Ухвала суду № 139334509, 31.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 серпня 2026 рокуСправа №160/23953/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Букіної Л.Є., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву про зміну способу і порядку виконання рішення від 08.11.2024 року у справі №160/23953/24, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 року у справі №160/23953/24, яке набрало законної сили, позовні вимоги позивача задоволені.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про зміну способу і порядку виконання від 08.11.2024 року у справі №160/23953/24 із зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення на стягнення з останнього коштів внаслідок проведеного перерахунку.

Заява обгрунтована тим, що зобов`язальне рішення суду, яке ухвалено на користь позивача, залишається не виконаним, що свідчить про неефективність визначено рішенням суду способу захисту порушеного права.

Від відповідача надійшли пояснення, в яких останній зазначив, що фактично неможливість рішення суду, в частині виплати грошового забезпечення, пов`язана з відсутністю бюджетного фінансування.

Розглядаючи подану заяву суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 3 статті 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Таким чином, аналіз наведених норми дає підстави вважати, що суд може змінити спосіб і порядок виконання рішення лише за наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.

Самостійною підставою для зміни способу виконання судового рішення є невиконання суб`єктом владних повноважень протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням судового рішення у справах, які прямо передбачені ч.3 ст.378 КАС України.

Ця справа, предметом спору в якій є право позивача на суддівську винагороду, не відноситься до категорії справ, визначених ч.3 ст.378 КАС України, оскільки суддівська винагорода не соціальною виплатою.

Таким чином, сам факт невиконання відповідачем у повному обсязі рішення суду протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням судового рішення, не є безумовною підставою для зміни способу та порядку виконання рішення суду.

У спірному випадку встановлено, що фактично неможливість рішення суду, в частині виплати суддівської винагороди, пов`язана з відсутністю бюджетного фінансування відповідача.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду залежить від бюджетного фінансування, то його виконання можливо і у такий спосіб, як зобов`язання виплатити позивачеві суддівську винагороду (здійснити виплату донарахованої суддівської винагороди), хоча за певних умов (належне фінансування). Зміна способу і порядку виконання судового рішення, у такому випадку, не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування Державою витрат по виплаті суддівської винагороди позивачу. І від того, що зміниться спосіб виконання із зобов`язання на стягнення, у відповідача (боржника) автоматично не з`являться кошти для фактичного виконання рішення суду.

З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною яка ускладнює виконання рішення суду є неналежне фінансування витрат по виплаті сум суддівської винагороди, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду за заявою позивача.

При цьому суд враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати перерахованої суддівської винагороди не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади (місцевого самоврядування) не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. В той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення При цьому, суд враховує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання перерахованої суми суддівської винагороди, які фактично можуть бути виплачені за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Аналогічна правова позиція викладена Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 12.03.2026 року у справі №340/1109/23.

З сукупності підстав викладеного, у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення від 08.11.2024 року у справі №160/23953/24 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 08.11.2024 року у справі №160/23953/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя Л.Є. Букіна