Рішення № 139334190, 31.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокуСправа №160/754/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: 13 січня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» (далі - позивач, Товариство) до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, Східне МУ ДПС), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 18.12.2025 №913/32-00-04-01-02-01-05393139 форми «В4».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта перевірки від 27.11.2025 №920/32-00-04-01-02-01-05393139, висновки якого щодо взаємовідносин позивача з контрагентом-постачальником ТОВ «КФ «Еверест» позивач вважає необґрунтованими та недоведеними. Позивач посилається на те, що на підтвердження реальності господарських операцій з цим контрагентом ним надано повний пакет первинних документів (рахунки на оплату, видаткові накладні, експрес-накладні перевізника, прибуткові ордери, платіжні інструкції, а також зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні), які підтверджують факт поставки, оплати, отримання та оприбуткування товару. Крім того, позивач зазначає, що до укладення правочинів перевірив реєстраційні дані контрагента, а тому діяв з належною обачністю. Позивач також наголошує, що доводи відповідача стосуються виключно обставин діяльності контрагента (наявність у нього трудових і матеріальних ресурсів, простежуваність походження товару за даними Єдиного реєстру податкових накладних контрагента), а не обставин, які прямо спростовують факт поставки товару позивачу, а тому, на його переконання, не можуть бути покладені в основу висновку про нереальність господарських операцій.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

30 січня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову. Зазначає, що за результатами перевірки встановлено нездійснення контрагентом позивача ТОВ «КФ «Еверест» придбання сировини, необхідної для виробництва товару (конектори PM211210E, John Guest). Також, за даними Єдиного реєстру податкових накладних протягом 2025 року ТОВ «КФ «Еверест» здійснює придбання інших товарів (терморегулюючі вентилі, ущільнення, клапани, фітинги із пластмаси, напівмуфти тощо), оренда основних засобів чи обладнання в нього відсутня; при дослідженні товарних потоків контрагента за ЄРПН за 2023-2025 роки придбання ним товару (джойстиків LM4A, 5 позицій, без блокування, BACO, та конекторів PM211210E, John Guest), який у подальшому нібито реалізовано на адресу позивача, не встановлено; контрагент не забезпечений достатніми трудовими ресурсами (за податковим розрахунком за вересень 2025 року здійснювались лише виплати поворотної фінансової допомоги та дивідендів); за даними баз ДПС контрагент не є імпортером зазначеного товару. На цій підставі відповідач доводить відсутність у контрагента можливості поставити спірний товар, а відтак вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним, обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

04 лютого 2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та додатково зазначив, що зміни в структурі активів, зобов`язань та власному капіталі позивача внаслідок спірних операцій відбулися, що підтверджується наданими доказами. Натомість, доводи відповідача стосуються обставин діяльності контрагента, а податкова інформація, покладена в основу акта перевірки, безпосередньо позивача не стосується. Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження того, що контрагент не мав можливості залучити до виконання зобов`язань третіх осіб або придбати товар у постачальників, які не є платниками податку на додану вартість. Вказує, що висновки контролюючого органу не можуть ґрунтуватися виключно на даних інформаційних автоматизованих систем, і що зміст даних ЄРПН, на які посилається відповідач, у матеріалах перевірки не розкрито, а тому його достовірність неможливо перевірити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» (Ідентифікаційний код: 05393139, місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська область, Самарівський район, м. Самар, вул. Гідності, буд. 115) зареєстроване 25.04.1996.

Основним видом економічної діяльності є: 24.20 Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі; інші: 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 85.32 Професійно-технічна освіта; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

07 листопада 2025 року Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків видало наказ №249-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки АТ «Інтерпайп НМТЗ», яким на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), з урахуванням Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX (зі змінами), вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку Акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» за фактичною адресою: вул. Гідності, буд. 115, м. Самар, Дніпропетровська область, з 11 листопада 2025 року тривалістю 10 робочих днів, за період діяльності з 01.09.2025 до 30.09.2025, з метою законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за вересень 2025 року.

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків складено акт від 27.11.2025 №920/32-00-04-01-02-01-05393139 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод», яким установлено порушення абз. «а» п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 з урахуванням норм п.44.1 ст.44, ст.201 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою), що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за вересень 2025 року на суму 9 098,00 грн, що, в свою чергу, призвело до порушення п.200.1, абз. «в» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2025 року, на суму 9 098,00 грн.

У зв`язку з вищенаведеним Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2025 №913/32-00-04-01-02-01-05393139 форми «В4» за порушення абз. «а» п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 з урахуванням норм п.44.1 ст.44, п.200.1, абз. «в» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У спорах про реальність господарських операцій, з якими пов`язане формування платником податку кредиту з податку на додану вартість, цей обов`язок має двоступеневий характер: спочатку позивач повинен надати первинні документи, що підтверджують факт господарської операції, після чого тягар спростування добросовісності цих документів і доведення сукупністю переконливих доказів необґрунтованості податкової вигоди покладається на контролюючий орган.

За змістом пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 44 ПК України встановлено вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 ПК України).

За змістом пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг. Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Відповідно до статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати обов`язкові реквізити, передбачені цією статтею.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «КФ «Еверест» судом встановлено таке.

Відповідно до додатка №8 до акта перевірки від 27.11.2025 №920/32-00-04-01-02-01-05393139 «Результати перевірки з питання достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час декларування фінансово-господарських взаємовідносин АТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» з ТОВ «КФ «Еверест», податковим органом установлено, що ТОВ «КФ «Еверест» не здійснює придбання необхідної сировини для виробництва конекторів PM211210E, John Guest. Згідно з ЄРПН протягом 2025 року ТОВ «КФ «Еверест» здійснює придбання інших товарів/послуг: терморегулюючі вентилі, ущільнення, клапани, фітинги із пластмаси, напівмуфти та інше. Відповідно до даних ЄРПН у ТОВ «КФ «Еверест» відсутня оренда основних засобів чи обладнання.

При дослідженні податковим органом товарних потоків ТОВ «КФ «Еверест» за ЄРПН, у цілому за 2023-2025 роки, придбання товару (джойстиків LM4A, 5 позицій, без блокування, BACO, та конекторів PM211210E, John Guest), який у подальшому по ланцюгу постачання нібито реалізовано на адресу позивача, не встановлено.

Крім того, податковим органом зазначено, що ТОВ «КФ «Еверест» не забезпечено достатніми трудовими ресурсами згідно з податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за вересень 2025 року. Враховуючи викладене, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «КФ «Еверест» не мало можливості (не встановлено джерела походження сировини для виготовлення, недостатня забезпеченість трудовими ресурсами) для самостійного виробництва конекторів PM211210E, John Guest, а за даними баз ДПС не є імпортером джойстиків LM4A, 5 позицій, без блокування, BACO.

Водночас, позивач на підтвердження здійснюваних господарських операцій з ТОВ «КФ «Еверест» надав таку первинну документацію: рахунок на оплату №2528 від 16.07.2025 на товар тумблер APEM 5639A (5 шт.) та тумблер APEM 5236WADB (5 шт.), видаткову накладну №2528 від 19.08.2025, експрес-накладну №20451230069194, яка підтверджує факт доставки товару, та прибутковий ордер №675 від 21.08.2025, який підтверджує факт отримання товару; рахунок на оплату №2531 від 22.08.2025 на товар конектор John Guest (30 шт.), видаткову накладну №2531 від 18.09.2025, експрес-накладну №20451251383534, яка підтверджує факт доставки товару, та прибутковий ордер №761 від 19.09.2025, який підтверджує факт отримання товару; рахунок на оплату №2529 від 11.08.2025 на товар джойстик, 5 позицій, без блокування, BACO (2 шт.), видаткову накладну №2529 від 24.09.2025, експрес-накладну №20451255873323, яка підтверджує факт доставки товару, та прибутковий ордер №792 від 26.09.2025, який підтверджує факт отримання товару; платіжні інструкції №1258 від 25.07.2025, №1440 від 19.08.2025, №1528 від 28.08.2025, №1612 від 10.09.2025, №1670 від 24.09.2025; податкові накладні від 25.07.2025 №21, від 19.08.2025 №22, від 28.08.2025 №24, від 10.09.2025 №26, від 24.09.2025 №27.

Відповідачу як під час перевірки, так і в запереченнях надавались первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій з постачальниками, покупцями та перевізниками, за якими є можливість установити фактичний рух активів за результатами господарських операцій.

Суд також ураховує, що до укладення правочинів з ТОВ «КФ «Еверест» позивачем перевірено реєстраційні дані контрагента, а саме: відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статут товариства, свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, протокол загальних зборів учасників, відомості про структуру власності та фінансову звітність контрагента.

Наведене свідчить про те, що позивач діяв з належною обачністю при виборі контрагента станом на момент укладення правочинів.

Суд ураховує також, що запит відповідача про проведення зустрічної звірки контрагента, надісланий до Головного управління ДПС у м. Києві 12.11.2025, на дату складення акта перевірки (27.11.2025) залишився без відповіді.

Відтак, висновки акта перевірки щодо контрагента ґрунтуються виключно на даних інформаційних систем контролюючого органу, зміст яких у матеріалах перевірки не розкрито (не наведено відповідних витягів чи роздруківок), що не дає змоги перевірити їх достовірність. Доводи відповідача не підкріплені доказами, оскільки відповідь на зустрічну звірку не отримана, зміст даних ЄРПН не розкрито.

У постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №810/2202/16 сформовано правовий висновок, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних убачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат чи податкового кредиту, а тому такий платник не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність контрагента в ланцюгу поставок за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність цього платника щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Нормативно закріплено підхід належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності платника податків при здійсненні господарських операцій та їх наслідків.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також доктринально закріплений у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Рішенням ЄСПЛ у справі «Інтерсплав проти України» від 09.01.2007 визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань. Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх допустився, а не до іншої особи.

Норми податкового законодавства також не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків - контрагента як самостійний і достатній критерій для позбавлення покупця права на податкову вигоду. Саме по собі невиконання контрагентом своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента. Лише сукупність обставин може свідчити на користь висновку про реальність або неможливість фактичного проведення господарських операцій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 (провадження №11-200апп21) підтвердила сформовану Верховним Судом правову позицію, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій, і що лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання сама по собі не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 11.08.2025 у справі №160/20154/23 суд відхиляє, оскільки, на відміну від обставин зазначеної справи, у цій справі судом досліджено не лише формальну наявність первинних документів, а й сукупність обставин щодо кожної зі спірних поставок - оплату, перевезення, оприбуткування товару, а також обачність позивача при виборі контрагента. Крім того, висновки відповідача про ресурсну неспроможність контрагента ґрунтуються виключно на даних інформаційних систем, зміст яких не розкрито і не підтверджено відповіддю на запит про зустрічну звірку, а отже не досягають того рівня доведеності, якого вимагає наведена постанова.

Ураховуючи наведене, суд вважає доводи відповідача про непідтвердженість господарських відносин позивача з ТОВ «КФ «Еверест» та про непідтвердженість придбання спірного товару безпідставними, оскільки позивачем надано повний пакет первинних документів, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства, які підтверджують реальність спірних господарських операцій.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 18.12.2025 №913/32-00-04-01-02-01-05393139 прийнято відповідачем необґрунтовано, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом статті 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 328,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» (Ідентифікаційний код: 05393139, місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Гідності, буд. 115) до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (Ідентифікаційний код: 43968079, місцезнаходження: 49031, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 57) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків №913/32-00-04-01-02-01-05393139 від 18.12.2025 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2025 року у розмірі 9 098 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (Ідентифікаційний код: 43968079, місцезнаходження: 49031, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 57) на користь Акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» (Ідентифікаційний код: 05393139, місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Гідності, буд. 115) судовий збір у розмірі 3 328, 00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон