Ухвала суду № 139335116, 31.08.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відводі судді

31 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/16698/26

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши заяву про відвід судді Чернової Г.В. від розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

30 квітня 2026 року було здійснено реєстрацію позовної заяви ОСОБА_1 в системі документообігу суду та присвоєно їй унікальний номер судової справи 240/16698/26.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/16698/26 було визначено суддю Чернову Г.В.

Ухвалою від 05.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.

Ухвалою від 19.05.2026 у справі №240/16698/26 позовну заяву було повернуто позивачу.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2026 ухвалу від 19.05.2026 у справі №240/16698/26 було скасовано, а справу направлено до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 позовну заяву залишено без руху.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.08.2026 адміністративну справу №240/16698/26 передано для розгляду головуючій судді Черновій Г.В.

Ухвалою судді Чернової Г.В. від 25.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду оригіналу позовної заяви з додатками, а також копії цієї позовної заяви та копій всіх додатків до неї (для відповідача), які було повернуто відповідно до ухвали від 19.05.2026.

26 серпня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Чернової Г.В. від розгляду адміністративної справи №240/16698/26.

На обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначив, що суддя Чернова Г.В. не може брати участь у розгляді даної справи і підлягає відводу, оскільки вона незаконно ухвалою від 19.05.2026 повернула його позовну заяву у справі №240/16698/26, тим самим порушила його право на доступ до правосуддя та право на судовий захист. Вказує. що протиправність ухвали від 19.05.2026 про повернення його позовної заяви підтверджена постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2026. У зв`язку із цим, ОСОБА_1 вважає, що суддя Чернова Г.В. зацікавлена в розгляді справи, а тому виникають сумніви в її неупередженості.

Розглянувши зазначену заяву, суддя Чернова Г.В. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, про що постановила ухвалу від 27.08.2026.

Частинами 3 та 4 статті 40 КАС України визначено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, адміністративну справу №240/16698/26 на підставі розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 28.08.2026 №930 було передано на автоматизований розподіл для визначення судді, який здійснюватиме розгляд заяви про відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2026 суддею, яка буде вирішувати питання про відвід головуючого судді Чернової Г.В. від розгляду адміністративної справи №240/16698/26, було визначено суддю Черняхович І. Е.

Згідно з частиною 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Частиною 11 статті 40 КАС України передбачено, що вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

З огляду на вказані правові норми, суд розглядає заяву про відвід в порядку письмового провадження. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чернової Г.В. від розгляду адміністративної справи №240/16698/26 та зазначені в ній мотиви для відводу, суд враховує наступне.

Згідно з нормами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1 статті Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Загальна декларація з прав людини (ст. 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч. 1 ст. 14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об`єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Підстави для відводу судді визначено частиною першою статті 36 КАС України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи:

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син. дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім і або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" визначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі.

Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою. З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

Відтак, особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Слід підкреслити, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.10.2018 (справа №9901/673/18).

Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що позивач в якості підстави для відводу судді Чернової Г.В. зазначив про прийняття суддею протиправної ухвали від 19.05.2026 про повернення позовної заяви у даній справі, чим, на переконання позивача, було порушено його право на доступ до правосуддя та на судовий захист.

Перевіряючи вказані у заяві про відвід обставини, суд зазначає, що згідно з частиною 4 статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, процесуальні рішення судді та незгода сторони з ними не можуть бути підставою для відводу.

Натомість, обґрунтовуючи подану заяву про відвід судді Чернової Г.В. від розгляду адміністративної справи №240/16698/26, ОСОБА_1 фактично зазначає саме про свою незгоду з процесуальними рішеннями судді при розгляді нею даної справи. Відтак, з огляду на норми частини 4 статті 36 КАС України обставини, про які зазначає позивач не можуть бути підставою для відводу.

Доводи позивача про те, що дії судді Чернової Г.В. при розгляді нею адміністративної справи №240/16698/26 ставлять під сумнів об`єктивність та неупередженість судді при здійсненні нею розгляду даної адміністративної справи, на переконання суду, є надуманими та безпідставними.

Суд також зазначає, що аргументи, якими мотивовано заяву про відвід судді, не викликають обґрунтованих сумнівів в об`єктивності судді, оскільки відсутні докази, які б підтверджували порушення суддею Черновою Г.В. гарантій неупередженості.

На думку суду, доводи, викладені у заяві, жодним чином не свідчать про неможливість винесення судом законного, справедливого та належним чином обґрунтованого (мотивованого) судового рішення у даній справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених частиною першою статті 36 КАС України підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Чернової Г.В. від розгляду адміністративної справи №240/16698/26, а тому у задоволенні цієї заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Житомирського окружного адміністративного суду Чернової Г.В. від розгляду адміністративної справи №240/16698/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальної шкоди.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.

Суддя І.Е.Черняхович