Рішення № 139336768, 31.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Київ справа №320/39706/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КАММЕТАЛТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КАММЕТАЛТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2024 №20889/0709.

Ухвалою від 17.09.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваного рішення з огляду на відсутність правових підстав для його прийняття. Крім того, позивач наполягає на порушенні порядку проведення перевірки, наслідком якої стало прийняття оскаржуваного рішення.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 08.03.2024 №608-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Камметалтрейд» відповідно до пп. 191.1.1 п. 191 .1 ст. 191 , пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78, ст. 82, пп.69.21, 69.22 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України було проведено перевірку позивача.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 25.03.2024 № 18016/10-36-07-09-10/44051117 та встановлено порушення частини 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

На підставі висновків акту перевірки від 25.03.2024 № 18016/10-36-07-09-10/44051117 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.04.2024 № 20889/0709, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 232 949, 67 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з такого.

Щодо питання дотримання порядку проведення перевірки позивача, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, документального підтвердження).

Згідно з повідомленням Державної податкової служби України від 04.01.2024 № 208/7/99-00-07-05-01-07 надано інформацію НБУ про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України строки товарів за зовнішньоекономічним контрактом № СНММ2023032701 від 22.05.2023.

При цьому, відповідачем було направлено запит «Про надання документів» від 11.01.2024 № 565/12/10-36-07-09 та надіслано 22.01.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача, а саме: 08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, провулок Шкільний, буд. 2Б. Лист повернувся 23.02.2024 до Головного управління ДПС у Київській області від поштового відділення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (поштовий трекінг № 0600080531343).

Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 ПК України, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Проведення перевірки як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки, прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу (його заступником або уповноваженої особи), допуск до перевірки у разі, якщо проводиться виїзна перевірка, вивчення наданих платником податків документів та інших матеріалів, оформлення результатів перевірки. Вказаний алгоритм дій підтверджується у постанові Верховного Суду від 02.03.2020 по справі №640/18930/18.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення податком податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі орган, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України).

Відповідно до висновку Верховного Суду у постановах від 23.04.2019 у справі № 813/1757/18, від 28.02.2019 у справі № 820/437/18 щодо застосування норм пункту 73.3 статті 73 ПК у подібних правовідносинах формою реалізації повноважень контролюючого органу є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про правопорушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування інформації, яка є у контролюючого органу, при цьому достовірність такої інформації про правопорушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення факту порушення та формування висновків про це можливо лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації. Наведення у запиті з посиланням на податкову інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про правопорушення з боку платника податків, передбачає наявність податкової інформації, яка потребує додаткової перевірки, що можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведення аналізу після отримання запитуваної інформації. Згідно з висновком Верховного Суду в цих постановах окремі недоліки в оформленні запиту не можуть слугувати підставою для відмови у наданні інформації на запит. Разом з тим, запити контролюючого органу повинні бути оформлені таким чином, щоб платник податків міг усвідомлювати, на які ймовірні порушення податкового законодавства робить посилання контролюючий орган, задля надання необхідного обсягу документів для спростування наявної у контролюючого органу інформації.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06.06.2022 року у справі №280/4441/19

Відповідно до п.78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених пп.78.1.22 п.78.1. ст. 78 ПК України) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізви батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які направленні на проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається і не заперечується позивачем, що направлення на перевірку від 12.03.2024 № 2036/10-36-07-09 та копію наказу ГУ ДПС у Київській області від 08.03.2024 № 608-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача було підписано заступником ГУ ДПС у Київській області Буділовською Валерією та скріплено відповідно печаткою контролюючого органу.

Копію наказу Головного управління ДПС у Київській області вручено під підпис 13.03.2024 адвокату Січеславському Ігорю Анатолійовичу за довіреністю, яка видана директором позивача - Самойленко Тетяною Валентинівною.

З направленням на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 13.03.2024 адвоката Січеславського Ігоря Анатолійовича за довіреністю. Перевірку проведено з відома директора підприємства Тетяни Самойленко.

На підставі викладеного, на думку суду, відповідачем дотримано вимоги чинного законодавства та не допущено порушень порядку призначення та проведення перевірки позивача.

Щодо суті встановлених оскаржуваним рішенням порушень, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Також, частиною 1 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» закріплено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин 2 і 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 4 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлено, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

Тобто, законом передбачено надання висновку або відмови у видачі висновку щодо продовження граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів.

Так, згідно з пунктом 21 Постанови Правління Національного Банку України від 02.01.2019 № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Однак, Постановою Правління Національного Банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» визначені інші строки, зокрема пунктом 14-2 передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

ТОВ «КАММЕТАЛТРЕЙД» звернулось через Єдиний портал державних послуг «Дія» 24.11.2023 до Міністерства економіки України (заява від 24.11.2023 вх. Мінекономіки від 27.11.2023 № П4843) про видачу висновку за операцією, що здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 22.05.2023 № СНММ2023032701, укладеного з Hunan CHMM Metallurgy Engineering Co., Ltd (Китай), відповідно до якого кінцевий строк розрахунків становить 27.11.2023.

Електронним листом Мінекономіки від 12.12.2023 № 4432-10/68033- 07 ТОВ «КАММЕТАЛТРЕЙД» було відмовлено у розгляді зави, в зв`язку з неповнотою наданих документів.

ТОВ «КАММЕТАЛТРЕЙД» повторно 13.12.2023 подало до Міністерства економіки України заяву на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком та додатково надав витребувані Мінекономіки України документи.

За наслідком розгляду зазначеного звернення суб`єкта господарювання Міністерством економіки України сформовано Висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, який затверджено наказом Міністерства від 12.02.2024 № 3760.

Згідно зазначеного Висновку, ТОВ «КАММЕТАЛТРЕЙД» до 31 січня 2024 року продовжено строк розрахунків за зовнішньоекономічною операцією на підставі контракту від 22.05.2023 № СНММ2023032701.

Відповідно п.4 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2019 року № 104 Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку.

У разі усунення суб`єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом.

При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком не усунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

Відповідно до частини 6 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

У постанові від 10.04.2020 у справі № 810/1221/16 Верховний Суд зазначив: «Отже висновок Мінекономрозвитку щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією є індивідуальним юридичним актом, виданим на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, який, у тому числі, усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну силу у часі, й звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені.

Цей висновок може бути виданий за зверненням резидента як в межах строку, передбаченого статтею 1 Закону №185 (з врахуванням постанов Правління Національного банку України), так і після його закінчення. У той же час санкції, передбачені статтею 4 Закону №185, підлягають застосуванню при перевищенні строку розрахунку лише у разі відсутності висновку центрального органу з питань економічної політики відносин, продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а не у випадку несвоєчасного його отримання».

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, і в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №813/6485/14, а також у постанові від 10 квітня 2020 у справі №810/1221/16,

Таким чином, оскільки позивачем отримано позитивний висновок Мінекономіки України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, то правові підстави для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, визначених статтею 4 Закону України «Про валюту і валютні операції», відсутні, адже висновок щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків, ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.

Аналогічний правовий висновок викладено КАС Верховного Суду в постанові від 15.02.22 у справі №160/816/20: «Крім того, усталеною є позиція Верховного Суду про те, що висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією є індивідуальним правовим актом, видається для збільшення встановлених законодавством строків розрахунків, який усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну дію у часі та звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені (постанови Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі №813/6485/14, від 10 квітня 2020 року у справі №810/1221/16, від 5 січня 2021 року у справі №804/828/16, від 29 січня 2021 року у справі №801/9330/13-а).

Враховуючи викладене вище, санкції, передбачені ч. 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», підлягають застосуванню при перевищенні строку розрахунку лише у разі відсутності висновку центрального органу з питань економічної політики відносин, продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а не у випадку несвоєчасного його отримання. Водночас, висновок Мінекономіки, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.

Таким чином, висновки акта перевірки від 25.03.2024 №18016/10-36-07-09-10/44051117 є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним, а прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 20889/0709 від 24.04.2024 про сплату штрафних санкцій (пені) є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо питання розподілу судових витрат, необхідно зазначити наступне.

Позивачем було подано до суду клопотання про стягнення на його користь з відповідача понесені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 40 000, 00 грн.

Так, до позовної заяви було додано договір про надання правової допомоги, додаткову угоду, акт виконаних робіт, розрахунок витрат, платіжну інструкцію які підтверджують сплату позивачем 40 000, 00 грн за послуги з правничої допомоги, надані йому під час розгляду даної справи.

Відповідно до вимог статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Виходячи з системного тлумачення наведеного правового положення вбачається, що судовими витратами є виключно ті витрати сторони, які безпосередньо пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до статі 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Беручи до уваги наведене вбачається наявність підстав для стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000, 00 грн.

За час розгляду справ відповідачем не було подано заперечень щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, позивачем було додано до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору на загальну суму 3 494, 24 грн.

Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 40 000, 00 грн (витрати на професійну правничу допомогу) та 3 494, 24 грн (судовий збір), що сукупно становить 43 494, 24 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КАММЕТАЛТРЕЙД» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, провулок Шкільний, будинок 2-Б; код ЄДРПОУ 44051117) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 24.04.2024 №20889/0709.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КАММЕТАЛТРЕЙД» понесені останнім судові витрати у розмірі 43 494, 24 грн (сорок три тисячі чотириста дев`яносто чотири гривні двадцять чотири копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.