Рішення № 139335418, 31.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 серпня 2026 року Справа № 280/6034/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирський області щодо відмови зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 05.06.1984 по 31.12.1997 рр. та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії за віком №084250004256 від 12.03.2026 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати| до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи в колгоспі з 05.06.1984 року по 31.12.1997 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКі НОМЕР_2 ) про призначення пенсії за віком від 04.03.2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу період роботи в колгоспі з 05.06.1984 по 31.12.1997, пославшись на дописану дату народження на титульній сторінці трудової книжки та недостатність архівних відомостей. На думку позивача, трудова книжка колгоспника містить записи про його роботу, встановлений річний мінімум трудової участі та його фактичне виконання, а недоліки оформлення трудової книжки виникли не з його вини. Просить скасувати рішення про відмову від 12.03.2026 №084250004256, зарахувати спірний період та повторно розглянути заяву про призначення пенсії, тому і звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі за правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), витребувано у відповідача 1 копію пенсійної справи позивача. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Від відповідачів через систему «Електронний суд» надійшли відзиви на позов, у якому заперечує проти позову, посилаючись на недостатність страхового стажу, недоліки оформлення трудової книжки колгоспника, відсутність належного підтвердження окремих відомостей архівними документами та необхідність підтвердження трудової участі відповідно до законодавства, що регулювало ведення трудових книжок колгоспників. Вважає рішення про відмову законним. Просить відмовити позивачу у задовленіпозовних вимог.

З урахуванням приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач 04.03.2026 звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»..

Рішенням від 12.03.2026 №084250004256, яке було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області позивачу було відмовлено у призначенні пенсії.

У рішенні, з-поміж, іншого вказано таке.

Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 04.03.2026.

Вік заявника 63 роки 02 місяців 16 днів.

За розрахунком відповідача страховий стаж позивача становить 10 років 07 місяців 22 дні.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не враховані періоди трудової діяльності згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 26.08.1984, оскільки дату народження на першій сторінці трудової книжки дописано. Свідоцтво про народження особи відсутнє;

до страхового стажу не враховані періоди роботи в громадському господарстві згідно архівної довідки № 05-07/Я-1548 від 17.08.2023, оскільки відсутня інформація про фактично відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві, також ПІБ « ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_1 » інформація про наявність(відсутність) осіб з такими даними відсутня, періоди роботи зараховані частково згідно реєстру застрахованих осіб відповідно до сплати страхових внесків зокрема з 01.01.1998.

Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у звязку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком, звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення у старості.

Правові відносини у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування врегульовано Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України за даними системи персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження такої системи на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 24 цього Закону періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період з 01 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року особи після досягнення 63 років мають право на призначення пенсії за віком за наявності страхового стажу від 23 до 33 років.

Як встановлено судом, позивач після досягнення 63-річного віку звернувся із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.03.2026 №084250004256 у призначенні пенсії відмовлено через відсутність необхідного страхового стажу. До страхового стажу не враховано, зокрема, період трудової діяльності за трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_3 , оскільки на її титульній сторінці дату народження дописано, а також у зв`язку з недостатністю архівних відомостей щодо трудової участі. За розрахунком відповідача страховий стаж позивача становить 10 років 07 місяців 22 дні.

Водночас статтею 62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналогічне правило закріплено пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; інші документи використовуються за її відсутності або за відсутності в ній необхідних записів.

Оскільки спірний період стосується роботи позивача в колгоспі, до цих правовідносин також підлягають застосуванню Основні положення про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року №310 «Про трудові книжки колгоспників».

За змістом зазначених Основних положень трудова книжка колгоспника є основним документом про його трудову діяльність. До неї вносяться відомості про членство в колгоспі, роботу, установлений річний мінімум трудової участі в громадському господарстві та його виконання.

Частиною другою статті 56 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено, що при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року у випадку невиконання членом колгоспу без поважних причин установленого мінімуму трудової участі враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Аналіз наведеної норми свідчить, що для визначення тривалості такого стажу істотними є відомості про встановлений мінімум трудової участі, його фактичне виконання та причини можливого невиконання.

Верховний Суд у постанові від 12 червня 2024 року у справі №120/2366/21-а, застосовуючи частину другу статті 56 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та Основні положення про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року №310 «Про трудові книжки колгоспників», дійшов висновку, що саме трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу та повинна містити дані про встановлений і виконаний мінімум трудової участі.

Дослідивши трудову книжку колгоспника позивача, суд встановив, що вона містить відомості про роботу позивача у спірному періоді, а також по відповідних роках про прийнятий річний мінімум трудової участі та його виконання, із посиланнями на книги обліку.

Отже, посилання відповідача на відсутність аналогічної інформації в архівній довідці саме по собі не спростовує відомостей трудової книжки, яка відповідно до наведених норм є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу.

Щодо зауваження відповідача про дописану дату народження на титульній сторінці трудової книжки, суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 04 липня 2023 року у справі №580/4012/19 наголосив, що недоліки оформлення трудової книжки, на які працівник не міг впливати, не можуть самі по собі бути підставою для позбавлення його права на врахування фактично набутого трудового стажу; визначальним є підтвердження факту трудової діяльності.

А у постанові від 17 вересня 2024 року у справі №440/4164/23 Верховний Суд підтримав висновок про те, що неналежне оформлення трудової книжки не може бути підставою для виключення періодів роботи зі страхового стажу, оскільки відповідальність за її ведення покладається на роботодавця, а не на працівника.

Суд враховує і правовий висновок Верховного Суду від 28 січня 2025 року у справі №300/8132/23, за яким запис у трудовій книжці не є безумовним доказом у випадку існування обґрунтованих сумнівів щодо достовірності зазначеної в ній інформації, а за наявності таких сумнівів повинні досліджуватися інші документи.

Проте обставини цієї справи є іншими. Відповідачем не наведено відомостей про підроблення трудової книжки, невідповідність періодів роботи хронології трудової діяльності, відсутність самого роботодавця чи інші об`єктивні обставини, які б спростовували факт роботи позивача. Зауваження стосується оформлення дати народження на титульному аркуші документа, тоді як самі записи про трудову діяльність та трудову участь не спростовані.

Крім того, відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, у разі неналежного оформлення документів або відсутності необхідних документів орган Пенсійного фонду України повідомляє особу про необхідність їх дооформлення чи подання додаткових документів та має можливість витребовувати необхідні відомості.

Отже, сумніви пенсійного органу щодо окремих реквізитів трудової книжки або архівних відомостей не звільняли його від обов`язку повно та всебічно з`ясувати обставини, які мають значення для призначення пенсії.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що формальні зауваження щодо оформлення титульної сторінки трудової книжки колгоспника та неповнота додаткових архівних документів за наявності в самій трудовій книжці відомостей про роботу та трудову участь не є достатньою правовою підставою для неврахування спірного періоду до страхового стажу позивача.

Тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.03.2026 №084250004256 в оскаржуваній частині не відповідає критеріям обґрунтованості та правомірності, установленим частиною другою статті 2 КАС України.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

У зв`язку з задоволенням позовний вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 90, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12 березня 2026 року №084250004256 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 05 червня 1984 року по 31 грудня 1997 року відповідно до записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2026 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 31.08.2026.

Суддя А.В. Сіпака