Постанова № 13933611, 17.12.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ц

справа № 2-а-11565/09/0470

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2010 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Єфанової О.В.

при секретарі Кравець Є.С.

за участю:

представників позивача Курочкіна В.М., Солодовнік В.Ф.

представників відповідача Партес Ю.І., Сорока В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську

адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства Смоли

до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

в с т а н о в и в:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства Смолидо Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.08.2009 року №00001612301/0 про встановлення ДП Смолисуми податкового зобов'язання по податку на додану вартість і застосованих штрафних санкцій на загальну суму - 527847,00 грн. та від 20.08.2009 року №00001602301/0 про встановлення ДП Смолисуми податкового зобов'язання по податку на прибуток і застосованих штрафних санкцій на загальну суму - 121744,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі Акту про результати планової виїзної перевірки ДП Смолиз питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного й іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року від 07.08.2009 року №3974/48/23-206/30168850 винесені податкові повідомлення-рішення від 20.08.2009 року №00001612301/0 та від 20.08.2009 року №00001602301/0, які є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, в яких зазначає, що в порушення п. 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР, зі змінами та доповненнями, (далі - Закон № 334) до складу валових витрат віднесені витрати, які не вважаються витратами пов'язаними з веденням господарської діяльності - реалізацію за цінами, що є нижчими, ніж повна собівартість виготовленої продукції у загальній сумі 3 025 735 грн. та в порушення п. п.7.4.4 п.7 4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/9 -BP (далі - Закон №168), підприємством завищено суму податкового кредиту по тим матеріальним запасам, які використано не у господарській діяльності на загальну суму 587 717 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, у задоволенні позову просили відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що за результатами перевірки Державного підприємства Смолискладений акт №3974/48/ 23-206/30168850 від 07.08.2009 року, на підставі винесено податкові повідомлення-рішення:

від 20.08.2009 року №00001612301/0 про встановлення ДП Смолисуми податкового зобов'язання по податку на додану вартість і застосованих штрафних санкцій на загальну суму - 527847,00 грн. відповідно до пункту бпідпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 і на підставі підпункту 17.1.3 пункти 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами;

від 20.08.2009 року №00001602301/0 про встановлення ДП Смолисуми податкового зобов'язання по податку на прибуток і застосованих штрафних санкцій на загальну суму - 121744,00 грн. відповідно до пункту бпідпункту 4.2.2 пункти 4.2 статті 4 і на підставі підпункту 17.1.3 пункти 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 року 2181 -III Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартістьякщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до статуту ДП Смолиє державним унітарним підприємством і діє, як державне комерційне підприємство. Основним видом діяльності є виробництво та реалізація іонообмінних смол АМ-2Б, АМП, АМ-п, АНС, АМН, КСМ, суміші ІФ-21.

Згідно відповіді Черкаського державного науково-дослідного інституту техніко-економічної інформації в хімічній промисловості від 18.08.2009 року №55/4 та Державного підприємства Інформаційно-аналітичне агентствоДержавного комітету статистики України від 22.092009 року єдиним виробником вказаних марок іонообмінних смол в Україні є ДП Смоли.

Основні види сировини для виготовлення іонообмінних смол позивач купує у постачальників, оскільки самостійно їх не виготовляє.

У організації діяльності по виробництву іонообмінних смол позивач бере безпосередню участь, вона є для нього постійною, істотною і направлена на здобуття доходу. З чого виходить, що така діяльність позивача відповідає всім ознакам господарської діяльності, встановленим пунктом 1.32 статей 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємствне належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В головній книзі за січень 2008 року на підставі первинних документів відображено дохід від продажу продукції власного виробництва в сумі 3034963,76 грн., відображена собівартість цієї ж продукції в сумі 2920179,68 грн., яка розрахована згідно із Стандартами бухгалтерського обліку України та Методичних рекомендацій по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг), затвердженої Наказом Держкомпромполітики України від 02.02.2001 року.

В головній книзі за лютий 2008 року відображено дохід від продажу продукції власного виробництва в сумі 2118690 грн., відображена собівартість виготовленої продукції в сумі 1738442 грн.

Надані бухгалтерські документи свідчать про те, що підприємство здійснювало продаж продукції власного виробництва за цінами вищими ніж собівартість цієї ж продукції та згідно укладених контрактів і договорів.

Таким чином, відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємствта п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартістьпозивач правомірно відніс до складу валових витрат суму грошових коштів у розмірі 40698615 грн. (35331969 грн. в 2008 році і 5366646 грн. в I кварталі 2009 року), сплачену їм контрагентам, як компенсація вартості поставленої ними сировини, а суму ПДВ у розмірі 5124722 грн. до складу податкового кредиту, оскільки зазначені витрати, повязані з веденням ними господарської діяльності.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги повністю доведені позивачем та підтверджуються матеріалами справи, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст. 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську від 20.08.2009 року №00001612301/0 про встановлення Державному підприємству Смолисуми податкового зобов'язання по податку на додану вартість і застосованих штрафних санкцій на загальну суму - 527847,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську від 20.08.2009 року №00001602301/0 про встановлення Державному підприємству Смолисуми податкового зобов'язання по податку на прибуток і застосованих штрафних санкцій на загальну суму - 121744,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 22.12.2010 року.

Суддя О.В.Єфанова

З оригіналом згідно

Постанова не набрала законної 22.12.2010 року

Суддя О.В. Єфанова