Рішення № 139330828, 12.08.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 серпня 2026 рокуСправа № 921/172/26

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "РАС ЛОГІСТИК ПІВДЕНЬ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина"

про стягнення 172 113,56 грн боргу у тому числі: основного боргу в сумі 135 000 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 350 грн, пені в сумі 6 239,59 грн, 15% річних у сумі 2 552,05 грн; заборгованість за додаткові витрати в сумі 26 525 грн, 370,62 грн пені, 76,30 грн - 15% річних (з урахуванням змінених та збільшених позовних вимог).

за участі представника позивача: Коцюба А.Є., адвокат (в режимі відеоконференції).

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "РАС ЛОГІСТИК ПІВДЕНЬ" до ТОВ "Христина" про стягнення боргу.

Судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на те, що його контрагентом не виконано належним чином умов договору транспортно-експедиційних послуг №031125 від 03.11.2025 в частині повної та вчасної оплати наданих послуг, через що в останнього виникла заборгованість, сума якої з врахуванням пені, 15% річних та інфляційних втрат, заявлена до стягнення у судовому порядку.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судове засідання, разом з тим 04.05.2026 подав до суду відзив на позовну заяву №б/н (вх.№3406) від 04.05.2026. Так, серед іншого зазначає, що відповідач не повідомляв позивача про понесення вказаних витрат, як і не узгоджував цього моменту, відтак і часткового визнання чи їх сплати з боку відповідача не було. Позивач формував та виставляв рахунки на сплату послуг згідно основного договору, відповідно до узгодженого та підписаного акту виконаних робіт, тому основна сума заборгованості складає 135 000 грн, стосовно 26 525,00 грн додаткових витрат то дана сума, як і обраховані штрафні санкції - відповідачем не визнаються.

Крім того, у відзиві відповідач просить суд при вирішенні даного спору визначити розмір витрат на професійну правову допомогу адвоката в сумі, що не перевищує 10 000 грн.

Також, 28.07.2026 через систему "Електронний суд" відповідачем подано заяву №б/н (вх.№5958), в якій останній не заперечує щодо розгляду справи без участі представника, повністю підтримує доводи, зазначені у відзиві.

З огляду на викладене в сукупності, з метою дотримання розумних строків вирішення цього спору, приймаючи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти росії" суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка його представника у судове засідання не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що за ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Розгляд даного спору здійснювався в режимі відеоконференції з технічною фіксацією судового процесу в порядку ст.ст.197, 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів, 03.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕК "РАС ЛОГІСТИК ПІВДЕНЬ" (Експедитор) та ТОВ "Христина" (Клієнт) було укладено договір транспортно - експедиційних послуг №031125, згідно п.2.1. якого Клієнт доручає, а Експедитор бере на себе зобов`язання організувати транспортно - експедиційне та митно-брокерське обслуговування Клієнта, а також надання Клієнтові інших послуг, пов`язаних з міжнародними перевезеннями вантажів морським, автомобільним та залізничним транспортом за плату і за рахунок Клієнта, відповідно до умов, погоджених сторонами в Заявках.

Заявки (Додаток №1), погоджені сторонами, регулюють взаємини сторін щодо кожного окремого доручення Клієнта. В заявках можуть відображатися також інші істотні умови договору транспортного експедирування, що не були обумовлені сторонами в момент підписання цього договору. Заявки є невід`ємною частиною даного договору (п.2.2.).

У розділі 4 укладеного правочину сторони погодили платежі та взаємні розрахунки. Так, платежі та взаємні розрахунки за виконання доручення Клієнта виконуються відповідно до виставленого рахунку. Сторони погодили, що рахунки передані за допомогою факсимільного зв`язку або електронної пошти підлягають оплаті та мають силу оригіналу, до моменту отримання Клієнтом всіх документів у відповідності до п.п.3.1.5. Рахунки Експедитора підлягають оплаті протягом 5-ти календарних днів з моменту надання рахунку, але до моменту отримання вантажу Клієнтом якщо інші умови оплати не передбачені в заявці. Факт доставки вантажу в пункт призначення підтверджується позначкою Вантажоодержувача в товаротранспортній накладній або в CMR. Сума, що підлягає сплаті Експедитору погоджується сторонами в заявках, ставка фіксується в іноземній валюті або у національній грошовій одиниці України. В цю суму включено витрати на оплату рахунків залучених до виконання перевезення третіх осіб - безпосередніх перевізників, а також винагорода Експедитора з урахуванням ПДВ. Сторони підписують за фактом виконання доручення Акт виконаних робіт.

У разі додаткових витрат, пов`язаних із транспортно-експедиційним обслуговуванням, що виникли внаслідок неналежного виконання Клієнтом своїх зобов`язань чи інших обставин, котрі перебувають поза впливом Експедитора та не могли бути передбачені перед початком виконання перевезення, Клієнт зобов`язується оплатити їх Експедитору протягом 5-ти календарних днів із дати надання рахунку та підтверджуючих ці витрати документів (завірених належним чином копій рахунку та акту виконаних робіт виставлених Експедитору та оригінал проведеного банком платіжного доручення про сплату додаткових послуг Експедитором).

Відповідно до п.п.5.1., 5.3. договору Клієнт зобов`язаний сповістити Експедитора письмовою заявкою (Додаток 1) про необхідність перевезення вантажів не пізніше, ніж за 7 діб до запланованої дати початку виконання доручення. Заявка, передана і підписана за допомогою факсимільного зв`язку має юридичну чинність за умови її підписання та оформлення відповідно до п.5.2.

Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2025. За відсутності до спливання строку дії цього договору пропозицій сторін щодо розірвання цього договору, він вважається продовженим на один рік. Кожна із сторін має право розірвати цей договір в односторонньому порядку шляхом направлення іншій стороні повідомлення про розірвання за 30 календарних днів із зазначенням причин розірвання, але тільки по завершенні всіх взаєморозрахунків, пов`язаних з його виконанням (п.9.1.).

Всі доповнення та додатки до цього договору мають юридичну чинність лише за умови їхнього підписання сторонами з прикладанням печатки, за винятком заявок, правила оформлення яких викладені в ст. 5 цього договору. Цей договір, заявки або інші договірні документи, передані та підписані за допомогою факсимільного зв`язку мають юридичну чинність за умови підтвердження їх іншою стороною та до моменту обміну оригінальними примірниками вказаних документів (п. 9.2.).

Між Клієнтом та Експедитором 01.12.2025 та від 12.12.2025 погоджено заявки №3 №121225, №121225-1 з наступними умовами транспортно-експедиційного обслуговування:

- №3 адреса вантаження: Польща, Гдиня, ul. Wiejska 1, 81-198; дата вантаження 17.12.2025; вантажовідправник GTP GROUP LTD; порт вивантаження Гдиня; адреса розвантаження Бережани, Тернопільська область; вантажоодержувач ТОВ "Христина"; персона відповідальна за вивантаження Федчишин В.П. ( НОМЕР_1 ); найменування вантажу PAPER REELS; вигляд упаковки рулони; кількість місць (піддонів) -54, вага 43,903 тонн, об`єм 80 куб. м.; сума доручення 6200 еквівалент у Євро;

- №121225 адреса завантаження: Wiejska 1, 81-198 Gdynia; найменування вантажу - папір в рулонах; дата, час прибуття на завантаження 17.12.2025; сума перевезення - 3100 Євро; адреса розвантаження с. Бережани, Тернопільська область; маса 20507 кг; дата прибуття на розвантаження 23-25.12.2025; умови оплати 100% протягом 30-ти днів від дати вивантаження, зазначеної в ЦМР згідно комерційного курса; прикордонний перехід - Шегині. Додаткові умови: нормативний простій 48 годи; наднормовий простій - 50 євро на добу;

- №121225-1 адреса завантаження: Wiejska 1, 81-198 Gdynia; найменування вантажу - папір в рулонах; дата, час прибуття на завантаження 17.12.2025; сума перевезення - 3100 Євро; адреса розвантаження с. Бережани, Тернопільська область; маса 23396 кг; дата прибуття на розвантаження 23-25.12.2025; умови оплати 100% протягом 30-ти днів від дати вивантаження, зазначеної в ЦМР згідно комерційного курса; прикордонний перехід - Шегині. Додаткові умови: нормативний простій 48 годи; наднормовий простій - 50 євро на добу.

На виконання досягнутих домовленостей за період з 17.12.2025 по 23.12.2025 Експедитором надано Замовнику послуги з міжнародно-транспортного перевезення на загальну суму 321 760 грн, що підтверджується CMR №5729 та 5409 від 17.12.2025 та Актом №Т-00000269 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 23.12.2025.

Акт здачі-приймання (надання послуг) та вантажні накладні CMR підписані представником Клієнта. При цьому, вказані документи підписані без жодних зауважень, застережень чи заперечень відповідача.

Позивачем було виставлено відповідачу на оплату рахунки №Т-00000269 від 17.12.2025 на суму 308 760 грн та №Т-00000274 від 22.12.2025 на суму 13 000 грн.

Згідно з виписки банківського рахунку позивача за період з 24.12.2025 по 05.03.2026 відповідачем частково сплачено послуги перевезення на загальну суму 186 760 грн.

Таким чином сума заборгованості відповідача перед Експедитором за договором №031125 від 03.11.2025, становить 135 000 грн.

Також, позивач в процесі виконання договору поніс додаткові витрати, пов`язані із транспортно-експедиційним обслуговуванням, що виникли внаслідок інших обставин, котрі перебувають поза впливом Експедитора та не могли бути передбачені перед початком виконання перевезення, а саме витрати за експедиційні послуги за межами України, із залученням до їх надання третьої особи на території Польщі - SPS Group Sp.z.o.o. (Starowiejska 16/2, 81-356 Gdynia NIP: 5862366799 / REGON: 388411633).

Такі витрати Експедитора підтверджені наступними документами: рахунком-фактурою FVZ/000049/12/25 від 19.12.2025 на загальну суму 775 євро, що еквівалентно по курсу євро до гривні 39 525 грн; підписаним Актом приймання-передачі наданих послуг №FVZ/000006/01/26 від 05.01.2026, який містить зокрема, послуги, надані згідно рахунку - фактури FVZ/000049/12/25 від 19.12.2025 на суму 775 Євро згідно Договору №020324 від 02.03.2024; платіжною квитанцією АТ КБ "Приватбанк" від 12.01.2026 на суму 1595 євро згідно Договору №020324 від 02.03.2024 (копії документів додаються), яка в тому числі включала оплату за рахунком-фактурою FVZ/000049/12/25 від 19.12.2025 на суму 775 євро.

Клієнт частково оплатив суму додаткових витрат у розмірі 13 000 грн. Таким чином, враховуючи часткову оплату, залишок додаткових витрат, які підлягають оплаті Клієнтом на користь Експедитора в порядку, встановленому пунктом 4.6 Договору, складає 26 525 грн.

Отже, Клієнтом не виконано в повній мірі зобов`язання по оплаті Експедитору вартості послуг у строк, обумовлений у договорі транспортно - експедиційних послуг №031125 від 03.11.2025, що слугувало підставою для звернення його контрагента до суду з відповідним позовом.

Дослідивши подані докази та наведені обґрунтування суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України закріплено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою він є договором транспортного експедирування, а відносини сторін регулюються главою 65 Цивільного кодексу України, Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність" (далі - Закон).

Згідно зі статтею 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довіреній їй другою особою (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Крім того, укладений між сторонами договір про надання транспортних послуг має ознаки договору транспортного експедирування, а відповідно до ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо) (абз. 3 ч. 1 ст. 929 ЦК України).

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ч. 3 ст. 929 ЦК України).

Згідно із приписами ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 932 ЦК України передбачено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Суд зазначає, що перелік документів, що підтверджують приймання вантажу до транспортування визначено ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Так, відповідно до ч. ч. 11, 12 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Таким документом, у тому числі, може бути міжнародна автомобільна накладна (CMR). Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Положеннями абз. 2 ст. 12 Закону "Про транспортно-експедиторську діяльність" унормовано обов`язок клієнта у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

В силу ст.6 Закону України "Про транзит вантажів", котрий визначає засади організації та здійснення транзиту вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом через територію України, транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування.

Окрім цього суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" міжнародним перевезенням визнається перевезення вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону. Організацію міжнародних перевезень вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень (стаття 53 Закону вказаного Закону).

Одним із основних міжнародних документів, який регулює відносини сторін при виконанні міжнародних перевезень вантажів автотранспортом, є Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, підписана в Женеві 19.05.1956 (далі - Конвенція).

За приписами статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Законом України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції, а згідно листа Міністерства закордонних справ України від 16.05.2007 №72/14-612/1-1559 "Щодо набуття чинності міжнародними договорами" ця Конвенція набрала чинності для України 17.05.2007.

Стаття 4 Конвенції передбачає, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, зокрема, наданою сторонами CMR, якою підтверджується прийняття вантажу до перевезення. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Статтею 9 Конвенції встановлено, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

За висновками суду, товарно-транспортна накладна є документом, що засвідчує факт перевезення. Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Крім того, первинна транспортна документація належить до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік власниками автомобільного транспорту - перевізниками та вантажовідправниками і вантажоодержувачами - замовниками.

Отже, товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб`єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов`язковим.

Аналогічного висновку щодо виду документів необхідних для підтвердження операції з перевезення вантажу дійшов і Верховний Суд у постанові від 29.01.2021 року у справи №922/51/20.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах письмового двостороннього оплатного договору; укладений правочин не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним на момент спірних правовідносин. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 Цивільного кодексу України). Договір відповідає положенням глави 63 Цивільного кодексу України як різновид послуги та транспортного експедирування, яка безпосередньо споживається замовником, та міжнародним конвенціям з вантажних перевезень, до яких приєдналась Україна.

Акт надання послуг та виставлені позивачем рахунки не спростовані відповідачем. Більше того, здійснення останнім оплат на рахунок позивача за надані транспортно - експедиційні послуги з перевезення вантажів та додаткових витрат є діями, що свідчать про визнання відповідачем свого обов`язку з оплати вартості вказаних послуг.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов`язання з надання послуг міжнародного перевезення вантажу, які були обумовлені договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом, у зазначених в ньому обсягах та із належною якістю. При цьому, відповідачем, у свою чергу, прийнято виконання цих послуг без будь-яких зауважень.

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 161 525 грн: 135 000 грн основна заборгованість, 26 525 грн заборгованість по додаткових витратах, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні від простроченої суми не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з підпунктом 6.3.6. п.6.3. договору у випадку затримки розрахунків, Клієнт зобов`язується оплатити Експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки оплати. У випадку затримки Клієнтом оплати суми рахунка Експедитора більше, ніж на 10 календарних днів, Клієнт сплачує Експедитору прострочену суму з урахуванням 15% річних. Штрафні санкції підлягають нарахуванню до моменту погашення Клієнтом заборгованості.

Позивач нараховує відповідачу інфляційні витрати, 15 % річних від суми заборгованості та пеню за весь період порушення зобов`язання і зазначає кінцевим строком здійснення розрахунку відповідно до договору 22.01.2026 (строк 100% оплати, встановлений у Заявках - 30 днів після дати вивантаження). Відтак, на його думку першим днем для здійснення розрахунку пені, інфляційних витрат є 23.01.2026. А першим днем для здійснення розрахунку 15% річних від суми заборгованості (більше 10 днів затримки оплати, з 23.01.2026 по 01.02.2026, що передбачено Договором) 02.02.2026.

В той же час, суд зауважує, що згідно із ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

З наведеного суд зазначає, що першим днем для здійснення розрахунку 15% річних від суми основної заборгованості (більше 10 днів затримки оплати, з 23.01.2026 по 01.02.2026, що передбачено Договором) є 03.02.2026, оскільки 10-й день затримки оплати закінчується 01.02.2026, який є вихідним і переноситься на наступний робочий день - 02.02.2026.

Так як протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання відповідачем письмового повідомлення від позивача - з 25.03.2026 по 29.03.2026 не було здійснено оплати додаткових витрат за рахунком-фактурою №Т-00000037 від 28.02.2026 у добровільному порядку, строк для нарахування штрафних санкцій (пені) за договором для вказаної суми заборгованості позивач рахує з наступного дня після спливу 5-денного строку, тобто з 30.03.2026.

Аналогічно строк для нарахування штрафних санкцій (пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ) за договором для суми заборгованості з додаткових витрат позивач рахує з наступного дня після спливу 5-денного строку, тобто з 30.03.2026. Разом з тим, останній день оплати припадає на 29.03.2026 - вихідний день, а тому останнім день оплати буде 30.03.2026, а тому пеню слід нараховувати з 31.03.2026.

Відповідно першим днем нарахування 15% річних від суми заборгованості з додаткових витрат буде 10.04.2026, а не 09.04.2026 як зазначає позивач.

Проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, 15% річних та пені, враховуючи період існування заборгованості, розмір боргу, часткову оплату, провівши відповідний перерахунок, суд вважає, що правомірно є заявлена позивачем сума: за основною заборгованістю - 1 350 грн інфляційних втрат; 6 239,59 грн пені, 2 496,58 грн 15% річних; заборгованість за додаткові витрати за договором - 348,82 грн пені, 65,40 грн 15% річних . В решті позову, в частині стягнення пені та 15 % річних, слід відмовити за безпідставністю їх нарахування.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Суд зазначає, що переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі перед тим судом, який розглядає справу та надає цьому доказу юридично значущу оцінку.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги ТОВ "ТЕК "РАС ЛОГІСТИК ПІВДЕНЬ" задовольнити частково.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" (вул. Замость, буд. 4, м. Бережани, Тернопільський район, Тернопільська область, ЄДРПОУ 14049168, НОМЕР_2 АТ АКБ "Львів", МФО 325268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "РАС ЛОГІСТИК ПІВДЕНЬ" (вул. Транспортна, буд. 20, оф. 16, м. Чорноморськ, Одеський район, Одеська область, 68001, ЄДРПОУ 41139434, НОМЕР_3 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) заборгованість за невиконання умов Договору у розмірі в сумі 135 000 (сто тридцять п`ять тисяч) грн; 1 350 (одна тисяча триста п`ятдесят) грн інфляційні витрати; 6 239 (шість тисяч двісті тридцять дев`ять) грн 59 коп. пені, 2 496 (дві тисячі п`ятсот чотириста дев`яносто шість) грн 58 коп. 15% річних; заборгованість за додаткові витрати за Договором у розмірі в сумі 26 525 (двадцять шість тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн, 348 (триста сорок вісім) грн 82 коп. пені, 65 (шістдесят п`ять) грн 40 коп. 15% річних та 2 661 (дві тисячі шістсот шістдесят одну) грн 04 коп. в повернення сплаченого судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, 31.08.2026.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко