Рішення № 139335566, 31.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2026 р. справа № 300/8886/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним і скасувати рішення від 09 вересня 2025 року №091630026106 про відмову в призначенні пенсії за віком; зобов`язати повторно розглянути заяву від 02 вересня 2025 року про призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки, а саме з 01.01.2003 по 31.02.2003, з 01.04.2003 по 31.12.2003, з 01.11.2009 по 31.11.2009, період роботи з 01.11.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2014 по 31.12.2014.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у рішенні про відмову в призначенні та виплаті пенсії пенсійний орган неправомірно та помилково вказує на те, що страховий стаж складає 27 років 2 місяці 6 днів. Відповідач по справі, згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5 та індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-7, до страхового стажу не зарахував періоди роботи за 01.01.2003 по 31.02.2003, з 01.04.2003 по 31.12.2003, з 01.11.2009 по 31.11.2009, період роботи з 01.11.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2014 по 31.12.2014. Позивач стверджує, що вона не несе відповідальність у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску, у зв`язку з відсутністю нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків в Реєстрі. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області скористалося правом подання відзиву на позов, у якому стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що вік позивача на дату звернення - 59 років 11 місяців. Необхідний страховий стаж, визначений частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становить 32 роки. Страховий стаж в позивача - 27 років 2 місяці 6 днів. Стверджує, що результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Зокрема, страховий стаж за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку обчислюється на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.47).

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

02.09.2025 ОСОБА_1 у 59-річному віці звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с.31).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 09.09.2025 №091630026106 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Зазначено, що страховий стаж особи становить 27 років 02 місяці 06 днів. За результати розгляду документів до страхового стажу роботи зараховано всі періоди (а.с.31).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (надалі також - Закон №1058-IV).

Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частин 1 - 2 статті 26 Закону 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону 1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

Пенсійний орган зазначає про наявність у позивача на час звернення із заявою про призначення пенсії 27 років 02 місяці 06 днів страхового стажу (а.с.33).

Позивач вважає протиправним незарахування до її страхового стажу періоду роботи з 01.01.2003 по 31.02.2003, з 01.04.2003 по 31.12.2003, з 01.11.2009 по 31.11.2009, з 01.11.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2014 по 31.12.2014. Позивач стверджує, що вказані періоди не зараховано до її страхового стажу згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (довідка форми ОК-5).

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

За змістом абзацу 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із статтею 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною 2 статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами 4 - 6, 9, 10 статті 20 Закону №1058-IV сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення.

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду; у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв`язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 1 статті 40 Закону № 1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Пенсійний орган зазначає про наявність у позивача на час звернення із заявою про призначення пенсії 27 років 02 місяці 06 днів страхового стажу (а.с.33).

Згідно із розрахунком стажу роботи до страхового стажу позивача зараховано періоди роботи з 01.09.1983 по 26.07.1985, з 15.08.1985 по 01.06.1987, з 04.12.1987 по 02.10.1995, з 01.03.1997 по 01.03.1998, з 02.03.1998 по 09.03.2003, з 10.03.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.10.2009, з 01.12.2009 по 28.02.2010, з 01.04.2010 по 31.10.2010, з 01.01.2011 по 10.02.2014, з 07.03.2014 по 01.03.2015 (а.с.33).

За змістом трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 24.08.1985 позивач працювала в ПП «Сігуенья» з 01.03.1998 по 09.03.2003 та з 10.03.2003 по 10.02.2014. У період з 07.03.2014 по 01.03.2015 позивач отримувала допомогу по безробіттю.

Суд зауважує, що до страхового стажу позивача зараховано періоди роботи з 02.03.1998 по 09.03.2003 та з 10.03.2003 по 31.12.2003, які охоплюють зазначені спірні періоди з 01.01.2003 по 28.02.2003 та з 01.04.2003 по 31.12.2003.

Щодо періоду роботи позивача з 01.03.2014 по 31.12.2014 суд зазначає, що в період з 07.03.2014 по 01.03.2015 ОСОБА_1 отримувала допомогу по безробіттю, який зараховано до її страхового стажу.

Водночас, в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 24.08.1985 відсутні відомості про її роботу в період з 01.03.2014 по 06.03.2014, як і відомості про отримання нею допомоги по безробіттю.

До страхового стажу не враховано періоди з 01.11.2009 по 30.11.2009, з 01.11.2010 по 31.12.2010. Також судом встановлено, що до страхового стажу роботи не зараховано період з 01.03.2010 по 31.03.2010.

У вказані періоди роботи позивача працювала у ПП «Сігуенья», що підтверджується відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 від 24.08.1985.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 за періоди з 01.03.2010 по 31.03.2010, з 01.11.2009 по 30.11.2009 та з 01.11.2010 по 31.12.2010 відсутні відомості про сплату страхових внесків (а.с.34-36).

Суд наголошує на тому, що позивач не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків. Несвоєчасна сплата підприємством - страхувальником страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи у такого підприємця не повинна порушувати законі права та інтереси позивача, зокрема, порушувати її право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Подібна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 30.12.2021 у справі №348/1249/17, від 08.04.2022 у справі №242/1568/17, від 11.10.2023 в справі №340/1454/21.

Відтак, оскільки періоди роботи позивача з 01.03.2010 по 31.03.2010, з 01.11.2009 по 30.11.2009 та з 01.11.2010 по 31.12.2010 підтверджені її трудовою книжкою, то повинні бути зараховані до страхового стажу позивача.

Відповідачем не надано суду доказів вини позивача у несплаті страхових внесків за спірні періоди роботи у періоди з з 01.03.2010 по 31.03.2010, з 01.11.2009 по 30.11.2009 та з 01.11.2010 по 31.12.2010 в ПП «Сігуенья»

Також, в матеріалах справи відсутні докази виконання пенсійним органом обов`язку передбаченого статтею 106 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в частині застосування адміністративних стягнень за несплату або несвоєчасну сплати страхових внесків.

Таким чином, до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового чи пільгового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.

За таких обставин, враховуючи приписи частини 2 статті 9 КАС України, пенсійним органом протиправно не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 01.03.2010 по 31.03.2010, з 01.11.2009 по 30.11.2009 та з 01.11.2010 по 31.12.2010, відтак, слід визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №091630026106 від 09.09.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву позивача від 02.09.2025 про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.

За результатами розгляду цієї справи суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 726,72 грн. (60% задоволених позовних вимог). Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №091630026106 від 09.09.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи з 01.03.2010 по 31.03.2010, з 01.11.2009 по 30.11.2009 та з 01.11.2010 по 31.12.2010.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 02.09.2025 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 726,72 грн (сімсот двадцять шість гривень 72 копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.