Ухвала суду № 139335117, 31.08.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у відводі судді)

31 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/28701/25

категорія 113050100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Капинос О.В., розглянувши заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" Центр оцінювання функціонального стану особи про зобов"язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення №4494 від 03.05.2025 року експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, яким є державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" за результатами перевірки обґрунтованості рішення обласної МСЕК № м. Житомира Житомирської області від 29.01.2021 року про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю ІІ групи у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ - довічно відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ №294477 від 29.01.2021 року.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Шуляк Л.А. від 05.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Через відділ документального забезпечення суду від позивача 27.08.2026 надійшла заява про відвід судді Шуляк Л.А. від розгляду вказаної справи, яка мотивована тим, що суддя безпідставно не розглянула справу протягом встановленого статтею 258 КАС України строку, а саме у строк не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою від 27.08.2026 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шуляк Л.А.

Передано матеріалами адміністративної справи №240/28701/25 для визначення головуючого судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України та вирішення питання про відвід судді.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи головуючим суддею для вирішення питання про відвід судді визначено суддю Капинос О.В.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, ураховуючи таке.

Відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішенням або окремою думкою судді в інших справах, висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно із частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

З наведеного вбачається, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вище зазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

В інакшому випадку особиста безсторонність суду презюмується.

Розглянувши заяву, суд приходить до висновку, що таку слід відхилити за її необґрунтованість, оскільки відсутні підстави для відводу суддів, визначені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, і заявником не наведено доводів щодо наявності підстав для відводу головуючого судді, які можна було б віднести до інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Як слідує із розглядуваної заяви про відвід, підставою її подання є не розгляд справи протягом встановленого статтею 258 КАС України строку.

Однак, суд зазначає, що тривалість розгляду справи не може вважатися обставиною, яка викликає сумнів у безсторонності судді та бути підставою для відводу.

Не можуть бути підставою для відводу суддів заяви, які містять тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Статтями 126, 129 Основного України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Стаття 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів").

Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка, відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі необхідно враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Суд наголошує, що відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Проте, будь-яких об`єктивних доказів, які б підтверджували неупередженість або необ`єктивність судді Шуляк Л.А. позивач не надає.

Інших підстав, які б свідчили про упередженість судді або її необ`єктивність позивач не навів, а суд не встановив.

Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що відсутні будь-які докази прямої чи опосередкованої заінтересованості судді Шуляк Л.А. у результаті розгляду цієї справи, а також обставини, які викликають сумнів у її неупередженості або об`єктивності, суд вважає заявлений відвід необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Шуляк Л.А..

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.

Суддя О.В. Капинос