Рішення № 139330460, 31.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 Справа № 914/1609/26

За позовною заявою: Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго, м.Львів

до відповідача: Громадської організації Львівський міський автомотоклуб, м.Львів

про стягнення 134522,50 грн заборгованості за постачання теплової енергії за період з 01.10.2024 по 31.03.2026

Суддя Ділай У.І.

Без участі представників

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026, справу №914/1609/26 призначено для розгляду судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 04.06.2026 позов залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

05.06.2026 від позивача надійшла заява, з якою долучено докази усунення недоліків.

Ухвалою від 10.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін. Зобов`язано відповідача у строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.

16.06.2026 від позивача до суду надійшла заява, до якої долучено для огляду оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Ухвалою від 17.06.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків вказаних в ухвалі.

19.06.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду від 17.06.2026 та усунення недоліків.

Про розгляд справи відповідач повідомлений шляхом надсилання ухвали від 10.06.2026 на адресу, яка зазначена в позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Конверт з ухвалою від 10.06.2026 повернутий поштовим відділенням із відміткою «за закінчення встановленого терміну зберігання».

Ухвалою від 31.07.2026 зобов`язано позивача подати довідку про стан заборгованості в термін до 25.08.2026.

05.08.2026 від позивача до суду надійшла заява, до якої долучено довідку про стан заборгованості. За змістом вказаної довідки відповідач борг не оплатив.

Станом на 31.08.2026 від відповідача відзив на позов не надходив.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 cуд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22).

Станом на 31.08.2026 від відповідача до суду відзив не надходив.

Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершився 10.08.2026. У період з 03.08.2026 по 28.08.2026 суддя У.І.Ділай перебувала у щорічній відпустці. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

У процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Згідно з позовом, Громадська організація «Львівський міський автомотоклуб» (надалі відповідач, споживач) є орендарем приміщення за адресою: м. Львів, вул.Дністерська,17, відповідно до договору оренди нерухомого майна №С-9501-15 від 17.03.2015 управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичною адресою відповідача є, 79035, м.Львів, вул.Дністерська,17 квартира 67.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо споживач не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ним укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, 1023 від 08.09.2021.

З 01 грудня 2021 року почав діяти новий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (Індивідуальні договори про надання послуг знаходяться у вільному доступі на сайті Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго lmkp.lte.lviv.ua).

Відповідно до умов договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначені цим договором.

Нежитлові приміщення орендовані відповідачем знаходяться в житловому будинку за адресою: м.Львів вул.Дністерська,17 та під`єднані до послуг з постачання теплової енергії (центральне опалення), відтак ЛМКП «Львівтеплоенерго» проводить нарахування в силу закону.

На підтвердження факту надання послуг позивач подав акти про включення системи теплоспоживання від 28.10.2024 та від 04.11.2025, інформацію по об`єкту, інформацію про лічильник.

З 01 грудня 2021 року ЛМКП «Львівтеплоенерго» (надалі позивач, виконавець) здійснює розрахунки кількості спожитої теплової енергії на опалення для споживачів, які отримують послуги з постачання теплової енергії на опалення за порядком, визначеним статтею 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», вимогами «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих і будівлі комунальних послуг», затвердженої Наказом Мінрегіонбуду та ЖКГУ №315 від 22.11.2018 зі змінами та доповненнями, затвердженими наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 №358 та рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради №972 від 01.11.2021 «Про встановлення ЛМКП«Львівтеплоенерго» тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуг з постачання теплової енергії та гарячої води».

Надані позивачем послуги складаються з:

- фактично спожитої теплової енергії ( опалення згідно показів приладу обліку, обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (ФВБС) );

- приєднане теплове навантаження;

- абонентське обслуговування.

За твердженням позивача, відповідач фактично отримує послугу з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення. При цьому ЛМКП Львівтеплоенерго несе витрати, оскільки відповідно до ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та наказу Державного комітету України з питань житлово-комунальних послуг №76 від 17.05.2005 такі надаються безперебійно.

Відповідно до п.34 договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Як зазначено в позові, у відповідача відповідно до розрахунку заборгованість утворилась за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2024 по 31.03.2026 в сумі 134522,50грн.

Спір виник внаслідок того, що відповідач своїх зобов`язань щодо оплати за отриману теплову енергію не виконав. Відтак, позивач подав до Господарського суду Львівської області позов про стягнення з відповідача 134522,50грн основного боргу.

Крім того, керуючись п.45 договору, позивач нарахував 654,92грн пені за період з 01.06.2025 по 30.04.2026, а також в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) 2578,31грн 3% річних за період з 01.12.2024 по 30.04.2026 та 6990,37грн інфляційних втрат за період з 01.12.2024 по 31.03.2026.

Відповідач відзиву на позов не подав.

При прийнятті рішення суд виходив із такого.

Згідно з пунктом 5 статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги у разі якщо споживач не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

01.12.2021 між Львівським міським комунальним підприємством Львівтеплоенерго та Громадською організацією «Львівський міський автомотоклуб» почав діяти новий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, відповідно до умов якого Львівське міське комунальне підприємство Львівтеплоенерго зобов`язувалось постачати теплову енергію в гарячій воді до приміщень, розташованих за адресою: 79035, м.Львів, вул.Дністерська,17 квартира 67, а відповідач зобов`язувався її отримувати і оплачувати за встановленими тарифами на умовах і в термін, передбачені договором (надалі індивідуальний договір).

Відповідно до пунктів 1 та 2 індивідуального договору - цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті підприємства https://lmkp.lte.lviv.ua .

Отже, відповідач приєднався до типового публічного договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Згідно із пунктом 5 індивідуального договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до пункту 30 індивідуального договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця lmkp.lte.lviv.ua .

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Згідно із пунктом 31 індивідуального договору, вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця lmkp.lte.lviv.ua .

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

Відповідно до пункту 32 індивідуального договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно із пунктом 33 індивідуального договору, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Відповідно до пункту 34 індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Згідно із пунктом 43 індивідуального договору, виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість послуги згідно із законодавством та умовами цього договору, зокрема шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; забезпечити надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору.

Матеріали справи містять акти про включення системи теплоспоживання 28.10.2024 та 03.11.2025 про те, що в опалювальному сезоні 2024/2025 та 2025/2026 система теплоспоживання в приміщеннях: за адресою місто Львів, вулиця Дністерська,17 квартира 67 увімкнено опалення.

У матеріалах справи містяться виставлені позивачем рахунки за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.10.2024 по 31.03.2026.

Відповідач взятих на себе зобов`язань з оплати за спожиту теплову енергію за договором у встановлений строк не виконав.

14.05.2026 позивач скеровував відповідачу лист вих.№08-2268-03/26 від 17.03.2026 з актом звірки взаєморозрахунків.

Однак, спожита теплова енергія відповідачем за період з 01.10.2024 по 31.03.2026 не оплачена, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 134522,50грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Між сторонами виникли правовідносини по наданню та споживанню комунальних послуг з теплопостачання, які врегульовано договором та Законом України Про житлово-комунальні послуги.

Закон України Про житлово-комунальні послуги (із змінами та доповненнями) регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг. Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно з пункту 5 статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги у разі якщо споживач не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:

- плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

- плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води) (пункт 11 частини першої статті 1 в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт належного постачання теплової енергії в період з 01.10.2024 по 31.03.2026 включно підтверджено наявними в матеріалах справи актами про включення системи теплопостачання за вказаний період, а також відсутністю звернень з боку відповідача щодо обсягу спожитої теплової енергії у цей період і здійснених нарахувань.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до пункту 34 індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Проте, на час звернення з позовною заявою, як і на час прийняття судом рішення, відповідачем не здійснено оплату за спожиту теплову енергію по індивідуальному договору від 01.12.2021 за період з 01.10.2024 по 31.03.2026.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, вимога надати докази невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором (ст. 610 ЦК України) покладається на позивача. Водночас, стаття 614 ЦК України зобов`язує відповідача надати докази відсутності вини у неналежному виконанні зобов`язання.

Отже, при пред`явленні позову кредитор повинен довести лише факт порушення зобов`язання, він звільняється від обов`язку доводити вину боржника. Тягар доказування відсутності вини в порушенні зобов`язання лежить на боржникові.

Відповідач проти наявності заборгованості в сумі 134522,50грн не заперечив, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив, власного контр розрахунку не надав. Проти дійсності в повному об`ємі наданих послуг відповідач не заперечив, при цьому, оплату за отримані послуги не здійснював. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача про неотримання повністю/частково послуг за договором.

Отже, позивач довів факт порушення відповідачем зобов`язань щодо оплати заборгованості за договором в повному обсязі. Натомість відповідач не спростував обставин цієї справи, заборгованість становить 134522,50грн.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Беручи до уваги, що строк виконання обов`язку сплати за надані послуги є таким, що настав, а відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав позовні вимоги про стягнення 134522,50грн основного боргу є підставними та підлягають задоволенню.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, підстави та правильність нарахування суми інфляційних втрат та 3% річних, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2578,31грн 3% річних за період з 01.12.2024 по 30.04.2026 та 6990,37грн інфляційних втрат за період з 01.12.2024 по 31.03.2026 слід задоволити.

Щодо вимоги про стягнення 654,92грн пені за період з 01.06.2025 по 30.04.2026 суд зазначає таке.

Згідно з п. 45 індивідуального договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу..

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши поданий розрахунок, підстави та правильність нарахування суми, відповідно до положень п. 45 договору та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 654,92грн пені за період з 01.06.2025 по 30.04.2026.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Громадської організації Львівський міський автомотоклуб (79035, Львівська область, місто Львів, вулиця Дністерська, будинок 17, квартира 67; ідентифікаційний код 25251737) на користь Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго (79040, Львівська область, місто Львів, вулиця Д.Апостола, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 05506460) 134522,50грн основного боргу, 654,92грн пені, 2578,31грн 3% річних, 6990,37грн інфляційних втрат та 2662,40 грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 31.08.2026.

Суддя Уляна ДІЛАЙ