Ухвала суду № 139330083, 26.08.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

___________________________

УХвала

"26" серпня 2026 р. м. Ужгород Справа №907/534/26

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

розглянувши клопотання представниці Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатська видобувна компанія, м. Київ б/н від 16.06.2026 (вх. №02.3.1-02/5933/26 від 16.06.2026) про поновлення процесуального строку на подання доказів у справі №907/534/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатська видобувна компанія, м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Катіон Інвест, с. Теребля Тячівського району Закарпатської області про зобов`язання повернути обладнання дробарку роторну ОД-1050*1000, яка включає наступну комплектацію: дробарка ОД-1050*1000 1 шт.; електродвигун (тип 4А315S6У3 напруга 220/380В, потужність 110 кВт, частота 985 об/хвил.) 1 шт.; маслостанція 1 шт.; шків ведений (ротора) 1 шт.; шків привідний (електродвигуна) 1шт.; стягнення 102 985,98 грн неустойки,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Господарського суду Закарпатської області перебуває справа №907/534/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатська видобувна компанія, м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Катіон Інвест, с. Теребля Тячівського району Закарпатської області про зобов`язання повернути обладнання дробарку роторну ОД-1050*1000, яка включає наступну комплектацію: дробарка ОД-1050*1000 1 шт.; електродвигун (тип 4А315S6У3 напруга 220/380В, потужність 110 кВт, частота 985 об/хвил.) 1 шт.; маслостанція 1 шт.; шків ведений (ротора) 1 шт.; шків привідний (електродвигуна) 1шт.; стягнення 102 985,98 грн неустойки,

Представниця позивача через підсистему Електронний суд подала клопотання б/н від 16.06.2026 (вх. №02.3.1-02/5933/26 від 16.06.2026), за змістом якого просить поновити стороні позивача процесуальний строк на подання доказів у даній справі та долучити до матеріалів справи: копію відеозапису №1 від 08.06.2026; копію відеозапису №2 від 08.06.2026; копію листа ТОВ Катіон Інвест від 13.06.2026 за вих. №13/1 з доказами отримання; копію листа позивача за вих. №14/01 2026 від 14.06.2026 (Відповідь_на_лист_Катіон_від_13_06_2026) з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису та доказами направлення на електронну пошту; копії Актів про недопуск до орендованого обладнання (майна) від 15.06.2026 (2 акти); копію вимоги за вих. №15/01-2026 від 15.06.2026 щодо передачі орендованого обладнання та транспортних засобів з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису та доказами направлення на електронні пошти.

В обґрунтування необхідності вчинення судом означеної процесуальної дії представниця позивача покликається на те, у відповіді на відзив, яка була подана 12.06.2026, позивач повідомляв про об`єктивну неможливість подання відповідних доказів щодо обставин передачі/непередачі орендованого майна, яка мала відбутись 15.06.2026 до настання цієї дати. Водночас після 15.06.2026 у позивача така можливість з`явилася, у зв`язку з чим позивачем і подається дане клопотання. При цьому, як зазначає представниця позивача, подані з цим клопотанням докази підтверджують, що позивач не ухилявся та не ухиляється від прийняття орендованого майна. Навпаки, після того як у межах цієї справи позивачу стало відомо про твердження відповідача щодо нібито готовності передати майно, то позивач неодноразово повідомляв відповідача про прибуття своїх представників у конкретно визначені дату, час і місце, а також фактично забезпечував таке прибуття для огляду та приймання майна. Натомість відповідач, попри власні твердження про нібито готовність передати майно, не забезпечив ані його передачу, ані доступ представників позивача до нього. За таких обставин, представниця позивача вважає, що додані до цього клопотання докази сприятимуть встановленню дійсних обставин справи, а відтак, наголошує на існуванні достатніх правових підстав для поновлення строку на подання позивачем доказів у справі.

Оцінюючи клопотання представниці позивача про поновлення процесуального строку на подання доказів у справі №907/534/26, суд зазначає наступне.

В силу ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Згідно із ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, заяви, скарги, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

На підставі ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зміст вищенаведених норм ГПК України свідчить про те, що права сторони на вчинення процесуальних дій (в даному випадку подання письмових доказів у справі) обумовлені наявністю певних обмежень та умов, визначених Господарським процесуальним кодексом України.

Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне звернутись до практики ЄСПЛ, який у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі Walchli v. France, заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; ТОВ Фріда проти України, заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на викладене, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.

Наведена норма процесуального права пов`язує можливість поновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо поновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності з поданням доказів цього.

Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Пропуск процесуального строку це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Суд зауважує, що за змістом процесуального закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже в кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

При цьому, відповідно до приписів ГПК України, учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належних їм процесуальних прав, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання відповідних заяв.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, слід наголосити на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу положень статті 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів, є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Рівні можливості щодо здійснення своїх процесуальних прав і обов`язків є ключовим елементом змагальності сторін як одного із принципів господарського судочинства.

За таких обставин, наведені представницею позивача аргументи в обґрунтування причин пропуску процесуального строку на подання доказів у даній справі є поважними та об`єктивними. Відтак, суд доходить до висновку про необхідність поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю Закарпатська видобувна компанія, м. Київ процесуального строку на подання доказів у справі №907/534/26.

Керуючись ст. 119, 234 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання представниці Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатська видобувна компанія, м. Київ б/н від 16.06.2026 (вх. №02.3.1-02/5933/26 від 16.06.2026) про поновлення процесуального строку на подання доказів у справі №907/534/26 задовольнити.

2. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю Закарпатська видобувна компанія, м. Київ процесуальний строк на подання доказів у справі №907/534/26.

3. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

4. Ухвалу надіслати сторонам у справі.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повна ухвала складена та підписана 31.08.2026.

Суддя Л.І. Пригара