Постанова № 13933500, 16.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2011 № 47/475

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Пашкіної С.А.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - не зявився;

від відповідача - не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства"Страхова компанія "Нова"

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.11.2010

у справі № 47/475 ( )

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Київської філії "Сіті"

до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

про стягнення 11755,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2010р. у справі №47/475 позов задоволено частково. Стягнуто в порядку регресу з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" на користь Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант» в особі Київської філії “Сіті” суму понесених витрат у розмірі 8606 (вісім тисяч шістсот шість) грн. 29 коп., а також 86 (вісімдесят шість) грн. 06 коп. витрат по сплаті державного мита та 172 (сто сімдесят дві) грн. 77 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволені позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Рішення Господарського суду міста Києва грунтується на тому, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми понесених витрат в порядку регресу на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України є законними та обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню частково.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що 17.11.2010р. ВАТ „Страхова компанія „Нова” на адресу позивача направлено заяву про зарахування зустрічних вимог, згідно якої зарахування зустрічних вимог ВАТ „СК „Нова” було здійснено в односторонньому порядку в розмірі 17496,77 грн. Відповідно до вказаної заяви підставою виникнення зобовязання ВАТ „СК „Нова” перед ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” є регресна вимога ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” про відшкодування шкоди, подана внаслідок настання страхового випадку із застрахованим ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” транспортним засобом марки Тойота, д.н. НОМЕР_2. Підставою виникнення зобовязань, згідно вищезазначеної заяви, ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” перед ВАТ „СК „Нова” є регресна вимога ВАТ „СК „Нова”, подана внаслідок настання страхового випадку, який мав місце із застрахованим ВАТ „СК „Нова” транспортним засобом марки Порш та транспортним засобом Фольксваген, під управлінням особи цивільно-правову відповідальність якого застраховано ВАТ „УСК „Дженералі Гарант”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2010р. у справі №47/475 розгляд апеляційної скарги призначено на 26.01.2011р.

У звязку з неявкою в судове засідання апеляційного суду 26.01.2011р. представників сторін, розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.02.2011р.

16.02.2011р. в судове засідання апеляційного суду не зявились представники сторін.

Враховуючи те, що позивач та відповідач повідомлені належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2011р. про відкладення розгляду справи №47/475, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75, явка представників сторін в судове засідання не була визнана обовязковою, сторони не скористалися своїм правом прийняти участь у судовому засіданні, тому колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду за наявними матеріалами справи, у відсутність представників сторін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи сторін колегія суддів встановила наступне.

21.12.2007р. між ВАТ “Укртелеком” в особі філії Інформаційно-комунікаційних систем, в якості страхувальника та ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", в якості страховика, було укладено поліс добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0107831, згідно умов якого, застрахованим транспортним засобом є Toyota Lexus, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, строк дії: з 12.12.2007 по 11.12.2008.

Власником транспортного засобу марки Toyоta Lexus, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, є ВАТ “Укртелеком”.

Згідно полісу обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/2468146 від 11.12.2007р., між відповідачем ВАТ "Страхова компанія "Нова", як страховиком та ТОВ “Планета Метал Япи”, як страхувальником, було укладено договір обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 11.12.2007р. по 10.12.2008р., з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну 25200,00 грн., франшиза 510,00 грн., забезпечений транспортний засіб автомобіль марки Daewoo Lanos, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно довідки Управління ДАІ ГУМВС України в м. Києві № 10/81013 від 13.11.2008р., 07.11.2008р. на проспекті Броварському в м. Києві (станція метро Лісова) сталося ДТП (зіткнення) за участю 2-х автомобілів, зокрема: застрахованого автомобіля марки Toyota Lexus, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1 (який керував автомобілем на підставі подорожнього листа службового легкового автомобіля №6 від 07.11.2008), що належить ВАТ “Укртелеком” та автомобіля марки Daewoo Lanos, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 і який належить ТОВ “Планета Метал Япи”, внаслідок якої відбулось пошкодження автомобілів.

Відповідно до постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2008р. у справі № 3-23094/2008р., Ідаменка О.В. визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно звіту №465/11/08 від 25.11.2008р. про вартість розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного субєктом оціночної діяльності ОСОБА_3, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки Toyota Lexus, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, станом на 18.11.2008р. складає 9 116,29 грн.

Згідно страхового акту № 55272 від 09.12.2008р., пошкодження транспортного засобу марки Toyоta Lexus, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 внаслідок ДТП, яке сталося 07.11.2009р. на пр. Броварському, м. Києва за участю застрахованого автомобіля та автомобіля марки Daewoo Lanos, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 і який належить ТОВ “Планета Метал ЯПІ”, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування суму у розмірі 12 265,73 грн.

Листом за вих.№818703/6-4177 від 24.11.2008р. ВАТ “Укртелеком” звернулося до позивача з проханням перерахувати суму страхового відшкодування по полісу №19G-0107831 (по події що сталася 07.11.2008р. за участю автомобіля марки Toyоta Lexus, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2) на поточний рахунок Фізичної-особи підприємця ОСОБА_4

Відповідно до платіжного доручення позивача №14024 від 17.12.2008р., суму у розмірі 12265,73грн. було перераховано позивачем на поточний рахунок Фізичної-особи підприємця ОСОБА_4 за авторемонтні роботи автомобіля, який належить ВАТ “Укртелеком”.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд виходив з того, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат.

З таким висновком колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

За чинним законодавством України потерпілий у ДТП має право одержати майнове відшкодування, окрім особи, винної у завданні шкоди, або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України (ЦК України) та Законом України „Про страхування”(ЗУ „Про страхуваня”), або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та ЗУ „Про страхування відповідальності”.

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежений.

Як зазначалось вище відповідно до платіжного доручення позивача №14024 від 17.12.2008р., суму у розмірі 12265,73грн. перераховано позивачем на поточний рахунок Фізичної-особи підприємця ОСОБА_4, за авторемонтні роботи автомобіля, який належить ВАТ “Укртелеком”.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та Закону України „Про страхування”.

Так, відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст.27 ЗУ „Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як слідує з матеріалів справи власником автомобіля марки Daewoo Lanos, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував під час ДТП водій ОСОБА_2, належить ТОВ “Планета Метал Япи”, а тому саме ТОВ “Планета Метал Япи” зобовязане відшкодувати в порядку регресу позивачу сплачену ним страхову суму.

Закон України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, виходячи з норм якого суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права звернутися з регресними вимогами до відповідача і, відповідно, наявність в останнього зобовязання за певних умов такі вимоги задовольнити, не регулюються правовідносини учасників спору про стягнення в порядку регресу з винної особи суми страхового відшкодування, вже виплаченої страховою організацією на підставі договору страхування майна своєму страхувальнику.

Зазначений Закон не містить посилань на умови, з настанням яких у страховика, що застрахував відповідальність, виникає зобовязання відшкодовувати в порядку регресу страховій організації, що застрахувала майно, її витрати на виплату страхового відшкодування потерпілій застрахованій особі.

Отже, судом першої інстанції безпідставно застосовано до правовідносин сторін у спорі, що є предметом розгляду у цій справі, правові норми ЗУ „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, і помилково з огляду на норми цього Закону визначено відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Нова" особою, за рахунок якої мають бути задоволені регресні вимоги позивача.

Згідно ч. 1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявності достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача, тобто саме на суд покладено обовязок на підставі правових норм та наявних у справі документальних доказів встановити наявність чи відсутність вини особи і визначити обсяги відповідальності такої особи.

За обставин, що склалися, з урахуванням того, що відповідач не є особою, до якої можуть бути предявлені регресні вимоги позивача, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, в позові відмовляється.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2010р. у справі № 47/475 скасувати.

3. В позові відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Київської філії "Сіті" (01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 35 р/р 26509014035172 в філії ВАТ „Укрексімбанк” м. Києва, МФО 380333, ЄДРПОУ 24580961) на користь Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" ( 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11 код ЄДРПОУ 31241449) 51,00 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №47/475 повернути до Господарського суду міста Києва

Головуючий суддя

Судді

21.02.11 (відправлено)