Ухвала суду № 139331837, 31.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"31" серпня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/2598/26

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Сальнікова Г.І.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Благодійної організації "Благодійний фонд "Люди Дії" (вх. №20596 від 21.08.2026) по справі

за позовом Благодійної організації "Благодійний фонд "Люди Дії" (07301, Київська обл., Вишгородський р-н., м. Вишгород, вул. Київська, буд. 10) до Фізичної особи-підприємця Костюка Дмитра Юрійовича ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 17200,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Благодійна організація "Благодійний фонд "Люди Дії" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - фізичної особи-підприємця Костюка Дмитра Юрійовича про стягнення безпідставно набуті кошти у розмірі 17200,00 грн. та судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.07.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

29.07.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №18531) з доданими до неї документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, що позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, необхідність недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, розгляд справи постановлено здійснювати в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи на підставі частини 5 статті 252 ГПК України.

Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам", який набрав чинності 21.07.2023.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Отже, процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про розгляд справи - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет".

Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.

Матеріали справи свідчать, що станом на дату відкриття провадження у даній справі, позивач зареєстрував Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, а тому копію ухвали суду про відкриття провадження у справі було надіслано до зареєстрованого Електронного кабінету позивача, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Беручи до уваги, що станом на дату відкриття провадження у даній справі відповідач не має зареєстрованого "Електронного кабінету" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі, а тому з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, копію ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 03.08.2026 було надіслано засобами поштового зв`язку на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку повернуто на адресу суду з довідкою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 тощо.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду Харківської області від 03.08.2026 по справі №922/2598/26 була оприлюднена в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом.

Разом з тим, 21.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Благодійної організації "Благодійний фонд "Люди Дії" зареєстровано заяву (вх. №20596), в якій зазначено про те, що у зв`язку з оплатою заборгованості, позивач просить суд залишити без розгляду позовну заяву Благодійної організації "Люди Дії" до фізичної особи-підприємця Костюка Дмитра Юрійовича про стягнення безпідставно набуті кошти у розмірі 17200,00 грн.

Розглянувши вище вказану заяву, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд зазначає про наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання врегульовані Господарським процесуальним кодексом України.

Так, вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначено в частині 2 статті 170 ГПК України, згідно якої письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

При цьому суд підкреслює, що при наявності заяви позивача про залишення позову без розгляду, суд має дослідити вказану заяву та за умови дотримання позивачем вимог процесуального закону щодо подання таких заяв, якою у даному випадку є вимога щодо належності повноважень особи, яка підписала таку заяву та вимога щодо подання вказаної заяви до початку розгляду справи по суті, має залишити позов без розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

В частині 1 статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Судом встановлено, що заяву про залишення позову без розгляду подано та підписано від імені та в інтересах Благодійної організації "Благодійний фонд "Люди Дії" ОСОБА_1 , яким також подано та підписано позовну заяву, заяву про усунення недоліків з належними повноваженнями, які підтверджено матеріалами справи.

Разом з тим, відповідно до частини 1, 2 статті 252 ГПК України унормовано, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Оскільки ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі частини 5 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено, що станом на дату звернення із заявою про залишення позову без розгляду, розгляд справи по суті не розпочато, а відтак позивач звернувся до суду з відповідною заявою в межах визначеного господарським процесуальним законом строку.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.

Згідно з положеннями статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Таким чином, враховуючи, що заява про залишення позову без розгляду подана позивачем до початку розгляду справи по суті, особа, яка підписала заяву, має повноваження для подання такого роду заяв, беручи до уваги, що вказана заява є формою реалізації прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити вказану заяву, а позовну заяву залишити без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 ГПК України.

Водночас відповідно до частини 4 статті 226 ГПК Україна особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Згідно з частиною 2 статті 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

При цьому процесуальна норма частини 2 статті 226 ГПК України є бланкетною та відсилає до окремого закону, зокрема Закону України "Про судовий збір", в якому визначені правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

В даному випадку, позовну заяву залишено без розгляду за заявою позивача. З огляду на те, що статтею 130 ГПК України не передбачено повернення судового збору у разі, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду, а пунктом 4 частини 1 статі 7 Закону України "Про судовий збір" таку заяву віднесено до випадків, у яких сплачена сума судового збору не повертається, суд дійшов висновку, що судовий збір поверненню не підлягає (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.09.2021 по справі №925/1208/18).

Керуючись статтями 42, 130, 226, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Благодійної організації "Благодійний фонд "Люди Дії" (вх. №20596 від 21.08.2026) - задовольнити.

2. Позовну заяву Благодійної організації "Благодійний фонд "Люди Дії" до фізичної особи-підприємця Костюка Дмитра Юрійовича про стягнення 17200,00 грн. - залишити без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена відповідно до статей 255-257 Господарського процесуального кодексу України

Ухвалу підписано 31.08.2026 р.

СуддяГ.І. Сальнікова