Рішення № 139338593, 31.08.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/12090/25

Номер провадження 2/404/4579/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропив ницького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Української державної льотної академії, про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з Української державної льотної академії, на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 52394,08 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 22276,80 грн та спричинену моральну шкоду в сумі 121000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 09.02.2019 року по 11 вересня 2025 року працював на посаді інженера-інспектора Льотної академії Національного авіаційного унверситету. 11.09.2025 року позивача було звільнено із займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників, з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку за статтею статті 44 Кодексу законів про працю України, що підтверджується наказом № 923/о від 11 вересня 2025 року. У день звільнення відповідач не провів з ним повного розрахунку. На день звільнення відповідач мав перед ним заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 523974,08 грн на дату подання позову затримка розрахунку при звільненні складає 45 робочих днів, а тому заявив до стягненення середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 22276,80 грн.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 20 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 28).

На виконання вимог ухвали судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 20 січня 2026 року позивачем подано заяву (вх. № 7314 від 16.02.2026 року), якою усунуто недоліки вказані в ухвалі судді від 20.01.2026 року (а.с. 32-33).

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 04 березня 2026 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання (а.с. 34).

Через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позов (вх. № 12989 від 19.03.2026 року) (а.с. 40-50), в якому останнній зазначає, посада на якій перебував позивач на момент звільнення інженера-інспектора з моніторингу нормативної відповідності групи з моніторингу нормативної відповідності, згідно зі штатним розписом фінансувалася за рахунок коштів спеціального фонду. Спеціальний фонд Академії формується з коштів конкретно визначених джерел надходжень і використовується на фінансування у конкретно визначених цілях, (заробітна плата, тощо). До початку 2022 року, тобто до вторгнення РФ в Україну, Академія, як заклад могла заробляти кошти самостійно, оскільки обслуговувала аеропорти, організовувала навчальні польоти, ремонтувала техніку, надавала послуги з охорони та обслуговування літаків, які знаходились на збереженні в академії. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Академія перебуває у скрутному матеріальному становищі, зумовленому низкою важливих факторів. Зокрема, наповнення спеціального фонду академії різко знизилося у зв`язку із закриттям неба над Україною. Таким чином, з початку 2023 року виникла заборгованість по виплаті заробітної плати за рахунок спецфонду. Також, з року в рік зменшується обсяг фінансування Академії за рахунок бюджету. Однак, незважаючи на скрутну фінансову ситуацію Українська державна льотна академія повністю погасила заборгованість по заробітній платі за вересень 2025 року та частково за жовтень, листопад 2025 року. У березні поточного року Академією погашено заборгованість по заробітній платі у розмірі 745,572 тис. грн. Крім того, позивач використовує стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як спеціальний вид відповідальності роботодавця та має на меті відшкодувати нібито завдані збитки від порушення його майнових прав. Вважають, що така компенсація повинна бути адекватною та відповідати принципу співмірності, а не розглядатися як спосіб збагачення за рахунок роботодавця. Стягнення з відповідача на користь позивача суми середнього заробітку, яка перевищує розмір фактично не виплачених позивачеві сум при звільненні, не відповідатиме завданням цивільного судочинства, є неспівмірним із тією шкодою яку, на думку позивача, йому було завдано. Заборгованість по виплаченій заробітній платі перед позивачем на день звільнення складала 52394 грн 08 коп. Згідно платіжної інструкції № 775 від 11 грудня 2025 року позивачу частково було виплачено 17742,75 грн. Отже, залишок боргу по заробітній платі складає 34651,33 грн. Таким чином, є підстави вважати, що розмір заявленої позивачем вимоги є необґрунтовано завищеним, оскільки не відповідає принципу співмірності, як одного з ключових принципів в контексті вирішення трудових спорів в межах цивільного судочинства, а скоріше спрямований на фактичне збагачення Позивача, враховуючи у пропорції більшу суму відносно суми заборгованості із заробітної плати. Щодо моральної шкоди зазначає, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження завданих йому моральних та душевних страждань, як він вирахував саме суму у 121000,00 грн, а тому просить відмовити у позові (а.с.40-50).

В свою чергу позивачем подано до суду відповідь на відзив (вх. № 17242 від 10.04.2026 року, вх. № 17241 від 10.04.2026 року). Вказав, що погашення відповідачем заборгованості зі сплати заробітної плати у сумі 52394,08 грн (11.12.2025 у сумі 17742,75 грн. та 26.03.2026 34651,33 грн.) відбулось. Однак заборгованість йому була виплачена вже після звернення до суду і повний розрахунок відбувся лише 26.03.2026 року, тобто після спливу більше 6 місяців. При цьому, вважає, що посилання відповідача на скрутне фінансове становище в академії, викликане зниженням наповнення бюджету після повномасштабного вторгнення РФ в Україну не є поважною причиною порушення встановлених законом строків виплати працівникам заробітної плати, оскільки обов`язок щодо її своєчасної виплати покладений на роботодавця незалежно від результатів його фінансово-господарської діяльності. Також вказує, щоне був звільненим за власним бажанням, а спочатку у лютому 2025 без його відома переведений на спеціальний фонд бюджету, а потім взагалі потрапив під скорочення, що у свою чергу вплинуло на нього в матеріально та морально. Такими діями відповідача було порушено звичний уклад його життя, що об`єктивно на протязі певного періоду призвело до позбавлення його коштів, необхідних для належного існування, зумовило зміну способу мого життя, призвело до необхідності докладання додаткових зусиль для відшукування можливостей для матеріального забезпечення свого існування, внаслідок чого, йому було завдано моральну шкоду. Таким чином, порушення з боку відповідача його трудових прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало додаткових зусиль для організації життя, а тому враховуючи зусилля, вжиті для відновлення трудових прав, а також викладені у позовній заяві обставини, вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди у розмірі 121000 грн (а.с. 61-64, 65-68).

Водночас, позивачем подано до суду заяву (вх. № 17239 від 10.04.2026 рок) про відмову у стягненні з Української державної льотної академії на користь ОСОБА_1 заборгованості по виплаті заробітної плати в розмірі 52394,08 грн. (а.с. 69-73).

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 11 травня 2026 року прийнято відмову позивача від частини позовних вимог. Провадження у справі ОСОБА_1 , до Української державної льотної академії, про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди в частині стягнення заробітної плати в сумі 52394,08 грн, закрито (а.с. 79).

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди, просив задовольнити з підстав зазначених у позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 72), причини неявки суду не відомі, заяв, клопотань до суду не подавав.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина третя статті 12 Цивільного процесуального кодексу України покладає на кожну сторону обов`язок довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що наказом Української державної льотної академії № 923/о від 11 вересня 2025 року звільнено інженера-інспектора з моніторингу нормативної відповідності групи з моніторингу нормативної відповідності ОСОБА_1 11.09.2025 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього заробітку за статтею 44 Кодексу законів про працю України та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за робочі періоди: 04.02.21-04.02.22 за 7 к.д.; 04.02.22-01.02.23 за 7 к.д.; 04.02.23-31.12.23 за 28 к.д.; 01.01.24-31.12.24 за 31 к.д.; 01.01.25-11.09.25 за 14 к.д. (а.с. 7).

Згідно довідки про одержані доходи та утримані податки № 69 від 02.10.2025 року заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 складає 52391,08 грн за березень 2025 року (а.с. 9).

Згідно зведеної відомості № 196 сум для зарахування на картрахунок від 11.12.25 року ОСОБА_1 виплачено заробітну плату за вересень 2025 року в сумі 17742,75 грн (а.с. 49).

Згідно повідомлення про зарахування заробітної плати за 2-гу половину березня 2026 року ОСОБА_1 виплачено 34651,33 грн (а.с. 71).

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (частина сьома стаття 43 Конституції).

За приписами частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно частини першої статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За змістом частини четвертої статті 97 Кодексу законів про працю України, статті 22 Закону України «Про оплату праці» власник або уповноважений ним орган не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами колективними договорами.

Роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (частина перша статті 47 Кодексу законів про працю України).

Разом з цим, за приписами статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що останнім своєчасно не виплачено заробітну плату, а тому на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України підлягає стягненню і середній заробіток за період затримки розрахунку - але не більш як за шість місяців.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 .

Пунктом 2 розділу II Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

З огляду на викладене, при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні, виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 6 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Враховуючи те, що позивач був звільнений із займаної посади 11.09.2025 року, останніми двома місяцями роботи, які мають бути включені до розрахунку, є липень 2025 року та серпень 2025 року, загалом 44 робочі дні, а тому середньоденна заробітна плата позивача складає 495,04 грн (10823,56 грн+10958,03 грн : 44 дні) / (23 дн.+21 дн.)).

Отже, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача з 11.09.2025 року і по 10.03.2026 року (не більше як за шість місяців стаття 117 Кодексу законів про працю України) становить 63365,12 грн (495,04 грн х 128 дн.).

За змістом статей 13, 43, 49 Цивільного проецсуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи вищевказані норми, суд дотримуючись меж позовних вимог дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку: з 11.09.2025 року і по 10.03.2026 року (не більше як за шість місяців стаття 117 Кодексу законів про працю України) становить 63365,12 грн (495,04 грн х 128 дн.), з подальшим вирахуванням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку: з 11.09.2025 року і по 10.03.2026 року в сумі 63365,12 грн.

Позивач також заявив до стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 121000,00 грн.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (стаття 23 Цивільний кодекс України).

Крім того, у частині першій статті 237-1 Кодексу законів про працю України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Розмір відшкодування моральної шкод має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

За пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Отже, з урахуванням наведених обставин, характеру страждань позивача, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на роз`яснення пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, суд вважає, що моральна шкода у розмірі 5000,00 грн є достатньою для розумного задоволення потреб потерпілої особи.

Відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційної до розміру задоволених вимог.

Крім того, при зверненні суду з позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні, моральної шкоди, позивачем сплачено судовий збір позивачем сплачено судовий збір в загальній сумі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 47, 94, 97, 115, 116, 117 Кодексу законів про працю України, статтями 10-13, 81, 141, 263-265, 272 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , до Української державної льотної академії, про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Української державної льотної академії на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 63365,12 грн та моральну шкоду в сумі 5000,00 грн, а також судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Українська державна льотна академія, код ЄДРПОУ 45826348, місцезнаходження: 25005, місто Кропивницький, вулиця Чобану Степана, будинок № 1.

Повний текст рішення суду складено 31.08.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка