Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.02.2011 № 42/331
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з"явились
від відповідача -не з"явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Центренергобуд"
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.11.2010
у справі № 42/331 ( .....)
за позовом ТОВ "БКПБ "Цембуд"
до ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Центренергобуд"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 174721,88 грн.
Постанова приймається 15.02.2011р. у зв»язку з оголошення в судовому засіданні 08.02.2011р. перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «БКПБ «Цембуд» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» про стягнення 174721,88 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2010р. у справі № 42/331 позовні вимоги задоволенні повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БКПБ «Цембуд» 173901,06 грн. боргу, 347,81 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 473,01 грн. 3% річних з простроченої суми, 1747,22 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із згаданим рішенням відповідач звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 02.11.2010 р. у справі № 42/331 скасувати повністю та прийняти нове рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2010р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 25.01.2011р.
Встановлено, що в судове засідання 25.01.2011р. представник позивача не з’явився, причини неявки суду не повідомив.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2011р. розгляд справи № 42/331 було відкладено на 08.02.2011р. у зв»язку з витребування докових документів.
В судовому засіданні 08.02.2011р. представник позивача заперечував проти апеляційної скарги.
В судовому засіданні 08.02.2011р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Через відділ документального забезпечення 03.02.2011р. представником відповідача подані письмові пояснення в яких просить суд скасувати рішення та прийняти нове.
В судовому засіданні 08.02.2011р. було оголошено перерву до 15.02.2011р. відповідно до ст. 77 ГПК України.
Встановлено, що в судове засідання 15.02.2011р. представник позивача та відповідача не з»явились, але останнім через відділ документального забезпечення 15.02.2011р. було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату та час судового засідання, апеляційний суд визнав за можливе розглядати справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм процесуального права місцевим господарським судом, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» підлягає задоволенню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БКПБ «Цембуд» (далі- позивач) за усною домовленістю у жовтні 2008р. поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» (далі- відповідач) товар, а саме розчинно-бетонну продукцію на загальну суму 206253,46 грн.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується накладними №№ ЦБ-0000427 від 11 жовтня 2008 р., ЦБ-0000428 від 12 жовтня 2008 р., ЦБ-0000429 від 13 жовтня 2008 р., ЦБ-0000430 від 14 жовтня 2008 р., ЦБ-0000431 від 15 жовтня 2008 р., ЦБ-0000432 від 16 жовтня 2008 р., ЦБ-0000433 від 17 жовтня 2008 р., ЦБ-0000434 від 18 жовтня 2008 р., ЦБ-0000435 від 19 жовтня 2008 р., ЦБ-0000436 від 20 жовтня 2008 р., ЦБ-0000447 від 24 жовтня 2008 р., ЦБ-0000448 від 25 жовтня 2008 р., ЦБ-0000449 від 26 жовтня 2008 р.
Повноваження особи на отримання товару згідно зазначених накладних підтверджується довіреністю на отримання товару серія ЯПИ № 770698 від 10 жовтня 2008 р. виданою відповідачем. Зазначена довіреність оформлена належним чином, містить підписи посадових осіб відповідача та скріплена печаткою підприємства.
Відповідач оплатив одержаний товар частково у розмірі 32352,40 грн., заборгувавши позивачу 173901,06 грн.
З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 347,81 грн., три проценти річних з простроченої суми 473,01 грн.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 181 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Стаття 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Наявні матеріали справи свідчать про фактичне виникнення між сторонами цивільно-правових відносин, зокрема двосторонніх зобов’язань щодо передачі позивачем певної продукції у власність відповідача та зазначеної продукції і оплати її вартості.
Таким чином між сторонами фактично було укладено договір поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.
Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
05.08.2010р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу у семиденний строк, що підтверджується копіями описів вкладення у цінний лист та фіскальних чеків. Однак відповідач на вимогу позивача не відповів, заборгованості у встановлені строки не погасив.
В ході судового розгляду справи, відповідач фактично не заперечував проти наявності заборгованості перед позивачем, а також зазначив, що ним була надана відповідь на вимогу про сплату боргу № 350 від 11.08.2010р. в якій зазначено, що станом на 11.08.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем за рахунком-фактурою № ЦБ-261 від 23.10.2008р. становить 91301,06 грн. також відповідач просив у зв»язку із скуртним матеріальним становищем та неможливістю погасити заборгованість єдиним платежем просив позивача розстрочити борг в сумі 91301,06 грн., що підтверджується копіями описів вкладення у цінний лист та фіскальних чеків (наявні в матеріалах справи).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач до відповіді на вимогу про сплату боргу № 350 від 11.08.2010р.. було долучено копію угоди про зарахування зустрічних вимог від 30.04.2010р., згідно якої (п. 1.2.) за рахунком фактурою № ЦБ-255 від 10.10.2008р., який було виставлено позивачем відповідачу, станом на 30.04.2009р. Сторона -1 є кредитором, а Сторона -2 є боржником по виконанню грошового зобов»язання в сумі 82600 грн. отже заборгованість відповідача перед позивачем зменшилась та становить 91301,06 грн. Дана угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками підприємств.
Судова колегія дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про відсутність будь-якого рахунку № ЦБ-255 від 10.10.2008р. який виставлявся позивачем відповідачу для оплати поставленого позивачем товару. Вказаний рахунок сторонами суду також не наданий.
Надана суду копія рахунку № ЦБ-000261 від 23.10.2008р. також не підтверджує 173901,06 грн. боргу, оскільки в ньому вказана назва «Бетонна продукція» у кількості 1.000 шт. на суму 50000 грн., в той час, як відповідач згідно довіреності від 10.10.2008р. отримував бетон та розчин, який обраховувався у м3.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення 173901,06 грн. є необґрунтованими.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, на думку колегії суддів позивачем не доведено обставини, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» підлягає задоволенню, отже рішення суду першої інстанції повинно бути скасовано.
Керуючись ст. 101- 105 ГПК України, колегія, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 42/331 від 02.11.2010р. скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у позові Товариству з обмеженою відповідальністю «БКПБ «Цембуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» про стягнення 174721,88 грн. - відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БКПБ «Цембуд» (01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 1, код 35210922), а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 58, код 34294252) 873,61 грн. державного мита за розгляд справи в апеляційній інстанції.
5. Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.
6. Матеріали справи № 42/331 повернути до Господарського суду м. Києва.
7.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
Судове рішення № 13933503, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 15.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 42/331. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: