необґрунтованими.

Щодо покликань відповідача на те, що у коносаменті міститься відмітка «FREIGHT PREPAID», однак документи, що підтверджують вартість перевезення, декларантом не подані, то суд зазначає.

Позначка «FREIGHT PREPAID» у міжнародних перевізних документах означає лише те, що фрахт був оплачений до моменту прибуття товару до пункту призначення.

Разом із тим зазначена відмітка сама по собі не свідчить про те, що покупець ніс будь-які додаткові витрати на перевезення або що відповідні витрати не були включені до договірної ціни товару.

Навпаки, за умовами поставки CPT саме продавець укладає договір перевезення та несе витрати на транспортування товару до погодженого місця призначення.

Постачання товару здійснювалась на умовах CPT м.Одеса.

Відповідачем не наведено жодного доказу того, що зазначені транспортні витрати були окремо відшкодовані покупцем або не враховані продавцем при формуванні ціни товару.

Крім того, митний орган не визначив навіть орієнтовного розміру транспортної складової, яку, на його думку, необхідно було додати до митної вартості.

Сам факт зазначення у коносаменті відмітки «FREIGHT PREPAID» не підтверджує неповноту відомостей щодо митної вартості товару, а наявність перевантаження неправильний розрахунок митної вартості товару.

Щодо посилань відповідача на те, що згідно п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № IBU/MEI-151122 оплата за товар здійснюється з відстрочкою та що вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ суд зазначає, що відповідачем необґрунтовано, яким чином вказаний порядок розрахунку позивача з постачальником товару впливає на заявлену митну вартість товару.

Суд звертає увагу, що умови оплати товару є вільним вибором сторін договору як і умова встановлення предоплат, післяплат чи часткових оплат. Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 по справі №815/329/17 та від 26.11.2020 по справі №540/2455/19.

Ціна договору (вартість товару) визначається за принципом свободи договору, якщо інше не передбачено законом або договором.

Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Одеською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

За встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відтак, наявність в оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є необґрунтованим, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір всього в розмірі 37817,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №743 від 08.06.2026 року (а.с.90).

Сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання до суду даного позову складає 22265,84 грн.

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 22265,84 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72, 77, 80, 134, 142, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2026/000174/1, №UA500500/2026/000175/2 від 01.06.2026, №UA500500/2026/000180/1 від 04.06.2026.

Визнати протиправними та скасувати картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці за №UA500500/2026/000430, №UA500500/2026/000432 від 01.06.2026, №UA500500/2026/000443 від 04.06.2026.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» суму сплаченого судового збору у розмірі 22265,84 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» (65031, м. Одеса, вул. Новомосковська, 3, код ЄДРПОУ 40058407);

Відповідач Одеська митниця (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА