Рішення № 139334062, 28.08.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/16644/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач) про:

визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 07.10.2025 № 033050012650 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії по віку відповідно до Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування протиправними;

зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області призначити та виплачувати пенсію по віку відповідно до Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 30.10.2025, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 20.11.1986 по 25.12.2001; з 19.02.2003 по 31.10.2003; з 22.11.2004 по 18.02.2005 та з 02.05.2006 по 03.08.2006 та навчання з 26.10.1983 по 03.02.1984.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 30.09.2025 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області з письмовою заявою про призначення пенсії за віком, надавши необхідні документи.

Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 07.10.2025 № 033050012650 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки.

Зокрема, відповідачем до страхового стажу позивача не було зараховано: період навчання з 26.10.1983 по 03.02.1984 (згідно свідоцтва №099276 від 03.02.1984, оскільки наявне виправлення дати закінчення навчання та згідно свідоцтва №838739 від 02.02.1984, оскільки відсутня інформація про присвоєння кваліфікації); період роботи згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 10.03.1987: з 20.11.1986 по 25.12.2001; період отримання допомоги по безробіттю з 19.02.2003 по 31.10.2003, з 22.11.2004 по 18.02.2005, з 02.05.2006 по 03.08.2006, оскільки трудова книжка заповнена з порушенням вимог чинного законодавства, а саме Інструкції №58 (на титульній сторінці трудової книжки запис про дату народження позивача проведено неналежним чином, а саме іншим чорнилом та почерком).

Позивач не погоджується з рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії за віком, вважає його протиправним та таким, що порушує його конституційне право на соціальний захист.

Вказує на те, що відповідно до статті 48 КЗпП України та статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення, основним документом про трудову діяльність працівника та таким, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Вважає, що відповідач до страхового стажу безпідставно не враховує періоди його трудової діяльності, навчання та періоди отримання допомоги по безробіттю, що підтверджуються записами трудової книжки, які містять усі необхідні відомості щодо прийому, переведень та звільнення позивача з роботи, відбитки печаток підприємств, номери наказів, а тому є достатніми для зарахування їх до страхового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за віком.

Вважає, що такий недолік заповнення трудової книжки, як внесення запису про дату народження позивача неналежним чином, а саме іншим чорнилом та почерком, при дотриманні усіх інших вимог щодо порядку оформлення записів, що містять відомості про роботу, не є достатньою підставою для не зарахування періодів зазначених у трудовій книжці до страхового стажу, адже визначальним є підтвердження факту зайнятості особи та виконання роботи на підприємстві.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його права на призначення пенсії за віком на загальних підставах.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін (а.с.21).

У поданому до суду через систему Електронний суд відзиві на позовну заяву від 29.01.2025 (а.с.24-27) представник відповідача позовних вимог не визнала та вказала, що статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу у період з 01.01.2025 по 31.12.2025 - не менше 32 років. Наявність необхідного страхового стажу визначається на дату досягнення відповідного віку.

ОСОБА_1 30.09.2025 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області з письмовою заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

ГУ ПФУ в Запорізькій області, розглянувши заяву позивача та додані до неї документи, прийняло рішення від 07.10.2025 № 033050012650 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Розглянувши заяву позивача з доданими до неї документами встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 25 років 07 місяців 17 днів (при необхідних не менше 32 років у 2025 році).

До страхового стажу позивача не враховано: період навчання 26.10.1983 по 03.02.1984, оскільки відсутня інформація про присвоєння кваліфікації позивачу, що є порушенням Порядку №637; періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 10.03.1987: з 20.11.1986 по 25.12.2001; з 19.02.2003 по 31.10.2003; з 22.11.2004 по 18.02.2005 та з 02.05.2006 по 03.08.2006, оскільки трудова книжка заповнена з порушенням вимог чинного законодавства, а саме Інструкції №58 (на титульній сторінці трудової книжки наявне дописання дати народження позивача (іншим чорнилом та почерком), яке не завірене неналежним чином).

У зв`язку з невиконанням однієї із умов призначення пенсії, передбаченої статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а саме наявність у 2025 році не менше 32 років страхового стажу, ОСОБА_1 не має права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З наведених підстав просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), 30.09.2025, досягнувши 59 років 11 місяців 01 день, звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, до якої додав: свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 06.11.1965; свідоцтво про навчання № НОМЕР_3 від 03.02.1984; трудову книжку колгоспника НОМЕР_1 від 10.03.1987; архівні довідки КУ «Об`єднаний трудовий архів» Турійської селищної ради від 24.09.2025 №168/01-16 та від 24.09.2025 №169/01-16; довідку про присвоєння ідентифікаційного коду; копію паспорта; та інші документи (а.с.6, 10-15,17-17 зворот).

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Запорізькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.09.2025.

Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 07.10.2025 № 033050012650 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки.

У рішенні зазначено, що вік заявника 59 років 11 місяців 01 день, страховий стаж ОСОБА_1 складає 25 років 07 місяців 17 днів.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу позивача не зараховано:

період навчання 26.10.1983 по 03.02.1984 (згідно свідоцтва №099276 від 03.02.1984, оскільки наявне виправлення дати закінчення навчання та згідно свідоцтва №838739 від 02.02.1984, оскільки відсутня інформація про присвоєння кваліфікації);

періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 10.03.1987, оскільки трудова книжка заповнена з порушенням вимог чинного законодавства, а саме Інструкції №58 (на титульній сторінці трудової книжки наявне дописання дати народження позивача, яке не завірене неналежним чином) (а.с.7).

Не погоджуючись з рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області, позивач звернувся за захистом своїх прав з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Як визначено частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Аналогічне визначення поняття "страховий стаж" міститься у статті 1 вказаного Закону, а саме: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше.

З вищезазначеного слідує, що для зарахування періоду роботи до страхового стажу необхідною та обов`язковою умовою є сплата страхових внесків за вказаний період.

Наведене кореспондується з положеннями частини 2 статті 24 Закону №1058-ІV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Статтею 44 Закону №1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі Порядок №22-1).

Згідно із підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

За приписами пунктів 4.1, 4.7 Порядку №22-1 заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Згідно із пунктами 1 та 2 Порядку №637 (з наступними змінами та доповненнями) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно із пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ПФУ в Запорізькій області під час розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком не взято до уваги відомості трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 10.03.1987, внаслідок чого до страхового стажу позивача не зараховано всіх періодів роботи згідно записів в даній трудовій книжці.

Такі дії , ГУ ПФУ в Запорізькій області обгрунтовані тим, що трудова книжка позивача заповнена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993, а саме: на титульній сторінці трудової книжки наявне дописання дати народження позивача, яке не завірене неналежним чином.

Судом на підставі запису на титульній сторінці трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 10.03.1987 встановлено, що трудова книжка була видана на ім`я « ОСОБА_1 » (а.с.12-15)

На титульній сторінці трудової книжки в графі дата народження внесено запис - ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відповідає даті народження, вказаній у паспорті громадянина України Серії НОМЕР_4 від 23.12.1998, виданому на ім`я « ОСОБА_1 » - 29.10.1965 (а.с.6)

Вищенаведене підтверджує, що внесений запис на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_1 від 10.03.1987 про дату народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 є вірним, та не викликає сумнівів щодо належності трудової книжки позивачу. Досліджені судом докази надають можливість ідентифікувати особу щодо якої складена вказана трудова книжка.

Такий недолік заповнення трудової книжки, як дописання дати народження позивача, яке не завірене неналежним чином, та, як зазначає представник відповідача у відзиві на позов заповнене іншим чорнилом та почерком, при дотриманні усіх інших вимог щодо порядку оформлення записів, що містять відомості про роботу, не є достатньою підставою для не взяття до уваги відомостей трудової книжки та не дослідження періодів роботи згідно записів у даній трудовій книжці при розрахунку страхового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії по віку.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про трудові книжки працівників від 27.04.1993 №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. Тому, порушення роботодавцем порядку заповнення трудової книжки не може бути підставою для позбавлення особи права на належну пенсію.

Так, Верховний суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та від 04.09.2018 у справі №423/1881/17 сформував правовий висновок, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Наявність сумнівів у відповідача, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нетрудового стажу. Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06.03.2018, справа №127/9055/17.

Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання призначення пенсії за віком. Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 29.03.2019 у справі №548/2056/16-а, від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, від 21.02.2018 у справі №687/975/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не взято до уваги відомості трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 10.03.1987 при розрахунку страхового стажу позивача, яка відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

З оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 07.10.2025 №033050012650 вбачається, що при обрахунку страхового стажу позивача до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10.03.1987. Однак, як вбачається з вказаного рішення, відповідачем до страхового стажу позивача зараховано 25 років 07 місяців 17 днів на підставі інших поданих документів.

Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 10.03.1987, позивач у періоди з 19.02.2003 по 31.10.2003, з 22.11.2004 по 18.02.2005, з 02.05.2006 по 03.08.2006 перебував на обліку в Турійському районному центрі зайнятості та отримував матеріальну допомогу по безробіттю.

У трудовій книжці ОСОБА_1 усі записи про призначення допомоги по безробіттю та про припинення виплат допомоги по безробіттю внесені відповідно до норм чинного законодавства, засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою органу.

З листа Волинського обласного центру зайнятості (Турійський відділ) №3983/18.9/25 від 06.10.2025 вбачається, що ОСОБА_1 розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до п.п. 4, 5 ст. 31 Закону України «Про зайнятість населення» з 19.02.2003 (наказ від 19.02.2003, НТ0030219). Припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно пп."10" п.1 ст.31 Закону України «Про зайнятість населення» з 31.10.2003 (наказ від 10.11.2003, НТ031110). Знято з обліку з 01.11.2003 (наказ від 10.11.2003, НТ031110),

Розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до п.п. 4, 5 ст.31 Закону України «Про зайнятість населення» з 22.11.2004 (наказ від 22.11.2004, НТ041122). Припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно пп. "10" п.1 ст.3.1 Закону України «Про зайнятість населення» з 18.02.2005 (наказ від 18.02.2005, НТ050218). Знято з обліку з 18.02.2005 (наказ від 18.02.2005, НТ050218).

Розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до п.п. 4, 5 ст.31 Закону України «Про зайнятість населення» з 02.05.2006 (наказ від 03.05.2006, HT060503). Припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно пп." 1" п.1 ст.31 Закону України «Про зайнятість населення» з 03.08.2006 (наказ від 03.08.2006, НТ060803). Знято з обліку з 03.08.2006 (наказ від 03.08.2006, НТ060803).

Таким чином, записами у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 10.03.1987 та листом Волинського обласного центру зайнятості (Турійський відділ) №3983/18.9/25 від 06.10.2025 про надання інформації підтверджено факт отримання позивачем допомоги по безробіттю з 19.02.2003 по 31.10.2003, з 22.11.2004 по 18.02.2005, з 02.05.2006 по 03.08.2006.

Разом з тим, періоди отримання допомоги по безробіттю з 19.02.2003 по 31.10.2003, з 22.11.2004 по 18.02.2005, з 02.05.2006 по 03.08.2006, не враховані відповідачем до стажу роботи позивача, що підтверджується також Формою РС-право, наданою пенсійним органом (а.с.8), з тих підстав, що на титульній сторінці трудової книжки наявне дописання дати народження позивача, яке не завірене неналежним чином.

Оскільки судом встановлено, що відповідачем протиправно не взято до уваги відомості трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 10.03.1987 при розрахунку страхового стажу позивача, то періоди отримання позивачем допомоги по безробіттю з 19.02.2003 по 31.10.2003, з 22.11.2004 по 18.02.2005, з 02.05.2006 по 03.08.2006 підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.

У спірному рішенні відповідачем також не враховано до страхового стажу період роботи позивача згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 10.03.1987 у колгоспі ім. Пархоменка Турійського району Волинської області з 20.11.1986 по 25.12.2001, з тих підстав, що на титульній сторінці трудової книжки наявне дописання дати народження позивача, яке не завірене неналежним чином.

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як слідує з трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 10.03.1987, позивач, зокрема, з 20.11.1986 прийнятий в члени колгоспу ім. Пархоменка Турійського району Волинської області (який було реорганізовано в СПП «Надія») та 25.12.2001 звільнений за власним бажанням (а.с.12-12 зворот).

У трудовій книжці НОМЕР_1 від 10.03.1987 усі записи внесені відповідно до норм чинного законодавства, засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою роботодавця.

Розділ трудової книжки позивача трудова участь у громадському господарстві містить записи стосовно трудової участі в громадському господарстві, зокрема, про виконання річних мінімумів трудової участі з 1986 по 2001 роки.

Так, на сторінках 18-20 трудової книжки є такі записи:

1986 рік, прийнятий колгоспом трудовим мінімум - 280, виконання річного мінімуму - 37, причини невиконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві - проставлена відмітка з посиланням на протокол №1 від 27.01.1987, зараховано; 1987 рік/280/302, зараховано; 1988 рік/280/291, зараховано; 1989 рік/280/319, зараховано; 1990 рік/280/319, зараховано; 1991 рік/280/337, зараховано; 1992 рік/280/340, зараховано; 1993 рік/260/343, зараховано; 1994 рік/260/322, зараховано; 1995 рік/260/317, зараховано; 1996 рік/240/266, зараховано; 1997 рік/240/309, зараховано; 1998 рік/240/355, зараховано;1999 рік/240/297, зараховано; 2000 рік/240/149, зараховано; 2000 рік/200/134, зараховано; 2001 рік/200/785, зараховано

Дані записи засвідчені підписом відповідальної особи та скріплені печаткою.

Із вказаних записів вбачається, що у вказаний період ОСОБА_1 було вироблення мінімуму трудоднів для зарахування спірного періоду з 20.11.1986 по 25.12.2001до страхового стажу як повний рік.

При цьому, матеріали справи не містять доказів про відрахування позивача із членів колгоспу у ці роки та те, що він працював в іншому місці.

Суд зауважує, що норми статті 56 №1788-XII визначали, що періоди роботи у колгоспі після 1965 року по фактично відпрацьованому зараховуються до страхового стажу лише за умови невиконання встановленого мінімуму без поважних причин, чого в даному випадку немає.

Зважаючи на норми вказаної статті та наявні записи у трудовій книжці позивача спірний період повинен бути зарахований не за фактично відпрацьований час, а як за повні роки.

Також відомості щодо періоду роботи позивача в колгоспі ім. Пархоменка Турійського району Волинської області та кількості відпрацьованих людиноднів за 1994-2000 роки підтверджується архівною довідкою від 24.09.2025 №168/01-16, виданою КУ «Об`єднаний трудовий архів» Турійської селищної ради (а.с.17).

Однак, відповідач не прийняв до уваги записи, які містяться у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 10.03.1987 при розрахунку його страхового стажу, та не зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 20.11.1986 по 25.12.2001.

Оскільки судом встановлено, що відповідачем протиправно не взято до уваги відомості трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 10.03.1987 при розрахунку страхового стажу позивача, то періоди його роботи з 20.11.1986 по 25.12.2001 в колгоспі ім. Пархоменка Турійського району Волинської області підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.

Окрім того, як вбачається зі спірного рішення, до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період навчання з 26.10.1983 по 03.02.1984 у Ковельській техшколі ДТСААФ. Відмова ГУ ПФУ в Запорізькій області у зарахуванні до страхового стажу даного періоду навчання мотивована тим, що у свідоцтві №099276 від 03.02.1984 наявне виправлення дати закінчення навчання.

Навчання позивача у Ковельській техшколі ДТСААФ. підтверджується свідоцтвом №099276 від 03.02.1984, у якому зазначено, що позивач з 26.10.1983 по 03.02.1984 навчався по програмі підготовки механіків-водіїв 3 класу гусеничного тягача АТМ. Присвоєно кваліфікацію «механіків-водіїв 3 класу гусеничного тягача АТМ». (а.с.11).

Суд вважає підставу для відмови у зарахуванні вказаного періоду до страхового стажу позивача, як наявне виправлення дати закінчення навчання безпідставною, оскільки як встановлено судом, вказане свідоцтво містить інформацію про складання іспитів позивачем 03.02.1984 та видачу йому посвідчення № НОМЕР_5 від 03.02.1984, а свідоцтво засвідчене підписом керівника екзаменаційної комісії, завірене печаткою установи з проставленням дати його видачі 03.02.1984, що ототожнюється з датою закінчення навчання.

Відтак, наявне виправлення у свідоцтві №099276 від 03.02.1984 дати закінчення навчання, не є достатньою підставою для не взяття до уваги періоду навчання при розрахунку страхового стажу позивача.

Відповідно до пункту д частини 3 статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію зараховується, серед іншого, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі

Оскільки техшколи ДТСААФ здійснювали професійне навчання та підготовку військово-технічних спеціалістів (зокрема механіків-водіїв), такі курси підпадають під цю норму.

Таке навчання підтверджується записом у трудовій книжці (якщо його було внесено закладом чи за місцем наступної роботи на підставі документів) або свідоцтвом/посвідченням про закінчення техшколи із зазначенням дат початку й завершення навчання.

З вищенаведеного слідує, що до страхового стажу прирівнюється весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004. Зокрема, й періоди навчання за денною (очною) формою у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Після 01.01.2004 до страхового стажу зараховується час навчання лише за умови добровільної сплати єдиного соціального внеску. Час навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про протиправність не зарахування відповідачем до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання 26.10.1983 по 03.02.1984 у Ковельській техшколі ДТСААФ.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не взято до уваги відомості трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 10.03.1987 при розрахунку страхового стажу позивача, як наслідок, протиправно не враховано до страхового стажу позивача даних трудової книжки, яка відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Висновки відповідача про те, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 25 років 07 місяців 17 днів є також протиправними.

Відтак, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 07.10.2025 № 033050012650 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії по віку відповідно до Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є передчасним, необгрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У зв`язку з цим необхідно зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди отримання ним допомоги по безробіттю з 19.02.2003 по 31.10.2003, з 22.11.2004 по 18.02.2005, з 02.05.2006 по 03.08.2006 та період роботи позивача з 20.11.1986 по 25.12.2001 в колгоспі ім. Пархоменка Турійського району Волинської області згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10.03.1987, та період навчання 26.10.1983 по 03.02.1984.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання ГУ ПФУ в Запорізькій області призначити та виплачувати пенсію по віку відповідно до Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 30.10.2025, суд зазначає, наступне.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки, позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із заявою про призначення пенсії за віком до пенсійного органу звернулася 30.09.2025, тобто не пізніше трьох місяців дня досягнення особою пенсійного віку, то призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування слід проводити з 30.10.2025, тобто з дня, що настав за днем досягнення пенсійного віку позивачем.

Відтак, беручи до уваги зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи вимоги статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 07.10.2025 №033050012650 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком; зобов`язання ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди отримання допомоги по безробіттю з 19.02.2003 по 31.10.2003, з 22.11.2004 по 18.02.2005, з 02.05.2006 по 03.08.2006 та період роботи позивача з 20.11.1986 по 25.12.2001 в колгоспі ім. Пархоменка Турійського району Волинської області згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10.03.1987, та період навчання 26.10.1983 по 03.02.1984; зобов`язання ГУ ПФУ в Запорізькій області призначити позивачу пенсію по віку відповідно до Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 30.10.2025.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1211,20 грн, сплачений квитанцією від 21.12.2025 (а.с.5).

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 07.10.2025 №033050012650 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди отримання допомоги по безробіттю з 19.02.2003 по 31.10.2003, з 22.11.2004 по 18.02.2005, з 02.05.2006 по 03.08.2006 та період роботи позивача з 20.11.1986 по 25.12.2001 в колгоспі ім. Пархоменка Турійського району Волинської області згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10.03.1987, та період навчання 26.10.1983 по 03.02.1984

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 30.10.2025.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158Б, код ЄДРПОУ 20490012).

Суддя Р.С. Денисюк