Ухвала суду № 139340032, 31.08.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2932/26

Номер провадження 1-кс/305/305/26

УХВАЛА

31.08.2026. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання заступника начальника СВ Рахівського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Беремель Рівненської

області, мешканця

АДРЕСА_1 , громадянина України, українця,

пенсіонера, невійськовозобов`язаного, несудимого

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся в суд із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_5 , у період серпня 2026 року, маючи умисел, спрямований на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону під час воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022, який неодноразово продовжувався та діє на даний час, будучи обізнаним, що на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України віком від 23 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, та незаконного переправлення громадянина України через державний кордон України, шляхом сприяння його переміщенню до ділянки державного кордону України з Румунією в с. Ділове, Рахівського району Закарпатської області, за грошову винагороду у розмірі 3200 Євро. 26.08.2026 громадянин ОСОБА_8 (далі ОСОБА_8 особа яка залучена до конфіденційного співробітництва), за допомогою мобільного телефону зателефонував за номером НОМЕР_1 , який належить громадянину ОСОБА_5 (далі ОСОБА_5 ). Під час телефонної розмови співрозмовник повідомив, що зможе допомогти останньому незаконно перетнути державний кордон України за грошову винагороду у розмірі 3200 Євро, з них 200 Євро необхідно оплатити наперед на банківську карту. Після чого ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_8 прибути до м. Львів, після прибуття ОСОБА_5 , його забере та доставить до державного кордону України. 28.08.2026 ОСОБА_5 надав ОСОБА_8 номер своєї банківської карти " НОМЕР_2 ", на яку ОСОБА_8 скинув задаток за організацію свого незаконного переправлення через державний кордон України до Румунії в сумі 10 000 грн. 29.08.2026 о 09:33 годин ОСОБА_8 , прибув до м. Львів, на залізничний вокзал що за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 170, після чого одразу повідомив ОСОБА_5 про своє прибуття, а останній зустрів ОСОБА_8 на самому вході до вокзалу, та одразу надав вказівку ОСОБА_8 вимкнути мобільний телефон і сідати до автомобіля марки "Skoda super b" з державним номерним знаком НОМЕР_3 . Сівши до вказаного вище автомобіля, ОСОБА_5 , та ОСОБА_8 , з метою виконання раніше узгодженого плану, спрямованого на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України з Румунією, вирушили в напрямку с. Ділове, Рахівського району, Закарпатської області. Далі, 29.08.2026 близько 17:00 години ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на вказаному вище автомобілі прибули до смт Великий Бичків, Рахівського району, Закарпатської області, та зупинились на парковці магазину "АТБ", що за адресою вул. Грушевського, 107, в смт Великий Бичків, де ОСОБА_5 провів детальний інструктаж ОСОБА_8 та повідомив, що по маршруту руху будуть два блокпости, на яких ОСОБА_8 повинен сказати, що йде на відпочинок до м. Берегово, після провів інструктаж від моменту подолання загороджувального паркану інженерного захисту державного кордону України з Румунією, подолання річки Тиса, і до моменту його затримання прикордонною поліцією Румунії та подальшої поведінки, надав ОСОБА_8 вказівку одягнути рятувальний жилет та дав кусачки якими останній мав прорізати загороджувальний паркан, після чого повідомив що необхідно почекати поки стемніє для безпечного перетину державного кордону України. 29.08.2026 о 20 годині, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 зупинились на околиці с. Ділове Рахівського району Закарпатської області, після чого перебуваючи в автомобілі ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_8 передати йому грошові кошти в сумі 3000 (три тисячі) Євро, як обумовлену оплату за організацію його незаконного переправлення через державний кордон до Румунії. ОСОБА_8 віддав вказані грошові кошти ОСОБА_5 , який своєю чергою не перераховуючи їх поклав до задньої кишені штанів, однак 29.08.2026 ОСОБА_5 було затримано працівниками Державної прикордонної служби України та працівниками СКП Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області в с. Ділове, Рахівського району, Закарпатської області, неподалік від русла річки Тиса, по якому проходить державний кордон України з Румунією. За таких обставин, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме сприяння організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України вказівками, порадами, наданням засобів, вчинене способом, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон України, з корисливих мотивів. 29.08.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України та 30.08.2026, останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Повідомлення про підозру ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами допиту свідків, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімком за участі свідків, протоколом затримання та іншими матеріалами кримінального провадження. Під час досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які обґрунтовують підозру ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, необхідністю застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Щодо ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду зазначає, що усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 з метою уникнення покарання і затягування справи, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Дійсним є такий ризик у розрізі того, що підозрюваний будучи обізнаним з санкцією статті, яка їй інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду в подальшому, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, даний ризик належно вмотивований тим що не всі докази у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування відшукані, тому є достатні підстави вважати що ОСОБА_5 перебуваючи на волі зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою не доказування його вини в подальшому. Також, наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, оскільки не всі свідки на час розгляду даного клопотання, ще не допитані, і ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочину, у якому останній обгрунтовано підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Ризик того, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що він може ухилятися від виконання процесуальних обов`язків, визначених ч.7 ст.42 КПК України, а саме ухилятися від явки на виклик до слідчого. Ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що останній ніде не працює, підозрюється у тяжкому корисливому злочині. Крім цього, прошу суд при розгляді клопотання також врахувати діючий на даний час та на час вчинення кримінального правопорушення воєнний стан на території України, введений та продовжений Указом Президента України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. На думку сторони обвинувачення, всі зазначені у ч.1 ст.194 КПК України обставини є доведеними, а тому є достатні підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти настанню вищенаведених ризиків. З огляду на викладене, просить застосувати, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з визначенням розміру застави.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 , в судовому засіданні підтримали клопотання, просять таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, а саме, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює, що за вчинене ним кримінальне правопорушення йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі від семи до дев`яти років, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування чи суду, негативно впливати на свідків, знищити або сховати речові докази, що перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, з метою не доказування його вини в подальшому, також перебуваючи на волі ОСОБА_5 , може продовжувати свою злочинну діяльність. Отже, на їхню думку, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. З визначенням розміру застави покладаються на суд.

Захисник, ОСОБА_6 не заперечив щодо задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного, але вважає, що грошову заставу слід визначити у межах санкції статті, в якій він обвинувачується.

Підозрюваний ОСОБА_5 , у судовому засіданні не заперечував щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але з визначенням мінімального розміру застави, оскільки його матеріальинй стан є важкий, він не має ні майна, ні коштів на рахунках, які б міг внести на заставу, проживає один.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 та п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділення Рахівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження за №12026071140000190, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2026 за ч.3 ст.332 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР від 29.08.2026.

ОСОБА_5 30.08.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме сприяння організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України вказівками, порадами, наданням засобів, вчинене способом, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон України, з корисливих мотивів.

Сукупність фактичних даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження, дають підстави вважати пред`явлену ОСОБА_5 підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1999 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Водночас слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Згідно з протоколом затримання від 29.08.2026, ОСОБА_5 був затриманий 29 серпня 2026 року о 22 годині 15 хвилин, час фактичного затримання 21 година 30 хвилин, 29.08.2026.

Злочин, в якому підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким злочином, за яким підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що може спонукати підозрюваного ухилятися від слідчого, прокурора, суду. При оцінці даного ризику, слідчим суддею взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010, у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

З-поміж іншого, на підтвердження наявності ризику переховування свідчить і той факт, що ОСОБА_5 підозрюється у незаконному переправленні осіб через державний кордон України та Румунії, є пенсіонером, може безперешкодно перетнути кордон, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.

За таких обставин, слідчий суддя прийшов до висновку щодо доведеності існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Оцінюючи наявність ризику вплив на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить зі встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні зі свідками кримінального провадження, яким відомі обставини вчинення злочину, у яких останній підозрюється, може здійснювати на них вплив шляхом, вмовляння, підкупу чи погрози, з метою можливої зміни вже даних ним показів у даному кримінальному провадженні на його користь, або відмови від показань, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, пов`язаного з організацією незаконного перетину державного кордону, шляхом надання порад та вказівок, з корисливих мотивів, тому не виключено, що останній може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, заробляючи таким чином на проживання.

Таким чином, слідчий суддя прийшов до переконання, що слідчим під час розгляду клопотання доведено обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту не зможуть достатньою мірою запобігти ризикам, визначеним в ст.177 КПК України. Про дані обставини свідчать тяжкість, характер та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, а також те, що підозрюваний може координувати свої дії з іншими особами, які не встановлені органом досудового розслідування, перебуваючи під домашнім арештом, чинити перешкоди у встановленні свідків, виявленні інших доказів, шляхом надання порад, вказівок, щодо їх приховування впливу на свідків, чи продовження злочинної діяльності, не будучи обмежений запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, про неможливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу свідчить і те, що вони не зможуть забезпечити уникнення переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у разі його втечі за межі країни, поза пунктами пропуску.

Крім того, частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною п.2 ч.5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Слідчий суддя також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, у якому зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання.

Для того щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст.ст.177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного. Так, ОСОБА_5 , має постійне місце проживання, пенсіонер, проживає один. При цьому, злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 , вчинений в умовах воєнного стану, у сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України з Румунією, підозрюється у вчиненні злочину з корисливих мотивів, отже міг отримувати значні грошові кошти за вчинення дій, які орган досудового розслідування обґрунтовано кваліфікував, як кримінальне правопорушення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства ("Летельє проти Франції"), на підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що застава у визначених в п.2 ч.5 ст.182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 , покладених на нього обов`язків, отже така, на думку суду повинна бути призначена у розмірі 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на рівні 3328 гривень, відповідно становить 332800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.

У разі внесення застави, на ОСОБА_5 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду; повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.177,178,181,183,186,193,196,197,309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника СВ Рахівського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Беремель Рівненської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, пенсіонера, невійськовозобов`язаного, несудимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з часу фактичного затримання - до 21 години 30 хвилин, 28.10.2026.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Беремель Рівненської області, мешканцю АДРЕСА_1 , заставу в розмірі, 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Беремель Рівненської області, мешканця АДРЕСА_1 , та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 , у зв`язку із внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 28 жовтня 2026 року.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;

3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. здати на зберігання до Головного управління ДМС у Волинській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 на строк до 28 жовтня 2026 року.

У разі невиконання зазначених вище обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Тячівську окружну прокуратуру Закарпатської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області, а в разі внесення застави в частині покладених обов`язків виконання ухвали слід доручити Рахівському РВП ГУНП в Закарпатській області та за місцем проживання підозрюваного - Луцькому районному управлінню поліції ГУНП у Волинській області (43601 м.Луцьк вул.Звитяжна, 2, тел. 050-484-53-24, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу визначити до 28 жовтня 2026 року.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рахівського районного суду: ОСОБА_1