Ухвала суду № 139334686, 31.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 серпня 2026 рокуСправа №160/20541/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 адвоката Куценка Валерія Анатолійовича, подану в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №160/20541/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/20541/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у непроведенні перерахунку пенсійного забезпечення ОСОБА_1 на підставі заяви про перерахунок пенсійного забезпечення з 04.11.2019 та інших доплат та індексацій, передбачених законодавством держави Україна із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати за період 01.01.1988 по 31.12.1992, який складає 0,88152 згідно вимог ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та провести перерахунок пенсійного забезпечення ОСОБА_1 з 04.11.2019 та інших доплат та індексацій, передбачених законодавством держави Україна із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати за період 01.01.1988 по 31.12.1992, який складає 0,88152 згідно вимог статті 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі №160/20541/24, яке набрало законної сили 25.03.2026, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку призначеної з 04.11.2019 пенсії згідно із заявою від 13.02.2024.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2024 про проведення перерахунку пенсії призначеної з 04.11.2019.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

26.03.2026 Дніпропетровським окружним адміністративним судом видані виконавчі листи у справі №160/20541/24.

22.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Куценка Валерія Анатолійовича, подана в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій просить:

- визнати протиправним, незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України №047050007252 від 16.07.2026 про відмову в перерахунку пенсії згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/20541/24;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/20541/24, а саме повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсійного забезпечення від 13.02.2024 на підставі довідок про заробітну плату з 1988 по 1992 рік на підставі вимог статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі №160/20541/24 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.04.2025 відповідачем було повторно розглянуто заяву ОСОБА_2 від 13.02.2024 про проведення перерахунку пенсії, призначеної з 04.11.2019. 23.04.2025 Відділом перерахунку пенсій №5 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат соціальних послуг, житлових субсидій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Після повторного розгляду прийнято рішення №04705007252 про відмову в проведенні перерахунку пенсії згідно рішення суду на тих самих підставах, що і при першому розгляді заяви.

Зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 №160/14828/25 задоволено позов ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії №047050007252 від 23.04.2025 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсійного забезпечення від 13.02.2024 року на підставі довідок про заробітну плату з 1988 по 1992 рік на підставі вимог ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2026 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 №160/14828/25 скасовано, провадження у справі закрито, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржуване рішення прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі №160/20541/24 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.04.2025, яким вже надано оцінку діям ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо повторного розгляду заяву про перерахунок пенсійного забезпечення від 13.02.2024 на підставі довідок про заробітну плату з 1988 по 1992 рік на підставі вимог статті 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та такі вимоги в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Також зазначає, що у зв`язку з невиконанням відповідачем судового рішення позивачем ініційовано примусове виконання рішення, внаслідок чого відкрито виконавче провадження №80691072. 21.07.2026 позивачем отримано повідомлення про те, що у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду у справі №160/20541/24 відповідачем скасовано рішення №047050007252 від 23.04.2025 про відмову у проведенні перерахунку пенсії та прийнято нове рішення про відмову №047050007252 від 16.07.2026.

Вказує, що на теперішній час невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі №160/20541/24 про проведення перерахунку пенсії на підставі наданих довідок про заробітну плату призводить до суттєвого неотримання грошових коштів. Зі змісту рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047050007252 від 23.04.2025 слідує, що воно прийнято на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі №160/20541/24 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.04.2025, якими вже надано оцінку діям Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

Відповідно до ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Суд зазначає, що справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, у зв`язку з чим відсутні підстави для призначення та розгляду заявленого питання у судовому засіданні.

Вирішуючи подану позивачем в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяву по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.

За правилами ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Наведена норма кореспондується із положеннями ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України у рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 (справа №1-26/2012) зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №1-7/2013 Конституційний Суд України у рішенні №5-рп/2013 від 26.06.2013 звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Таким чином, з моменту набрання законної сили судовим рішенням виникає безумовний обов`язок його виконання.

Відповідно до положень ч.ч. 4, 5 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 373 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно положень ч.ч. 1-6 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Судом встановлено, що предметом розгляду справи №160/20541/24 була незгода з бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у непроведенні перерахунку пенсійного забезпечення ОСОБА_1 на підставі заяви про перерахунок пенсійного забезпечення з 04.11.2019 та інших доплат та індексацій, передбачених законодавством держави Україна із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати за період 01.01.1988 по 31.12.1992, який складає 0,88152 згідно вимог статті 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та провести перерахунок пенсійного забезпечення ОСОБА_1 з 04.11.2019 та інших доплат та індексацій, передбачених законодавством держави Україна із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати за період 01.01.1988 по 31.12.1992, який складає 0,88152 згідно вимог статті 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач 13.02.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку пенсійного забезпечення, яка відповідачем розглянута в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян», у відповідь на заяву Головним управлінням наданий лист від 11.03.2024 №14733-7845/К-01/8-0400/24, яким повідомлено, що пенсію обчислено відповідно до норм чинного законодавства.

Суд зазначив, що лист Головного управління від 11.03.2024 року №14733-7845/К-01/8-0400/24 не є рішенням, прийнятим по суті розгляду заяви позивача, у зв`язку з чим вважав за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку призначеної з 04.11.2019 пенсії ОСОБА_1 згідно із заявою від 13.02.2024 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2024 про проведення перерахунку пенсії, призначеної з 04.11.2019.

Таким чином, суд наголошує, що під час розгляду цієї справи судом не досліджувалось питання та не надавалась оцінка причинам відмови у проведенні перерахунку призначеної позивачеві пенсії на підставі довідок про заробітну плату з 1988 по 1992 рік, позаяк рішення про відмову відповідачем прийнято не було, що і стало підставою для висновку про зобов`язання повторного розгляду поданої позивачем 13.02.2024 заяви.

З матеріалів справи видно, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі №160/20541/24 Головним управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 13.02.2024 про проведення перерахунку пенсії призначеної з 04.11.2019, тобто рішення суду у цій справі виконано у повному обсязі.

Так, 16.07.2026 за наслідками розгляду цієї заяви Відділом перерахунків пенсій №5 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення №047050007252 про відмову в проведенні перерахунку пенсії згідно рішення суду, згідно якого відділом повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 13.02.2024.

Позивач з таким рішенням не погоджується, однак, як зазначено вище, судом не надавалась оцінка застосуванню відповідного індивідуального коефіцієнту заробітної плати за вказаний період, у задоволенні цих позовних вимог відмовлено, що виключає можливість розгляду судом заявлених позивачем в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України вимог про скасування рішення, прийнятого за наслідками розгляду такої заяви.

За змістом висновків Верховного Суду у постанові від 30.04.2026 у справі №340/7985/25 застосування механізмів судового контролю, передбачених положеннями ст. ст. 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, може вважатися обґрунтованим у ситуації, коли триває чи оскаржується сам процес виконання тієї дії, яку приписано у рішенні. У випадку ж, якщо після формального виконання судового рішення, виникає окрема дія, яка є іншим об`єктом спірних відносин, то така має розглядатися в самостійному позові. Ототожнення такого позову з повторним зобов`язанням виконати попереднє судове рішення спотворює зміст вимог позивача та позбавляє ефективного способу захисту порушеного права.

Таким чином, позивачем заявлені нові вимоги, щодо яких спір у цій справі не розглядався, що унеможливлює застосування процедури судового контролю за виконанням судового рішення у заявлений позивачем спосіб.

За наведеного правового регулювання та обставин справи суд не бачить підстав для задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, у справі №160/20541/25.

Керуючись ст. ст. 14, 370, 372, 383 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Куценка Валерія Анатолійовича, подану в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №160/20541/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський