Рішення № 139330288, 05.06.2026, Господарський суд Київської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2026 р. Справа № 911/3794/25

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гостомельські липки»

про визнання недійсними та скасування рішень,

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 , Коршун Т.О. - адвокат, ордер серії АІ № 2073745 від 11.12.2025;

відповідача: Широкопояс О.В. - адвокат, ордер серії СА № 1145734 від 18.12.2025,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та узагальнені аргументи сторін

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою від 15.12.2025 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гостомельські липки» (далі - відповідач, ОСББ «Гостомельські липки»), у якій просить суд визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки», які оформлені протоколами:

- № 1 від 14.06.2017, яким вирішено створити ОСББ «Гостомельські липки» в будинку АДРЕСА_1 ;

- № 2 від 04.11.2017, яким встановлено внесок на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 6 грн за кв. м;

- № б/н від 13.03.2021, яким збільшено розмір внеску на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території до 8 грн за кв. м;

- № 2 від 12.03.2023, яким підвищено тариф на обслуговування прибудинкової території до 10 грн за кв. м.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначає, що є колишньою власницею квартири у будинку АДРЕСА_2 , право власності на яку вона набула 19.09.2017 та припинила 19.11.2024 у зв`язку з її відчуженням. Підставою для звернення до суду стало пред`явлення ОСББ «Гостомельські липки» до неї позову про стягнення заборгованості зі сплати внесків, у якому відповідач посилається, зокрема, на оскаржувані рішення загальних зборів.

Позивачка вважає, що рішення загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки», оформлені протоколами № 1 від 14.06.2017, № 2 від 04.11.2017, б/н від 13.03.2021 та № 2 від 12.03.2023, підлягають визнанню недійсними та скасуванню, оскільки прийняті з порушенням вимог законодавства та статуту ОСББ, а також порушують її права та законні інтереси.

Щодо протоколу № 1 від 14.06.2017 позивачка посилається на те, що ОСББ «Гостомельські липки» створено у будинку АДРЕСА_1 , тоді як належна їй на той час квартира знаходилась у будинку АДРЕСА_2 . На думку позивачки, зазначені будинки є різними об`єктами нерухомості, а тому рішення про створення ОСББ у будинку № 35-Б не може поширюватися на власників квартир будинку АДРЕСА_2 . Крім того, позивачка звертає увагу на відсутність у протоколі належних відомостей щодо осіб, які входили до ініціативної групи, та їх належності до співвласників відповідного будинку.

Оскаржуючи протокол № 2 від 04.11.2017, позивачка вказує на істотні розбіжності між даними протоколів щодо кількості співвласників та загальної площі квартир і нежитлових приміщень. Так, у протоколі від 14.06.2017 зазначено 75 співвласників та загальну площу 3800 кв. м, тоді як у протоколі від 04.11.2017 - 53 співвласники та площу 4561,80 кв. м. На думку позивачки, такі розбіжності ставлять під сумнів достовірність визначення кількості голосів співвласників та результатів голосування, у тому числі щодо встановлення внеску в розмірі 6 грн за 1 кв. м.

Щодо протоколу б/н від 13.03.2021 позивачка зазначає, що в ньому відсутні відомості про кількість співвласників, які брали участь у зборах, та загальну площу належних їм приміщень. Водночас за збільшення внеску з 6 до 8 грн за 1 кв. м зазначено 90% голосів співвласників, яким нібито належить 5073,75 кв. м. При цьому ця площа не узгоджується з показниками, наведеними у попередніх протоколах, що, на думку позивачки, унеможливлює перевірку правомочності зборів та правильності підрахунку голосів.

Стосовно протоколу № 2 від 12.03.2023 позивачка посилається на відсутність у ньому повних відомостей про загальну площу нежитлових приміщень та, відповідно, неможливість встановити загальну кількість голосів співвласників. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що рішення про встановлення тарифу 10 грн за 1 кв. м не набрало необхідної кількості голосів, передбаченої Статутом ОСББ, оскільки за нього проголосували співвласники, яким належить 3597,1 кв. м, що, за розрахунком позивачки, є меншим за дві третини загальної площі. Також позивачка вважає неправомірним застосування цього тарифу з 01.03.2023, тобто до дати прийняття відповідного рішення.

Узагальнюючи свої доводи, позивачка зазначає, що у протоколах загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки» систематично містяться суперечливі відомості щодо кількості співвласників та загальної площі квартир і нежитлових приміщень, що, на її думку, унеможливлює перевірку правомочності зборів та достовірності результатів голосування. Вважає, що такі порушення є підставою для визнання оскаржуваних рішень недійсними та їх скасування, оскільки саме на підставі цих рішень ОСББ «Гостомельські липки» визначає розмір заборгованості та обґрунтовує вимоги до неї у справі № 756/2335/25.

Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач проти задоволення позову заперечує та вважає позовні вимоги необґрунтованими. Зазначає, що ОСББ «Гостомельські липки» створено для управління та утримання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , який складається із шести зблокованих під`їздів, кожному з яких присвоєно окрему адресну: 35-Б, 35-В, 35-Г, 35-Д, 35-Е та 35-Є. На думку відповідача, наявність окремих адресних номерів під`їздів не свідчить про існування окремих багатоквартирних будинків, оскільки зазначені під`їзди є частинами одного багатоквартирного будинку, об`єднаного спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням та інженерною інфраструктурою.

Відповідач посилається на технічні паспорти, робочий проєкт газопостачання та рішення виконавчого комітету Гостомельської селищної ради від 10.10.2016 № 127/4 і від 20.12.2017 № 151/4, якими, на його думку, підтверджується формування відповідного багатоквартирного будинку та присвоєння адрес окремим його частинам. У зв`язку з цим відповідач вважає, що квартира АДРЕСА_3 , яка належала ОСОБА_1 , хоча й мала адресу 35-Г, водночас розташовувалася у під`їзді, який є частиною багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ «Гостомельські липки».

Відповідач також зазначає, що ОСОБА_1 була власницею квартири АДРЕСА_3 загальною площею 64,6 кв. м з 19.09.2017 до 19.11.2024, після чого відчужила її ОСОБА_2 . Оскільки позивачка, на думку відповідача, не виконала належним чином обов`язок зі сплати внесків на утримання та обслуговування будинку і прибудинкової території, ОСББ «Гостомельські липки» звернулося до Ірпінського міського суду Київської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 41666,09 грн. Саме у межах цієї справи позивачка оскаржує рішення загальних зборів ОСББ.

Окремо відповідач звертає увагу, що після пред`явлення позову про стягнення заборгованості ОСОБА_1 подала зустрічний позов про повернення нібито безпідставно сплачених ОСББ коштів у сумі 9800,00 грн, однак ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10.11.2025 у прийнятті зустрічного позову відмовлено. На думку відповідача, такі обставини додатково свідчать про суперечливість позиції позивачки, яка, з одного боку, заперечує належність своєї квартири до будинку, яким управляє ОСББ, а з іншого - до цього часу сплачувала на рахунок ОСББ внески та інші платежі.

Відповідач вказує, що ОСОБА_1 з 2018 року сплачувала ОСББ «Гостомельські липки» внески на утримання будинку, а також компенсацію за спожиту електроенергію, при цьому заборгованість за електроенергію відсутня. Водночас, як зазначає відповідач, позивачка не зверталася до правління ОСББ за інформацією про діяльність об`єднання, не брала участі у загальних зборах та управлінні будинком і лише після пред`явлення до неї позову про стягнення заборгованості заявила про порушення своїх прав.

Відповідач вважає, що ОСОБА_1 , яка на час звернення до суду вже не є власницею квартири, а також сама заперечує свій статус співвласника будинку, не має права оскаржувати рішення загальних зборів ОСББ. На думку відповідача, питання про те, чи була позивачка співвласницею будинку, в якому створено ОСББ «Гостомельські липки», а також наявність у неї обов`язку зі сплати внесків має вирішуватися саме у межах справи № 756/2335/25 про стягнення заборгованості.

При цьому відповідач зазначає, що оскаржуваними рішеннями загальних зборів та діями ОСББ права ОСОБА_1 не порушувалися. Вважає, що подання цього позову спрямоване на створення правової невизначеності щодо діяльності ОСББ та уникнення позивачкою виконання зобов`язань зі сплати внесків. У зв`язку з цим відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

ІІ. Рух справи.

Заяви та клопотання учасників справи

Через підсистему «Електронний суд» 20.01.2026 від ОСББ «Гостомельські липки» надійшов відзив на позовну заяву (документ сформований в системі «Електронний суд» 19.01.2026).

Через підсистему «Електронний суд» 28.01.2026 від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив та клопотання про витребування доказів (документи сформовані в системі «Електронний суд» 26.01.2026).

Через підсистему «Електронний суд» 09.02.2026 від ОСОБА_1 надійшли пояснення по справі (документ сформований в системі «Електронний суд» 08.02.2026).

Через підсистему «Електронний суд» 10.02.2026 від ОСОБА_1 надійшли уточнення щодо витребування доказів.

Через підсистему «Електронний суд» 20.02.2026 від ОСББ «Гостомельські липки» надійшли заперечення (на відповідь на відзив), які за своїм змістом є запереченнями на клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, а також клопотання про залишення без розгляду пояснень у справі.

Через підсистему «Електронний суд» 23.02.2026 від ОСОБА_1 надійшли пояснення по справі (документ сформований в системі «Електронний суд» 22.02.2026).

Через підсистему «Електронний суд» 25.02.2026 від ОСББ «Гостомельські липки» надійшло клопотання про долучення доказів.

Через підсистему «Електронний суд» 05.03.2026 від ОСОБА_1 надійшли пояснення по справі.

Через підсистему «Електронний суд» 12.03.2026 від ОСББ «Гостомельські липки» надійшли додаткові пояснення у справі.

Через підсистему «Електронний суд» 16.03.2026 від ОСОБА_1 надійшли пояснення по справі, а також клопотання про виклик свідка та проведення почеркознавчої експертизи по справі (документи сформовані в системі «Електронний суд» 15.03.2026).

Через підсистему «Електронний суд» 08.04.2026 від ОСББ «Гостомельські липки» надійшла заява про застосування строків позовної давності у справі.

Через підсистему «Електронний суд» 13.04.2026 від ОСОБА_1 надійшли заява про продовження підготовчого засідання та клопотання про уточнення щодо проведення почеркознавчої експертизи (документи сформовані в системі «Електронний суд» 11.04.2026).

Через підсистему «Електронний суд» 15.04.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення показань свідка.

Через підсистему «Електронний суд» 27.04.2026 від ОСОБА_1 надійшли пояснення по справі, а також заява про судові витрати (документи сформовані в системі «Електронний суд» 24.04.2026).

Через підсистему «Електронний суд» 04.05.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про судові витрати (документ сформований в системі «Електронний суд» 03.05.2026).

Через підсистему «Електронний суд» 06.05.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про обґрунтування понесених судових витрат та долучення письмових доказів.

Через підсистему «Електронний суд» 22.05.2026 від ОСББ «Гостомельські липки» надійшло клопотання про поновлення строку для подання доказів та їх приєднання до матеріалів справи (документ сформований в системі «Електронний суд» 21.05.2026).

Процесуальні дії у справі

Господарський суд Київської області ухвалою від 05.01.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 23.02.2026 суд розглядав клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів (документ сформований в системі «Електронний суд» 26.01.2026) з урахуванням уточнення щодо витребування доказів (документ сформований в системі «Електронний суд» 10.02.2026), у якому позивачка просила суд витребувати у ОСББ «Гостомельські липки» наступні документи:

- протокол зборів ОСББ «Гостомельські липки» № 2 від 04.11.2017, яким встановлено внесок на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 6 грн за кв. м, з додатком, у якому зазначається інформація про співвласників, які були присутні на зборах, та з результатом їх голосування щодо прийнятих на зборах рішень;

- протокол зборів ОСББ «Гостомельські липки» б/н від 13.03.2021, яким збільшено розмір внеску на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території до 8 грн за кв. м, з додатком, у якому зазначається інформація про співвласників, які були присутні на зборах, та з результатом їх голосування щодо прийнятих на зборах рішень;

- протокол зборів ОСББ «Гостомельські липки» № 2 від 12.03.2023, яким підвищено тариф на обслуговування прибудинкової території до 10 грн за кв. м, з додатком, у якому зазначається інформація про співвласників, які були присутні на зборах, та з результатом їх голосування щодо прийнятих на зборах рішень.

Позивачка обґрунтовувала клопотання тим, що самостійно отримати повні тексти оскаржуваних протоколів № 2 від 04.11.2017, б/н від 13.03.2021 та № 2 від 12.03.2023 з додатками щодо співвласників та результатів голосування вона не має можливості, оскільки ОСББ «Гостомельські липки» відмовилося надати їх на адвокатський запит. При цьому посилання відповідача на знищення документів унаслідок пожежі 17.03.2022 позивачка вважала недостовірним, оскільки зазначені протоколи були подані ОСББ до матеріалів справи № 756/2335/25, а відповідачем також надано інші документи, датовані періодом до та після зазначеної дати. У зв`язку з цим, на переконання позивачки, витребувані документи перебувають у відповідача та мають істотне значення для перевірки правомірності прийняття оскаржуваних рішень і результатів голосування.

Відповідач заперечив проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність у нього витребуваних документів. Зазначив, що оригінали оскаржуваних протоколів та додатки до них були знищені внаслідок пожежі 17.03.2022, що підтверджується актом про пожежу, актом про втрату документів та іншими документами, складеними ревізійною комісією ОСББ. Відповідач вказав, що протоколи № 1 від 14.06.2017, № 2 від 04.11.2017 та б/н від 13.03.2021 були відновлені у вигляді дублікатів, однак додатки до протоколів, які містили підписи співвласників та відомості про їх голосування, відновити неможливо, що підтверджується відповідним актом. У зв`язку з цим відповідач вважав неможливим виконати вимогу про витребування зазначених доказів та просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені у клопотанні про витребування доказів та запереченнях на нього, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Як встановлено судом, представник позивачки звертався до відповідача із відповідним адвокатським запитом з метою отримання повних текстів оскаржуваних протоколів та додатків до них, однак самостійно отримати запитувані документи не зміг. При цьому позивачка обґрунтовує необхідність їх витребування тим, що зазначені документи містять відомості про співвласників, які брали участь у загальних зборах, належну їм площу приміщень та результати голосування, що має істотне значення для перевірки правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

Водночас у судовому засіданні представник відповідача повідомив, що ОСББ «Гостомельські липки» має у своєму розпорядженні додатки до протоколу загальних зборів № 2 від 12.03.2023 та має можливість надати їх суду. Отже, наявність зазначених доказів у відповідача підтверджена безпосередньо під час розгляду клопотання, а самі докази стосуються обставин, які мають значення для вирішення спору, зокрема для встановлення дійсної кількості голосів співвласників та результатів голосування щодо оскаржуваного рішення.

За таких обставин суд визнав доведеними підстави для витребування додатків до протоколу загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки» № 2 від 12.03.2023.

Разом з тим у частині витребування додатків до протоколів № 2 від 04.11.2017 та б/н від 13.03.2021 суд не знайшов підстав для задоволення клопотання, оскільки відповідач повідомив про відсутність таких документів у його розпорядженні та неможливість їх відновлення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів та вирішив витребувати в ОСББ «Гостомельські липки» додатки до протоколу загальних зборів № 2 від 12.03.2023.

Крім того, у підготовчому засіданні 23.02.2026 суд розглядав клопотання ОСББ «Гостомельські липки» про залишення без розгляду пояснень у справі, у якому відповідач просив суд залишити без розгляду подані позивачкою пояснення та долучені до нього додатки, не враховувати їх при розгляді справи.

Відповідач обґрунтовує клопотання тим, що подані представником позивачки 09.02.2026 через підсистему «Електронний суд» пояснення з додатками не є передбаченою ГПК України самостійною заявою по суті справи та подані після закінчення встановлених процесуальних строків. Зазначає, що останньою заявою позивачки по суті справи була відповідь на відзив, подана 28.01.2026, тоді як відповідні пояснення та додатки надійшли відповідачу лише 09.02.2026 об 11 год. 38 хв., тобто вже після проведення призначеного на цей день підготовчого судового засідання.

Відповідач посилається на положення статей 80, 118, 119, 161 ГПК України та зазначає, що позивачка не заявляла клопотання про продовження процесуального строку, не обґрунтувала причин несвоєчасного подання доказів та не довела неможливості їх подання разом із позовною заявою або іншою заявою по суті справи. У зв`язку з цим відповідач вважає, що подані з порушенням установленого процесуального строку пояснення та додані до них докази не підлягають врахуванню судом при вирішенні спору, а тому просить залишити їх без розгляду.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення без розгляду поданих позивачкою пояснень та доданих до них документів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що подання учасником справи пояснень є його процесуальним правом, реалізація якого сама по собі не залежить від попереднього дозволу суду, якщо інше прямо не встановлено процесуальним законом або судом.

При цьому частина п`ята статті 161 ГПК України передбачає можливість суду дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо суд визнає це необхідним. Водночас наведене положення не може тлумачитися як встановлення заборони учасникам справи подавати будь-які письмові пояснення без попереднього дозволу суду. Зазначена норма регулює випадки, коли суд вважає необхідним отримання від учасника додаткових пояснень з конкретного питання, та не позбавляє учасника справи права, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 42 ГПК України, надавати суду свої пояснення.

Суд у цій справі не встановлювався окремий процесуальний строк для подання позивачкою пояснень, а також не постановляв ухвалу про необхідність подання пояснень виключно за попереднім дозволом суду.

За таких обставин саме по собі подання позивачкою письмових пояснень після подання заяв по суті справи та на стадії підготовчого провадження не може бути підставою для їх безумовного відхилення або залишення без розгляду. Відповідач фактично ставить питання про недопустимість подання таких пояснень лише з огляду на момент їх подання, однак належних правових підстав для такого обмеження процесуального права позивачки суд не встановив.

Щодо посилань відповідача на положення статей 80, 118, 119 ГПК України, суд зазначає, що питання дотримання строків подання доказів та наслідків їх пропуску підлягає оцінці з урахуванням конкретного характеру поданих матеріалів. Подані позивачкою пояснення за своєю суттю є реалізацією процесуального права на викладення доводів та міркувань щодо предмета спору, а тому не можуть бути автоматично ототожнені із самостійною заявою по суті справи, подання якої обмежене строками, встановленими ГПК України або судом.

Водночас оцінка наведених у поясненнях доводів та доданих до них документів, їх належності, допустимості, достовірності та доказового значення здійснюється судом під час розгляду справи по суті. Наявність у сторони заперечень щодо змісту таких пояснень або доказів не є підставою для їх процесуального відхилення без відповідної оцінки.

З огляду на викладене, враховуючи, що суд не встановлював строк для подання позивачкою відповідних пояснень та не визначав, що такі пояснення можуть бути подані виключно за дозволом суду, суд дійшов висновку, що подані позивачкою пояснення є реалізацією передбаченого законом процесуального права та не підлягають залишенню без розгляду.

Таким чином, суд залишив без задоволення клопотання відповідача про залишення без розгляду пояснень позивачки та доданих до них документів.

З метою вирішення питань, визначених статтею 182 ГПК України, суд неодноразово оголошував перерву в підготовчому засіданні; ухвалою від 23.02.2026 строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів.

У підготовчому засіданні 13.04.2026 суд розглядав клопотання ОСОБА_1 про виклик свідка та проведення почеркознавчої експертизи по справі (документ сформований в системі «Електронний суд» 15.03.2026) з урахуванням клопотання про уточнення щодо проведення почеркознавчої експертизи (документ сформований в системі «Електронний суд» 11.04.2026), а також клопотання про долучення показань свідка.

Обґрунтовуючи клопотання про виклик свідка, позивачка зазначила, що представник відповідача у поясненнях від 12.03.2026 послався на те, що ОСОБА_1 була присутня на установчих зборах зі створення ОСББ «Гостомельські липки» 14.06.2017 та власноруч підписала додаток до протоколу цих зборів. З метою спростування зазначених обставин позивачка просила викликати та допитати її як свідка.

Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи позивачка мотивувала необхідністю встановлення, чи виконаний ОСОБА_1 підпис у пункті 34 додатку № 1 «Голосування на зборах щодо питань порядку денного» до протоколу установчих зборів співвласників від 14.06.2017. Позивачка зазначила, що оригінал вказаного документа у неї відсутній, у зв`язку з чим просила призначити почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України, а також зобов`язати відділ державної реєстрації (державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) виконавчого комітету Ірпінської міської ради надати експертній установі оригінал протоколу № 1 від 14.06.2017 з додатком № 1.

У клопотанні про долучення показань свідка позивачка просила прийняти та врахувати під час розгляду справи заяву ОСОБА_1 від 21.03.2026, оформлену відповідно до статей 87, 88 ГПК України та з нотаріально засвідченим підписом. Також просила долучити до матеріалів справи список інвесторів № 15/05.2017 та акт приймання квартири від 15.08.2017. На її думку, зазначені документи підтверджують набуття нею права власності на квартиру АДРЕСА_4 та, відповідно, відсутність у неї статусу співвласника будинку № 35-Б , у якому, згідно з доводами позову, створено ОСББ «Гостомельські липки».

Представник відповідача усно заперечила щодо задоволення клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.

Розглянувши клопотання позивачки про виклик свідка та призначення почеркознавчої експертизи, заслухавши позицію представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 66 ГПК України свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. При цьому відповідно до частини першої статті 87 цього Кодексу показання свідка подаються у письмовій формі у вигляді заяви свідка.

Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти (частина перша статті 89 ГПК України).

Суд враховує, що позивачка просить викликати для допиту як свідка саму ОСОБА_1 з метою спростування доводів відповідача про її присутність на установчих зборах 14.06.2017 та участь у голосуванні під час створення ОСББ «Гостомельські липки».

Разом з тим ОСОБА_1 реалізувала передбачене процесуальним законом право на подання заяви свідка, у якій виклала свої пояснення щодо обставин її участі в установчих зборах та голосування під час створення ОСББ «Гостомельські липки».

Проте позивачка у клопотанні про виклик свідка не навела обставин, які б свідчили про те, що викладені ОСОБА_1 у заяві свідка від 21.03.2026 відомості суперечать іншим доказам у справі або можуть викликати у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

За таких обставин суд не встановив необхідності виклику ОСОБА_1 до суду для надання усних показань, у зв`язку з чим клопотання про виклик свідка залишено судом без задоволення.

Вирішуючи клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, суд виходив із того, що відповідно до положень статті 99 ГПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності визначених законом умов, зокрема якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Предметом запропонованого позивачкою експертного дослідження є встановлення того, чи виконаний ОСОБА_1 підпис у пункті 34 додатку № 1 до протоколу установчих зборів співвласників від 14.06.2017.

Суд врахував, що відповідно до акта про втрату документів № 1 від 22.05.2022, затвердженого головою правління ОСББ «Гостомельські липки», оригінал протоколу № 1 загальних зборів від 14.06.2017 разом із додатками був втрачений унаслідок пожежі, що виникла за адресою: АДРЕСА_5 , у зв`язку з бойовими діями. Згідно з актом про неможливість відновлення документів від 01.06.2022, під час проведення заходів з відновлення документації ОСББ встановлено неможливість відновлення, зокрема, додатків до протоколу № 1 від 14.06.2017, які містили особисті підписи співвласників та засвідчували їх волевиявлення.

Таким чином, на момент розгляду справи оригінал додатка до протоколу № 1 від 14.06.2017, у якому міститься спірний підпис, у сторін та у суду відсутній.

За таких обставин проведення судової почеркознавчої експертизи саме щодо оригіналу спірного підпису є об`єктивно неможливим.

Водночас питання щодо участі ОСОБА_1 в установчих зборах та наявності її волевиявлення під час створення ОСББ «Гостомельські липки» не є єдиними та визначальними для вирішення спору. Предметом розгляду у цій справі є правомірність рішень загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки», а наведені позивачкою обставини щодо її участі в установчих зборах підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі.

Крім того, сам по собі факт наявності або відсутності підпису позивачки у додатку до протоколу установчих зборів не встановлює належність квартири позивачки до багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ «Гостомельські липки», та не вирішує питання щодо правомірності оскаржуваних рішень загальних зборів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що необхідність застосування спеціальних знань для вирішення обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення цього спору, позивачка належним чином не обґрунтувала. З огляду на викладене суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення почеркознавчої експертизи.

Разом з тим суд задовольнив клопотання позивачки про долучення показань свідка.

Суд установив, що заява ОСОБА_1 від 21.03.2026 оформлена у письмовій формі, підпис свідка на заяві засвідчений нотаріусом. З огляду на вимоги процесуального закону щодо форми та порядку подання письмових показань свідка, суд вирішив, що зазначена заява підлягає долученню до матеріалів справи та оцінці судом разом з іншими доказами відповідно до вимог ГПК України.

Також суд долучив до матеріалів справи список інвесторів № 15/05.2017 та акт приймання квартири від 15.08.2017, оскільки позивачка посилається на них з метою підтвердження обставин набуття нею права власності на квартиру АДРЕСА_4 .

Ухвалою від 13.04.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 04.05.2026.

У судовому засіданні 04.05.2026 суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступні слова представників сторін, після чого оголосив перерву в судовому засіданні до 25.05.2026.

У судовому засіданні 25.05.2026 суд розглядав клопотання ОСББ «Гостомельські липки» про поновлення строку для подання доказів та їх приєднання до матеріалів справи, у якому відповідач просив суд поновити ОСББ «Гостомельські липки» строк для подання доказів, а саме: Статуту ОСББ «Гостомельські липки» в новій редакції 2026 року; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 21.05.2026.

Обґрунтовуючи клопотання, відповідач зазначив, що позивачка оспорює рішення ОСББ, зокрема, посилаючись на те, що ОСББ «Гостомельські липки» створено за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як належна їй квартира розташована у будинку № 35-Г. Відповідач вказав, що попередні редакції Статуту містили технічну помилку щодо зазначення лише будинку № 35-Б, хоча фактично ОСББ обслуговувало будинки №№ 35-Б, 35-В, 35-Г, 35-Д, 35-Е, 35-Є, які об`єднані спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням та інженерною інфраструктурою.

Відповідач зазначив, що рішенням загальних зборів, оформленим протоколом № 5 від 29.03.2026, затверджено Статут ОСББ «Гостомельські липки» у новій редакції, у якій прямо визначено, що Об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень будинків №№ 35-Б , 35-В, 35-Г , 35-Д , 35-Е , 35 -Є. Державну реєстрацію зазначених змін проведено 21.05.2026, у зв`язку з чим відповідач не мав можливості подати відповідні документи у встановлений строк.

Посилаючись на положення статей 80 та 119 ГПК України, відповідач просив визнати причини пропуску строку поважними, поновити строк на подання зазначених доказів та долучити їх до матеріалів справи, оскільки, на його думку, вони мають істотне значення для вирішення спору та підтверджують доводи відповідача щодо створення і діяльності ОСББ «Гостомельські липки» у будинках №№ 35-Б , 35-В, 35-Г, 35-Д , 35-Е, 35-Є.

Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку для подання доказів та їх приєднання до матеріалів справи, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до положень статті 80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

За змістом частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як зазначив відповідач, Статут ОСББ «Гостомельські липки» у новій редакції затверджено рішенням загальних зборів співвласників, оформленим протоколом № 5 від 29.03.2026, а державну реєстрацію відповідних змін проведено 21.05.2026. Відтак зазначені документи не існували на момент закінчення строку для подання відповідачем доказів, а тому відповідач був позбавлений можливості подати їх раніше.

При цьому суд врахував, що подані докази стосуються обставин, на які відповідач посилається на підтвердження своїх заперечень проти позову, зокрема щодо поширення діяльності ОСББ «Гостомельські липки» на будинки №№ 35-Б, 35-В, 35-Г, 35-Д, 35-Е, 35-Є, а отже можуть мати значення для правильного вирішення спору.

Суд також взяв до уваги, що представник позивачки у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечив.

За таких обставин суд визнав причини пропуску відповідачем строку для подання зазначених доказів поважними, поновив відповідачу відповідний процесуальний строк та прийняв подані докази до розгляду із долученням їх до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.05.2026 суд перейшов до стадії з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, під час якої оголосив перерву до 01.06.2026.

У судовому засіданні 01.06.2026, після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, представники сторін виступили із заключними словами, посилаючись на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклавши ухвалення та проголошення рішення на 05.06.2026

У судовому засіданні 05.06.2026 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. Факти та обставини встановлені судом

14.06.2017 відбулись збори співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_9 , оформлені протоколом № 1.

Відповідно до змісту протоколу № 1 від 14.06.2017 загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 75 осіб. Загальна площа всіх квартир та будинку становить 3800 кв. м. У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 75 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 3800 кв. м (або 100% від загальної площі будинку).

До порядку денного зборів включено такі питання, зокрема: створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (надалі - ОСББ) та затвердження його назви (питання перше); затвердження Статуту ОСББ (питання четверте).

За підсумками голосування по питаннях № 1 та № 4 порядку денного вирішили: створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та надати йому назву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гостомельські липки»; затвердити Статут ОСББ «Гостомельські липки» в запропонованій редакції. Голосували «за» - 75 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3800 кв. м.

У невід`ємному додатку до Протоколу № l від 14.06.2017 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку викладено результати голосування на зборах щодо питань порядку денного. Зокрема, під порядковим номером 34 зафіксовано результат голосування співвласника квартири № 34 загальною площею 34,4 кв. м - ОСОБА_3 , яка проголосувала «за», що засвідчено підписом.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.06.2017, ОСББ «Гостомельські липки» зареєстровано як юридичну особу 19.06.2017 за адресою: АДРЕСА_9 .

Згідно з пунктом 1 розділу І Статуту ОСББ «Гостомельські липки», затвердженого установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку від 14.06.2017 (далі - Статут 2017 року), ОСББ «Гостомельські липки» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_11 , відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Пунктом 1 розділу ІІ цього Статуту визначено, що метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав його співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

15.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гостомельські липки» (продавець) та ОСОБА_1 (учасник/покупець) склали акт приймання-передачі майнових прав на квартиру за договором про пайову участь № 16 від 05.02.2016 про те, що у зв`язку з прийняттям об`єкту будівництва в експлуатацію на виконання умов договору продавець передав, а покупець прийняв квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 64,6 кв. м, житлова площа - 30,9 кв. м.

Згідно з витягом зі списку інвесторів АДРЕСА_2 , який сформований Товариством з обмеженою відповідальністю «Гостомельські липки» (далі - ТОВ «Гостомельські липки») за № 15/05.2017, ОСОБА_1 є інвестором квартири АДРЕСА_3 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний № 97688741 від 19.09.2017) 19.09.2017 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру загальною площею 64,6 кв. м, житлова площа 30,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_12 .

04.11.2017 відбулись загальні збори ОСББ «Гостомельські липки», оформлені протоколом № 2.

Відповідно до змісту протоколу № 2 від 04.11.2017 у загальних зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 53 особи. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 4561,80 кв. м.

До порядку денного включено, зокрема, питання № 1 «обрання нової ініціативної групи та правління ОСББ» та питання № 2 «затвердження порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників».

За підсумками голосування щодо питання № 1 вирішили: «обрати новий склад ініціативної групи у такому складі: АДРЕСА_2 - ОСОБА_4 ; АДРЕСА_2 - ОСОБА_5 ; АДРЕСА_2 - ОСОБА_6 ; АДРЕСА_2 - ОСОБА_7 ; АДРЕСА_2 - Антонова Та.; АДРЕСА_2 - ОСОБА_8 ».

За підсумками голосування по питанню № 2 вирішили: «затвердити внесок на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 6 грн/кв. м терміном на 3 місяці, початок нарахування - грудень 2017 року, термін сплати з 1 по 20 число місяця, що слідує за місяцем надання послуг. Наступний перегляд тарифу провести на загальних зборах у січні 2018 року.». Щодо питання № 2 проголосували «за» - 95% співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4333,71 кв. м.

Відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки» від 13.03.2021 до порядку денного включено, зокрема, питання № 2 «затвердження нового розміру внесків співвласників», за підсумками голосування щодо якого вирішили: «затвердити внеску на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 8 грн./кв. м, початок нарахування - квітень 2021 року, термін сплати з 1 по 10 число місяця, що слідує за місяцем надання послуг.». Проголосували «за» - 90% співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5073,75 кв. м.

Рішенням загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки» від 17.12.2022, оформленим протоколом № 1, затверджено нову редакцію Статуту (далі - Статут 2022 року). Невід`ємною частиною протоколу № 1 від 17.12.2022 є Додаток № 1 - листи поіменного голосування парадних: Б, В, Г, Д, Е, Є.

Відповідно до пункту 1 розділу І Статуту 2022 року ОСББ «Гостомельські липки» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_11 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав його співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом (пункт 1 розділу ІІ Статуту 2022 року).

12.03.2023 відбулись загальні збори ОСББ «Гостомельські липки», оформлені протоколом № 2. Відповідно до цього протоколу загальна площа квартир: 5623 кв. м, загальна кількість квартир: 130 шт.

До порядку денного включено, в тому числі, питання № 1 «підвищення тарифу за обслуговування прибудинкових територій до 10 грн/кв. м», за підсумками голосування щодо якого вирішили: «підвищити тариф на обслуговування прибудинкових територій до 10 грн/кв. м. Тариф починає діяти з 01.03.2023.». Проголосували «за» - 82 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3597,1 кв. м.

Додатком № 1 до Протоколу № 2 від 12.03.2023 є листи поіменного голосування будинків 35Б , 35В , 35Г , 35Д , 35Е , 35Є .

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав (інформаційна довідка № 407954050 від 13.12.2024) ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу відчужила квартиру загальною площею 64,6 кв. м, житлова площа 30,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_12 , ОСОБА_2 .

Суд також установив, що відповідно до акту про втрату документів № 1 від 22.05.2022, затвердженого головою правління ОСББ «Гостомельські липки», інвентаризаційна комісія у складі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 провела огляд приміщення за адресою робочого місця бухгалтера ОСББ «Гостомельські липки» ОСОБА_10 : АДРЕСА_5 , за результатами якого встановила втрату оригіналів документів, зокрема: протоколу 1 Загальних зборів від 14.06.2017 з додатками; протоколу № 2 Загальних зборів від 04.11.2017 з додатками; протоколу Загальних зборів від 13.03.2021 з додатками.

Комісія встановила, що вказані документи втрачені у зв`язку із пожежею, що виникла внаслідок бойових дій (акт про пожежу ДСНС від 28.04.2022) за адресою: АДРЕСА_5 .

Під час проведення заходів із відновлення документів ОСББ «Гостомельські липки» на підставі наказу голови правління ОСББ «Гостомельські липки» ОСОБА_9 від 23.05.2022 № 2/2022 комісія у складі: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 встановила неможливість відновлення додатків до зазначених вище протоколів загальних зборів співвласників, що містили особисті підписи власників та засвідчували їх волевиявлення на момент проведення зборів та письмового опитування, про що 01.06.2022 складено акт про неможливість відновлення документів.

Із долучених до відзиву доказів суд установив, що на підставі рішення Гостомельської селищної ради № 1056-55-VI від 11.06.2015 «Про перейменування вулиць та провулків у селищі Гостомель» вулицю Радгоспна у селищі Гостомель перейменовано на вулицю Остромирська.

Розглянувши звернення директора ТОВ «Гостомельські липки» щодо присвоєння адресних номерів земельним ділянкам, виконавчий комітет Гостомельської селищної ради прийняв рішення № 127/4 від 10.10.2016 «Про присвоєння адресних номерів земельним ділянкам в селищі Гостомель, вулиця Остромирська, 35-в, г, д, е (раніше вулиця Радгоспна, 35-б)», відповідно до якого вирішено, зокрема, присвоїти при розподілі земельної ділянки площею 0,2846 га на п`ять земельних ділянок адресні номери земельним ділянкам з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд: земельній ділянці площею 0,0736 га (кадастровий номер: 3210945900:01:047:0050) - селище Гостомель, вулиця Остромирська, 35-в (раніше вулиця Радгоспна, 35-б); земельній ділянці площею 0,0829 га (кадастровий номер:3210945900:01:047:0051) - селище Гостомель, вулиця Остромирська, 35-г (раніше вулиця Радгоспна, 35-б); земельній ділянці площею 0,0674 га (кадастровий номер 3210945900:01:047:0049) - селище Гостомель, вулиця Остромирська, 35-д (раніше вулиця Радгоспна, 35-б); земельній ділянці площею 0,0034 га (кадастровий номер: 3210945900:01:047:0047) - селище Гостомель, вулиця Остромирська, 35-е (раніше вулиця Радгоспна, 35-б).

Відповідач також подав до відзиву перші сторінки технічних паспортів, виготовлених ТОВ «Юні Пак» у вересні-жовтні 2016 року, на багатоквартирні житлові будинки за адресою: Гостомель, вул. Остромирська, №№ 35-Б (під`їзд № 4), 35-В (під`їзд № 3), 35-Г (під`їзд № 2), 35-Д (під`їзд № 1) та 35-Е (під`їзд № 5).

Крім цього надано також титульну сторінку Робочого проекту «Внутрішнє газопостачання 130-квартирного житлового будинку (1-черга) по вул. Радгоспній, 35-б, в смт. Гостомель, К-Святошинського району. Київської області», виготовленого ТОВ «Інжбуд-С» у 2017 році, і Технічні умови приєднання до газорозподільної системи № 151-4 від 04.05.2016, видані ПАТ «Київоблгаз» щодо об`єкта замовника (ТОВ «Гостомельські липки») - 74-квартирний житловий будинок за адресою: К-Святошинський р-н, смт. Гостомель, вул. Радгоспна, 35-б. Відповідно до листа ПАТ «Київоблгаз» від 24.04.2017 «Щодо коригування технічних умов» назву об`єкта в технічних умовах скориговано на «130-квартирний житловий будинок».

ІV. Норми права, які застосував суд; оцінка доказів та висновки суду

Відповідно до статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За приписами статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Для створення об`єднання скликаються установчі збори.

Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).

Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут.

Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вказаними вище нормами.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Відповідно, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач.

При вирішенні спорів щодо оскарження рішень загальних зборів ОСББ необхідно встановлювати не лише факт порушення процедури їх скликання чи проведення, а й оцінювати, чи призвело таке порушення до реального порушення прав позивача, а також забезпечувати баланс інтересів між окремим співвласником та іншими співвласниками багатоквартирного будинку. Такі правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 08.02.2022 у справі № 918/964/20, від 20.04.2023 у справі № 914/2547/21 та від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22

Верховний Суд неодноразово наголошував, що при вирішенні спорів щодо оскарження рішень установчих чи загальних зборів ОСББ суд не може обмежуватися виключно констатацією окремих процедурних порушень, допущених під час скликання або проведення зборів. Суд зобов`язаний встановити, чи призвели такі порушення до реального порушення суб`єктивних прав або охоронюваних законом інтересів позивача, чи вплинули вони на результат голосування, а також чи відповідає заявлений спосіб захисту характеру допущеного порушення та чи є він ефективним і пропорційним.

При цьому суд повинен забезпечити справедливий баланс між правом окремого співвласника на участь в управлінні спільним майном та правами інших співвласників, які реалізували своє право на створення ОСББ і підтримали відповідне рішення більшістю голосів. Вирішуючи питання про можливість втручання у діяльність вже створеного та функціонуючого об`єднання, суд має виходити з принципу пропорційності, не допускаючи скасування рішень співвласників виключно з формальних підстав або через незначні процедурні недоліки, якщо такі недоліки не вплинули на результати волевиявлення співвласників та не спричинили істотного порушення прав конкретної особи. Такий підхід узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, відповідно до якої судове втручання у діяльність ОСББ є виправданим лише тоді, коли встановлені порушення є істотними, вплинули на законність прийнятого рішення та призвели до порушення прав позивача.

Оцінюючи позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, оформленого протоколом № 1 від 14.06.2017, суд виходить з такого.

Позивачка обґрунтовує зазначену вимогу, зокрема, тим, що установчими зборами 14.06.2017 прийнято рішення про створення ОСББ «Гостомельські липки» за адресою: вул. Остромирська, 35-Б, тоді як належна їй квартира АДРЕСА_4 . На думку позивачки, це свідчить про те, що вона не була співвласницею того багатоквартирного будинку, співвласники якого прийняли рішення про створення ОСББ «Гостомельські липки», а отже, не була належним чином залучена до його створення та не могла бути врахована як співвласник при прийнятті відповідного рішення.

Однак, сама по собі відмінність у позначенні адреси окремого під`їзду, секції чи частини багатоквартирного житлового комплексу не є достатньою для висновку про те, що відповідне приміщення розташоване в іншому багатоквартирному будинку та, відповідно, не належить до об`єкта, співвласники якого створили ОСББ.

У цій справі суд установив що рішенням виконавчого комітету Гостомельської селищної ради від 10.10.2016 № 127/4 земельній ділянці, на якій розташований відповідний житловий комплекс, у процесі її поділу було присвоєно окремі адресні номери, зокрема 35-В, 35-Г, 35-Д та 35-Е, тоді як одній із земельних ділянок залишено адресу 35-Б. При цьому в самому рішенні органу місцевого самоврядування прямо зазначено, що такі земельні ділянки раніше мали адресу: АДРЕСА_1 .

Також, відповідно до наданих технічних паспортів, виготовлених у вересні-жовтні 2016 року, за адресами вул. Остромирська, №№ 35-Б, 35-В, 35-Г, 35-Д та 35-Е обліковувалися відповідні під`їзди одного житлового об`єкта. Зазначені технічні паспорти свідчать про існування функціонально та конструктивно пов`язаного об`єкта, окремим частинам якого були присвоєні різні адресні номери та які в технічній документації визначалися як під`їзди №№ 1- 5.

При цьому адреса 35-Г, за якою у подальшому було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_3 , відповідно до технічного паспорта відповідала під`їзду № 2 цього об`єкта.

Крім того, робочий проект внутрішнього газопостачання прямо стосується « 130-квартирного житлового будинку» по АДРЕСА_13 , а технічні умови, видані до цього, стосувалися 74-квартирного житлового будинку за тією ж адресою, з подальшим коригуванням назви об`єкта на 130-квартирний житловий будинок.

Таким чином, сукупність наведених доказів свідчить про існування єдиного функціонально та інженерно пов`язаного багатоквартирного житлового об`єкта, окремим частинам якого у подальшому були присвоєні самостійні адресні номери.

При цьому суд враховує, що сама позивачка набула право власності на квартиру АДРЕСА_3 лише 19.09.2017, тобто вже після проведення установчих зборів 14.06.2017. До цього моменту вона була інвестором відповідної квартири та на підставі акта приймання-передачі майнових прав від 15.08.2017 прийняла квартиру за адресою АДРЕСА_2 .

З огляду на наведене, суд не вбачає достатніх підстав для висновку про те, що станом на 14.06.2017 квартира, яка у подальшому була передана позивачці та право власності на яку зареєстровано за нею 19.09.2017, належала до іншого, самостійного багатоквартирного будинку, співвласники якого не брали участі у створенні ОСББ «Гостомельські липки».

Також суд взяв уваги, що загальна кількість квартир та загальна площа об`єкта, зазначені в документах ОСББ у різні періоди, послідовно збільшувалися: від 75 співвласників та 3800 кв. м на момент проведення установчих зборів 14.06.2017 - до 4561,80 кв. м на загальних зборах 04.11.2017, 5073,75 кв. м у 2021 році та 5623 кв. м і 130 квартир у 2023 році.

Такий характер зміни площі та кількості квартир, на переконання суду, узгоджується з доводами відповідача про те, що після створення ОСББ до складу відповідної житлової забудови були включені інші зблоковані секції (під`їзди), які мають окремі адресні номери, однак функціонально пов`язані між собою.

У цьому контексті суд звертає увагу на зміст протоколу загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки» від 04.11.2017 № 2, складеному невдовзі після набуття ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_3 . У зазначеному протоколі при формуванні органів управління ОСББ прямо зазначено представників секцій за адресами 35-Д, 35-Г, 35-В, 35-Б та 35-Е. Тобто вже у листопаді 2017 року діяльність ОСББ фактично здійснювалася з урахуванням співвласників усіх зазначених секцій, а не виключно співвласників об`єкта за адресою 35-Б.

Крім того, рішенням загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки» від 17.12.2022, оформленим протоколом № 1, у голосуванні щодо затвердження нової редакції Статуту брали участь співвласники секцій (під`їздів) Б, В, Г, Д, Е, Є. У протоколі загальних зборів від 12.03.2023 зазначено загальну кількість квартир - 130, а до матеріалів протоколу долучено листи поіменного голосування будинків 35-Б, 35-В, 35-Г, 35-Д , 35-Е, 35-Є. Отже матеріали справи підтверджують фактичну участь співвласників секції «Г», до якої належала квартира позивачки, у діяльності ОСББ.

Водночас суд враховує, що у Статуті ОСББ «Гостомельські липки» у редакціях 2017 та 2022 років містилося формулювання про створення об`єднання власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 35-Б.

Однак наявність такого формулювання, з огляду на встановлені судом обставини, не є достатньою підставою для висновку про те, що установчі збори 14.06.2017 були проведені виключно співвласниками секції, яка мала адресу 35-Б, і що волевиявлення учасників зборів не стосувалося всього відповідного житлового комплексу.

При цьому суд враховує не лише буквальний зміст окремого положення Статуту, але й фактичні обставини створення та подальшої діяльності ОСББ, документи щодо земельних ділянок, технічну документацію, протоколи наступних загальних зборів та склад учасників таких зборів.

Отже, подальша діяльність ОСББ та документи, складені протягом тривалого часу після його створення, об`єктивно підтверджують, що співвласники та саме ОСББ розглядали зазначені адреси як частини єдиного об`єкта або як декілька багатоквартирних будинків, об`єднаних спільною інфраструктурою, щодо яких здійснюється управління одним ОСББ.

Суд також бере до уваги положення частини третьої статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», яка прямо допускає створення одного ОСББ власниками квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках за умови їх об`єднання спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням та інженерною інфраструктурою.

Тому навіть за умови визначення адрес 35-Б та 35-Г як адрес різних багатоквартирних будинків, сама лише ця обставина не доводить незаконності створення одного ОСББ, якщо такі будинки є об`єднаними спільною інфраструктурою та прибудинковою територією. Доказів протилежного позивачка суду не надала.

Доводи позивачки про те, що підпис у додатку до протоколу № 1 від 14.06.2017 їй не належить, а також її клопотання про призначення почеркознавчої експертизи суд оцінює з урахуванням предмета доказування у цій справі.

Так, саме по собі заперечення позивачкою належності їй підпису у зазначеному додатку не є достатньою підставою для визнання недійсним рішення установчих зборів у цілому.

При вирішенні питання про дійсність рішення установчих зборів суд має встановити не лише наявність можливого дефекту волевиявлення окремого співвласника, а й те, чи мав такий дефект істотний характер, чи вплинув він на результати голосування та чи призвів до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивачки.

У цьому випадку рішення про створення ОСББ було прийняте за результатами голосування 75 співвласників, тобто 100% осіб, зазначених у протоколі, які представляли 100% загальної площі квартир та нежитлових приміщень, визначеної протоколом. Отже, навіть виключення одного голосу саме по собі не свідчило б про неможливість прийняття рішення іншими співвласниками.

За таких обставин проведення почеркознавчої експертизи щодо одного підпису не могло б саме по собі призвести до висновку про недійсність рішення установчих зборів, оскільки не усувало б інших встановлених судом обставин щодо правомірності створення ОСББ та результатів голосування.

Як унормовано у статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів» підкреслює потребу співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Отже, з введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та зазначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

У цій справі докази відповідача - рішення органу місцевого самоврядування про присвоєння адрес, технічні паспорти, проектна документація, документи щодо інженерної інфраструктури, протоколи наступних зборів ОСББ та інші матеріали - у своїй сукупності є більш вірогідними для підтвердження того, що адреса 35-Г не свідчить про існування іншого, не пов`язаного з будинком 35-Б об`єкта, ніж доводи позивачки, які фактично ґрунтуються переважно на формальній відмінності адрес.

При цьому саме лише посилання позивачки на зазначення у протоколі установчих зборів адреси 35-Б не переважає сукупності інших доказів, які підтверджують функціональний та територіальний зв`язок відповідних частин житлового об`єкта.

З огляду на викладене суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.01.2023 у справі № 917/559/21, відповідно до яких при вирішенні спорів щодо визнання недійсними установчих зборів ОСББ суд має оцінювати не лише формальне дотримання процедури створення об`єднання, а й характер допущеного порушення, його наслідки, наявність реального порушення прав позивача та співмірність обраного способу захисту з правами та законними інтересами інших співвласників.

У цій справі позивачка не довела, що встановлені нею обставини щодо зазначення адреси 35-Б, неточностей у персональних даних та площі квартири, а також заперечення належності їй підпису втраченого додатка до протоколу призвели до реального порушення її прав, вплинули на результати голосування або унеможливили реалізацію нею прав співвласника. Натомість визнання недійсним рішення про створення ОСББ через наведені обставини створило б правову невизначеність щодо діяльності об`єднання протягом тривалого періоду його функціонування та негативно вплинуло б на права інших співвласників, волевиявлення яких було спрямоване на створення та подальшу діяльність ОСББ.

За таких обставин суд вважає, що задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення установчих зборів від 14.06.2017 було б неспівмірним із характером установлених обставин та становило б надмірне втручання у діяльність створеного та функціонуючого об`єднання, що не відповідає принципу пропорційності та вимогам ефективності судового захисту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачка не довела ані того, що квартира АДРЕСА_4 знаходилася поза межами об`єкта, співвласники якого створили ОСББ «Гостомельські липки», ані того, що встановлені у документах неточності істотно вплинули на результати волевиявлення співвласників або призвели до реального порушення її прав.

З огляду на викладене правові підстави для визнання недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 14.06.2017, оформленого протоколом № 1, відсутні.

Щодо рішення загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки», оформленого протоколом № 2 від 04.11.2017, про збільшення внеску до 6 грн за 1 кв. м суд зазначає таке.

Відповідно до положень статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).

Відповідно до положень пунктів 2, 3 розділу ІІІ Статуту 2017 року вищим органом управління об`єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

За змістом пункту 5 розділу ІІІ Статуту 2017 року загальні збори скликаються і проводяться Правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІІ Статуту 2017 року кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Пунктом 8 розділу ІІІ Статуту 2017 року визначено, що рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим , якщо за нього проголосувало не менше як дві третини загальної кількості усіх співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його особистим голосування («за» чи «проти»).

Отже, саме загальні збори ОСББ є органом, уповноваженим вирішувати питання щодо встановлення та зміни розміру внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. При цьому можливість судового оскарження відповідного рішення не означає автоматичного визнання його недійсним у разі встановлення будь-яких недоліків процедури його прийняття. Для задоволення такого позову необхідним є встановлення не лише порушення вимог закону або статуту при скликанні чи проведенні загальних зборів, а й факту порушення таким рішенням конкретного суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу позивача.

У постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 Верховний Суд звернув увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.

Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.

Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Позивачка, обґрунтовуючи вимогу щодо рішення від 04.11.2017, посилається, зокрема, на те, що у протоколі № 2 зазначено участь у зборах 53 співвласників, тоді як у протоколі № 1 від 14.06.2017 зазначено 75 співвласників, а також на істотну різницю у зазначеній загальній площі квартир та нежитлових приміщень - 3800 кв. м у протоколі від 14.06.2017 та 4561,80 кв. м у протоколі від 04.11.2017.

Однак наведені обставини самі по собі не свідчать про відсутність кворуму або неправомірність прийняття рішення щодо розміру внеску.

Так, протокол № 1 від 14.06.2017 стосується установчих зборів, на яких вирішувалося питання про створення ОСББ, тоді як протокол № 2 від 04.11.2017 стосується вже загальних зборів створеного та зареєстрованого ОСББ. Відповідно, визначення кількості співвласників та загальної площі приміщень на момент проведення зазначених зборів могло відрізнятися, зокрема, у зв`язку з набуттям іншими особами права власності на квартири у новозбудованих будинках, оформленням та державною реєстрацією відповідних прав, а також уточненням відомостей щодо об`єкта нерухомості.

Зокрема, право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_14 зареєстровано лише 19.09.2017, тобто після проведення установчих зборів. Отже, наведена обставина об`єктивно свідчить про те, що склад співвласників та площа приміщень, відомості про які використовувалися для організації управління об`єднанням, не були незмінними.

Крім того, надані відповідачем документи - рішення органу місцевого самоврядування про присвоєння окремих адрес земельним ділянкам, технічні паспорти на будинки №№ 35-Б , 35-В , 35-Г, 35-Д , 35-Е , робочий проєкт 130-квартирного житлового будинку та технічні умови на його газопостачання - у своїй сукупності підтверджують, що фактично йшлося про комплекс багатоквартирних будинків (під`їздів), адреси яких у процесі будівництва та оформлення відповідної документації були конкретизовані.

За таких обставин сама лише відмінність цифрових показників загальної площі, зазначених у протоколах від 14.06.2017 та 04.11.2017, не дає підстав для висновку, що під час останніх зборів не існувало достовірних даних про склад співвласників або що результати голосування були сфальсифіковані чи визначені без урахування належних співвласникам площ.

При цьому відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Статуту 2017 року рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше двох третин загальної кількості усіх співвласників.

Згідно з протоколом № 2 від 04.11.2017 за питання № 2 щодо встановлення внеску у розмірі 6 грн за 1 кв. м проголосували «за» 95% співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становила 4333,71 кв. м.

Таким чином, навіть з урахуванням наведених позивачкою розбіжностей у зазначених у протоколах показниках, встановлений протоколом № 2 результат голосування істотно перевищує передбачений Статутом поріг у дві третини співвласників.

Отже, твердження позивачки про те, що розбіжності у кількості співвласників та загальній площі автоматично свідчать про недостовірність результатів голосування, є припущенням, яке саме по собі не підтверджує порушення вимог закону або Статуту при прийнятті рішення про встановлення внеску.

Посилання позивачки на те, що рішенням від 04.11.2017 встановлено внесок у розмірі 6 грн за 1 кв. м, який у подальшому використовується ОСББ при розрахунку заявленої до неї заборгованості, також не є самостійною підставою для визнання такого рішення недійсним.

Визначення розміру внесків прямо віднесено законом та Статутом до виключної компетенції загальних зборів співвласників. Та обставина, що визначений зборами внесок у подальшому був використаний відповідачем при визначенні грошових зобов`язань позивачки, не свідчить про незаконність самого рішення зборів. Питання щодо правильності нарахування конкретних платежів, їх періоду, розміру та наявності заборгованості є предметом оцінки у спорі щодо відповідних нарахувань і саме по собі не зумовлює недійсність рішення загальних зборів, яким встановлено розмір внеску.

Щодо рішення загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки» від 13.03.2021 про збільшення внеску до 8 грн за 1 кв. м суд зазначає таке.

Як установлено судом, рішенням загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки» від 13.03.2021, оформленим відповідним протоколом, до порядку денного було включено питання № 2 щодо затвердження нового розміру внесків співвласників.

За результатами голосування щодо цього питання прийнято рішення затвердити внесок на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 8 грн за 1 кв. м, початок нарахування якого визначено з квітня 2021 року.

У протоколі зазначено, що за відповідне рішення проголосували «за» 90% співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5073,75 кв. м.

Позивачка, обґрунтовуючи незаконність цього рішення, насамперед посилається на те, що на початку протоколу від 13.03.2021 не зазначено кількість співвласників, які брали участь у зборах, а також площу квартир та нежитлових приміщень, що належала таким співвласникам.

Однак наведене саме по собі не свідчить про незаконність прийнятого рішення.

Суд бере до уваги, що протокол від 13.03.2021 містить відомості безпосередньо щодо результату голосування з оскаржуваного питання, а саме про підтримку рішення 90% співвласників та про загальну площу квартир та/або нежитлових приміщень, що належить співвласникам, які проголосували «за», - 5073,75 кв. м.

Позивачка не навела конкретного розрахунку, з якого б убачалося, що за умови врахування іншої кількості співвласників або іншої загальної площі приміщень результат голосування був би іншим.

Так само позивачка не довела, що відсутність у вступній частині протоколу зазначених нею відомостей призвела до неправильного визначення кількості голосів, поданих «за» відповідне рішення, або до прийняття рішення без необхідної кількості голосів.

Фактично доводи позивачки зводяться до припущення, що відсутність окремих відомостей у вступній частині протоколу автоматично означає неправомірність результату голосування.

Суд також відхиляє доводи позивачки про те, що показник 5073,75 кв. м не відповідає показникам площі, зазначеним у попередніх протоколах загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки».

Так, у протоколі № 1 від 14.06.2017 зазначено загальну площу 3800 кв. м, у протоколі № 2 від 04.11.2017 - 4561,80 кв. м, тоді як у протоколі від 13.03.2021 зазначено, що співвласникам, які проголосували «за» відповідне рішення, належить 5073,75 кв. м.

Водночас сама наявність різних показників площі в документах, складених у різні роки, не є достатнім доказом того, що саме у 2021 році підрахунок голосів був здійснений неправильно.

Із встановлених судом обставин убачається, що після створення ОСББ відбувалися зміни у складі об`єктів, охоплених діяльністю об`єднання, зокрема відповідачем надано докази щодо формування комплексу багатоквартирних будинків та присвоєння окремих адрес його складовим частинам. При цьому суд враховує, що кількісний склад співвласників багатоквартирного будинку не є незмінним та об`єктивно може змінюватися внаслідок набуття або припинення права власності на окремі квартири та нежитлові приміщення.

За таких обставин відмінність між показниками площі, наведеними у протоколах 2017 та 2021 років, не дозволяє зробити достовірний висновок про те, що у 2021 році ОСББ використало неправильну загальну площу або неправильно визначило результати голосування.

Водночас суд також взяв до уваги обставини, пов`язані з відсутністю в матеріалах справи додатків до протоколу загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки» від 13.03.2021, які, за твердженням відповідача, містили результати поіменного голосування співвласників.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до акта про втрату документів № 1 від 22.05.2022 оригінали протоколу загальних зборів від 13.03.2021 з додатками були втрачені внаслідок пожежі, яка виникла у приміщенні за адресою робочого місця бухгалтера ОСББ «Гостомельські липки» унаслідок бойових дій. Надалі комісія ОСББ встановила неможливість відновлення додатків до протоколу, які містили особисті підписи співвласників та засвідчували їх волевиявлення.

За таких обставин відсутність зазначених додатків у матеріалах справи не може автоматично свідчити ані про дотримання, ані про порушення порядку скликання та проведення загальних зборів 13.03.2021. Водночас оцінка правомірності оскаржуваного рішення має здійснюватися судом у сукупності з іншими наявними у справі доказами та з урахуванням розподілу між сторонами обов`язку доказування відповідних обставин.

Суд враховує, що позивачка, оспорюючи рішення загальних зборів від 13.03.2021, повинна довести не лише наявність певних процедурних недоліків під час його прийняття, але й те, що такі недоліки призвели до порушення її прав та законних інтересів і що їх усунення є можливим саме шляхом визнання відповідного рішення недійсним.

Варто зауважити, що із самого змісту позовної заяви вбачається, що фактичною передумовою пред`явлення ОСОБА_1 цього позову стало звернення ОСББ «Гостомельські липки» до суду із позовом про стягнення з неї заборгованості за внесками на утримання будинку та прибудинкової території.

Саме після відкриття провадження у справі про стягнення заборгованості позивачка, за її твердженням, дізналася про рішення загальних зборів, якими встановлювалися відповідні внески, та звернулася із цим позовом про їх скасування.

Тобто спір щодо правомірності нарахування ОСОБА_1 відповідних внесків та наявності у неї обов`язку їх сплачувати є предметом розгляду у справі про стягнення заборгованості. Однак сама по собі наявність спору про заборгованість не означає, що рішення загальних зборів, на яких ґрунтується відповідний розрахунок, автоматично порушують права позивачки.

Питання про те, чи є ОСОБА_1 належним суб`єктом відповідного обов`язку, за який період, у якому розмірі та на підставі яких документів з неї може бути стягнуто внески, має бути вирішене судом у межах відповідного спору про стягнення заборгованості з урахуванням усіх обставин щодо виникнення, зміни та припинення її права власності на квартиру, періоду нарахування внесків, факту їх сплати та інших обставин, що мають значення для такого спору.

Саме ж по собі використання ОСББ «Гостомельські липки» рішення від 13.03.2021 як правової підстави для розрахунку заборгованості не є доказом незаконності цього рішення.

Позивачка не довела, що зазначений у протоколі результат голосування є недостовірним, що рішення фактично не було прийнято необхідною кількістю голосів або що допущені при оформленні протоколу недоліки могли вплинути на волевиявлення співвласників.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для висновку про те, що встановлення внеску у розмірі 8 грн за 1 кв. м було результатом неправомірного рішення загальних зборів.

При цьому суд не залишає поза увагою те, що додатки до протоколу від 13.03.2021, які містили детальні відомості про поіменне голосування, були втрачені. Проте ця обставина в конкретних обставинах цієї справи не може бути прирівняна до встановлення факту відсутності необхідного волевиявлення співвласників.

Суд також враховує значний проміжок часу між прийняттям оскаржуваного рішення - 13.03.2021 - та зверненням позивачки з цим позовом після відкриття провадження у справі про стягнення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22, при вирішенні спорів про оскарження рішень ОСББ суд має враховувати негативні наслідки скасування таких рішень для діяльності об`єднання, оскільки це створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників та самого ОСББ. Суд має приділяти особливу увагу балансу інтересів співвласників, з`ясовувати, яке саме право співвласника порушено та чи може воно бути відновлено саме шляхом скасування рішення.

Застосування наведеного підходу у цій справі є особливо важливим з огляду на те, що оскаржуване рішення стосується встановлення внеску на утримання спільного майна, тобто питання, яке безпосередньо пов`язане із забезпеченням фінансування утримання багатоквартирного будинку та зачіпає права та обов`язки всіх співвласників, а не лише позивачки.

Скасування такого рішення за відсутності доведеного порушення процедури, яке вплинуло на результат голосування, або доведеного порушення конкретного права позивачки призвело б до невиправданого втручання суду у внутрішню діяльність ОСББ та створило б правову невизначеність для інших співвласників, які реалізували своє право на участь в управлінні спільним майном.

При цьому суд не встановив, що оскаржуване рішення має ознаки дискримінації ОСОБА_1 , спрямоване безпосередньо проти неї або встановлює для неї інший порядок сплати внесків порівняно з іншими співвласниками.

З огляду на викладене у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки», оформленого протоколом від 13.03.2021, щодо встановлення внеску на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 8 грн за 1 кв. м належить відмовити.

Суд повторно наголошує, що застосування стандарту доказування, передбаченого статтею 79 ГПК України, означає, що суд має не просто констатувати наявність певних розбіжностей у документах, а здійснити співставлення доказів сторін та встановити, яка з конкуруючих версій розвитку подій є більш вірогідною.

У цій справі позивачка, посилаючись на розбіжності у показниках кількості співвласників та площі приміщень, не надала доказів, які б з більшою вірогідністю свідчили про те, що рішення від 04.11.2017 та 13.03.2021 були прийняті без необхідної кількості голосів. Натомість сукупність наявних у справі доказів свідчить про фактичне функціонування ОСББ «Гостомельські липки» у відповідний період, прийняття співвласниками рішень з питань управління спільним майном та визначення розміру внесків, а також про їх підтримку значною більшістю голосів, при цьому суд враховує, що кількісний та персональний склад співвласників багатоквартирного будинку об`єктивно може змінюватися у зв`язку з набуттям та припиненням права власності на квартири.

У даному випадку позивачка не довела, що саме недоліки, на які вона посилається, вплинули на результати голосування за встановлення внеску у розмірі 6 грн за 1 кв. м у 2017 році або його збільшення до 8 грн за 1 кв. м у 2021 році. Так само не доведено, що скасування зазначених рішень є необхідним та ефективним способом поновлення її порушеного права.

Навпаки, з огляду на тривалий період виконання цих рішень, їх спрямованість на забезпечення утримання спільного майна та наявність у протоколах відомостей про переважну підтримку відповідних рішень співвласниками, їх скасування лише на підставі припущень щодо правильності зазначених у протоколах кількісних показників створило б правову невизначеність для всіх співвласників ОСББ.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позивачка не довела сукупності необхідних підстав для визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки», оформлених протоколом № 2 від 04.11.2017 у частині встановлення внеску на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 6 грн за 1 кв. м та протоколом від 13.03.2021 у частині збільшення такого внеску до 8 грн за 1 кв. м, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Вирішуючи позовну вимогу про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки», оформленого протоколом № 2 від 12.03.2023, у частині питання № 1 порядку денного щодо підвищення тарифу на обслуговування прибудинкової території до 10 грн за 1 кв. м, суд виходить із такого.

Як встановлено судом, 12.03.2023 відбулися загальні збори ОСББ «Гостомельські липки», на яких, зокрема, розглядалося питання № 1 порядку денного «підвищення тарифу за обслуговування прибудинкових територій до 10 грн/кв. м». За результатами голосування прийнято рішення підвищити тариф до 10 грн/кв. м, починаючи з 01.03.2023. За вказане рішення проголосували 82 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3597,1 кв. м. Додатком № 1 до протоколу є листи поіменного голосування будинків №№ 35-Б , 35-В , 35-Г , 35-Д , 35-Е , 35-Є .

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.

Пунктом 7 розділу ІІІ Статуту 2022 року передбачено, що кожний співвласник під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі належної йому квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Водночас пунктом 8 розділу ІІІ Статуту 2022 року прямо встановлено спеціальний порядок прийняття рішень про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, а саме: таке рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як дві третини загальної кількості усіх співвласників.

Отже Статут ОСББ «Гостомельські липки» у редакції 2022 року містив спеціальну вимогу щодо кількості голосів, необхідних для прийняття рішення про визначення розміру внесків і платежів співвласників. За таких обставин застосуванню підлягає саме встановлений Статутом та законом кваліфікований поріг у дві третини, а не загальне правило про прийняття рішень більшістю голосів.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20, відповідно до якої для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників поряд із положеннями частини чотирнадцятої статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» необхідно застосовувати положення статуту ОСББ. Прийняття таких рішень більшістю голосів можливе лише у разі, якщо статутом взагалі не передбачено спеціального порядку їх прийняття.

Відповідно до змісту спірного протоколу, станом на 12.03.2023 загальна кількість квартир у будинку становила 130, а загальна площа квартир - 5623 кв. м. Відтак для прийняття рішення про визначення розміру внеску необхідною була підтримка не менш як двох третин співвласників.

Натомість за оскаржуване рішення проголосували 82 співвласники, що становить 63,08% від їх загальної кількості (82 із 130), тоді як для прийняття такого рішення необхідно було не менш як 66,67% голосів співвласників. Отже, за кількістю співвласників оскаржуване рішення не набрало необхідної кількості голосів.

Крім того, з огляду на встановлений пунктом 7 розділу ІІІ Статуту порядок визначення кількості голосів пропорційно до площі належних співвласникам квартир та нежитлових приміщень, суд зазначає, що загальна площа приміщень співвласників, які проголосували «за», становить 3597,1 кв. м із 5623 кв. м загальної площі, тобто 63,97%, що також є меншим за необхідні 66,67%.

Таким чином, результати голосування не досягли встановленого пунктом 8 розділу ІІІ Статуту 2022 року кваліфікованого порогу у дві третини голосів як за кількістю співвласників (63,08%), так і за площею належних їм приміщень (63,97%).

За таких обставин суд доходить висновку, що рішення загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки», оформлене протоколом № 2 від 12.03.2023, у частині питання № 1 про підвищення тарифу на обслуговування прибудинкових територій до 10 грн за 1 кв. м прийняте без необхідної кількості голосів, визначеної Статутом, що є істотним порушенням порядку прийняття такого рішення та є підставою для визнання його недійсним.

Отже позов у цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки», яке оформлене протоколом № 2 від 12.03.2023, в частині питання порядку денного № 1 про підвищення тарифу на обслуговування прибудинкових територій до 10 грн за кв. м. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Щодо застосування позовної давності.

Відповідач під час розгляду справи подав заяву про застосування строків позовної давності, у якій заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності та відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки», оформлених протоколами № 1 від 14.06.2017, № 2 від 04.11.2017 та протоколом від 13.03.2021.

Водночас суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у частині визнання недійсними зазначених рішень загальних зборів з огляду на їх необґрунтованість. За таких обставин питання щодо застосування строку позовної давності до вказаних позовних вимог не має правового значення для вирішення спору, оскільки незалежно від дотримання чи пропуску позивачкою строку позовної давності підстави для задоволення цих вимог відсутні.

З огляду на викладене суд залишає без розгляду заяву відповідача про застосування строків позовної давності в частині вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки», оформлених протоколами № 1 від 14.06.2017, № 2 від 04.11.2017 та протоколом від 13.03.2021.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частин першої, другої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, а тому, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору.

На підтвердження наявності пільги ОСОБА_1 надала копію посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 08.06.2023.

Водночас пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Згідно із частиною другою статті 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом другим частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За подання позовної заяви у цій справі підлягав сплаті судовий збір за чотири вимоги немайнового характеру, з кожної з яких судовий збір справляється окремо. Ставка судового збору за одну вимогу немайнового характеру з урахуванням коефіцієнта 0,8 за подання позовної заяви в електронній формі становить 2422,40 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки», оформлене протоколом № 2 від 12.03.2023.

Оскільки в цій частині позивачка звільнена від сплати судового збору, з ОСББ «Гостомельські липки» в дохід Державного бюджету України підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Також до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України).

У позовній заяві зазначено, що попередні судові витрати позивачки складаються з витрат на правову допомогу, яка надається адвокатом Коршуном Т.О., у розмірі 8000,00 грн.

До закінчення судових дебатів позивачка подала клопотання про обґрунтування понесених судових витрат та долучення письмових доказів, у якому просила суд за результатом розгляду справи покласти на ОСББ «Гостомельські липки» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 8000,00 грн, які понесені ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, правова допомога позивачці надавалась адвокатом Коршуном Тарасом Олександровичем, який діє на підставі ордеру серії АІ № 2073745, від 11.12.2025.

Суд установив, що 01.12.2025 ОСОБА_1 (клієнт) і Коршун Т.О. (адвокат), який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2204/10 від 27.03.2003, уклали договір про надання правової (правничої) допомоги, за умовами якого клієнт замовляє, а адвокат зобов`язується надати правову допомогу щодо захисту прав та інтересів клієнта у Господарському судді Київської області за позовом клієнта до ОСББ «Гостомельські липки» про визнання недійсними та скасування рішень зборів ОСББ «Гостомельські липки»

Відповідно до пункту 2 договору про надання правової (правничої) допомоги для виконання зазначеного у пункті 1 цього договору клієнт доручає, а адвокат зобов?язується розглянути документи, на яких гуртуються правовідносини між клієнтом та ОСББ «Гостомельські липки». Підготувати необхідні процесуальні документи та представляти інтереси клієнта в Господарському суді Київської області з усіма правами позивача та/або відповідач у зустрічному позові без обмежень.

У пункті 3 договору про надання правової (правничої) допомоги клієнт та адвокат погодили, що вартість послуг, які надаються відповідно до пунктів 1 та 2 цього договору, та відповідно гонорар адвоката становить 8000,00 грн. Ця вартість враховується під час розгляду справи судом першої інстанції. В зазначену суму враховуються послуги, робота адвоката: проведення правового дослідження документів, на яких грунтуються правовідносини між клієнтом та ОСББ «Гостомельські липки», підготовка плану захисту інтересів клієнта, проведення аналізу судової практики щодо предмету спору, збирання доказів, написання позову, заперечень, пояснень та погодження з клієнтом правової позиції, представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, написання та подання до суду процесуальних документів, а також здійснення інших дій для захисту прав та інтересів клієнта, в тому числі у випадку подання зустрічного позову.

Клієнт оплачує гонорар в повному обсязі на протязі 2 робочих днів після здійснення адвокатом першої дії щодо представництва інтересів клієнта в суді (підготовка та надіслання позову до суду), про що складається акт. Інші послуги адвоката, в тому числі представництво в суді під час розгляду позову, оплачуються авансом до завершення судового розгляду судом першої інстанції.

Згідно з пунктом 6 договору про надання правової (правничої) допомоги останній укладений на необмежений строк і може бути припинений за згодою сторін в будь-який час.

14.04.2026 ОСОБА_1 та адвокат Коршун Т.О. підписали акт про виконання договору від 01.12.2025 про надання правової (правничої) допомоги, за змістом якого, зокрема, адвокат виконав свої зобов`язання, а саме підготував та погодив з ОСОБА_1 позовну заяву до ОСББ «Гостомельські липки» про визнання недійсним та скасування рішень зборів ОСББ «Гостомельські липки». Послуги адвоката відповідно до пункту 3 договору від 01.12.2025 прийняті на суму 8000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № @2PL747700 від 19.04.2026 ОСОБА_1 сплатила на рахунок адвоката Коршуна Т.О. 8000,00 грн із призначенням платежу «на виконання договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.12.2025».

01.05.2026 сторони також підписали звіт про надання правничої допомоги на виконання договору від 01.12.2025 про надання правової (правничої) допомоги, у якому погодили перелік послуг та їх вартість, яка розраховується за годину в розмірі 10% від мінімальної заробітної плати, розмір якої встановлено статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік», зокрема, у місячному розмірі з 1 січня - 8000,00 грн.

Вартість послуг за годину становить 800,00 грн (8000,00х10%=800,00).

Адвокатом надано наступні послуги:

- 13.12.2025 - написання та подання від імені ОСОБА_1 до Господарського суду Київської області позовної заяви до ОСББ «Гостомельські липки» про визнання недійсними та скасування рішень зборів ОСББ «Гостомельські липки» вартістю 1600,00 грн за 2 год. роботи;

- 26.01.2026 - написання та подання до Господарського суду Київської області відповіді на відзив вартістю 800,00 грн за 1 год. роботи;

- 26.01.2026 - написання та подання до Господарського суду Київської області клопотання про витребування доказів вартістю 400,00 грн за 30 хв. роботи;

- 08.02.2026 - написання та подання до Господарського суду Київської області пояснення по справі вартістю 800,00 грн за 1 год. роботи;

10.02.2026 - написання та подання до Господарського суду Київської області клопотання про уточнення щодо витребування доказів по справі вартістю 400,00 грн за 30 хв. роботи;

- 22.02.2026 - написання та подання до Господарського суду Київської області пояснення по справі вартістю 800,00 грн за 1 год. роботи;

- 05.03.2026 - написання та подання до Господарського суду Київської області пояснення по справі вартістю 800,00 грн за 1 год. роботи;

15.03.2026 - написання та подання до Господарського суду Київської області пояснення по справі вартістю 800,00 грн за 1 год. роботи;

13.04.2026 - написання та подання до Господарського суду Київської області клопотання про долучення показань свідка вартістю 400,00 грн за 30 хв. роботи;

11.04.2026 - написання та подання до Господарського суду Київської області клопотання про уточнення щодо проведення почеркознавчої експертизи вартістю 400,00 грн за 30 хв. роботи;

- представництво інтересів ОСОБА_1 в суді під час підготовчих судових засідань 26.01.2026, 09.02.2026, 23.02.2026, 16.03.2026, 30.03.2026 та 13.04.2026 - по 30 хв. кожне загальною вартістю 2400,00 грн.

Загальний час роботи адвоката 12 год. 00 хв.

У пунктах 2, 3 звіту від 01.05.2026 сторони за договором від 01.12.2026 про надання правничої допомоги погодили, що вартість послуг адвоката Коршуна Т.О. на 01.05.2026 становить 9600,00 грн.

Відповідно до пункту 3 договору від 01.12.2025 про надання правової (правничої) допомоги адвокатом визначено вартість правничої допомоги (гонорар) 8000,00 грн. Сторони погодили, що ця сума не збільшується. В цю суму враховується представництво інтересів ОСОБА_1 в суді під час розгляду справи № 911/3794/25 по суті.

Досліджуючи подані документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих ОСОБА_1 доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Коршуном Т.О. професійної правничої допомоги позивачці у цій справі. Отже витрати позивачки на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною четвертою статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

У розумінні вказаної норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідач не подав до суду заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу чи клопотання про зменшення суми таких витрат.

Водночас, проаналізувавши акт від 14.04.2026 про виконання договору від 01.12.2025 про надання правової (правничої) допомоги та звіт від 01.05.2026 про надання правничої допомоги на виконання договору від 01.12.2025 про надання правової (правничої) допомоги, суд установив, що відображена у них інформація щодо характеру та обсягу наданих адвокатом послуг відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах справи. Суд установив, що надані акт і звіт містять детальний опис робіт із зазначенням загальної вартості послуг, який відповідає умовам договору від 01.12.2025 про надання правової (правничої) допомоги, обсяг та зміст правової допомоги відповідає фактичним діям представника позивачки у судовому процесі, з огляду на що суд вважає обґрунтованим витрачений час змісту наданих послуг. Суд також вважає, що обсяг і вартість наданих послуг відповідають складності справи та витраченому адвокатом часу, понесені витрати відповідають критеріям реальності та розумності їх розміру.

Відповідно до частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, витрати позивачки на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд установив, що ОСОБА_1 понесла витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, що підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги від 01.12.2025, актом про виконання договору від 14.04.2026, звітом про надання правничої допомоги від 01.05.2026 та платіжною інструкцією № @2PL747700 від 19.04.2026.

Разом з тим, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, відповідно до частини четвертої статті 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням кількості заявлених позивачкою самостійних вимог про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки», суд задовольнив одну із чотирьох заявлених вимог, а саме вимогу щодо визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ОСББ «Гостомельські липки», оформленого протоколом № 2 від 12.03.2023, в частині питання порядку денного № 1 про підвищення тарифу на обслуговування прибудинкових територій до 10 грн за кв. м.

Отже, пропорційна частка витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню позивачці за рахунок відповідача, становить 2000,00 грн.

Таким чином, з ОСББ «Гостомельські липки» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Щодо решти суми витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 , у розмірі 6000,00 грн, то такі витрати покладаються на позивачку відповідно до частини четвертої статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов частково.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гостомельські липки» (08290, Київська обл., місто Ірпінь, смт Гостомель, вул. Остромирська, будинок 35-Б; код ЄДРПОУ 41405201), яке оформлене протоколом № 2 від 12.03.2023, в частині питання порядку денного № 1 про підвищення тарифу на обслуговування прибудинкових територій до 10 грн за кв. м.

3. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

4. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гостомельські липки» (08290, Київська обл., місто Ірпінь, смт Гостомель, вул. Остромирська, будинок 35-Б; код ЄДРПОУ 41405201) дохід бюджету 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

5. Стягнути Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гостомельські липки» (08290, Київська обл., місто Ірпінь, смт Гостомель, вул. Остромирська, будинок 35-Б; код ЄДРПОУ 41405201) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_16 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.08.2026.

Суддя О.В. Щоткін