Ухвала суду № 139331322, 28.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/27663/26

Провадження 1-кс/127/10441/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

адвоката ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Тульчинм`ясо», в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи СУ ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, в рамках кримінального провадження № 12026020000000173 внесеного до ЄРДР 06.04.2026, за фіксації судового розгляду технічними засобами,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Тульчинм`ясо», в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи СУ ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, в рамках кримінального провадження № 12026020000000173 внесеного до ЄРДР 06.04.2026.

Скарга мотивована тим, що слідчими СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12026020000000173 внесеного до ЄРДР 06.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 364 КК України.

29.07.2026 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10.07.2026 у справі № 127/24216/26 (пр. №1-кс/127/9205/26) проведено обшук території, адміністративних та складських приміщень, які використовує ТОВ «Тульчинм`ясо» за адресою: Вінницька, область, м. Тульчин, вул. Шевчука Руслана (Желюка) буд. 22.

Попри те, що речі та документи, зазначені в ухвалі, які були наявні добровільно надані слідству, обшук було проведено та вилучено:

1. Журнал реєстрації видачі ветеринарних свідоцтв від 26.01.2019 на 50 арк;

2. Журнал вивозу на ввозу товарно-матеріальних цінностей на ТОВ «Тульчинм`ясо» на 200 арк.;

3. Журнал в`їзду-виїзду автотранспорту на ТОВ «Тульчинм`ясо» на 192 арк.;

4. Журнал в`їзду-виїзду автомобілів ТОВ «Тульчинм`ясо»;

5. 2 сервери відеонагляду (вінчестери із серійним номером S/N VAKDX7EL, VAKE4DPL) поміщено до спец.пакету НПУ FSP 3130895;

6. Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та додатки до них укладені ТОВ «Тульчинм`ясо» з ДП «Укрветсанзавод» №277, 297, 146, 162, 180, 210, 257, 263, 15, 6, 29, 241, 49, 229, 338, 612, 216, 274, 399, 318, 380, 396, 346, 373, 321, 353, 655, 598, 625, 67, 129, 487, 243, 464, 232, 444, 541, 307, 512, 488, 746, 526, 669, 729, 706;

7. Договір №ТУЛ/15/У/7/38621583/2025 від 31.12.2024 (оригінал), додаткова угода від 09.04.2026, від 31.12.2025, від 01.05.2026 (оригінали), наказ №26 від 10.02.2025, № 15 від 06.02.2025, протокол дослідження якості води №14;

8. Акти здачі-приймання робіт та додатки до них (надання послуг) укладені ТОВ «Тульчинм`ясо» з ДП «Укрветсанзавод» №763, 800, 693, 419, 680, 433, 82, 427, 105, 292, 579, 553, 777.

На переконання представника заявника, обшук проведено поза межами дозволу, наданого в ухвалі слідчого судді, оскільки цією ухвалою не надано дозволу на вилучення зазначеного вище майна, слідство самостійно вирішило вилучити вказані речі та документи, при цьому не обґрунтовуючи жодним чином підстави вилучення такого майна ТОВ «Тульчинм`ясо».

Представник заявника вважає, що слідство не мало права вилучати 2 сервери відеонагляду (пункт 5 в протоколі), оскільки ухвала слідчого судді не містила дозвіл на вилучення таких речей.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадку, передбаченому ч. 5 ст. 171 КПК, тобто якщо слідчий або прокурор не звернувся з клопотанням про накладення арешту на таке майно у встановлений строк.

У зв`язку з тим, що вказаний строк сплинув, арешт на майно і документи ТОВ «Тульчинм`ясо», вилучене під час обшуку 29.07.2026, не накладено, а інформація про надходження клопотання про арешт вказаного майна до суду відсутня, подальше утримання такого майна органом досудового розслідування є незаконним та таким, що суперечить вимогам ст.ст. 169, 171 КПК України.

У зв`язку з цим, з метою дотримання прав та інтересів ТОВ «Тульчинм`ясо» та запобігання перешкоджанню його законній господарській діяльності, слід негайно повернути товариству речі та документи, вилучені під час обшуку 29.07.2026.

Відповідно до ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Подальше утримання майна ТОВ «Тульчинм`ясо» без відповідного судового рішення про накладення арешту є безпідставним і суперечить зазначеній засаді кримінального провадження.

При цьому, 30.07.2026 на адресу слідчого ГУНП у Вінницькій області (ел. пошта: gupolice@vn.police.gov.ua) направлено клопотання за вих. №26/1065 про повернення ТОВ «Тульчинм`ясо» зазначених вище документів та майна, що вилучено під час обшуку 29.07.2026.

Водночас, жодної відповіді станом на день звернення з цією скаргою не отримано, а речі та документи ТОВ «Тульчинм`ясо» безпідставно надалі утримуються слідчими, що створює перешкоди у здійсненні товариством своєї господарської діяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

На підставі викладеного, адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Тульчинм`ясо», просила слідчого суддю зобов`язати уповноваженого в рамках кримінального провадження №12026020000000173 від 06.04.2026 слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області повернути ТОВ «Тульчинм`ясо» (код ЄДРПОУ 33125301) вилучені під час обшуку 29.07.2026 за місцем знаходження території, адміністративних та складських приміщень, які використовує ТОВ «Тульчинм`ясо» за адресою: Вінницька, область, м. Тульчин, вул. Шевчука Руслана (Желюка) буд. 22, речі і документи, а саме: Журнал реєстрації видачі ветеринарних свідоцтв від 26.01.2019 на 50 арк; Журнал вивозу на ввозу товарно-матеріальних цінностей на ТОВ «Тульчинм`ясо» на 200 арк.; Журнал в`їзду-виїзду автотранспорту на ТОВ «Тульчинм`ясо» на 192 арк.; Журнал в`їзду-виїзду автомобілів ТОВ «Тульчинм`ясо»; 2 сервери відеонагляду (вінчестори із серійним номером S/N VAKDX7EL, VAKE4DPL) поміщено до спец.пакету НПУ FSP 3130895; Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та додатки до них укладені ТОВ «Тульчинм`ясо» з ДП «Укрветсанзавод» №277, 297, 146, 162, 180, 210, 257, 263, 15, 6, 29, 241, 49, 229, 338, 612, 216, 274, 399, 318, 380, 396, 346, 373, 321, 353, 655, 598, 625, 67, 129, 487, 243, 464, 232, 444, 541, 307, 512, 488, 746, 526, 669, 729, 706; Договір №ТУЛ/15/У/7/38621583/2025 від 31.12.2024 (оригінал), додаткова угода від 09.04.2026, від 31.12.2025, від 01.05.2026 (оригінали), наказ №26 від 10.02.2025, №15 від 06.02.2025, протокол дослідження якості води №14; Акти здачі-приймання робіт та додатки до них (надання послуг) укладені ТОВ «Тульчинм`ясо» з ДП «Укрветсанзавод» №763, 800, 693, 419, 680, 433, 82, 427, 105, 292, 579, 553, 777.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримала за обставин викладених у ній та просила задовольнити.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги, слідчому судді пояснив, що під час проведення санкціонованого обшуку було вилучено речі та документи які стосуються кримінального правопорушення, вказане майно визнано речовими доказами та в подальшому ухвалою слідчого судді на дане майно було накладено арешт, разом з тим вказане майно має істотне значення для встановлення об`єктивної істини у справі, а тому просив слідчого суддю відмовити у задоволенні скарги. Додатково надав слідчому судді матеріали кримінального провадження 12026020000000173 внесеного до ЄРДР 06.04.2026, для їх дослідження.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.

Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім`ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено, що слідчими СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12026020000000173 внесеного до ЄРДР 06.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10.07.2026 було задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення обшуку території, адміністративних та складських приміщень, які використовує ТОВ «Тульчинм`ясо» код ЄДРПОУ 33125301, що розташоване на земельній ділянці із кадастровим номером 0524310100:01:018:0015, за адресою: м. Тульчин, вул. Шевчука Руслана (Желюка), 22, з метою відшукання та виявлення каналізаційних колодязів (люків), систем водовідведення, трубопроводів, врізок, відстійників, сепараторів, насосного обладнання, та інших інженерних комунікацій, через які може здійснюватися скид промислових стічних вод, що утворюються в процесі переробки м`яса та м`ясної продукції а також документів, електронних носіїв інформації, журналів обліку строків/відходів та їх вивезення та утилізації, відбору зразків стічних вод, ґрунту та інших речовин, для проведення експертних досліджень, посадових інструкцій (функціональних обов`язків тощо) працівників відповідальних за утилізацію та вивезення відходів на підприємстві.

На підставі вказаної ухвали 29.07.2026 було проведено обшук слідчими СУ ГУНП у Вінницькій області було проведено обшук адміністративних та складських приміщень ТОВ «Тульчинм`ясо», за адресою: м. Тульчин, вул. Шевчука Руслана, 22 та вилучено серед іншого Журнал реєстрації видачі ветеринарних свідоцтв від 26.01.2019 на 50 арк; Журнал вивозу на ввозу товарно-матеріальних цінностей на ТОВ «Тульчинм`ясо» на 200 арк.; Журнал в`їзду-виїзду автотранспорту на ТОВ «Тульчинм`ясо» на 192 арк.; Журнал в?їзду-виїзду автомобілів ТОВ «Тульчинм`ясо»; 2 сервери відеонагляду (вінчестори із серійним номером S/N VAKDX7EL, VAKE4DPL) поміщено до спец.пакету НПУ FSP 3130895; Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та додатки до них укладені ТОВ «Тульчинм`ясо» з ДП «Укрветсанзавод» №277, 297, 146, 162, 180, 210, 257, 263, 15, 6, 29, 241, 49, 229, 338, 612, 216, 274, 399, 318, 380, 396, 346, 373, 321, 353, 655, 598, 625, 67, 129, 487, 243, 464, 232, 444, 541, 307, 512, 488, 746, 526, 669, 729, 706; Договір №ТУЛ/15/У/7/38621583/2025 від 31.12.2024 (оригінал), додаткова угода від 09.04.2026, від 31.12.2025, від 01.05.2026 (оригінали), наказ №26 від 10.02.2025, №15 від 06.02.2025, протокол дослідження якості води №14; Акти здачі-приймання робіт та додатки до них (надання послуг) укладені ТОВ «Тульчинм`ясо» з ДП «Укрветсанзавод» №763, 800, 693, 419, 680, 433, 82, 427, 105, 292, 579, 553, 777.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 7 КПК України до загальних засад кримінального провадження віднесено верховенство права; законність; недоторканність права власності тощо.

Частина 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У частині першій ст. 167 КПК України, визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Частиною другою цієї статті передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

В силу вимог ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Водночас за змістом ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, і звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

До компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно предметом злочину і хто ж фактично є його власником.

У рішеннях Європейського суду з прав людини Суд неодноразово доходив до висновку, що зберігання майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства (рішення у справах Смірнов (Smirnov), п. 57, та «East West Alliance Limited», п. 188). При цьому, має існувати розумне пропорційне співвідношення між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти будь-якими заходами, що застосовуються державою, у тому числі тими, що призначені для здійснення контролю за користуванням майном особи. Ця вимога виражена у визначенні «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи (рішення у справі «Едвардс проти Мальти» (Edwards v. Malta), № 17647/04, п. 69, від 24 жовтня 2006 року, з подальшими посиланнями, та вищезгадане рішення у справі Смірнов (Smirnov).

Проаналізувавши обставини, викладені у поданій до суду скарзі, слідчий суддя зауважує наступне.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10.07.2026 /25, слідчим суддею було задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення обшуку та визначено перелік речей та документів на відшукання яких надано дозвіл, зокрема документів, електронних носіїв інформації, журналів обліку строків/відходів та їх вивезення та утилізації, відбору зразків стічних вод, ґрунту та інших речовин, для проведення експертних досліджень, посадових інструкцій (функціональних обов`язків тощо) працівників відповідальних за утилізацію та вивезення відходів на підприємстві.

За таких обставин, враховуючи всі вищезазначені обставини в сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що вказані документи та електронні носії інформації, про повернення яких просить представник заявника, були включені у перелік відшукуваних речей.

При цьому, в частині 5 ст. 171 КПК України вказано, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Тобто, у випадку не подання слідчим, прокурором не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна клопотання про його арешт або у випадку відмови в задоволенні такого клопотання, тимчасово вилучене майно повертається особі в якої його було вилучено.

Законодавцем в статті 169 КПК України визначено підстави повернення тимчасового вилученого майна, зокрема зазначено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Із зазначеної норми вбачається, що однією із підстав повернення тимчасового вилученого майна є випадки, передбачені частиною п`ятою статті 171 КПК України, тому майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Як встановлено в ході судового розгляду, майно про повернення яких просить представник заявника постановою слідчого від 30.07.2026 було визнано речовим доказом та в подальшому ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.08.2026 (справа №127/26934/26) на вказане майно було накладено арешт.

Вищенаведені обставини у своїй сукупності свідчать, що дане майно, у розумінні КПК України наразі не є тимчасово вилученим майно, а являється про своїй процесуальній природі арештованим майном, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість та недоведеність вимог скарги.

Стаття 307 КПК України визначає, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов`язання припинити дію;

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у зв`язку з тим, що в судовому засіданні встановлено недоведеність та необґрунтованість скарги, а тому в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Тульчинм`ясо», в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи СУ ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, в рамках кримінального провадження № 12026020000000173 внесеного до ЄРДР 06.04.2026, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 306, 307, 309, 369, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Тульчинм`ясо», в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи СУ ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, в рамках кримінального провадження № 12026020000000173 внесеного до ЄРДР 06.04.2026 відмовити.

Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя