Рішення № 139329672, 20.08.2026, Вишгородський районний суд Київської області

20.08.2026 Справа № 363/5559/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючогосудді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Лещенко І.А..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради, третя особа ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

представник позивачки звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на поважність причин пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її бабусі ОСОБА_3 . Свої вимоги мотивувала тим, що з 2022 року позивачка разом із трьома дітьми та внучкою проживає за межами України. Позивачці відомо про смерть бабусі, однак про складений на її ім`я заповіт їй відомо не було. Влітку 2025 року позивачка приїжджала в Україну, а вже після її від`їзду мати повідомила їй про наявність заповіту, складеного бабусею ОСОБА_3 на її користь, пояснивши, що приховувала цей факт, оскільки бажала, щоб належна спадкодавцю квартира була поділена порівну між її трьома дітьми - позивачкою та двома її рідними братами. У зв`язку з цим представник позивачки просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини.

Представник позивачки подала заяву про розгляд без участі.

Відповідач та третя особа, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, до суду не прибули, будь-яких заперечень щодо позову не висловили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_3 , що підтверджується копіями наступних документів:

-свідоцтвом про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 від 25 лютого 1961 року, відповідного до якого матір`ю записано ОСОБА_3 ;

-свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 02 червня 1979 року, відповідно до якого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, у зв`язку з чим ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_6 »;

-свідоцтвом про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 серії НОМЕР_3 від 29 грудня 1979 року, відповідного до якого, матір`ю записано ОСОБА_2

-свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 від 17 вересня 1999 року, відповідно до якого ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_8 , у зв`язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_9 »;

-свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 15 вересня 2006 року;

-рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09 листопада 2017 року, відповідно до якого розірвано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 14 серпня 2018 року.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, що посвідчений секретарем Гаврилівської сільської ради Зазістовською Л.В. від 23 липня 2014 року, зареєстрованого у книзі для реєстрації заповітів №05.

Згідно вказаного заповіту ОСОБА_3 усі свої права та обов`язки, які належать їй на момент складання цього заповіту , а також ті права та обов`язки, які можуть належати їй у майбутньому, та усе інше її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу, укладеного 24 грудня 2003 року між нею та ОСОБА_12 , який посвідчено приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А., зареєстрованого в реєстрі за №7417, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2877864 від 19 лютого 2004 року, а також витягом з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №444651956 від 23 вересня 2025 року.

Відповідно до листа державного нотаріусу Чернишової В.В. Бучанської державної нотаріальної контори Бучанської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №921/02-14 від 30 липня 2025 року, ОСОБА_2 , відмовлено у відкритті спадщини.

Із листа державного нотаріусу Чернишової В.В. Бучанської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 416/01-16 від 13 квітня 2026 року вбачається, що станом на 13 квітня 2026 року спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в Бучанській державній нотаріальній конторі не заводилась.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Як передбачено ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно роз`яснень даних в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2007 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 26 червня 2019 року в справі №565/1145/17 поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У постанові ВП ВС від 26 червня 2024 року в справі №686/5757/23 зроблено правовий висновок про те, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність не можна ототожнювати з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом.

Резюмуючи, ВП ВС, з урахуванням конкретних обставин справи, що переглядається, висновує, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є онукою та спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 .. Позивачка у встановлений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини не подала, оскільки не була обізнана про наявність складеного на її користь заповіту, що об`єктивно перешкоджало їй своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Зазначене грунтується на правовому висновку ВП ВС викладеним у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, відповідно до якого необізнаність спадкоємця про наявність заповіту з урахуванням принципу свободи заповіту може бути визнана поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Інших спадкоємців, які прийняли спадщину та надали згоду на її прийняття позивачкою, судом не встановлено, коли справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.

За таких обставин, суд вважає причину пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини поважною, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом визначення позивачці додаткового строку у шість місяців, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, заявлене позивачкою право підлягає визнанню, а пред`явлений позов - задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 додатковий строк у шість місяців, з часу набрання цим рішенням законної сили, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Повне судове рішення складено 31 серпня 2026 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Бучанська міська рада, код ЄДРПОУ 04360586, знаходиться за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Енергетиків, 12.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя