Рішення № 139330741, 27.08.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/479/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Мовчуна А.І., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Могилів - Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Могилів - Подільської міської ради

до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек"

до відповідача - 2 Комунального некомерційного підприємства "Могилів - Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування" Могилів - Подільської міської ради

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 203 045,85 грн

Секретар судового засідання Гупалюк О.О.

В засіданні приймали участь:

Прокурор: Мельничук Л.О.;

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача - 1: Маркович Ю.В.

Від відповідача - 2: Шкрабалюк Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

До Господарського суду Рівненської області 09.04.2026 надійшла позовна заява керівника Могилів - Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Могилів - Подільської міської ради до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек", до відповідача - 2 Комунального некомерційного підприємства "Могилів - Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування" Могилів - Подільської міської ради про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 203 045,85 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" та Комунальним некомерційним підприємством "Могилів - Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування" Могилів - Подільської міської ради було укладено договір № 161/264 про постачання електричної енергії споживачу.

Згодом, сторони уклали дві додаткові угоди, якими збільшили ціну за одиницю товару, посилаючись на коливання ціни такого товару на ринку. Відтак, за період дії договору ціна на електричну енергію збільшилась з 3,934284 грн з ПДВ за 1 кВт/год до 5,7453468 грн з ПДВ за 1 кВт/год, тобто на 46,03 %.

На переконання прокурора, додаткова угода № 1 від 10.05.2024 та додаткова угода № 2 від 04.06.2024 укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому їх необхідно визнати недійсними в судовому порядку.

Оскільки додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію у квітні-червні 2024 року повинен здійснюватися за ціною, визначеною у договорі, а саме 3,934284 грн за 1 кВт/год з ПДВ. Таким чином, грошові кошти в сумі 203 045,85 грн є такими, що були безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек", а тому у відповідності до ст. ст. 216, 1212 ЦК України, підлягають поверненню.

У відзиві на позовну заяву представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" зазначає, що позов прокуратурою подано в інтересах неналежного позивача. Також вважає, що спірні додаткові угоди укладені правомірно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178, якою затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіті послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Вказує, що відсоток збільшення ціни за одиницю товару не перевищує відсоток коливання (збільшення) ціни товару на ринку, що підтверджено висновком Рівненської торгово-промислової палати.

У відповіді на відзив керівник Могилів - Подільської окружної прокуратури зазначає, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" у відзиві про те, що Державна аудиторська служба України є належним органом уповноваженим державою на звернення до суду у спірних правовідносинах є помилковими. Також зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України є лише підзаконним нормативно-правовим актом та не може суперечити положенням п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якими передбачено, що незалежно від кількості змін або від способу її визначення, загальне збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати 10 % договірної ціни.

В запереченнях на відповідь на відзив представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" зазначає, що прокуратурою не доведено неможливість або неналежність здійснення інтересів держави у спірних відносинах Державною аудиторською службою України. Також представник відповідача зазначає, що договором передбачено механізм коригування ціни залежно від ринку, а прокурор неправильно тлумачить норму про 10%, ігноруючи погоджений сторонами механізм ціни, підміняючи динамічне ціноутворення фіксованим.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 13.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено підготовче засідання на 06.05.2026.

27.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача - 1 надійшла заяву про залишення позову без розгляду.

28.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача - 1 надійшов відзив на позовну заяву.

28.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача - 1 надійшла зустрічна позовна заява.

Ухвалою суду від 01.05.2026 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" зустрічну позовну заяву і додані до неї документи.

05.05.2026 через підсистему "Електронний суд" від керівника Могилів - Подільської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 06.05.2026 підготовче засідання відкладено на 25.05.2026.

08.05.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача - 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

12.05.2026 до суду надійшов лист Північно - західного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 № 918/479/26/2326/26, яким повідомив суд про те, що до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.05.2026 у справі № 918/479/26 за позовом керівника Могилів - Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Могилів - Подільської міської ради до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек", до відповідача - 2 Комунального некомерційного підприємства "Могилів - Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування" Могилів - Подільської міської ради про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 203 045,85 грн. З огляду на вказані обставини Північно - західний апеляційний господарський суд просить надіслати належним чином оформлені матеріали справи № 918/479/26.

Ухвалою суду від 15.05.2026 провадження у справі № 918/479/26 зупинено до перегляду ухвали Господарського суду Рівненської області від 01.05.2026 в порядку апеляційного провадження.

Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе.Тек" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.05.2026 у справі №918/479/26 залишено без змін.

05.06.2026 матеріали справи № 918/479/26 повернулися до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 15.06.2026 провадження по справі № 918/479/26 поновлено. Підготовче засідання призначено на 29.06.2026.

29.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача - 1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 29.06.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 918/479/26 на 30 днів до 12.08.2026 включно. Відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача - 2 про зупинення провадження у справі. Відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача - 1 про залишення позову без розгляду. Підготовче засідання відкладено на 23.07.2026.

21.07.2026 від Верховного Суду надійшов супровідний лист, до якого долучено оригінал касаційної скарги Товариства з обмеженоою відповідальністю "Зе.Тек" від 22.06.2026 з додатками, протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026, ухвала Верховного Суду від 08.07.2026 та п`ять довідок про доставку документа в кабінет Електроного суду від 08.07.2026.

22.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача - 1 надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 23.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача - 2 про зупинення провадження у справі. Підготовче засідання відкладено на 29.07.2026.

29.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури надійшла відповідь на письмові пояснення ТОВ "Зе.Тек" від 22.07.2026.

Ухвалою суду від 29.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.08.2026.

25.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача - 1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

26.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача - 2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 27.08.2026 представник відповідача - 1 та представник відповідача - 2 підтримали подані клопотання зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи № 910/11553/25 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, просили їх задоволити повністю.

Прокурор заперечив проти заявлених клопотань та просив відмовити у їх задоволенні.

Позивач не забезпечив явку уповноваженого представника, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановлений законом строк.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального Кодексу України (надалі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд враховує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Враховуючи викладене та положення статей 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе проводити розгляд справи по суті за наявними матеріалами справи та за відсутності учасника справи, який не з`явився у судове засідання.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, які подані представником відповідача-1 та представником відповідача-2, судом встановлено наступне.

В поданих заявах представник відповідача-1 та представник відповідача-2 вказують, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 27.07.2026 у справі № 910/11553/25 передав справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду саме з питання неоднакового застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України щодо можливості зупинення провадження до вирішення Конституційним Судом України питання конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». 18 серпня 2026 року згідно з ухвалою Верховного Суду справу №910/11553/25 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Також зазначають, що правовідносини у справі № 910/11553/25 і у цій справі є подібними: в обох справах спір виник щодо дійсності додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару до договору про закупівлю та щодо повернення коштів, сплачених за такою зміненою ціною, а нормою, від застосування якої залежить вирішення спору, є п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі.

У поданих клопотаннях представник відповідача-1 та представник відповідача-2, зазначаючи, про наявність підстав передбачених п.5 ч. ст. 227 ГПК України та п. 7 ч. 1 статті 228 ГПК України, просять зупинити провадження у справі до закінчення перегляду Верховним Судом справи № 910/11553/25 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, зазначив, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

У межах справи № 918/479/26 суд має встановити обставини укладення додаткових угод, зміст умов договору про закупівлю, наявність або відсутність документального підтвердження коливання ціни електричної енергії на ринку, розмір збільшення ціни за одиницю товару, а також правові наслідки такого збільшення. Вказані обставини входять до предмета доказування у цій справі та можуть бути встановлені господарським судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачами не доведено наявності передбачених пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України підстав для зупинення провадження у справі №918/479//26

Відповідно до п. 7 ч. 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Однак представник відповідача-1 та представник відповідача-2 не надали доказів прийняття до провадження справи № 910/11553/25 палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За таких обставин підстави для зупинення провадження у справі відсутні, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі, які подані представником відповідача-1 та представником відповідача-2.

У судовому засіданні 27.08.2026 присутні представники сторін надали пояснення по суті позовних вимог.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Комунальним некомерційним підприємством "Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування" Могилів-Подільської міської ради проведено відкриті торги з особливостями по закупівлі товару: "Електрична енергія", очікувана вартість 931 800,00 грн, оголошення UA-2024-03-11-003084-a від 11.03.2024.

Надалі, між Комунальним некомерційним підприємством «Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування» Могилів-Подільської міської ради (надалі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" (надалі - постачальник) укладено договір про постання електричної енергії споживачу №161/264 від 29.03.2024 (надалі - договір).

За цим договором постачальник продає електричну енергію «код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09310000-5 - електрична енергія (електрична енергія)» споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).

Загальна вартість цього Договору на момент його укладення становить 928 097,60 грн. (девятсот двадцять вісім тисяч девяносто сім грн. 60 коп.) в тому числі ПДВ 154 682,93 (сто п`ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят дві грн. 93 коп.) (п. 5.1 договору).

Ціна за 1 кВт/год електричної енергії з урахування тарифу на її розподіл, становить: 3,934284 грн. з урахуванням ПДВ (додаток 2 до договору).

Відповідно до п. 13.1 договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, а також у випадку зменшення обсягу споживчої потреби товару / обсягу робіт / обсягу послуг. У такому випадку ціна договору про закупівлю зменшується залежно від зміни таких обсягів;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

У випадку коливання ціни товару на ринку, одна із сторін має право письмово звернутись іншої сторони з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обгрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару за відповідний період в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ (або документи), що підтверджує коливання ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни за одиницю товару на день оголошення закупівлі (або середньоринкової ціни, згідно якої вносились попередні зміни до договору, якщо такі зміни вже мали місце) та середньоринкової ціни за одиницю товару за весь календарний місяць, протягом якого відбувалось дане коливання ціни за одиницю товару, письмового звернення щодо зміни ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики або іншим органом, установою, організацією, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни електричної енергії на ринку. Відсоток зміни ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання ціни такого товару на ринку. Також документальним підтвердженням факту коливання ціни електричної енергії на ринку є інформація, що розміщена на офіційному сайті АТ "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua), але не виключно.

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Сторони можуть внести зміни до договору у разі покращення якості предмета закупівлі за умови, що така зміна не призведе до зміни предмета закупівлі та відповідає тендерній документації в частині встановлення вимог та функціональних характеристик до предмета закупівлі і є покращенням його якості. Підтвердженням можуть бути документи технічного характеру з відповідними висновками, наданими уповноваженими органами, що свідчать про покращення якості, яке не впливає на функціональні характеристики предмета закупівлі;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Форма документального підтвердження об`єктивних обставин визначатиметься Замовником у момент виникнення об`єктивних обставин (з огляду на їхні особливості) з дотриманням чинного законодавства;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг). Сторони можуть внести зміни до договору в разі узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування. У цьому випадку сторони погоджуються, що зміну ціни здійснюють у такому порядку:

підставою для зміни ціни є письмове звернення сторони договору та набрання чинності документом / чинний (введений в дію) нормативно-правовий акт держави, яким затверджені чи встановлені такі ставки податків і збори та/або зміни умов щодо надання пільг з оподаткування, та/або зміна системи оподаткування;

сторони погоджуються, що сторона, яка звертається з пропозицією про внесення змін з підстав, визначених даним пунктом, обов`язково до письмового звернення надає документ / чинний (введений в дію) нормативно-правовий акт держави, який встановлює / змінює такі ставки податків і збори та/або змінює умови щодо надання пільг з оподаткування; та/або змінює систему оподаткування;

нову (змінену) ціну сторони застосовують з дня набрання чинності відповідним документом / нормативно-правовим актом держави, яким затверджені чи встановлені такі ставки податків і зборів та/або зміни щодо надання умов пільг з оподаткування, та/або зміни системи оподаткування;

зміна ціни відбувається пропорційно зміненій (зміненим) частині (частинам) складової такої ціни, як в бік збільшення, так і в бік зменшення, сума договору може змінюватися залежно від таких змін без зміни обсягу закупівлі;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Сторони можуть внести відповідні зміни в разі зміни регульованих цін (тарифів), при цьому підтвердженням можливості внесення таких змін будуть чинні (введені в дію) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу або держави щодо встановлення регульованих цін;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону. Ці зміни можуть бути внесені до закінчення терміну дії договору про закупівлю. 20% будуть відраховуватись від початкової суми укладеного договору про закупівлю на момент укладення договору про закупівлю згідно з ціною переможця процедури закупівлі.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до "31" грудня 2024 року, а в частині взятих на себе зобов`язань сторонами - до їх повного виконання (п. 14.1 договору).

Споживачем підписана заява - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком № 1 до договору №161/264 про постачання електричної енергії споживачу від 29.03.2024.

Надалі, між сторонами підписано дві додаткові угоди, якими змінено ціну за одиницю товару, а саме:

1) додатковою угодою № 1 від 10.05.2024 ціну за 1 кВт*год електричної енергії збільшено до 4,670184 грн. з урахуванням ПДВ, тобто на 18,7 % відносно ціни визначеної в договорі;

2) додатковою угодою № 2 від 04.06.2024 ціну за 1 кВт*год електричної енергії збільшено до 5,7453468 грн. з урахуванням ПДВ., тобто на 46,03 % відносно ціни визначеної в договорі і на 23,02% відносно ціни, визначеної додатковою угодою № 1.

Додатковою угодою № 1 від 10.05.2024, керуючись пп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, п. 13.1. договору, ціну за 1 кВт*год електричної енергії збільшено до 4,670184 грн з урахуванням ПДВ.

Згідно пункту 2 вказаної додаткової угоди умови цієї додаткової угоди розповсюджують свою дію на відносини, що виникли між сторонами з 01 квітня 2024 року.

Додатковою угодою № 2 від 04.06.2024, керуючись пп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, п. 13.1. договору ціну за 1 кВт*год електричної енергії збільшено до 5,7453468 грн з урахуванням ПДВ.

Згідно пункту 2 вказаної додаткової угоди умови цієї додаткової угоди розповсюджують свою дію на відносини, що виникли між сторонами з 01 травня 2024 року.

Внаслідок укладення додаткових угод відбулось збільшення ціни за одиницю товару на 46,03 % від первинної ціни.

Встановлено, що на виконання даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" поставлено 149968 кВт*год електричної енергії на загальну суму 793062,56 грн з ПДВ, а саме:

- за квітень 2024 року 63 763 кВт/год, ставка тарифу 4,670184 грн за 1 кВт/год на загальну суму 297 784,94 грн (акт приймання-передавання №378), оплачено згідно платіжної інструкції №23 від 27.05.2024 на суму 297 784,94 грн;

- за травень 2024 року 64 827 кВт/год, ставка тарифу 5,7453468 грн за 1 кВт/ год на загальну суму 372 453,60 грн (акт приймання-передавання №566), оплачено згідно платіжної інструкції №28 від 24.06.2024 на суму 372 453,60 грн;

- за червень 2024 року 21 378 кВт/год, ставка тарифу 5,7453468 грн за 1 кВт/ год на загальну суму 122 824,02 грн (акт приймання-передавання №842), оплачено згідно платіжної інструкції № 29 від 22.07.2024 на суму 122 824,02 грн.

На переконання прокуратури, додаткова угода № 1 від 10.05.2024 та додаткова угода № 2 від 04.06.2024 до договору укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти в сумі 203045,85 грн - стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" на користь Могилів-Подільської міської ради.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Щодо представництва прокурором інтересів держави суді.

Могилів-Подільською окружною прокуратурою, відповідно до вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру, скеровано на адресу Могилів-Подільської міської ради лист від 02.03.2026 № 02.53-1251ВИХ-26, яким повідомлено про порушення при підписанні додаткових угод до договору постачання електричної енергії та наявність підстав для стягнення коштів.

Могилів-Подільська міська рада листом від 09.03.2026 року № 02-22/747 повідомила, що вважає висновки прокуратури щодо визнання Могилів-Подільської міської ради Вінницької області як засновника КНП "Могилів-Подільська ОЛІЛ" уповноваженим органом на здійснення заходів стягнення надмірно сплачених бюуджетних коштів, зокрема шляхом пред`явлення позовів про визнання недійсними додаткових угод та визнання процедури закупівлі як такої, що укладена з порушенням законодавства, хибними та такими, що не грунтуються на вимогах діючих нормативно-правових актів.

Згідно з усталеною судовою практикою захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).

У категорії спорів щодо визнання недійсними договорів, укладених у межах публічних закупівель, пред`явлення прокурором позову в інтересах осіб, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, має ґрунтуватися на визначенні того, яка саме особа є суб`єктом, що має безпосередній інтерес у захисті державних фінансових ресурсів та в належному виконанні договірних зобов`язань відповідно до положень Закону № 922-VIII (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 924/524/24).

Закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 25.06.2024 у справі № 918/760/23, від 01.10.2024 у справі № 918/778/23, від 20.02.2025 у справі № 910/16372/21).

У справі, яка розглядається, прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради, зазначив, що оскільки фінансування договору про постачання електричної енергії №161/264 та оспорюваних додаткових угод №1 і №2 здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету, то саме Могилів-Подільська міська рада Вінницької області, як засновник КНП "Могилів-Подільська ОЛІЛ" має безпосередній майновий інтерес у захисті даних фінансових ресурсів та у відновленні законності у сфері публічних закупівель. За зверненням Могилів-Подільської окружної прокуратури на адресу Могилів-Подільської міської ради жодних ефективних заходів, спрямованих на судовий захист інтересів держави та повернення коштів вжито не було, що підтверджує факт бездіяльності та обгрунтовує необхідність реалізації прокурором повноважень щодо представництва інтересів держави у суді.

Тобто прокурор обґрунтовує порушення інтересів держави укладенням Комунальним некомерційним підприємством "Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування" Могилів-Подільської міської ради оспорюваних додаткових угод усупереч вимогам чинного законодавства та інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу постачання та, відповідно, надмірної сплати бюджетних коштів.

При цьому судом враховано, що відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником Комунального некомерційного підприємства "Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування" Могилів-Подільської міської ради є Могилів-Подільська міська рада Вінницької області, а згідно інформації про закупівлю, яка міститься в системі публічних закупівель "Прозорро" джерелом фінансування закупівлі є кошти місцевого бюджету.

Комунальні підприємства (установи) створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).

Вказаний правовий висновок, зазначений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі №815/1216/16.

Як зазначено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 року у справі №905/1907/21, оскільки засновником закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема, законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів відповідного бюджету.

Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 року у справі №904/123/22, від 26.10.2022 року у справі №904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 року у справі №904/8332/21 (пункт 33).

Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Могилів-Подільською міською радою позовів до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав не подано.

Враховуючи наведене, прокурор у цій справі підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та правильно визначив Могилів-Подільську міську раду позивачем за пред`явленим ним до суду позовом, адже для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2024 року у справі №904/192/22)..

Як встановлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статті 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами частинами першою - третьою статті 632 ЦК України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Частиною першою статті 651 ЦК України врегульовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина перша статті 652 ЦК України).

У силу вимог частин третьої, четвертої статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

За частиною четвертою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом другим частини п`ятої стататті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі" можна дійти висновку, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь - якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Такий правовий висновок був викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.10.2024 у справі № 922/2321/22, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 922/433/22, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 06.02.2025 у справі № 910/5182/24, від 18.02.2025 у справі № 925/889/23, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону.

Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

При цьому судом звертається увага на те, що сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії; враховуючи діяльність відповідача, на момент підписання основного договору відповідач знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на електричну енергію, постачання якої він мав намір здійснювати, та гарантував її поставку замовнику за цінами відповідно до договору.

До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

Отже, з урахуванням наведеного аналізу нормативного припису пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).

Як встановлено судом, оспорювані додаткові угоди до договору укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки за їх умовами ціна за одиницю товару (кВт/годину) перевищила 10 % граничну межу, а ціна договору фактично збільшилась на 46,03 % порівняно з погодженою ціною під час закупівлі. З огляду на викладене прокурор просить оспорювані додаткові угоди визнати недійсними та повернути на користь позивача сплачені за цими угодами кошти.

Водночас судом враховується наступне.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 наголошено на тому, що, з`ясовуючи законодавчу еволюцію пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, суд звертає увагу на нормативне закріплення подібної можливості у постанові КМУ № 1178, у підпункті 2 пункту 19 (в редакції постанови КМУ №1067) якої, з-поміж іншого, визначено, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50% ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю.

Тобто положеннями постанови КМУ № 1178 (в редакції постанови КМУ від 01.09.2025 № 1067), на відміну від норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10-відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50%, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре додатково підтверджує, що приписи частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10% під час кожного внесення змін до договору про закупівлю.

Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом №1530-ІХ до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.

Проте, вносячи зміни в ціну на електроенергію додатковою угодою № 3 та додатковою угодою № 4, сторонами не враховано, що вартість електроенергії перевищує встановлену в договорі ціну 1 кВт електроенергії більше, ніж на 10% (в тому числі, з урахуванням збільшених тарифів), що суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Разом з тим, суд зауважує, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23).

Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення, передбаченого даною нормою.

Слід також звернути увагу, що 10% обмеження ціни пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі) та загальне обмеження збільшення ціни до 50% від первісної ціни договору було введено в дію лише Постановою КМУ № 1067 від 01.09.2025, яка набрала чинності 04.09.2025.

Стосовно доводів відповідачів у додаткових поясненнях про застосування положень Закону України "Про публічні закупівлі" від 27 травня 2026 року № 4888-ІХ, який набрав чинності 24.06.2026 (надалі - Закон № 4888-ІХ).

Пунктом 7 Розділу XIV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4888-ІХ передбачено, що положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII в редакції цього Закону застосовуються до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII.

Відповідно до підпункту 13) пункту 10 Розділу XIV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4888-ІХ у Законі України "Про публічні закупівлі" у частині п`ятій статті 41: пункт 2 викладено в такій редакції: "2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін)".

Разом з тим, спірні додаткові угоди не узгодуються із зазначеними нормами, оскільки:

1) додатковою угодою № 1 від 10.05.2024 ціну за 1 кВт*год електричної енергії збільшено до 4,670184 грн. з урахуванням ПДВ, тобто на 18,7 % відносно ціни визначеної в договорі;

2) додатковою угодою № 2 від 04.06.2024 ціну за 1 кВт*год електричної енергії збільшено до 5,7453468 грн. з урахуванням ПДВ., тобто на 46,03 % відносно ціни визначеної в договорі і на 23,02% відносно ціни, визначеної додатковою угодою № 1.

Тобто, обмеження у 10% перевищено в кожному випадку внесення змін до договору.

Відтак, застосування Закону № 4888-ІХ не впливає на правомірність укладених спірних додаткових угод.

Щодо доказів в обґрунтування підстав для підвищення ціни, суд зазначає наступне.

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21).

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Законом № 922-VIII не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 916/747/24).

Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22).

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Судом встановлено, що надані для обґрунтування підвищення ціни документи не відображають коливання цін, що відбувались з моменту укладення договору до моменту підписання відповідної додаткової угоди.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З урахуванням наведеного, наявні підстави для визнання оспорюваних додаткових угод № 1 від 10.05.2024 та № 2 від 04.06.2024 до договору недійсними, оскільки ними передбачено підвищення цін на електричну енергію на 46,03 %, тобто з перевищенням максимального ліміту у 10 %, що не відповідає вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина перша статті 216 ЦК України).

Приписами частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки зазначені додаткові угоди підлягають визнанню недійсними то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватись за ціною, вказаною за умовами договору, а саме - Оскільки зазначені додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватись за ціною, вказаною за умовами договору, а саме - 3,934284 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

З огляду на викладене, здійснюючи розрахунок за поставлену електричну енергію за тарифом, визначеним за умовами договору, Комунальне некомерційне підприємство "Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування" Могилів-Подільської міської ради повинне було сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 149968 кВт*год кошти у розмірі 590016,71 грн (149968 кВт*год Х 3,934284 грн).

Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 203045,85 грн (793062,56 грн (фактично сплачені кошти) - 590016,71 грн).

Таким чином, грошові кошти в сумі 203045,85 грн є такими, що були безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК", підстава їх набуття відпала, а тому відповідач - 1 зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Оскільки матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем для позивача зазначеної суми переплати, відтак позов в цій частині є обґрунтований та доведений.

Висновки суду.

За результатом розгляду спору суд встановив, що додаткові угоди до договору, які були предметом розгляду, укладені з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі", а тому ці угоди суд слід визнати недійсними.

Надмірно сплачені кошти в сумі 203045,85 грн необхідно стягнути з TOB "ЗЕ.ТЕК" на користь Могилів-Подільської міської ради.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судові витрати в розмірі 7987,20 грн у справі покладаються на відповідача - 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК", так як спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 10.05.2024 до договору №161/264 від 29.03.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством «Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування» Могилів-Подільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕ.ТЕК».

3. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 04.06.2024 до договору №161/264 від 29.03.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством «Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування» Могилів-Подільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕ.ТЕК».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕ.ТЕК» (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Грушевського академіка, буд. 77, оф. 304, код ЄДРПОУ 44317705) на користь Могилів-Подільської міської ради (24000, Вінницька обл., м. Могилів - Подільський, вул. Покровська,5, код ЄДРПОУ 26340549) грошові кошти в сумі 203 045 (двісті три тисячі сорок п`ять) грн 85 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕ.ТЕК» (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Грушевського академіка, буд. 77, оф. 304, код ЄДРПОУ 44317705) на користь Вінницької обласної прокуратури (р/р НОМЕР_1 , МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909909) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 7987 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) грн 20 коп.

6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 31 серпня 2026 року.

Суддя А.І.Мовчун